КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2009 № 27/331
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3800915) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3821835) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Корсака В.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Олійник В.В. – представник за довіреністю
від відповідача: Донченко К.Ю. – представник за довіреністю
від третьої особи: Олійник В.В. – представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2007
у справі № 27/331 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Приватне підприємство "Веста-Сервіс"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
третя особа позивача Приватне підприємство "Будівельна компанія "Олександрія"
третя особа відповідача
про стягнення 363961,20 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
до Приватного підприємства "Веста-Сервіс"
третя особа: Приватне підприємство "Будівельна компанія "Олександрія"
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі №27/331 первісні позовні вимоги було задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у сумі 320 000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 34071грн. 89 коп, 3% річних в сумі 9 889 грн. 32 коп., державне мито в сумі 3 639 грн. 61 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з"ясування обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновок суду, викладений в рішенні про те, що договір № 03/06-3/РА від 01.03.2006р. укладено сторонами з дотримання вимог чинного законодавства не відповідає обставинам справи,, оскільки головного інженера Білойвана А.Г. керівництво відповідача не уповноважило на підписання зазначеного договору довіреністю № 09 від 12.01.2006р.
Апелянт зазначає, що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств акт приймання-передачі підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт не є підтвердженням виконання ремонтних робіт за договором № 03/06-3/РА від 01.03.2006р., оскільки всі дії щодо укладення договору та підписання вищезазначених документів здійснювались особою, яка не мала належних повноважень.
Крім того, апелянт зазначає, що ним не вчинялись дії, які б свідчили про схвалення і прийняття до виконання договору № 03/06-3/РА від 01.03.2006р., що підтверджується тією обставиною, що відповідачем не було здійснено жодного платежу по зазначеному договору, а згідно п. 4.2. договору відповідач зобов"язаний оплатити вартість робіт протягом 60 днів з дня підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт, тобто до 30.05.2006р.
Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач за первісним позовом знав або повинен був знати про відсутність у головного інженера Білойвана А.Г. відповідних повноважень на укладення договору № 03/06-3/РА від 01.03.2006р., оскільки позивач зобов"язаний перевіряти такі повноваження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
02.06.2007р. між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Олександрія" (за текстом договору "первісний кредитор") та Приватним підприємством "Веста-Сервіс" (за текстом договору "новий кредитор") був укладений договір № 02-06/1 відступлення права вимоги (далі договір відступлення права вимоги).
Згідно укладеного договору Приватне підприємство "Веста-Сервіс" (новий кредитор) одержало право замість Приватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія" (первісного кредитора) вимагати від ТОВ "Русь Інтернешнл" (боржника) сплати заборгованості за основним договором, яка на момент укладення договору складала 320 000, 00 грн. та санкцій, передбачених законодавством та основним договором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань боржника.
На підставі п.1.1 даного договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всіх прав, належних первісному кредиторові на підставі Договору № 03/06-3/РА від 01.03.2006р., укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (за текстом договору "боржник").
Згідно п. 1.2 договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за основним договором в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав, в тому числі й права на стягнення штрафних санкцій та суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктами 3.3, 6.7 даного договору сторони погодили, що право вимоги первісного кредитора за основним договором переходить до нового кредитора з моменту набуття чинності цим договором, а договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Первісний кредитор зобов'язаний письмово сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору (п. 4.2 договору).
Стаття 516 ЦК України визначає порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Так, відповідно до приписів зазначеної норми права заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням
До матеріалів справи долучений лист Приватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія" від 10.07.2007р. № 10/07 та докази надсилання цього листа відповідачеві за первісним договором, яким підприємство повідомило про переуступку права вимоги на користь ПП "Веста-Сервіс" за договором № 03/06-3/РА від 03.03.2006р.
З огляду на те, що договором № 03/06-3/РА не передбачено згоди боржника на заміну кредитора у зобов’язанні, а також й те, що чинним законодавством України не встановлено вимог щодо змісту повідомлення, яке надсилається (передається) боржнику у випадку заміни кредитора у зобов’язанні, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про заміну кредитора у зобов"язанні.
Як вбачається з матеріалів справи 03.03.2006 року між Приватним підприємством "Будівельна Компанія "Олександрія" (надалі – Підрядник) в особі директора Маклакова А.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (надалі – Замовник) в особі головного інженера Білойвана А.Г., який діяв на підставі Довіреності від 12.01.2006 року, було укладено Договір № 03/06-3/РА від 03.03.2006 року, який за своєю правовою природою відносяться до договорів підряду.
На виконання умов зазначеного Договору підрядник за дорученням замовника здійснив ремонтно–будівельні роботи з покриття дорожнього полотна асфальтобетонною сумішшю на території готельного комплексу "Русь", про що було складено акт приймання-передачі підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06 р. (за формою КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06 р. (за формою КБ3).
