Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Коваль В.В. (дов. від 01.10.2008 р.)

від відповідача -Головньова В.В.-директора Чулакова Є.Ю. (дов. від 29.12.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "СВС-Київ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2009

у справі № 41/458 (суддя

за позовом Державне підприємство "Судовий будівельно-експертний центр"

до Приватне підприємство "СВС-Київ"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 125339,37 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.02.2009 р. по справі № 41/458 позов задоволено : з ПП "СВС-Київ" стягнуто на користь ДП "Судовий будівельно- експертний центр" 125 339,37 грн. збитків, 1 253,39 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що позивач звернувся до суду з вимогою про повернення майна в натурі, а не про повернення його грошової вартості. Акт інвентаризації матеріальних цінностей від 15.10.2008 р. не є належним доказом, адже в ньому не вказано місця проведення інвентаризації. Інвентаризацію проведено за відсутності представників відповідача, тому неможливо об’єктивно визначити законність й обґрунтованість її результатів. Крім цього, місцевим судом не взято до уваги Акту зустрічної перевірки ПП "СВС-Київ", яку 15.11.2004 р. проведено Державною контрольно-ревізійною службою України. Згідно цього Акту з 2004 р. металоконструкції знаходяться на будівельному майданчику ДП "Судовий будівельно-експертий центр" за адресою : м. Київ, вул. Липська, 16г. Судом, всупереч положень ст. 623 ЦК України, невірно визначено розмір збитків, адже датою розрахунку взято – станом на 29.03.2004 р., а не станом на день подачі позову до господарського суду, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених у скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 12.12.2008 р. ДП "Судовий будівельно-експертний центр" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПП "СВС-Київ" про стягнення 125 339,37 грн. вартості втраченого майна. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 29.03.2004 р. між ДП "Судовий будівельно-експертний центр" (поклажодавець) та ПП "СВС-Київ" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання № 29/03-04 (далі Договір), за умовами якого зберігач зобов'язався прийняти від поклажодавця й зберігати майно та повернути поклажодавцеві в обумовлений договором строк. Відповідно до п. 1.2. Договору перелік майна, що передається на зберігання, його кількість і оцінка визначаються в акті приймання-передачі, що видається зберігачем поклажодавцеві. В складеному сторонами двосторонньому акті прийому-передачі майна від 29.03.2004 р. на відповідальне зберігання визначено найменуванння (металоконструкції), вагу та вартість майна, що предавалось на зберігання, всього передано металоконструкцій масою 77 348,41 кг за ціною 473 834, 03 грн. Інвентаризаційною комісією, створеною відповідно до наказу директора ДП "Судовий будівельно-експертний центр" № 15\Н-08 від 15.10.2008 р. для перевірки наявності будівельних матеріалів встановлено відсутність металоконструкцій, які передано на зберігання ПП "СВС-Київ" загальною вагою 20 460,33 кг, про що складено Акт від 15.10.2008 р. Позивач неодноразово звертався до ПП "СВС-Київ" з проханнням повернути відсутній на складі товар з відповідального зберігання поклажодавцю, проте повернення матеріальних цінностей не відбулось. Таким чином, на підставі п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Договору та ст. 951 ЦК України відшкодуванню підлягає вартість нестачі продукції вагою 20460,33 кг, що дорівнює 125 339, 37 грн., тощо.

