Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О

суддів: Зарудяної Л.О.

Ляхевич А.А.

при секретарях: Кузнєцовій Г.В., Сташкевич М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кур'яти І.В.- представника за довіреністю від №5/03-09 від 25.03.2009р.,

Ярмоли О.Ю. - арбітражного керуючого, -ліквідатора,

від відповідачів:

- ТОВ "Вечірній Житомир": не з'явився,

- ТОВ "Богунія-А": Португалової С.І. - представника за довіреністю №1 від 13.01.2009р.,

Яковлєва Ф.Г. - представника за довіреністю №2 від 13.01.2009р.,

від третіх осіб:

- ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського

обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України:

Борсученка Р.В. - представника за довіреністю №1017 від 06.02.2009р.,

- ВАТ "ВТБ Банк": Жукова А.М. - представника за довіреністю №130/17 від 30.10.2008р.,

розглянувши апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Житомир та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас", м. Житомир

на рішення Господарського суду Житомирської області

від "26" лютого 2009 р. у справі № 6/144-Д (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас", м. Житомир

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир", м. Житомир,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунія-А", м.Житомир

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Житомир

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/24 від 18.03.03р.,з оголошеною в судовому засіданні 23.04.2009р. перервою до 19.05.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України,

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.02.2009р. у справі №6/144-Д відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м.Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" (м.Житомир), Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунія-А" (м.Житомир) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (м.Житомир) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м.Київ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/24 від 18.03.2003р.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, позивач - ТОВ "Ампас" в особі арбітражного керуючого Ярмоли Ольги Юліївни подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 26.02.2009р. та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 18.03.2003р. №21/24, укладений між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ фірма "Богунія-А". Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на таке:

- суд першої інстанції порушивши застосування норм матеріального права щодо строків позовної давності, дійшов неправильного висновку про те, що перебіг строку позовної давності почався на наступний день після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.10.2004р. у справі №5/6/78"Б". Ухвала Господарського суду Житомирської області від 01.10.2004р. у справі №5/6/78"Б" не може свідчити про обізнаність позивача про спірний договір. Перебіг позовної давності починається з моменту набрання чинності рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.06.2007р. у справі №4/31"Д", тобто з 25.06.2007р.;

- до вимог про визнання угод недійсними строки позовної давності не застосовуються;

- місцевий господарський суд не дослідив всі письмові докази, зібрані в матеріалах справи, що мають істотне значення для справи та відповідно, не надав їм належну правову оцінку;

- заінтересована особа може подати позов до суду про визнання недійсним правочину, стороною якого вона не була, якщо, при цьому, її права порушені;

- приймаючи до уваги рішення Господарського суду Житомирської області від 14.06.2007р. у справі №4/31-Д, яким визнано недійсним договір №116 від 17.12.1999р., правомірним є висновок, що у ТОВ "Вечірній Житомир" не було правових підстав передавати майно у власність "Богунія - А", оскільки продавець не був його власником;

- майно вибуло з володіння ТОВ "Ампас" поза його волею, оскільки було передано у власність ТОВ "Вечірній Житомир" за договором, який підписала особа, що не мала права діяти від імені ТОВ "Ампас", і це було встановлено господарським судом у справі №4/31"Д";

- договір купівлі-продажу №21/24 від 18.03.03р. підлягає визнанню недійсним, оскільки не відповідає нормам законодавства: ст.ст. 86, 225 ЦК УРСР, ст. 4 Закону України "Про власність", що діяли на момент укладення вказаного договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа - ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 26.02.2009р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 18.03.2003р. №21/24, укладений між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ фірма "Богунія-А".

Апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України мотивовано, зокрема, тим, що Господарським судом Житомирської області було неправильно застосовано норми матеріального права щодо строків позовної давності.

В судових засіданнях представники скаржників підтримали доводи своїх апеляційних скарг, надавши пояснення в обґрунтування викладених у скаргах доводів. Просили апеляційні скарги задовольнити, а рішення місцевого господарського суду від 26.02.2009р. у справі №6/144-Д скасувати з підстав, наведених у скарзі.

