ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Кривенка В.В.,
суддів:
Гусака М.Б.,
Самсіна I.Л.,
Маринченка В.Л.,
Терлецького О.О.,
Панталієнка П.В.,
Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах
держави в особі Міністра транспорту та зв'язку України, 3-тя
особа: державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний"
до багатопрофільної виробничої сільськогосподарської фірми
товариства з обмеженою відповідальністю "Аліс" (далі - БВСФ ТОВ
"Аліс"), товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Продукт
ЛТД" (далі - ТОВ "Енерго-Продукт ЛТД"), Комінтернівської районної
державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним
договору міни та державного акту, визнання права постійного
користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовом до БВСФ ТОВ "Аліс", ТОВ "Енерго-Продукт
ЛТД", Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської
області про визнання недійсним договору міни та державного акта,
визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23 березня
2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10
травня 2005 року зазначене рішення залишено без зміни.
Рішення судів мотивовані тим, що позивач не довів законності
підстав визнання договору міни недійсним, незаконності державного
акту та законності права користування державним підприємством
морським торговельним портом "Южний" земельною ділянкою, щодо якої
позивач просить встановити право постійного користування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 січня
2007 року касаційну скаргу державного підприємства "Морський
торговельний порт "Южний" задоволено, рішення судів першої та
апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий
розгляд.
Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,
що судами попередніх інстанцій не дано оцінки доводам позивача,
третьої особи, що морський торговельний порт на підставі
відповідних дозволів проходив процедуру отримання документів щодо
оформлення спірної земельної ділянки, отримував дозволи
відповідних органів, на момент спору використовував вказану
земельну ділянку, на якій проводив певні роботи, а також не
перевірено доводи позивача, що спірна земельна ділянка входить до
земельної ділянки, яку ТОВ "Аліс" передало на підставі договору
міни ТОВ "Енерго-Продукт ЛТД".
У скаргах БВСФ ТОВ "Аліс" та ТОВ "Енерго-продукт ЛТД"
порушено питання про перегляд за винятковими обставинами та
скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 24
січня 2007 року та залишення без змін рішень судів першої та
апеляційної інстанцій. В обгрунтування скарги зроблено посилання
на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних й тих
самих норм матеріального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні
касаційним судом одних і тих самих норм права, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
виходить з нижченаведеного.
Постановляючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з
того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Разом з тим, з обгрунтованістю такого висновку погодитися не
можна.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі - КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
) компетенція адміністративних судів
поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом
владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії),
дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна
справа) - переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору
міни, укладеного між двома господарюючими суб'єктами, які діяли як
власники земельних ділянок. Тобто зазначена позовна вимога
грунтується на праві власності, що має приватноправовий характер.
При цьому позовні вимоги про визнання недійсним державного
акта і встановлення права постійного користування є похідними від
вимоги про визнання недійсним договору міни.
Разом з тим, участь у справі заступника Генерального
прокурора України в інтересах держави в особі Міністра транспорту
та зв'язку України та Комінтернівської райдержадміністрації
Одеської області не змінювало правову природу спірних відносин та
не робило даний спір публічно-правовим, як і заявлені вимоги про
визнання недійсним державного акту та встановлення права
постійного права користування земельною ділянкою.
Дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під
згадане визначення адміністративна справа .
Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, на цей спір не поширюється.
Даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача
не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері
публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної
влади, зазначених відповідачами.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд закриває провадження у справі, якщо справу не
належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи положення частини 2 статті 243 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
ухвалене у справі судом касаційної інстанції судове
рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню до Вищого
господарського суду України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 241 - 244
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Судової палати в
адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скарги багатопрофільної виробничої сільськогосподарської
фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Аліс" та товариства
з обмеженою відповідальністю "Енерго-продукт ЛТД" задовольнити
частково.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 24 січня
2007 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі закрити, а справу
направити до Вищого господарського суду України.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
I.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов