КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2009 № 19/77/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
За участю представників:
від позивача: Коленченко О.О., довіреність №24-03/08 від 24.03.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2009
у справі № 19/77/15 (суддя Кочергіна Л.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"
до Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння"
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Ніжинської міської ради
про стягнення заборгованості у розмірі 142754,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (надалі позивач, ТОВ "НіжинТеплоМережі") звернулось з позовом до Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" (надалі відповідач, ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння") про стягнення 142754,75 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію в період з 2007 по 2008 р.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2009 р. у справі №19/77/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2009 р. у справі №19/77/15 скасувати в повному обсязі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що відповідач дійсно набув майно у вигляді поставленого йому тепла для опалення спорткомплексу "Зірочка", чого не заперечував і сам відповідач. Позивач вжив заходів для досудового врегулювання та направив на адресу відповідача вимогу про оплату боргу, але на вимогу ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" суму боргу не визнав, та відмовився від оплати заборгованості.
Представники Відповідача та Третьої особи письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 19.05.2009 року.
19.05.2009 р. в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з’явились.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12)
) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (надалі постачальник) та Військовою частиною А2750 (надалі споживач) укладено договір №477 про постачання теплової енергії, та забезпечувало тепловою енергією відповідача. На аналогічних умовах договір №477 на постачання теплової енергії було переукладено між тими ж сторонами від 01.02.2005 р.
Згідно з умовами даного договору позивач зобов’язався сплачувати за одержану теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, за затвердженими тарифами ь(цінами), в термін передбачений даним договором.
Наказом Міністра оборони України від 24.01.2007 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "227 центральний ремонтний завод по ремонту електротехнічних засобів" "Військова частина А2750"перейменоване у державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння".
Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України (436-15)
), майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України (435-15)
) договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов"язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно змісту ст. 526 ЦК України, зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач дійсно набув майно у вигляді поставленого йому тепла для опалення спорткомплексу "Зірка", чого і не заперечував відповідач.
Частиною 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Також ч. 2 ст. 1213 ЦК України визначено, що якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна. При цьому такий обов'язок покладається на набувача незалежно від того, чи була неможливість передачі майна в натурі наслідком об'єктивних обставин (подій) або наслідком дій набувача або третіх осіб. Разом з тим, якщо у загибелі майна є винним сам набувач, він до того ж є зобов'язаним відшкодувати потерпілому завдані збитки.
Отже, факт отримання поставленого тепла відповідачу відбувся, то у відповідності до наведених вище норм, споживач, тобто відповідач повинен розрахуватись з постачальником за поставлене йому тепло.
Позивач стверджує, що даний спорткомплекс щомісячно в повному об’ємі забезпечувався тепловою енергією, в приміщенні в результаті достатнього тепло забезпечення були створенні сприятливі умови для роботи працівників та тренування учнів, що в свою чергу дала можливість відповідачу утримати в належному стані будівлю протягом 2006-2008 років.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки. Слід відрізняти поняття договору в розумінні коментованої статті від поняття зобов'язання. Так договором є юридичний факт, в той час як зобов'язанням є різновид цивільного правовідношення, яке може виникати як із договору, так і на інших підставах передбачених цивільним законодавством.
Відповідно до п. 6.5 договору від 01.01.2007 р. відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за отриману теплову енергію до 01 числа наступного за звітом місяця, але оплати не було здійснено.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" про стягнення заборгованості у розмірі 142754,75 грн. слід задовольнити.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2009 р. про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.03.2009 р. скасувати повністю.
3. Прийняти у справі № 19/77/15 нове рішення, яким у позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" задовольнити.
4. Стягнути з Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" (Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Прилуцька, ід. код 08457704; р/р 260083001331 Ніжинське відділення ощадбанку №204, МФО 343121 м. Ніжин) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (м. Ніжин, вул. Глібова, 1, р/р №26006300001650 ВАТ "Банк"Демарк", м. Чернігів, МФО 353575, ЄРДПОУ 32750668) 1427,55 грн. (тисячу чотириста двадцять сім гривень, п’ятдесят п’ять копійок) державного мита та 713,78 грн. (сімсот тринадцять гривень, сімдесят вісім копійок) державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку, також 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.
Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.
5. Справу № 19/77/15д повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.
25.05.09 (відправлено)