ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.05.2009 року Справа № 16/29
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
секретар судового засідання Антонова І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Рожко Є.В., довіреність № 24-01-12303/2112,
від 30.12.08, заст. нач. юридичного відділу
ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"
від відповідача: представник не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Сєвєродонецьк
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.03.2009
у справі № 16/29 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк
до відповідача Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут", м. Сєвєродонецьк
про стягнення 43980 грн. 31 коп.
в с т а н о в и в:
Розпорядженням голови суду від 12.05.09 по справі № 16/29 у зв’язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги суддів Баннову Т.М. та Журавльову Т.М., введено до складу колегії суддів Бойченка К.І. та Єжову С.С.
Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут" про стягнення з відповідача на користь позивача вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 37138,75 грн. за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р., пені в сумі 2542,62 грн. за період з 01.02.08 по 01.10.08, інфляційних нарахувань в сумі 3416,77 грн. за період з 01.04.08 по 30.12.08, 3% - річних в сумі 882,17 грн. за період з 01.04.08 по 14.01.09.
Заявою від 26.03.07, позивач відмовився від позову в частині заявлених вимог по стягненню пені в сумі 2542,62 грн. за період з 01.02.08 по 01.10.08, інфляційних нарахувань в сумі 3416,77 грн. за період з 01.04.08 по 30.12.08, 3% - річних в сумі 882,17 грн. за період з 01.04.08 по 14.01.09, таким чином, предмет спору є стягнення з відповідача на користь позивача вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 37138,75 грн. за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.03.09 по справі № 16/29 позов задоволено частково. Стягнено з Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут" на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" вартість теплової енергії в сумі 37138,75 грн., витрати по держмиту в сумі 371,38 грн., витрати на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 99,64 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням Комунальне підприємство "Житлосервіс "Добробут" звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином –повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.04.09 № 05348240.
Приймаючи до уваги обставини справи, а також те, що явка представників у судове засідання обов’язковою не визнавалася, судова колегія вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, у тому числі надані з відзивом позивача, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснював постачання теплової енергії на опалення будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, 30, що передано Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради наказом від 21.05.07 № 109-кс відповідачу на баланс і обслуговується та експлуатується відповідачем.
На спожиту теплову енергію у вказаній будівлі позивач пред’являв, а відповідач отримував рахунки для сплати вартості теплової енергії на певну суму за кожний місяць, але відповідач не у повному обсязі оплачував рахунки за опалення, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 37138,75 грн. за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р. згідно розрахунку.
Судом зазначено, що факт споживання теплової енергії у вказаний період часу на суму 37138,75 грн. відповідач не заперечив і належними доказами не спростував.
Таким чином, доводи відповідача про відсутність в нього обов’язку по оплаті вартості спожитої теплової енергії у зв’язку з відсутністю письмового договору на постачання теплової енергії, спростовуються фактичними правовідносинами сторін, обов’язком оплатити позивачеві спожиту теплову енергію та вимогами закону –ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України.
Суд першої інстанції зазначив, що доводи відповідача про відсутність в нього права власності на будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, 30, не мають відношення до суті спору, оскільки позивач не оспорює право власності на цю будівлю, а вимагає сплатити вартість наданих послуг по опаленню гуртожитку, який відповідач експлуатує і обслуговує згідно з наказом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради від 21.05.07 № 109-кс.
За таких обставин судом першої інстанції стягнено з відповідача на користь позивача вартість спожитої теплової енергії в сумі 37138,75 грн. за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р.
Комунальне підприємство "Житлосервіс "Добробут" вважає рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою заявник посилається на те, що для даного виду послуг законодавством встановлений обов’язковий порядок укладання договору і тільки його укладання є підставою для виникнення зобов’язань для сторін.
Скаржник вказує, що позивачем не підтверджено укладання договору письмово, а також шляхом здійснення конклюдентних дій. Акти підключення та відключення споживача від джерела теплової енергії підтверджують добровільне проведення позивачем постачання теплової енергії споживачу в порушення вимог Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) щодо продажу енергії виключно на договірних засадах. В такому випадку відсутній і факт недобросовісності з боку одержувача товарної продукції, а майно слід розглядати як належно набуте.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що вимоги про стягнення цих сум вже були предметом розгляду по справі №17/69, по якій вже було прийнято рішення, тобто між сторонами вже було розглянуто спір в рамках господарської справи № 17/69, предметом якої було стягнення заборгованості за цей же період та за цей же гуртожиток.
Судова колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, не приймає їх з огляду на наступне.
Підставою стягнення заборгованості у справі № 17/69 був договір № 73 від 01.09.2005 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Як вбачається з рішення суду у справі № 17/69 (а. с. 55-56), при розгляді було встановлено, що гуртожиток по вул. Танкістів, 30 не значиться в договорі № 73, а тому заборгованість у сумі 22084,89 грн. заявлена позивачем безпідставно.
По даній справі позивачем до стягнення заявлено вартість спожитої теплової енергії як набутої без достатньої правової підстави (договору), згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, посилання відповідача на те, що провадження за даним позовом має бути припинено, не відповідає матеріалам справи і Господарському процесуальному кодексу України (1798-12) . Пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено припинення провадження у справі, коли господарський спір вирішено між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Не можуть бути прийняти до уваги і заперечення відповідача стосовно того, що одержана теплова енергія не є безпідставно набутим майном, оскільки це спростовується наявними у справі доказами.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут" задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи і, приймаючи рішення, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлосервіс "Добробут" на рішення господарського суду Луганської області від 27.03.2009 по справі № 16/29 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.03.2009 по справі №16/29 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Ф. Парамонова Суддя К.І. Бойченко Суддя С.С. Єжова