Відповідно до пункту 4.2 Договору № 03/06-3/РА від 01.03.2006 року оплата виконаних ремонтних робіт, вартість яких згідно п. 2.1 договору склала 320 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ –53 333 грн. 33 коп., повинна бути здійснена замовником на підставі Актів прийому виконаних підрядних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт на протязі 60 днів з дня їх підписання.
Враховуючи те, що Акт приймання-передачі підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06 р. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06 р. підписано сторонами 31.03.06 р., то суд дійшов висновку, що кінцевий строк оплати боржником виконаних підрядником ремонтних робіт настав 30.05.2006 року.
Як вбачається з преамбули договору підряду від імені замовника договір підписував головний інженер Білойван Анатолій Григорович, який діяв на підставі довіреності від 12.01.2006 р. Від імені замовника згадані довідку та акт приймання-передачі також підписував головний інженер Білойван А.Г.
ТОВ "Русь Інтернешнл" в апеляційній скарзі та зустрічній позовній заяві про визнання недійсним договорів поставки як на підставу своїх вимог та заперечень посилається на те, що у головного інженера Білойвана А.Г. не було належних повноважень на підписання зазначених договорів поставки від імені товариства.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ними юридичного результату.
Загальні правові підстави визнання правочину недійсним визначені ст. 215 ЦК України, які відповідно до частини першої зазначеної норми права безпосередньо пов'язані з дотриманням у момент вчинення правочину вимог, передбачених ч.ч.3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до вимог ЦК України (435-15) вчиняти правочини мають право суб'єкти цивільних прав, які становлять, в свою чергу, елемент їх правового статусу.
Як було зазначено договір підряду від 01.03.2006р. засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" та підписаний від імені відповідача за первісним позовом головним інженером Білойваном А.Г., який діяв на підставі Довіреності № 09 від 12.01.2006 року (копія залучена до матеріалів справи а.с. 58 т.1).
З Довіреності № 09 від 12.01.2006 р. вбачається, що зазначена довіреність була надана головному інженеру Білойвану А.Г. генеральним директором ТОВ "Русь-Інтернешнл" – Байдан В.М. на вчинення не конкретно зазначеної угоди, а на представництво інтересів відповідача за первісним позовом перед третіми особами з питань забезпечення діяльності Готельного комплексу "Русь", яка входила до повноважень головного інженера ТОВ "Русь-Інтернешнл".
Згідно довіреності головного інженера Білойвана А.Г. було уповноважено укладати і підписувати власним підписом від імені ТОВ "Русь-Інтернешнл": господарські договори та цивільно-правові договори (підряду, будівельного підряду, про надання послуг, купівлі-продажу, поставки та ін.), що стосується забезпечення функціонування готельного комплексу "Русь", а також додатки та додаткові угоди до них; акти приймання – передачі виконаних робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних робіт та інші документи, що стосуються виконання вищезазначених договорів, отримувати від контрагентів документи, що стосуються виконання вищенаведених договорів; від імені товариства проводити переговори з питань укладення таких договорів; здійснювати інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видасться її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Як було зазначено вище довіреність, видана директором ТОВ "Русь Інтернешнл" на ім'я головного інженера Білойвана А.Г., була скріплена печаткою товариства.
Відповідно до п. 10.6.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" саме генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів учасників.
Генеральний директор має право без попередньої згоди Зборів учасників товариства на вчинення правочинів, укладення договорів (угод) на суму, що не перевищує 500 000,00 гривень, а також на вчинення правочинів, укладення договорів (угод) на строк, що не перевищує один рік; вчиняти юридичні дії від імені товариства, надавати доручення (п. 10.6.4 статуту).
Отже, право директора товариства на видачу такої довіреності відповідає вимогам чинного законодавства та положенням статуту товариства.
Згідно п.3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 № 17 (z0264-99) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557 (z0264-99) , відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
Доказів підробки печатки або передачі її іншій особі суду надано не було. Також суду не було надано підтверджень того, що головного інженера Білойвана А.Г. або будь-яку іншу особу підприємства було притягнуто до відповідальності за незаконне використання печатки ТОВ "Русь Інтернешнл".
Відповідно до письмових пояснень, наданих генеральним директором Позивача, печатка ТОВ "Русь-Інтернешнл" знаходиться у сейфі генерального директора ТОВ "Русь-Інтернешнл" і викрадена не була.
Таким чином, колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зазначена довіреність є належним доказом, який підтверджує повноваження головного інженера Білойвана А.Г. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".
