КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2009 № 36/256
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Мохорт В.В., Єрпильова С.О. (за довір.),
від відповідача - Іванишин О.О. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2009
у справі № 36/256 (суддя
за позовом Національний банк України
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог – т.2, а.с.111 ), в якому просив зобов’язати відповідача передати йому за актом прийому-передачі 14 квартир (однокімнатні за номерами: 5, 65, 89, 95, 107, 113; двокімнатних за номерами: 61, 73, 85, 92, 97, 109; трикімнатних за номерами: 69, 114), які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, на виконання умов, укладених між сторонами договорів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 року у справі №36/256 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, у справі прийняти нове, яким в позові відмовити.
В обґрунтування власної позиції апелянт вказує на помилковість висновків господарського суду та зазначає, що господарським судом було безпідставно відмовлено в задоволенні поданого в судовому засіданні відповідачем клопотання про зупинення розгляду справи №36/256 до розгляду Вищим господарським судом України поданих відповідачем касаційних скарг у пов’язаних справах №2/280-40/148, №2/281-40/149 за позовами відповідача про розірвання договорів, які, зокрема, є підставами для задоволення позовних вимог судом першої інстанції у даній справі №36/256.
Позивач проти поданої апеляційної скарги заперечує, вважає її доводи необґрунтованими, а тому просить залишити її без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, поданого відзиву, дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
Спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем договірних зобов’язань, а саме в частині передачі позивачу як інвестору 14 квартир в збудованому відповідачем будинку за адресою - м. Київ, проспект Перемоги, 131.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі укладених між сторонами наступних договорів:
- Договір №К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р., згідно предмету якого позивач здійснив інвестування у будівництво житлових будинків відповідача на загальну суму 10 082 938,00 грн., а відповідач зобов’язався передати позивачеві протягом 2006р. в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі 37 квартир за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, секція 3, загальною площею 2 965,57 кв.м., в тому числі в 1 кварталі 2006р. 11 квартир, а саме: однокімнатних за номерами: 5, 65, 89, 95, 107; двокімнатних за номерами: 61, 73, 85, 97, 109; трикімнатних за номерами: 114;
- 25 квітня 2005р. ТОВ "Елітжитло", позивач та відповідач уклали Договір №Г-368 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ "Елітжитло" відступило позивачеві право вимоги з відповідача по передачі 15 квартир загальною площею 1 190,43 кв.м., за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 131.
Відповідно до п. 2 Договору №Г-368 про відступлення права вимоги від 25.04.2005р. відступлення права вимоги квартир належить ТОВ "Елітжитло" на підставі Договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004р. №27/10-04 про придбання 15 квартир загальною площею 1190,43 кв.м., які були оплачені ТОВ "Елітжитло" згідно з Актом звіряння рахунків від 31.01.2005р. №13 та довідкою від 04.02.2005р. №124 інв. №27/10-04 про те, що кошти надійшла на рахунок ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест".
Матеріалами справи підтверджується належне виконання умов вище названих договорів позивачем по інвестуванню в будівництво. Це підтверджується довідкою відповідача №84 інв. №К-2824 (2004) від 14.12.2004р. про те, що кошти згідно з Договором №К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р. від Національного банку України в сумі 10 082 938,00 грн. надійшли на рахунок відповідача 10.12.2004р. в повному обсязі; Довідкою №124 інв. № 27/10-04 від 04.02.2005р. про те, що кошти згідно з Договором №27/10-04 про пайову участь у будівництві від 27.10.2004р. від ГОВ "Елітжитло" в сумі 3 571 290,00 грн. надійшли на рахунок відповідача 29.10.2004р. в сумі 571 290,00 грн., 25.01.2005р. в сумі 2 000 000,00 грн., 28.01.2005р. в сумі 1000 000,00 грн., та Актом звіряння розрахунків №13 від 31.01.2005р.
Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом стала відмова відповідача передати позивачу 14 квартир в збудованому будинку у відповідності до умов укладених між сторонами договорів.
Відповідач посилається на правомірність його відмови від передачі цих квартир та можливістю повернення позивачу сплачених за них грошових коштів, з огляду на те, що зафіксовані в укладеному договорі умови інвестування не відповідають ринковим умовам будівництва, що склалися за період будівництва, протягом 2005 початку 2006 років, та полягають у підвищенні цін на будівельні матеріали, прийняттям Держбудом України нових нормативних показників в будівельній галузі, різким збільшенням всіх складових, по яких формується ціна будівництва одного квадратного метра житлової площі.
Також відповідач зазначає, що з метою вирішення проблеми підвищення собівартості 1 м.кв., він звертався до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до умов договору в частині перегляду зазначеної ціни, чи розірвання договору. Крім того, враховуючи те, що дану проблему не було вирішено сторонами, відповідач звернувся до суду із відповідними позовами про розірвання вказаних договорів, спори за якими на даний час перебувають на розгляді у Вищому господарському суді (справи №2/280-40/148, №2/281-40/149).
