Дочірнє підприємство "Паритет-Сервіс" (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест" (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення 20 307,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 у справі № 35/638 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест" на користь Дочірнього підприємства "Паритет-Сервіс" 20 307,00 грн. авансового платежу орендної плати, сплаченого за договором № 16/09-08Д від 16.09.2008, 203,07 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення 20 307,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем як орендодавцем за договором оренди зобов’язання в частині передачі орендованого майна орендарю належним чином не виконано. Місцевий суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначена кваліфікація предмету позову, оскільки спірна сума не є збитками в розумінні ані ст. 22 ЦК України, ані ст. 225 ГК України, а була сплачена позивачем як попередня оплата орендної плати, на виконання зобов’язань за договором оренди, однак, невірна кваліфікація позивачем предмету спору не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення цих коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест", не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 25.02.2009 (з врахуванням доповнень до неї від 23.04.2009), в який просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 у справі № 35/638 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом винесено з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Крім того, апелянт стверджує, що місцевий суд, приймаючи оскаржуване рішення, фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог, тобто, допустив порушення процесуального права.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.09.2008 між позивачем – Дочірнім підприємством "Паритет-Сервіс" (як орендарем) та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест" (як орендодавцем) було укладено договір оренди №16/09-08Д (копія договору - а.с.10-13).

За умовами даного договору орендодавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, передати, а орендар зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, прийняти в строкове платне користування будівлю механічної майстерні (далі – майно), яке належить орендодавцю на праві власності згідно договору купівлі продажу від 7 березня 2008 року (п.1.1 договору).

Передача майна, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу названого об'єкта в орендне користування (п.2.2 договору).

У відповідності до п.2.3 договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата складає 70,0 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м за місяць (п.3.1 договору).

У відповідності до Розрахунку вартості оренди майна (додаток № 1 до договору) орендна плата за місяць становить 40 614,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Пунктом 4.7 договору передбачено, що орендар зобов'язується виплатити аванс, розмір якого складає 50% суми від одного місяця оренди.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 2607 від 25.09.2008 (а.с. 15) здійснив оплату за оренду будівлі механічної майстерні за договором № 16/09-08Д від 16.09.2008 за вересень 2008 у розмірі 20 307,00 грн.

У зв’язку з тим, що після підписання договору орендоване майно не було передано позивачу, позивач направив відповідачу письмову вимогу № 25/11-е від 25.11.2008 (а.с. 16), у відповідності до якої просив у термін до 01.12.2008 передати йому в строкове платне користування майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4.

Оскільки вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та виконання, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 05/12-с від 05.12.2008 про те, що, оскільки станом на 05.12.2008 ТОВ "ПромГазІнвест" не здійснено жодних дій, пов’язаних з виконанням договору № 16/09-08Д від 16.09.2008, а саме не передано у строкове платне користування будівлю механічної майстерні, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, позивач, керуючись ст. 766 ЦК України, відмовляється від названого договору та просить повернути йому аванс у розмірі 20 307,00 грн.

Вказана вимога також була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 766 ЦК України).

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено посилання відповідача на той факт, що сторонами не передбачено в договорі розірвання його в односторонньому порядку, оскільки відмова від договору є вчиненням наймачем одностороннього правочину та право на відмову від договору наймач отримує за умови, що наймодавець не передає наймачеві майно, тоді, як розірвання договору допускається лише за згодою сторін на підставах, встановлених законом або умовами договору, а у разі недосягнення згоди відносно розірвання договору, останній може бути розірвано за рішенням суду. Право наймача відмовитись від договору найма у випадку, якщо наймодавець не передає йому майно, прямо передбачено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем свої зобов'язання за договором не виконано, майно за актом здачі-приймання позивачу не передано.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Посилання апелянта на наявність акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000155 на суму 20 307,00 грн. (як на доказ належного виконання зобов’язання за договором оренди № 16/09-08Д від 16.09.2008 в частині передачі ним позивачу орендованого майна) судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки даний акт не містить інформації щодо майна, яке передається, а саме вартісні, кількісні показники орендованого майна, площа, а також стан, в якому передається дане майно орендарю. Тобто, даний акт не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ на підтвердження факту передачі майна орендодавцем орендарю та судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що даний акт було складено лише на підтвердження здійснення сторонами у вересні 2008 господарської операції по сплаті авансового платежу по орендній платі в розмірі 20 307,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 307,00 грн., що становить авансовий платіж орендної плати, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що місцевий суд, приймаючи оскаржуване рішення, фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер та випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну та припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з’ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, з’ясуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов’язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

У відповідності до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не було змінено обраного позивачем способу захисту цивільного права, а отже - не було змінено предмету позову, оскільки судом як спосіб захисту цивільного права та інтересу позивача визначено не відшкодування збитків, а інший спосіб відшкодування майнової шкоди - відшкодування попередньої оплати орендної плати.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим судом встановлено, що позивачем невірно визначена кваліфікація предмету позову, оскільки спірна сума не є збитками в розумінні ані ст. 22 ЦК України, ані ст. 225 ГК України, а була сплачена позивачем як попередня оплата орендної плати, на виконання зобов’язань за договором оренди № 16/09-08Д від 16.09.2008.

Проте, невірна кваліфікація позивачем предмету спору не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки спірна сума місцевим судом стягнута з відповідача як інший спосіб відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу сплатою авансового платежу за майно, яким він не користувався.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 у справі № 35/638 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 у справі № 35/638 за позовом Дочірнього підприємства "Паритет-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромГазІнвест" – без змін.