Доводи позивача за зустрічним позовом судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України саме він повинен довести той факт, що такої довіреності товариством не видавалося. Проте, підтвердити своє твердження іншими доказами, ніж власними поясненнями, представник позивача за зустрічним позовом не зміг, оскільки товариством не вівся реєстр видачі довіреностей протягом 2005 – 2006 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що договір № 03/06-3/РА від 01.03.2006р. укладений сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України, том відсутні підстави для визнання зазначеного договору недійсним у зв'язку з цим правомірним є висновок суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Що стосується факту виконання умов договору, колегія суддів вважає належними доказами Акт приймання-передачі підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06р. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт № 11/03 від 31.03.06р., податкову накладну № 40 від 31.03.2006р.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.02 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" первинними обліковими документами у будівництві є "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3).
Відображення в бухгалтерському обліку витрат на будівельно-монтажні роботи здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції по його застосуванню, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (z0892-99) .
Акт та довідка складаються щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності цього підприємства), якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт. Акт та довідка складаються у 2-х примірниках і подаються субпідрядником генпідряднику, генпідрядником забудовнику.
Отже, зазначені акт приймання-передачі виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт є первинними документами, які використовуються для розрахунків із замовником за виконані підрядні роботи та складання звітності у будівництві.
Крім того, відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.6 ст.8 зазначеного Закону).
Згідно з п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (z0168-95) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (z0168-95) , керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.
Враховуючи викладене вище, акт приймання-передачі підрядних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, податкова накладна повинні були бути проведені та відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "Русь Інтернешнл", як первинні документи, що підтверджують схвалення відповідачем за первісним позовом дій головного інженера Білойвана А.Г.
Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною (п. 4 ст. 882 ЦК України).
Відповідно до п. 6 ст. 882 ЦК України Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно з ч.1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Крім норм Цивільного кодексу України (435-15) порядок приймання-передачі закінчених робіт здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 1 серпня 2005 р. N 668 (668-2005-п) , а також Положення "Про підрядні контракти у будівництві України затвердженого" Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури (Протокол від 15 грудня 1993 р. N 9).
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 1 серпня 2005 р. N 668 (668-2005-п) , Глава "Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва)", приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду.
Пунктами 91, 95, 96 Загальних умов передбачено, що передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. Право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Також згідно з пунктами 98-99 Загальних умов оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Згідно до п. 4.16.2. Положення "Про підрядні контракти у будівництві України затвердженого" Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури (Протокол від 15 грудня 1993 р. N 9 (v0009241-93) ), здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право на їх задоволення в арбітражному порядку надалі.
Претензій щодо якості виконаних робіт від відповідача за первісним позовом не надходило. А оскільки факт виконання ПП "Будівельна компанія "Олександрія" підрядних робіт підтверджений матеріалами справи, то у відповідача за первісним позовом виник обов'язок щодо сплати вартості здійснених підрядних робіт.
Відповідно до п. 1.2 Договору уступки права вимоги встановлено, що первісним кредитором передане право вимоги основного боргу саме на суму 320 000 грн. 00 коп.
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (термін). Статтями 599 Цивільного кодексу України і 202 ГК України (436-15) передбачено, що зобов’язанння припиняється виконанням проведеним належним чином.
Стаття 514 Цивільного кодексу України регламентує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за Договором підряду в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості виконаних робіт від відповідача за первісним позовом не надходило.
Відповідачем за первісним позовом не спростовано факт порушення договірних зобов"язань.
З огляду на зміст укладеного Договору 03/06-3/РА від 01.03.2006р. він є договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч.4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, господарський суд міста Києва обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми боргу в розмірі 320 000, 00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі та вважає, що справа підлягає припиненню у порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмета спору. Суд не погоджується з даним твердженням апелянта та вважає, що підстави для припинення провадження у даній справі у порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору
В п. 3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 23.08.94 р. N 02-5/612 (v_612800-94) "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмету спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань та, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Заявляючи клопотання про припинення провадження у справі, відповідач помилково ототожнив предмет спору та предмет позову, тобто певну матеріальну правову вимогу нового кредитора до боржника.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що факт порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань за спірними договорами поставки по суті не спростовано, підстави для припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України відсутні, а суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, також заявив вимогу про стягнення з останнього інфляційних витрат у розмірі 9889грн. 32 коп. та інфляційних втрат у розмірі 3 4071, 89 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 34071, 89 грн. та 3% річних у розмірі 9889, 32грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем за первісним позовм не надано належних доказів, які б спростовували вимоги позивача.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 320 000, 00 грн. інфляційних втрат в розмірі 3 4071, 89 грн. та 3% річних в розмірі 9889, 32 грн. є обґрунтованими, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають та вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2007р по справі № 27/331 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2007р по справі № 27/331 залишити без змін.
Матеріали справи № 27/331 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Корсак В.А.
Тищенко А.І.