Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- з"явився

Від відповідача- не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу ПП"Продторг- Тернопіль"

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.02.09

у справі № 12/3-53

за позовом – ПП"Дніпро Захід"

до відповідача –ПП"Продторг- Тернопіль"

про : стягнення заборгованості

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.02.09 по

даній справі позов ПП"Дніпро Захід" задоволено. Стягнуто із

приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" на користь приватного

підприємства "Дніпро-Захід" 20 382,30 грн.- боргу; 530,47 грн.

- пені; 1304,47 грн.- інфляційних; 182,60 грн.- трьох процентів

річних; 224,32 грн.- державного мита; 118 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду в частині стягнення 182,50 грв.- трьох процентів річних, інфляційні у розмірі 1304,47 грв. та 650 грв. основного боргу. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, не повно досліджено обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

30 липня 2008 року між ПП "Дніпро-Захід"(постачальник) та ПП "Продторг-Тернопіль"(покупець) був укладений договір на поставку товарів №133-п, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов’язання поставити покупцю товари згідно заявки, а покупець взяв зобов’язання прийняти товар та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2 Договору сторони встановили, що ціна товару, що постачається визначається у відповідності з ціною, визначеною у прас-листах постачальника і вказуються в накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення готівки в касу постачальника. Оплата за товар проводиться протягом 30 календарних днів.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними від 19.09.2008р. №РНЛ-037973 та №РНЛ-037971, від 26.09.2008р. №РНЛ-039158, від 30.08.2008р. №РНЛ-034558, №РНЛ-034551, №РНЛ-034575, №РНЛ-034579, №РНЛ-034574, №РНЛ-034552, від 22.08.2008р. №РНЛ-033436, №033425, №РНЛ-333435, №РНЛ-033419, №РНЛ-033428, від 27.08.2008р. №РНЛ-034131, від 26.09.2008р. №РНЛ-039164, №РНЛ-039174, №РНЛ-039154, №РНЛ-039155, №РНЛ-039152, від 19.09.2008р. №РНЛ-037982, №РНЛ-037928, №РНЛ-037968, №РНЛ-037945, №РНЛ-037977, від 12.09.2008р. №РНЛ-036821, №РНЛ-036764, №РНЛ-036761, №РНЛ-036759, №РНЛ-036758, №РНЛ-036757, від 10.09.2008р. №РНЛ-036396, від 11.10.2008р. №РНЛ-041600, №РНЛ-041603, №РНЛ-041597, від 03.10.2008р. №РНЛ-040288, №РНЛ-040287, від 05.09.2008р. №РНЛ-035622, №РНЛ-035627, №РНЛ-035629, №РНЛ-035630, №РНЛ-035637, №РНЛ-035640 позивачем було поставлено товарно-матеріальні цінності на суму 23932,34 грн. Дані накладні підписані та скріплені печаткою відповідача.

Однак, відповідач неналежним чином виконував покладенні на нього умовами договору зобов’язання по своєчасній оплаті за отриманий товар.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем 23 жовтня 2008 року за №55 на адресу ПП "Продторг-Тернопіль" була направлена претензія з вимогою оплатити суму боргу. Факт відправлення претензії підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення та поштової квитанції.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано доказів в підтвердження сплати приватним підприємством "Продторг-Тернопіль" боргу в сумі 20382,30 грн.

Разом з тим, п.п. 6.1 п. 6 Договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (436-15) .

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку відповідачу нарахована пеня в сумі 530,47 грн., яка підлягає до стягнення, так як нарахована у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нараховані інфляційні нарахування в сумі 1304,47 грн. за період з серпня 2008 року по грудень 2008 рік, а також три проценти річних в розмірі 182,60 грн., які підлягають до стягнення, оскільки розраховані у відповідності вимог чинного законодавства.

З огляду на досліджені обставини справи, позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 20382,30 грн. основного боргу, 530,47 грн. пені, 1304,47 грн. інфляційних нарахувань та 182,60 грн. трьох процентів річних.

У відповідності до ст. 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено належними доказами наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.02.09 у справі № 12/3-53 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.