Позиція відповідача, викладена в відзиві на позовну заяву відповідає доводам апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що на виконання Договору поклажодавець та зберігач 29.03.2004 р. підписали Акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання, згідно якого оглянуто, перелічено й передано на зберігання майно (металоконструкції) масою 77 348,41 кг на загальну суму 473 834,03 грн. (з розрахунку 1 тонна = 6125,97 грн.). Обов'язком зберігача є надання можливості поклажодавцю : оглядати майно або його зразки, взяття проб, а також вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності майна (п. п. 3.2. 3.3. Договору). Інвентаризаційною комісією, встановлено, що майно (метелоконструкції) масою 20 460,33 кг, передані на відповідальне зберігання відповідачу відсутні, про що складено Акт інвентаризації матеріальних цінностей від 15.10.2008 р. Згідно Акту нестача майна становить : металоконструкції ригелів 15 015,73 кг; металоконструкції балок з І 22с - 7 581,44 кг;арматурні каркаси 168, 8 кг; всього - 20 460,33 кг. З огляду на наведене, місцевий суд на підставі ст.ст. 942, 950, 951 ЦК України з врахуванням вартості продукції 6 125,97 грн. за 1 тонну, отже вартості нестачі продукції вагою 20 460,33 кг на суму 125 339,37 грн., дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог й необхідність стягнення 125 339,37 грн. з відповідача на користь позивача. При цьому, посилання відповідача на Контракт № 4 від 24.03.2004 р. та Акт зустрічної перевірки в ПП "СВС-Київ" від 15.11.2004 р. згідно яких всі металоконструкції по Договору зберігання заходяться на будівельному майданчику позивача за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16-Г, до уваги не взяв, адже акт перевірки датовано 2004 р., а акт інвентаризації складено 15.10.2008 р. Крім цього, вимогу (претензію) відповідач майно в порушення умов Договору та вимог ЦК України (435-15) не повернув, будь-яких доказів наявності згаданого майна не надав, тощо.

Таким чином, місцевим судом в основу свого рішення покладено той факт, що Актом інвентаризації матеріальних цінностей від 15.10.2008 р. встановлено нестачу металоконструкцій загальною масою 20 460,33 кг.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду, вважає їх помилковими за таких обставин.

Так, як вбачається з згаданого вище Акту його складено представниками позивача, при цьому місце проведення інвентаризації в Акті не зазначено. Акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання на підставі Договору складено 29.03.2004 р., натомість Актом зустрічної перевірки в ПП "СВС-Київ", складеним Державною контрольно-ревізійною службою України 15.11.2004 р. (тобто майже через вісім місяців), встановлено, що вказане в акті прийому-передачі від 29.03.2004 р. майно (металоконструкції) фактично знаходиться на будівельному майданчику позивача за адресою : м. Київ, вул. Липська, 16г.

Наведений факт підтверджено представниками як позивача, так і відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому, апеляційним судом встановлено, що оплата за Договором не проводилась.

Позивачем не надано апеляційному суду жодних доказів на підтвердження перебування майна у відповідача в місці зберігання : м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 станом на 15.10.2008 р., а також складення Акту інвентаризації матеріальних цінностей від 15.10.2008 р. за цією адресою. Натомість позивачем підтверджено перебування майна (металоконструкцій) на будівельному майданчику позивача за адресою : м. Київ, вул. Липська, 16г.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що по акту прийому –передачі майно фактично не передавалось й не знаходилось з 29.03.2004 р. по 15.10.2008 р. у місці, визначеному Договором, як місці зберігання, а саме за адресою : м. Київ, вул. Будіндустрії, 6. Тому, у відповідача не могло виникнути обов’язку за Договором щодо вживання всіх заходів для забезпечення схоронності майна, як і відповідальності, передбаченої ст.ст. 950, 951 ЦК України щодо відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а скарга – підлягає задоволенню, судове рішення –скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, як безпідставному та необгрунтованому.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СВС-Київ" задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 09.02.2009 р. по справі № 41/458 – скасувати.

Прийняти нове рішення : в позові Державного підприємства "Судовий будівельно- експертний центр" до Приватного підприємства "СВС-Київ" про стягнення 125 339,37 грн. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" (04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-а, код ЄДРПОУ 32706226 з рахунків виявлених під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "СВС-Київ" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 24, кв. 46; код ЄДРПОУ 32206138) 626 (шістсот двадцять шість) грн. 70 коп. держмита, сплаченого за розгляд скарги судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 41/458 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.