Рішенням господарського суду Луганської області від 23.03.2009 у справі № 7/272 (суддя Калашник Т.Л.) частково задоволений позов ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ, до ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" "Луганське регіональне управління", м.Луганськ: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 36 грн. 00 коп., витрати зі сплати держмита в сумі 00 грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 00 грн. 14 коп. В решті вимог в задоволенні позову відмовлено.

В частині задоволення позову рішення суду з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем зобов"язання за договором банківського рахунку від 21.04.2005 № 302005000 щодо своєчасного виконання платіжного доручення позивача від 10.11.2008 № 143 на суму 72000 грн. та правомірним нарахуванням пені в сумі 36 грн. за прострочення виконання доручення клієнта за переказ грошової суми на 5 днів з 13.11.2008 по 17.11.2008 відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" та пункту 3.1 договору.

В частині вимог щодо стягнення 1112 грн. пені місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позову за необгрунтованістю через недоведеність факту прострочення виконання платіжних доручень, оскільки згідно з пунктом 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення збитків у сумі 9400 грн. у вигляді додаткових витрат по сплаті штрафних санкцій контрагентам та у вигляді втраченої вигоди у сумі 20827 грн. 52 коп., а також 10000 грн. моральної шкоди місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 623 ЦК України, статті 224, 225 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), зазначив, що позивачем не доведено наявності усіх складових такого цивільного правопорушення, як збитки, їх розміру, заходів, вжитих позивачем щодо одержання доходів, а саме: з договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 не вбачається яка саме ціна обумовлена сторонами за договором; при обрахуванні розміру втраченої вигоди позивачем не визначено витрати на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права; матеріалами справи не доведено факту відмови всіх контрагентів від договорів, а також підстав відшкодування моральної шкоди.

ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт" (позивач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2009 у справі № 7/272 через неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що висновок суду щодо здійснення відповідачем переказу грошових коштів за платіжними дорученнями від 28.10.2008 № 126 та від 14.11.2008 № 145 відповідно до умов договору та чинного законодавства України є помилковим, оскільки договором банківського рахунку, укладеним між сторонами у справі, передбачено, зокрема, здійснення операцій за розрахунковими документами в гривнях, які надійшли до банку в операційний час, того ж дня. Інших строків виконання доручень клієнта договором не передбачено. Ніяких пропозицій щодо внесення змін в зазначений договір позивачу від відповідача не надходило.

Висновок суду про те, що з договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 не вбачається яку саме ціну обумовили сторони за договором, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки пункт 3.1 названого договору вказує на те, що ПП "Родоніт-2007" та ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт" –сторони за цим договором дійшли згоди про те, що ціни на товар за вказаним договором встановлюються окремо на кожну партію, згідно поданої покупцем заявці. В листах-заявках позивача, адресованих ПП "Родоніт-2007" вказано ціни, за якими позивач просить поставити на його адресу дизельне пальне та кількість товару. Позивачем здійснено оплату за це пальне платіжними дорученнями від 28.10.2008 № 126 на суму 97000 грн., від 10.11.2008 № 143 на суму 72000 грн. та від 14.11.2008 № 145 на суму 77000 грн., а ПП "Родоніт-2007" за видатковими накладними від 30.10.2008 № 07-0000020 та від 19.11.2008 № 07-0000023 здійснено поставку пального. Порушення відповідачем зобов"язань за договором банківського рахунку від 21.04.2005 № 302005000 у вигляді несвоєчасного перерахування платежів за вказаними вище платіжними дорученнями призвело до неможливості своєчасного виконання позивачем зобов"язань перед іншими суб"єктами господарювання та їх відмовою від послуг позивача. Внаслідок цього позивач був змушений реалізувати одержане пальне іншому покупцю –ТОВ "Донбаспромпоставка" за нищу ціну, та загальна втрачена вигода становить 20843 грн. 52 коп.

Крім того, судом не досліджено заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок порушення відповідачем зобов"язань за договором банківського рахунку та, як наслідок, розірвання діловими партнерами позивача договорів на поставку палива з причини неблагодійності ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт", що, на думку апелянта, вказує на підрив його ділової репутації та погіршення іміджу.

ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" "Луганське регіональне управління" (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з"ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

21.04.2005 між сторонами у справі укладений договір банківського рахунку № 3020050001140, за умовами якого банк (відповідач у справі) відкриває клієнту (позивачу у справі) поточний рахунок № 26006001140001 у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженою Постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (z1172-03) (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 2.3.3 договору банк зобов’язаний, зокрема, своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.1 договору за несвоєчасне чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить клієнту, банк сплачує клієнту пеню в розмірі 0,01 процент від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 0,05 процентів від суми переказу.

Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (пункт 4.2 договору).

Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом "Вечірня" та "післяопераційний час" та проводяться банком наступного робочого дня (пункт 4.3 договору).

За умовами пункту 4.6 договору операційний час банку встановлюється з 9 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.

01.10.2008 між позивачем у справі та ПП "Родоніт-2007" укладений договір поставки нафтопродуктів № 10/08, за умовами якого постачальник (ПП "Родоніт-2007") зобов"язаний передати товар, що йому належить, у власність покупця (позивача у справі), а покупець –прийняти та оплатити товар за умовами цього договору (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.2 договору поставки нафтопродуктів кожна партія товару визначається письмовою заявкою покупця з зазначенням найменування товару, одиниць виміру кількості товару, загальної кількості товару, що повинен поставити постачальник у конкретній партії.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставки нафтопродуктів постачальник здійснює поставку товару в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Ціни на товар встановлюються по кожній партії товару згідно з поданою покупцем заявкою (пункт 3.1 договору поставки нафтопродуктів).

Оплата та товар здійснюється у формі 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов"язаний здійснити оплату за товар у строки, визначені у заявці на кожну партію товару (пункт 3.2 договору).

10.10.2008 між позивачем у справі та ТОВ "Металоран" укладений договір поставки, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов"язався поставити, а покупець (ТОВ "Металоран") –прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно з умовами цього договору. Загальна сума договору складає 77822 грн. 40 коп. (а.с.11).

Листом від 07.11.2008 ТОВ "Металоран" звернулося до позивача із заявкою про поставку 12.11.2008 дизельного палива у кількості 12400 л за ціною 6 грн. 28 коп. згідно з договором поставки від 10.10.2008 (а.с.12).

Листом від 07.11.2008 позивач на підставі договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 звернувся до ПП "Родоніт-2007" з заявкою про поставку дизельного палива у кількості 12400 л за ціною 5 грн. 81 коп. для подальшої поставки ТОВ "Металоран", зазначивши, що оплата за поставлений товар буде здійснена на розрахунковий рахунок постачальника 10.11.2008 (а.с.13).

20.10.2008 між позивачем та ПП ВКФ "Гермесімпекс" укладений договір поставки за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов"язався поставити, а покупець (ПП ВКФ "Гермесімпекс") –прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно з умовами цього договору. Загальна сума договору складає 107217 грн. 44 коп. (а.с.17).

Листом від 24.10.2008 ПП ВКФ "Гермесімпекс" звернулося до позивача із заявкою про поставку 29.10.2008 дизельного палива у кількості 18653 л за ціною 5 грн. 75 коп. згідно з договором поставки від 20.10.2008 (а.с.18).

Листом від 27.10.2008 позивач на підставі договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 звернувся до ПП "Родоніт-2007" з заявкою про поставку дизельного палива у кількості 18653 л за ціною 5 грн. 20 коп. для подальшої поставки ПП ВКФ "Гермесімпекс", зазначивши, що оплата за поставлений товар буде здійснена на розрахунковий рахунок постачальника 28.10.2008 (а.с.21).

01.11.2008 між позивачем та ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" укладений договір поставки за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов"язався поставити, а покупець (ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент") –прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно з умовами цього договору. Загальна сума договору складає 81787 грн. 68 коп. (а.с.24).

Листом від 11.11.2008 ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" звернулося до позивача із заявкою про поставку 17.11.2008 дизельного палива у кількості 13260 л за ціною 6 грн. 16 коп. згідно з договором поставки від 01.11.2008 (а.с.25).

Листом від 12.11.2008 позивач на підставі договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 звернувся до ПП "Родоніт-2007" з заявкою про поставку дизельного палива у кількості 13260 л за ціною 5 грн. 81 коп. для подальшої поставки ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент", зазначивши, що оплата за поставлений товар буде здійснена на розрахунковий рахунок постачальника 14.11.2008 (а.с.26).

На виконання договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2008 № 10/08 позивачем подано відповідачеві на виконання платіжні доручення від 28.10.2008 № 126 на суму 97000 грн., від 10.11.2008 № 143 на суму 72000 грн. та від 14.11.2008 № 145 на суму 77000 грн., які прийняті банком до виконання в день їх отримання та проведені відповідно 30.10.2008 та 18.11.2008 (а.с.14, 19-20, 27).