Відповідач - ТОВ "Богунія-А" у відзиві та його представник в засіданні суду проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечили, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважають, що рішення місцевого господарського суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідно є законним та обґрунтованим. Відповідач - ТОВ "Богунія-А" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. В письмовому відзиві відповідач зазначає, зокрема, що відсутність примірника договору купівлі-продажу №21/24 від 18.03.03р. у позивача не може свідчити про необізнаність щодо укладення договору, який, з точки зору позивача, порушує його права, з огляду на ч.1 ст. 261 ЦК України. Відповідач вказує, що позивачем невірно тлумачиться ч.2. ст. 264 ЦК України, в розумінні якої одним із боржників маються на увазі солідарні боржники або часткові. ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ "Богунія-А" не є ні солідарними, ні частковими боржниками, оскільки прав та обов'язків набували за різних підстав. ТОВ "Богунія-А" зазначає, що твердження апелянтів про те, що позовна давність перервана з 27.03.2006р. щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/24 від 18.03.03р. є помилковим та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Третя особа - Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" та її представник в засіданні суду проти доводів скарг заперечили, вважають оскаржене рішення законним та обґрунтованим. Третя особа просить рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2009р. залишити без змін, а апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" в особі арбітражного керуючого Ярмоли Ольги Юліївни - без задоволення.

У відзиві на апеляційні скарги третя особа ВАТ "ВТБ Банк" вказує, що суд першої інстанції правильно встановив, що на момент прийняття рішення суду від 01.10.2004р. по справі №5/6/78, позивачу було відомо про відчуження Португаловим В.І. належного ТОВ "Ампас" спірного майна по договору №116 від 17.12.1999р. та факт подальшого відчуження цього майна по договору №21/24 від 18.03.2003р. Третя особа "ВТБ Банк" в відзиві зазначає, що звернення позивача з позовом до суду у справі №4/31 про визнання недійсним договору №116 від 17.12.1999р. не перервало перебіг позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору №21/24 від 18.03.2003р. На думку третьої особи, у позивача не виникло права власності на приміщення, в зв'язку з чим подання позову до суду ТОВ "Ампас" про визнання спірного договору недійсним задоволенню не підлягає. Крім того, ВАТ "ВТБ Банк" вважає, що позивач обрав не належний спосіб захисту порушеного права.

Представник відповідача - ТОВ "Вечірній Житомир" в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, а також з огляду на те, що копії ухвал про призначення судового засідання на 23.04.2009р. та про оголошення перерви в судовому засіданні надіслано на адреси сторін й третіх осіб рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать відповідні реєстри відправки Житомирського апеляційного господарського суду за 20.03.2009р., 14.04.2009р. й 30.04.2009р., тобто учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі представника відповідача - ТОВ "Вечірній Житомир".

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 18.03.03р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богунія-А" (покупцем) укладено договір №21/24 купівлі-продажу нерухомості, згідно п.1.1. якого ТОВ "Вечірній Житомир" продає, а ТОВ "Богунія-А" купує та оплачує, в порядку встановленому діючим договором, наступну нерухомість: незавершений магазин - двоповерхову цегляну будівлю з підвальним приміщенням, яка прибудована до житлового будинку №34 за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 34. Загальна площа приміщення складає 1065,4 кв.м., корисна площа - 834,1 кв.м. (підвальне приміщення - 243,4 кв.м., адмінбудівля - 268,1 кв.м., магазин - 322,1 кв.м.). Відсоток готовності будівлі - 85%.

20.03.03р. ТОВ "Вечірній Житомир" згідно акту обстеження та прийому-передачі незавершеного магазину по пр.Миру 34 передало у власність ТОВ "Богунія-А" відповідно з умовами договору купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03р. незавершений магазин за адресою: м.Житомир, пр.Миру 34 (а.с.18). Вказаним актом сторони підтвердили, що після обстеження будівлі та підписання акта обстеження та прийому-передачі ніяких претензій один до одного не мають і в подальшому мати не будуть (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2008р. позивач - ТОВ Ампас" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунія-А" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03р., укладеного між відповідачами щодо недобудованого приміщення, яке розташоване за адресою: м.Житомир, проспект Миру 34.

