КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2009 № 18/46
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Баранця О.М.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача - Кістерська С. М. – по довіреності.
від відповідача 1 - Картушин Д. М. – по довіреності
від відповідача 2 – Рибак О. Г. – по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Нива" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2008
у справі № 18/46 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія"
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освітиі науки України
Науково-виробничого підприємства "Нива" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання частково недійсним свідоцтва України № 59123
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі № 18/46 позов ВАТ "АФ "Таврія" до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ТОВ "НВП "Нива" про визнання частково недійсним свідоцтва України № 59123 був задоволений повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, НВП "Нива" у вигляді ТОВ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 18/46, розгляд справи був призначений на 15.04.2009 р.
15.04.2009 р. було оголошено перерву на 13.05.2009 р.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзиви на неї та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником свідоцтва України № 26397 від 15.08.2002 р. (заявка № 99082828 від 10.08.1999 р.) на знак для товарів і послуг "ТАВРІЯ Коньяк ІМПЕРІАЛ" для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг: бренді (коньяк).
Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 15.02.2006 р. зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг та видано відповідачу 2 за заявкою № 20040404005 від 15.04.2004 р. свідоцтво України № 59123 на знак "ГРАНТ ІМПЕРІАЛ", до переліку якого входять товари класу 33 та послуги класів 35 та 43.
Причиною спору в даній справі стало питання про визнання частково недійсним свідоцтва України № 59123 щодо товарів 33 класу, а саме: алкогольні напої (крім пива); аперитиви; вина; коктейлі; лікери; пікети (вино з виноградних вичавків); спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції з підстав невідповідності оскаржуваного позначення умовам надання правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
Згідно ст. 499 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законодавством.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12)
передбачено, що відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що було чинним на дату подання заявки.
На дату подання заявки на спірну торговельну марку (15.04.2004 р.) був чинним Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12)
з останніми змінами від 22.05.2003 р.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Абзацом 4 п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Відповідно до абзацу 2 п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для однорідних товарів і послуг; знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
Відповідно до п. 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності" № 04-5/1107 (v1107600-04)
від 10.06.2004 р. для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. У вирішенні спорів, пов’язаних із визнанням недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд.
Судом першої інстанції для вирішення питання щодо правильності чи неправильності надання правової охорони, тобто, для оцінки висновку кваліфікаційної експертизи, була призначена судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи п. 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності" № 04-5/1107 (v1107600-04)
від 10.06.2004 р.
Судовий експерт здійснюючи дослідження з питань, поставлених судом на вирішення експертизи, керувався нормами чинного законодавства України, підзаконними актами, що підлягають застосуванню та необхідні для правильного і точного вирішення питань, поставлених судом перед експертом та використовував інші літературні джерела щодо загальносвітового підходу до експертизи товарних знаків.
Експертизою було досліджено та оцінено всі докази, пояснення, аргументи та фактичні обставини, надані сторонами та відображені у висновку судової експертизи, в тому числі досліджені та оцінені пояснення та аргументи Департаменту щодо підстав та мотивів, за якими здійснено висновок щодо відповідності знака за свідоцтвом № 59123 (заявка № 20040404005) умовам надання правової охорони. Отже, на думку судової колегії, твердження Відповідача-1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу про порушення судом першої інстанції приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними.
У своєму відзиві Держдепартамент зазначає що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки Відповідач-1 не погоджується з висновком судової експертизи .
При цьому, п.п. 4.3.2.4. 4.3.2.5 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України (власного нормативного документу Відповідача-1) встановлено необхідність визначення ступеню схожості знаків та принципової ймовірності виникнення у споживача враження про належність товару під порівнювальними знаками одній особі.
Без будь-якої аргументації відповідач-1 стверджує, що експерт при визначенні фонетичної схожості повинен керуватися не фонетичною тотожністю одного з розрізняльних елементів обох знаків - Імперіал, а наявністю фонетично несхожих звуків або складів. Проте такий підхід не передбачений жодним нормативним документом.
Крім того, відповідач-1 зазначив, що на момент проведення кваліфікаційної експертизи не було відомо про фактичне використання зареєстрованого знака позивача, тобто не були відомі фактичні обставини присутності на ринку товару – коньяк Імперіал виробництва ВАТ "АПФ "Таврія".
Однак, необізнаність експерта, який проводив кваліфікаційну експертизу щодо певних обставин, пов’язаних з використанням раніше зареєстрованого знаку, не може бути підставою для проведення повторної експертизи, оскільки обставини, не прийняті до уваги при проведенні кваліфікаційної експертизи, детально досліджені судовою експертизою № 438 і оцінені судом.
Крім того, матеріали справи містять документальне підтвердження використання позивачем свого зареєстрованого знака і наявність певного сектору споживачів та фахівців, який пов’язує позначення "Імперіал" з ВАТ "АПФ "Таврія" до дати подачі заявки за якою видано свідоцтво № 59123. А також в матеріалах справи наявний лист Міністерства аграрної політики України № 37-38-15/14122 від 03.09.2007 р. до ВАТ "АПФ "Таврія", з якого вбачається, що міністерство підтвердило, що ВАТ "АПФ "Таврія" є єдиним на Україні власником знаку для товарів і послуг "Імперіал".
Науково-виробниче підприємство "Нива" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що у висновку експерта не вказано, що спірні знаки є схожими із знаком для товарів і послуг між собою настільки, що це може ввести в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, питання щодо введення в оману перед експертом не ставилось. Разом з тим, судовою колегією береться до уваги висновок експерта про те, що "За загальним зоровим враженням щодо знаків ТАВРІЯ Коньяк ІМПЕРІАЛ за свідоцтвом України № 26397 та ГРАНТ ІМПЕРІАЛ за свідоцтвом України № 59123 споживач помітить графічно тотожні елементи хоча при їх детальному одночасному роздивлянні відмітить і відмінності".
У Висновку експертизи № 438 експертом зазначено, що з урахуванням висновків на питання 1, 2 це є підтвердженням з високою долею вірогідності існування на сьогодні ймовірності сплутування споживачами торговельної марки "ГРАНТ ІМПЕРІАЛ" за свідоцтвом України № 59123 та торговельної марки "ТАВРІЯ Коньяк ІМПЕРІАЛ" за свідоцтвом України № 26397 у разі їх використання для товарів, для яких вони зареєстровані.
Відповідно до пп. "а" п. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Окрім того, враховуючи те, що п. 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 10 від 10.01.2002 р. (z0064-02)
встановлено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості відповідно до п. 1.3 даного Положення Держдепартамент повинен опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність", то позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 59123 на знак для товарів і послуг "ГРАНТ ІМПЕРІАЛ" з виключенням з переліку товарів і послуг 33 класу обґрунтовано були задоволені судом першої інстанції.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачі належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, встановлених судовою експертизою та судом першої інстанції не надав.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі № 18/46 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі № 18/46 – залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі № 18/46 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 18/46 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Баранець О.М.