розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал", м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009р.

по справі № 4/32/09

за позовом скаржника

до товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир",м. Миколаїв

про визнання додаткової угоди до договору оренди дійсною

У лютому 2009р. дочірнє підприємство "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал" /далі –ДП "Торжок"/ звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ "Водній мир" про визнання додаткової угоди від 07.11.2008р. до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем, дійсною.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ТОВ "Водній мир", досягши згоди щодо всіх істотних умов та підписавши додаткову угоду від 07.11.2008р., ухиляється від її нотаріального посвідчення, що в розумінні ст. 220 ЦК України є підставою для визнання такої угоди дійсною.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009 року (суддя Дубова Т.М.) у позові відмовлено з тих підстав, що ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення додаткової угоди не підтверджено матеріалами справи, а позивачем не доведено, що по спірній додатковій угоді до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р. досягнуто згоди сторонами щодо всіх істотних умов та відбулося її часткове виконання.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ДП "Торжок" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009р. скасувати та прийняти нове про задоволення позову з відшкодуванням суми послуг адвоката у розмірі 2200 грн. та всіх інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на невірне застосування судом першої інстанції ст.ст. 651- 654 ЦК України, які регламентують внесення змін до вже укладеного договору.

Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про не досягнення всіх істотних умов в спірній додатковій угоді, оскільки остання укладена в простій письмовій формі, підписана її та скріплена печатками підприємств, що свідчить про узгодження всіх змін до основного договору.

Додатково апелянт стверджує, що висновок суду щодо відсутності доказів ухиляння ТОВ "Водній мир" від нотаріального посвідчення укладеної додаткової угоди суперечить наявним в матеріалах справи доказам.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач намагається спростувати її доводи та просить залишити рішення суду без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення, виходячи з такого.

19.11.2004р. ДП "Торжок" (Орендодавець) та ТОВ "Водній мир" (Орендар) уклали договір оренди №6-ТЦ, згідно умов п. 1.1 якого орендодавець зобов’язаний передати у строкове користування платне володіння і користування частину будівлі торгівельного комплексу, зайнятого орендарем, площею 3331,42 кв. м..

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2005р. по справі 9/84 зазначений договір від 19.11.2004р. №№6-ТЦ визнано дійсним на підставі ст.ст. 220, 793 ЦК України за позовом ТОВ "Водний мир".

19.01.2005р. згідно акту приймання передачі ДП "Торжок" передало, а ТОВ "Водній мир" прийняло приміщення приблизною площею 3331,42 кв. м..

01.11.2008р. ДП "Торжок" та ТОВ "Водній мир" уклали додаткову угоду до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р., якою внесли зміни до основного договору, зокрема, стосовно розмірів орендованого приміщення, а саме збільшення орендованої площі до 3458,6 кв.м., строку оренди, розмірів орендної плати. Зазначена додаткова угода від 01.11.2008р. підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, що відповідачем не заперечується.

Як вбачається з листування сторін, відповідач спочатку сам вимагав посвідчення додаткової угоди нотаріально. Так, листами від 01.12.2008р. №435 та 10.12.2008р. №455 ТОВ "Водній мир" запропонувало ДП "Торжок" з’явитись 08.12.2008р. о 10:00 до приватного нотаріуса Лашиної О.П. за адресою: м.Миколаїв, вул. Московська, 36 для нотаріального посвідчення спірної додаткової угоди від 01.11.2008р.. Одначе, таке посвідчення не відбулося з вини відповідача, яким в запрошеннях вказано невірну адресу, яка фактично знаходиться за іншою адресою (м. Миколаїв, вул. Московська, 13-а). Крім того, приватний нотаріус Лашина О.П. листом №5 від 05.02.2009р. повідомляє, що ТОВ "Водній мир" попередньо не узгоджувало та йому не призначалося на 17.12.2008р. о 10:00 нотаріальне посвідчення змін до договору між ДП "Торжок" та ТОВ "Водній мир".

Листом № 01/2 від 16.01.09р ТОВ "Водній мир" просить переглянути вартість орендної плати у зв’язку з кризовим економічним становищем України, а №32 від 27.01.2009р. повідомляє ДП "Торжок" про відмову з’явитись до приватного нотаріуса уже за запрошенням останнього, поза як позивач не з’явився до приватного нотаріуса згідно вище зазначених листів, а також у зв’язку з неузгодженням сторонами вартості орендної плати.

Відповідач протягом листопада 2008р. - лютого 2009р. сплачував орендну плату в розмірі, встановленому основним договором.

Згідно приписів частини 1 стаття 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Стаття 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 2 стаття 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Беручи до уваги наведені докази, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та зазначає, що матеріалами справи підтверджено ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення додаткової угоди від 07.11.2008р. до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р.

Той факт, що після підписання додаткової угоди змінилася економічна ситуація і відповідач зажадав відповідної зміни умов, визначених як договором оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р. так і додатковою угодою до нього від 07.11.2008р., не впливає на її дійсність і може лише бути оцінений як нова оферта щодо зміни існуючого договору.

Висновок місцевого господарського суду про те, що не відбулося часткового виконання додаткової угоди від 07.11.2008р. спростовується сплатою орендної плати за січень 2009р. з посиланням на рахунок орендодавця від 01.12.2008р. №6-ТЦ/2009-1, в якому зазначена узгоджена додатковою угодою ціна, що свідчить про прийняття ТОВ "Водній мир" цих умов /а.с.64-66,80/.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що по спірній додатковій угоді до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р. сторонами не досягнуто згоди щодо орендованої площі та інших істотних умов, спростовується текстом додаткової угоди та підписами на ній уповноважених осіб, які засвідчені печатками підприємств. До того ж згідно з витягом з реєстру прав власників на нерухоме майно №20513757 від 9.10.08р. позивачу належить на праві власності орендована нежитлова будівля торговельного центру площею 3493,3 кв.м. /а.с.83/, а в первісному договорі відповідно до акту приймання – передачі від 19.01.2005р. орендована площа визначалась, як приблизна /а.с.44/.

Хибним є і висновок суду про необґрунтованість вимоги позивача про визнання додаткової угоди дійсною через відсутність її державної реєстрації, оскільки незасвідчена нотаріусом угода не може пройти державну реєстрацію, а від нотаріального посвідчення угоди відповідач ухилився.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ДП "Торжок" слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати із задоволенням позовних вимог.

Оскільки скаржник не представив на вимогу колегії докази, що підтверджують його витрати на послуги адвоката, підстав для віднесення 2200грн. до судових витрат не вбачається і відповідна вимога скаржника про їх відшкодування не може бути задоволеною.

Відповідно із ст. 44, 49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд позову та апеляційної скарг.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал" задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2009р. скасувати, позов задовольнити.

Визнати додаткову угоду від 07.11.2008р. до договору оренди №6-ТЦ від 19.11.2004р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Водній мир" та дочірнім підприємством "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал" дійсною.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир" на користь дочірнього підприємства "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал" 85 грн. держмита за розгляд позову та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

У відшкодуванні вартості послуг адвоката відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир" на користь дочірнього підприємства "Торжок" відкритого акціонерного товариства "КИТ-Кєпітал" 42 грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги