розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення господарського суду Черкаської області від 18.02.2009 р.

у справі №12/106 (суддя Грачов В.М..)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л", м. Київ

до відкрите акціонерне товариство "Азот", м. Черкаси

про стягнення 35 504,58 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Поставничий Р.В. - дор. № 120-08/75 від 23.12.2008 р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.02.2009 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л"до відкритого акціонерного товариства "Азот"про стягнення 35 504, 58 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л"подало апеляційну скаргу № А20-98 від 27.02.2009 р. (вх. суду № 2-04/3/160/628 від 11.03.2009 р.), в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р. вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л"в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, не виконав вимоги ухвали суду.

Представник відкритого акціонерного товариства "Азот"заперечив з підстав, викладених у відзиві від 08.04.2009 р. № 121-03/33-1065 (вх. суду № 2-05/1518 від 13.04.2009 р.), просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. А також на вимогу ухвали суду надіслав письмове пояснення від 07.05.2009 р. № 121-03/44-1395 (вх. суду № 2-05/1890 від 13.05.2009 р.) з додатками: копія накладної № 94 від 26.04.2005 р., копія платіжного доручення № 7799 від 07.08.2006 р. на суму 14 137 грн., які залучені до матеріалів справи на підставі ст.ст. 99, 101 ГПК України.

Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача. Представник відповідача вважає за можливе розгляд справи без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л". Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином.

Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами врегульовано договором № 392-212 від 20.04.2005 р. (а.с. 6-8). Відповідно до умов вказаного договору, а саме:

· п.п.1.1. виконавець (позивач) зобов’язується виконати, а замовник (відповідач) прийняти та оплатити ремонт корпусу запірного вентиля "Моквелд"тип RD 10"ASAcl 2500RTJ, черт. 25 863 0000Р у кількості 1 шт. за ціною 31 840 грн. без ПДВ.

· п.п. 2.1. загальна вартість робіт складає 38 208 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 368 грн. Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 25% загальної суми договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів після підписання договору, 75% протягом 10 календарних днів після підписання акту здачі –приймання виконаних робіт.

· п.п.2.2., 2.3. датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок виконавця. Зобов’язання замовника вважаються виконаними з моменту отримання виконавцем оплати у розмірі загальної суми договору.

· п.п.3.1., 3.3. строк виконання робіт –20 днів з моменту доставки запірного вентиля на виробничий майданчик виконавця; виконавець передає виконані роботи відповідно до акту здачі –приймання виконаних робіт.

· п.п.5.2. за невиконання або неналежне виконання зобов’язання сторони несуть відповідальність: - за невчасне виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожний день затримки; - при затримці оплати за виконані роботи замовник сплачує пеню 0,1% від неоплаченої суми за кожен день затримки.

На виконання умов договору, але з порушенням строків встановлених договором (п.2.1.), відповідач платіжним дорученням № 96927 від 13.05.2005 р. здійснив попередню оплату робіт у розмірі 9 552 грн., що підтверджується випискою установи банку про операції за 13.05.2005 р. та здійснив доставку вентиля позивачу, що підтверджується накладною № 94 про відпуск матеріалів на сторону від 26.04.2005 р. (а.с. 37).

На виконання умов договору, але з порушенням строків встановлених договором (п.3.1.), позивач виконав роботи по ремонту корпусу запірного вентилю "Моквелд"тип RD 10"ASAcl 2500RTJ, черт. 25 863 0000Р, що підтверджується підписаним сторонами після виконання ремонтних робіт актом здачі –приймання виконаних робіт від 01.06.2006 р. до договору № 392-212 від 20.04.2005 р. (а.с. 39). Як зазначено в акті - роботи по ремонту корпусу запірного вентилю "Моквелд"тип RD 10"ASAcl 2500RTJ, черт. 25 863 0000Р виконані в повному об’ємі, якісно та в строк, загальна вартість робіт складає 38 208 грн.

Після підписання акту здачі –приймання виконаних робіт від 01.06.2006 р. на виконання п.2.1. договору, відповідачем було частково сплачено за виконані роботи у сумі 14 137 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7799 від 07.08.2006 р. (а.с. 30).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за виконані роботи по ремонту становить 14 519 грн.

Відповідач листом № 212-14-01/310 від 18.07.2006 р. надіслав позивачу вимогу про сплату пені за порушення строків виконання робіт, передбачених п.3.1. договору, на 380 днів, а саме: з 15.05.2005 р. по 01.06.2006 р. у розмірі 14 519 грн. (а.с.32).

У відповідь позивач у листі № А22-86 від 19.07.2006 р. частково визнав вимогу про сплату пені за порушення строків виконання робіт на суму 6 877,80 грн., натомість, заявив вимогу про сплату відповідачем пені за порушення строків оплати виконаних робіт, передбачених п.2.1. договору, на 39 днів, а саме: з 11.06.2006 р. по 19.07.2006 р. (а.с. 31).

Відповідач надіслав позивачу заяву № 121-06/38-3644 від 09.09.2006 р., в якій повідомив про сплату частини боргу у розмірі 14 137 грн. та про припинення зобов’язання у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 18.07.2006 р. (а.с. 22-24).

Однак, 30.11.2006 р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджується основна заборгованість відповідача у розмірі 14 519 грн. (а.с. 11), а відповідно листами № А20-226 від 01.10.2007 р. та №А20-301 від 03.11.2008 р. позивачем надіслано відповідачу вимоги про сплату основного боргу, визначеного актом взаєморозрахунків (а.с. 12, 13).