Поставка нафтопродуктів за договором від 01.10.2008 № 10/08 здійснена ПП "Родоніт-2007" на адресу позивача у справі 31.10.2008 та 19.11.2008 за видатковими накладними відповідно № 07-0000020 на суму 97000 грн. та № 07-0000023 на суму 149000 грн. (а.с.138, 139).

Листом від 05.11.2008, адресованим позивачу у справі, ПП ВКФ "Гермесімпекс" в односторонньому порядку розірваний договір поставки від 20.10.2008 з ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт" через несвоєчасне виконання останнім зобов"язань та висловлено прохання про сплату штрафу у сумі 1500 грн. за прострочку поставки (а.с.22).

Листом від 20.11.2008 ТОВ "Металоран" повідомило позивача про те, що він має шукати інших постачальників нафтопродуктів, оскільки позивач не здійснив поставку дизельного палива 11.11.2008 за заявкою покупця від 07.11.2008 та просило сплатити штрафні санкції у сумі 1300 грн. за прострочку поставки (а.с.15).

Листом від 24.11.2008 ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" з аналогічних причин –прострочка поставки дизельного палива згідно з його заявкою від 12.11.2008, просило позивача у справі сплатити штраф у сумі 1500 грн. (а.с.28).

ПП "Родоніт-2007" листом від 02.12.2008 пред"явлено позивачеві вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 5100 грн. за зрив строків поставки нафтопродуктів у зв"язку з несвоєчасним здійсненням передоплати (а.с.33).

Платіжними дорученнями від 28.11.2008 № 147 на суму 1500 грн., № 153 на суму 3000 грн. та від 04.12.2008 № 17 на суму 1300 грн., № 18 на суму 1500 грн., № 19 на суму 2100 грн. позивач перерахував на користь ПП "Родоніт-2007", ТОВ "Металоран", ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" та ПП ВКФ "Гермесімпекс" штрафні санкції, відповідно, за прострочку оплати та прострочку поставки товару (а.с.34-36).

19.12.2008 ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" "Луганське регіональне управління" втраченої вигоди в сумі 20827 грн. 52 коп., збитків у сумі 9400 грн. 00 коп., пені за порушення строків виконання доручень клієнта на переказ грошових коштів у сумі 1148 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.03.2009 позов задоволений частково з підстав, викладених вище (а.с.113-115).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом даного спору є вимоги про застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди за порушення зобов"язань щодо своєчасного перерахування платежів за договором банківського рахунку від 21.04.2005 № 3020050001140, укладеним між сторонами у справі.

Спірні взаємовідносини сторін регулюються умовами вказаного договору банківського рахунку, ЦК України (435-15) , Законом України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) .

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 статті 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Договором банківського рахунку від 21.04.2005 № 3020050001140 сторони передбачили, що банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (пункт 4.2 договору).

Строки проведення переказу встановлені статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зокрема:

8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

8.4. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

8.5. Строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів, крім встановлених пунктами 8.1-8.4 цієї статті, визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між членами та учасниками платіжної системи. При цьому строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, встановлений пунктом 8.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" (чинній на час спірних правовідносин) у сфері проведення активно-пасивних операцій банки можуть приймати до виконання платіжні доручення на переказ коштів відповідно до пунктів 8.1, 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у межах залишку на рахунку на час їх отримання та перераховувати їх одержувачу:

- у межах одного відділення/філії –у день отримання платіжного документа, що надійшов протягом операційного часу банку;

- у межах одного банку –до двох операційних днів;

- міжбанківський переказ –до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (частина 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем на виконання відповідачеві платіжні доручення від 28.10.2008 № 126 на суму 97000 грн., від 10.11.2008 № 143 на суму 72000 грн., від 14.11.2008 № 145 на суму 77000 грн. прийняті банком до виконання в день їх отримання та проведені відповідно 30.10.2008 та 18.11.2008 (а.с.145-147).

Враховуючи, що банком здійснювався міжбанківський переказ (банк одержувача - філія АКБ "ІМЕКСБАНК") та виходячи з положень частини 8.4 статті 8 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" щодо встановлення триденного строку для здійснення міжбанківського переказу, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність прострочки виконання відповідачем платіжних доручень від 28.10.2008 № 126 та від 14.11.2008 № 145 відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору банківського рахунку.

Щодо виконання платіжного доручення від 10.11.2008 № 143 на суму 72000 грн., переказ грошових коштів за яким було завершено 18.11.2008, суд першої інстанції правомірно зазначив про допущення відповідачем прострочення виконання зобов"язання на 5 днів з 13.11.2008 по 17.11.2008.

Частиною 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Умовами договору банківського рахунку сторони встановили інший розмір пені (0,01%) за несвоєчасне списання з вини банку суми з рахунку клієнта.

