27.01.2009 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпропетровськ з позовом до відповідача відкритого акціонерного товариства " Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 23 498,31 грн., 3% річних в розмірі 4 228,39 грн., всього 680 457,44 грн.

Посилався на те, що розрахунок за поставлену продукцію на дату подачі позову здійснено відповідачем (покупцем) не в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року у справі № 26/22-09 ( суддя Камша Н.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу –652 730,74 грн., інфляційних збитків –23 498,31 грн., 3 % річних –4 228,39 грн., держмита у сумі 6 804,58 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн.

Рішення суду мотивоване ст. 625 ЦК України згідно з якою боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що:

- приймаючи рішення господарський суд Дніпропетровської області грубо порушив ст.ст. 33, 43 ГПК України;

- в судовому засіданні представником позивача не надано належних доказів виникнення у відповідача зобов"язань по договору, надані видаткові накладні свідчать лише про отримання уповноваженою особою товару, і аж ніяк не засвідчують факт отримання відповідачем рахунків-фактур, податкових накладних, а також факт укладання та підписання актів приймання-передачі товару.

Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року по справі № 26/22-09 скасувати, в позові щодо стягнення з ВАТ "ПівдГЗК" 680 457,44 грн. та судових витрат відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача суму сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства " Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг та призначено на 19.05.2009 року.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року залишити без змін, скаргу –без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

29.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (позивач) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг (відповідач) укладено договір №2649д (а.с.11) згідно з умовами якого позивач зобов"язався передати у власність, а відповідач –прийняти і оплатити трубну продукцію, найменування, кількість, ціна якої вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід"ємною частиною.

Згідно зі специфікаціями, що додані до договору (а.с.14-21), товар поставлявся на умовах "франко-склад постачальника"та м. Дніпропетровськ, склад постачальника", вантажовідправник товару - ТОВ "Інтерпайп України", вантажоодержувач - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до умов договору, передбачених розділом 5, оплата товару покупцем проводиться на підставі-рахунків-фактур, виставлених постачальником за фактично поставлений товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови оплати - по факту поставки напротязі 10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі, виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Розділом 6 договору передбачено, що постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, що поставляється, наступні документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати якості підприємства-виробника, податкову накладну, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, товаротранспортні накладні. Оригінали та (або) копії вищезазначених документів передаються покупцю чи вказаному їм представнику "із рук в руки"або іншим способом. Вказані документи передаються постачальником покупцю у строк не пізніше 3-х днів 3 дня поставки. За несвоєчасне надання вказаних документів постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми поставленого товару за кожен день прострочення.

За період з 31.05.2008 р. по 14.10.2008 року позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 2 850 644,30 грн., що підтверджується залізничними накладними та накладними, доданими до позову (а.с.29-38).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За порушення грошового зобов'язання ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами укладено договір поставки товару, відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Загальні положення про купівлю-продаж регулюються главою 54 Цивільного кодексу України (435-15) .

Як встановлено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що сторонами визначений строк оплати товару - по факту поставки на протязі 10 банківських днів. Цим же пунктом передбачено, що між сторонами має бути підписаний акт-прийому передачі, виставлений рахунок-фактура та передані податкові накладні за фактично поставлений товар.

До вказаних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1. договору № 2649 д від 29.12.2007 року передбачено, що постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, поставлений згідно з договором, слідуючі документи: рахунок – фактура на товар, сертифікат якості підприємства –виробника/ копія завірена виробником, податкова накладна, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ копія свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку, товаротранспортні накладні.

Статтею 666 Цивільного кодексу встановлено якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства " Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року у справі № 26/22-09–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.