Як вбачається з оскарженого рішення, місцевий суд визнав встановленим факт припинення зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 18.07.2006 р. за заявою відповідача № 121-06/38-3644 від 09.09.2006 р. (а.с. 22-24).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, колегія апеляційного суду не вважає їх належними та допустимими доказами, що підтверджують припинення зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 18.07.2006 р., враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що за правовою природою припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін (ч.3 ст. 203 ГК України).

Однак, не зважаючи на те, що для зарахування взаємних вимог досить заяви однієї сторони, інша сторона зобов’язання повинна бути належним чином повідомлена про проведення зарахування та може протиставити вимозі про зарахування заперечення щодо строку, характеру, розміру виконання.

Оскільки, позивач заперечив проти припинення зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням (листи № А20-226 від 01.10.2007 р. та №А20-301 від 03.11.2008 р.) та звернувся за захистом своїх прав до господарського суду, місцевий суд помилково визнав встановленим факт проведення зарахування та на підставі цього відмовив у задоволенні позовних вимог.

На думку колегії апеляційного суду, у тому разі, коли інша сторона зарахування (у нашому випадку позивач) не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе за рішенням суду за позовом відповідача у нашому випадку з дотриманням вимог чинного законодавства. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до суду про припинення зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням за рішенням суду.

До того ж, виходячи з системного аналізу норм цивільного та господарського законодавства, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим); бути однорідними (правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги; строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги щодо яких відповідачем проведено зарахування не відповідають одній з основних умов: не є однорідними, мають різну правову природу, а саме: відповідач провів зарахування суми його основного зобов’язання у розмірі 14 519 грн. за рахунок пені, що підлягає стягненню з позивача, за порушення строків виконання робіт за 380 днів у розмірі 14 519 грн.

Крім того, колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд визнав встановленим факт припинення зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 18.07.2006 р. у порушення норм матеріального права, а саме: ст. 602 ЦК України, якою передбачені випадки, в яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема, у разі спливу позовної давності.

Приймаючи до уваги умови договору та його виконання сторонами, колегія апеляційного суду дійшла наступного висновку:

· з 16.05.2005 р. (26.04.2005 р.+20 днів) на підставі п.п.3.1., 5.2.1. договору у відповідача виникло право вимагати від позивача сплати пені у розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання робіт;

· з 11.06.2006 р. (01.06.2006 р.+10 днів) на підставі п.п. 2.1.3., 5.2.3. договору у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати частини основного боргу та пені у розмірі 0,1% від несплаченої суми за затримку оплати за кожний день прострочення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, враховуючи вищезазначені норми Цивільного та Господарського кодексу України (436-15) , колегія апеляційного суду вважає, що строк позовної давності за вимогою відповідача про стягнення пені закінчився 15.05.2006 р.

І як наслідок, у зв’язку зі спливом позовної давності (15.05.2006 р.) зарахування зустрічних вимог за заявою відповідача № 121-06/38-3644 від 09.09.2006 р. відповідно до ст. 602 ЦК України, - не допускається

За таких обставин, колегія апеляційного суду не може погодитися з висновком місцевого суду про те, що зобов’язання відповідача у розмірі 14 519 грн. припинено шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 18.07.2006 р. та вважає, що висновки місцевого суду про встановлені обставини і правові наслідки не відповідають дійсності та не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом цим вимогам не відповідає. За таких обставин, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 18.02.2009 р. у справі № 12/106 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 24 638,74 грн., а саме: основна заборгованість розмірі 14 519 грн., пеня у розмірі 2 627,94 грн. (14 519 грн.* 0,1%* 181 днів) за порушення строків оплати виконаних робіт з 11.06.2006 р. по 11.12.2006 р. та збитки, завдані внаслідок інфляції, у розмірі 7491,80 грн. (за період з 11.06.2006 р. по 15.12.2008 р. згідно розрахунку суду здійсненного за допомогою ІАЦ "ЛІГА"). В решті позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10 860,23 грн. відмовити на підставі п.6 ст. 231 ГК України, а також, відмовити в стягненні збитків, завданих внаслідок інфляції, у розмірі 5,61 грн. за період 01.06.2006 р. по 11.06.2006 р. (а.с.9-10).

Керуючись ст.ст. 90, 99- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство "Навігатор Л"на рішення господарського суду Черкаської області від 18.02.2009 р. задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.02.2009 р. у справі № 12/106 скасувати з прийняттям нового рішення.

3. Позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 24 638,74 грн.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Азот"(що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Первомайська,72 код ЄДРПОУ 00203826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство "Навігатор Л"(що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 33, код ЄДРПОУ 23167033) основний борг у розмірі 14 519 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн., пеню у розмірі 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 94 коп., збитки, завдані внаслідок інфляції, у розмірі 7 491 (сім тисяч чотириста дев’ятсот одна) грн. 80 коп., державне мито у розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 39 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10 860,23 грн.

6. Відмовити в задоволенні позовних вимог про збитків, завданих внаслідок інфляції, у розмірі 5,61 грн.

7. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Азот"(що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Первомайська,72 код ЄДРПОУ 00203826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство "Навігатор Л"(що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 33, код ЄДРПОУ 23167033) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 19 коп. Видати наказ.