Таким чином, сума пені, що правомірно визнана господарським судом Луганської області обгрунтованою, складає 36 грн., виходячи з розрахунку: 72000 х 0,01% х 5дн. В решті вимог щодо стягнення пені за прострочку виконання зобов"язання судом правильно відмовлено в задоволенні позову.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушення.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідачів, наявності причинного зв"язку між поведінкою відповідачів та збитками, вини відповідачів у заподіянні збитків позивачеві.

Так, по-перше, позивачем не було доведено суду першої інстанції куди були поставлені отримані за видатковими накладними від 31.10.2008 та від 19.11.2008 нафтопродукти.

Додані до апеляційної скарги договори поставки від 05.11.2008 та від 12.12.2008, укладені позивачем з ТОВ "Донбаспромпоставка", а також витратні накладні від 05.11.2008 та від 12.12.2008, не можуть бути прийняті Луганським апеляційним господарським судом в якості додаткових доказів, оскільки заявник апеляційної скарги не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, як це вимагає стаття 101 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що такі документи не витребувались у позивача судом першої інстанції відхиляються судовою колегією з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов"язку кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та статті 623 ЦК України щодо обов"язку кредитора доказувати розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання.

Встановлення факту подальшої реалізації одержаних нафтопродуктів від ПП "Родоніт-2007", як правильно визначив місцевий господарський суд, має суттєве значення для встановлення факту запобігання збитків, їх розміру.

Так, враховуючи, що перша поставка дизельного палива позивачеві від ПП "Родоніт-2007" відбулася 31.10.2008, позивачем не доведено причини непоставки цього дизельного палива на адресу ТОВ "Металоран" 12.11.2008 або ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" 17.11.2008.

З наданих позивачем листів контрагентів (а.с.15, 16, 22, 23, 28, 33) не вбачається, що вони відмовилися від прийняття виконання позивачем прийнятих на себе зобов"язань або мали намір припинити дії укладених з позивачем договорів. Крім того, наведені листи покупців були надані позивачу через певний час після отримання постачальником ПП "Родоніт-2007" грошових коштів, а позивачем –нафтопродуктів, проте, позивачем не вжито необхідних заходів щодо постачання товару своїм контрагентам у цей період та виконання тим самим своїх зобов’язань в межах пункту 6.1 договору поставки від 10.10.2008 з покупцем ТОВ "Металоран" (а.с.11), договору поставки від 20.10.2008 з покупцем ПП ВКФ "Гермесімпекс" (а.с.17) та договору поставки від 01.11.2008 з покупцем ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" (а.с.24).

По-друге, як було вказано вище, при визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання (стаття 623 ЦК України). При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов"язання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи не можуть братися судом до уваги. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обгрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обгрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди є підставою для суду для відмови в задоволенні таких вимог.

Отже, розрахунок позивача упущеної вигоди шляхом віднімання сплаченої суми (97000 грн. + 72000 грн. + 77000 грн.) від запланованої одержати суми (107254 грн. 75 коп. + + 77822 грн. 40 коп. + 81787 грн. 68 коп.), не є належним доказом упущеної вигоди без урахування витрат, які позивач поніс би. Крім того, позивач не довів які ним вживались заходи для одержання цих доходів, зокрема, щодо поставки дизельного пального, одержаного за видатковою накладною від 31.10.2008.

По-третє, позивачем не доведені правові підстави перерахування на користь своїх контрагентів штрафних санкцій, фактів прострочення виконання своїх зобов"язань з вини відповідача.

По-четверте, позивач не обгрунтував заподіяння йому моральної шкоди та не надав належних доказів зниження престижу, підриву довіри та ділової репутації зі сторони відповідача.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем наявності усіх складових цивільного правопорушення за цим позовом, розміру заявлених до стягнення збитків, заходів, вжитих позивачем щодо одержання доходів та факту підриву його ділової репутації зі сторони відповідача.

З огляду на викладене апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ, не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" із апеляційних скарг, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., зайве сплачене при поданні апеляційної скарги за платіжним дорученням від 31.03.2009 № 52 на суму 199 грн. 38 коп., підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито".

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги –Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2009 у справі № 7/272 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2009 у справі № 7/272 залишити без змін.

3. Судові витрати за апеляційною скаргою покласти на заявника апеляційної скарги –Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м.Луганськ, вул.Фабрична, буд.1, ід.код 31288775, державне мито в сумі 42 грн. 50 коп., зайве сплачене за платіжним дорученням від 31.03.2009 № 52 на суму 199 грн. 38 коп.