В позовній заяві від 27.10.2008р. (а.с.3-4) ТОВ Ампас" полається на те, що 17.12.1999р. між ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир" було укладено договір №116 про спільну діяльність підприємств, згідно п.1.1. якого сторони домовились про спільне використання власності - приміщення по пр.Миру 34, що належить ТОВ "Ампас" (а.с.14). Пунктом п.1.2. договору від 17.12.1999р. сторони передбачили, що ТОВ "Ампас" надає свою власність ТОВ "Вечірній Житомир", а ТОВ "Вечірній Житомир", в свою чергу, зобов'язалося добудувати та ввести в експлуатацію приміщення протягом року після підписання договору; нести всі необхідні витрати по будівництву; зареєструвати приміщення за собою у відповідних органах. На виконання даного договору згідно акту прийому-передачі від 24.12.1999р. ТОВ "Ампас" передало ТОВ "Вечірній Житомир" незавершене будівництво - об'єкт за адресою пр.Миру, 34 з правом нести всі необхідні витрати по будівництву та подальшим оформленням реєстрації права власності на даний об'єкт у відповідних органах (а.с.15). Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.06.07р. у справі №4/31-Д (а.с.19-20), яке набрало законної сили, визнано недійсним договір №116 про спільну діяльність підприємств від 17.12.1999р. Враховуючи недійсність договору від 17.12.1999р. №116, на думку позивача, ТОВ "Вечірній Житомир" не було власником майна на момент укладення спірного договору та, відповідно, не мало правових підстав передавати у власність ТОВ "Богунія-А" майно - незавершений магазин за адресою: м.Житомир, пр.Миру 34.

Крім того, позивач в письмових обґрунтуваннях позовної заяви від 25.02.09р. (а.с.96-98) зазначив, що він дізнався про особу, яка порушила його права з рішення господарського суду від 14.06.07р. у справі №4/31-Д, згідно якого було визнано недійсним договір про спільну діяльність №116 від 17.12.1999р.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.02.2009р. у справі №6/144-Д у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м.Житомир) відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції послався на той факт, що позивачем при зверненні з позовом до господарського суду пропущено строк позовної давності

Розглядаючи питання про обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення, судовою колегією враховується наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідна правова норма містилась, також, в ст. 48 ЦК УРСР.

Тобто, наслідки недійсності угоди стосуються сторін угоди і не поширюються на права особи, яка не є стороною угоди.

Сторонами договору купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03р. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вечірній Житомир" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Богунія-А".

Звертаючись з позовом до господарського суду, ТОВ "Ампас" зазначило, що фактично є власником недобудованого нерухомого майна по вул. Миру.34 в м.Житомирі. Проте, вирішуючи спір у справі №4/31-Д господарський суд серед іншого відмовив у визнанні ТОВ "Ампас" власником зазначеного майна.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства та договір купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.03р. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права ТОВ "Ампас", яке вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій ця особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст. 216 ЦК України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах судової палати у господарських справах Верховного суду України від 27 вересня 2005р. у справі №13/529, від 25 липня 2006р. у справі №69/8-05, а також в постановах Вищого господарського суду України, зокрема від 24.07.2008р. у справі №15/267-07-7301.

Отже, наслідки недійсності угоди стосуються сторін угоди - ТОВ "Вечірній Житомир" і ТОВ "Богунія-А" та не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ампас" без належних правових підстав заявлено позов у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21/24 від 18.03.03р.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правовий механізм захисту права власності визначено гл.29 ЦК України (435-15) , а тому скаржник не позбавлений права звернутись в суд з іншими вимогами, зокрема, шляхом подання віндикаційного позову.

Умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем та відповідачем зобов'язально-правових відносин. Підставою такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача, факти, що підтверджують право власності на спірне майно, вибуття його з володіння позивача, перебування у відповідача та інше. При доведеності правомірності вимог позивача і обставинах, зазначених в ч.3 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно у всіх випадках.

За наведених обставин, у заявленому позивачем позові має бути відмовлено з інших підстав ніж зазначено судом першої інстанції у своєму рішенні. В зв'язку з цим, питання пропуску позивачем строку позовної давності не підлягає дослідженню судом, оскільки не може впливати на суть прийнятого рішення.

Доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу колегії суддів апеляційної інстанції, оскільки не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Таким чином рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, а апеляційній скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2009 року у справі №6/144-Д залишити без змін, а апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (м. Житомир) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампас" (м. Житомир) - без задоволення.

2. Справу №6/144-Д повернути до Господарського суду Житомирської області.