З приводу заявлених доводів відповідача, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до господарського суду з позовами про розірвання Договору №К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р. та розірвання Договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004р. №27/10-04 та Договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005р. №Г-368, у зв’язку і зміною істотної обставини, якою сторони керувались при укладенні договорів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2007р. по справі №2/280 позовні вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" задоволені повністю та розірвано Договір про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р. №К-2824.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2007р. по справі №2/281 позовні вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" задоволені повністю та розірвано Договір про пайову участь у будівництві від 27.10.2004р. №27/10-04 та Договір про відступлення права вимоги від 25.04.2005р. №Г-368. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2007р. по справах №2/280 та №2/281 рішення суду залишено без змін.
Постановами Вищого Господарського суду України від 05.07.2007р. у справах №2/280, №2/281 рішення Господарського суду міста Києва та Постанови Київського апеляційного господарського суду скасовано, прийнято нові рішення про відмову в позовах.
Відмовляючи в позові, Вищий господарський суд України в постановах зазначив, що оскаржувані договори передбачили визначення і узгодження ціни одного квадратного метра збудованого житла, що не є тотожнім поняттю собівартість. Тому зміна в процесі виконання договору саме собівартості будівництва одного квадратного метра житла не може вважатись зміною істотної обставини, якою сторони керувались при укладенні договору.
04.08.2008р. Вищий господарський суд України частково задовольнив заяву позивача про перегляд Постанови Вищого Господарського суду України від 05.07.2007р. у справі №2/280 та від 05.07.2007р. у справі №2/281 за нововиявленими обставинами, постанови Вищого Господарського суду України від 05.07.2007р. змінив, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2007р. та постави Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2007р. у справах №2/280 та №2/281 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суддів.
Як було встановлено господарським судом під час розгляду даного спору, у справах №2/280-40/148 та №2/281-40/149 за результатами нового їх розгляду, господарським судом було прийняте рішення, якими в задоволенні позовних вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" відмовлено повністю. Дані рішення суду першої інстанції залишені без змін апеляційною інстанцією, яка винесла про це відповідні Постанови від 04.02.2009р.
Також відповідачем були подані позови до суду про зміну умов Договору №К-2824 інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р., умов Договору про пайову участь у будівництві №27/10-04 від 27.10.2004р. та умов Договору №Г-368 про відступлення права вимоги від 25.04.2005р. щодо зміни термінів передачі квартир Національному банку України та щодо зміни загальної вартості інвестицій.
Згідно рішень Господарського суду міста Києва від 10.10.2007р. у справах №3/339 та №3/340 в позові ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" відмовлено повністю. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. №3/339 та від 28.03.2008р. №3/340 рішення суду першої інстанції по цим справам залишено без змін. Вищим Господарським судом України 19.06.2008р. та 17.06.2008р. постановами №3/339 та №3/340 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під час розгляду спору господарським судом було з’ясовано, що позивачем були належним чином виконані договірні зобов’язання, натомість відповідач як підрядник не виконав покладені на нього договірні зобов’язання та не передав у встановлені строки спірні квартири позивачу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час вирішення даного спору спірні договори є чинними та їх умови стосовно загальної вартості інвестицій, термінів передачі квартир Національному банку України залишені без змін судовими інстанціями, відповідно і зобов’язання відповідача щодо передачі вказаних квартир позивачу є дійсними та такими, що підлягають виконанню, колегія погоджується із висновками господарського суду та вважає, що суд правомірно задовольнив позов.
З приводу доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, колегія зазначає наступне.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається зі змісту поданої апеляційної скарги, відповідач прийняте господарським судом у справі №36/256 рішення по суті не оскаржує, посилається лише на допущені судом під час розгляду процесуальні порушення, зокрема, в частині відмови суду в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду Вищим господарським судом України касаційних скарг, поданих відповідачем у справах №2/280-40/148, №2/281-40/149.
Згідно вимог ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Як було встановлено під час розгляду спору господарським судом, Київським апеляційним господарським судом 04.02.2009 прийнято постанови у цих справах № 2/280-40/148 та № 2/281-40/149, якими рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2008 у справах № 2/280-40/148 та № 2/281-40/149 про відмову у задоволенні позовів про розірвання Договору про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 № К-2824, Договору про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 № 27/10-04 та Договору про відступлення права вимоги від 25.04.2005 № Г-368 залишені без змін, а апеляційні скарги відповідача без задоволення (копії яких наявні в матеріалах справи.
У відповідності до положень ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що господарським судом було правомірно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду Вищим господарським судом судових рішень у справах №2/280-40/148, №2/281-40/149, які набрали законної сили.
Оскільки скаржником доводів позовної заяви не спростовано, належних доказів у відповідності до вимог ст.ст. 33- 34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, тому апеляційна скарга визнається необгрунтованою, і задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, колегія вважає, що оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2009 року у справі №36/256 залишити без змін.
3. Матеріали справи №36/256 повернути до Господарьского суду м.Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Судді