Суд мотивував рішення тим, що позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, не обґрунтовано розмір заявленої до відшкодування моральної (немайнової) шкоди, та у чому відобразилося приниження ділової репутації позивача, зниження престижу чи підрив довіри до діяльності останнього.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду у справі в частині висновків суду про те, що протокол №2612 від 13.06.06р. та Акт про порушення "Правил користування електричною енергією"№019330 від 06.06.06р. складені із порушенням норм чинного законодавства змінити, резолютивну частину рішення по справі залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги та доповнення до неї обґрунтовуються тим, що:

-8.06.2006року в присутності представника споживача (Мандзевич І.М.) було проведено експертизу засобу обліку та пломб про що складено Акт №7423 від 8.06.2006р. При проведенні дослідження приладу обліку електричної енергії та пломби державної повірки на приладі обліку, доставленої споживачем для проведення експертизи, встановлено, що пломба державної повірки, яка підлягала дослідженню з відтиском тавра 2002 р. IV кв при порівнянні якого з оригінальним відтиском тавра Держповірки виявлено відмінності в обробці пломбувальних лещат, величині і конфігурації символів, а також встановлено, що пломба на даному лічильнику затиснена підробним пломбувальним засобом. Враховуючи вищенаведений факт, зафіксоване в Акті порушення, а саме підміна пломб Держстандарту підтверджене;

-твердження позивача, про те, що Акт було оформлено у присутності не уповноваженого представника споживача не слід брати до уваги, так як у відповідності із п.6.41 ПКЕЕ "... на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень;

-згідно з абз.4 п.6.41- акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

-твердження позивача про те,що акт про порушення ПКЕЕ №019330 складено з недотриманням вимог Правил користування електричною енергією не відповідає дійсності, так як в акті зазначено зміст виявленого порушення та вихідні дані для визначення обсягу недорахованої електроенергії;

-висновок спеціаліста-трасолога відділу з обслуговування лінійного управління на Львівській залізниці НКДЕЦ при УМВСУ на транспорті №10 від 10.01.2007 р. на який посилаєтьсяч позивач є недійсним, так як при його проведенні не було досліджено упаковку приладу обліку, опломбованого номерною пломбою, та пломбу (а сам прилад обліку був доставлений на експертизу у коробці, а не в опломбованому поліетиленовому пакеті, в якому знаходились досліджувані пломби, які можна було підмінити), порушено П.3.15.ПКЕЕ;

-твердження позивача, що згідно з рішенням комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №2612 від 13.06.2006р. було обчислено кількість недорахованої електроенергії не відповідає дійсності, так як обчислення кількості недорахованої елеткроенергії було обчислене за шість місяців, а період нарахувань торкається семи місяців лише тому, що в грудні нарахування проводиться за 12 днів, а в червні за 19 днів, але в сумі 31 день, тобто один повний місяць.

Позивач у відзиві та в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги відхилив покликаючись на наступне:

-відповідачем не було надано суду доказів про те, що особи, які підписали Акт про порушення від 06.06.2006р. №019330 від імені ВАТ "Львівобленерго"були його уповноваженими особами.Зі змісту самого Акту від 06.06.2006р. №019330 не вбачається, що особи, які підписали акт є належним чином уповноваженими ВАТ "Львівобленерго";

-зі змісту Акту про порушення від 06.06.2006р. №019330 вбачається, що в ньому відсутні покликання на конкретні пункти ПКЕЕ, що були порушені позивачем та факт яких було виявлено відповідачем та є незаповненими графи, у яких повинні були б бути вказані істотні за значенням відомості, а саме: загальна потужність працюючого обладнання на момент проведення перевірки, тривалість роботи цього обладнання впродовж доби, повні електричні параметри;

-в акті про проведення експертизи №7423 від 8.06.2006р. не встановлено факту підміни пломб держстандарту і елеткропостачальної організації, а аткож факту зміни технічних характеристик засобу обліку, зазначено, що лічильний механізм та кожух не пошкоджено, залишки сторонніх предметів не виявлено, обидві пломби електропостачальника ознак механічного пошкодження не містять, порівняти відтиск тавра на вказаних пломбах з оригінальним тавром електропостачальної організації неможливо у зв"язку з відсутністю відтисків для порівняння.Змістовно Акт про порушення №019330 суперечить акту ВАТ "Львівобленерго"про проведення експертизи №7423 від 8.06.2006р.;

-висновком спеціаліста - трасолога відділу з обслуговування лінійного управління на Львівській залізниці НДЕКЦ при УМВСУ на транспорті № 10 від 10.01.2007 р., встановлено, що обидві свинцеві пломби позивача, які досліджував відповідач, після початкового накладення відбитків пломбувальними лещатами змінюванню та повторному накладенню не підлягала. Твердження ВАТ "Львівобленерго", що висновок спеціаліста-трасолога № 10 від 10.01.2007 р. є недійсним, оскільки згідно з п. 3.15. Правил експертиза засобів обліку здійснюється в присутності представників власника засобу обліку, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації та представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології є безпідставним з огляду на те, що вимоги п. 3.15. Правил щодо персонального складу учасників експертизи засобів обліку стосуються виключно випадків, передбачених п. 3.14 Правил, коли її (експертизу) проводить територіальний орган Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитована метрологічна служба, або електропередавальна організація. У даному випадку трасологічне дослідження проводилось не вказаними організаціями, а НКДЕЦ при УМВСУ на транспорті згідно з ст. 7, ч. 5, 6 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу", п. 1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту України від 08.10.98 N 53/5 (z0705-98) , тому присутності представників вказаних організацій не вимагалось;

-у Акті проведення експертизи засобу обліку, пломби № 7423 від 08.06.2006 р. зазначено, що пломба енергопостачальника 40-ЛМЛ/ЛОС (свинцева, встановлена на двохтильному сталевому пломбувальному дроті) ознак механічного пошкодження не має; порівняти відтиск тавра на даній пломбі з оригінальним відтиском тавра енергопостачальної організації не вдається можливим у зв'язку з відсутністю взірців для порівняння; пломба енергопостачальника ВБ 5264 (вир. "Прикарпат ОС") ознак механічного пошкодження не має. Експертом встановлено, що засіб обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації, пломби енергопостачальника не пошкоджені (2 шт.);

-останній контрольний огляд засобів обліку позивача із зняттям показів лічильника мав місце 23.02.2006р., що підтверджується складеним представником ВАТ "Львівобленерго" від 23.02.2006 р., згідно з яким покази лічильника становили-268201.Акт про порушення №019330 складено 06.06.2006р., тому відповідач не вправі був здійснювати перерахунок обсягу фактично спожитої електроенергії за період часу до 23.02.2006р.;

-підставою для обчислення обсягу недорахованої електроенергії та відповідно суми завданих споживачем збитків є фактичні дані, вказані в Акті про порушення від 06.06.2006р. №019330. У графі "загальна потужність (Р) в кВт. обладнання"п.2.1 Акту про порушення від 06.06.2006р. №019330 не зазначено жодних числових показників (фактичних даних). Розрахунок обсягу недорахованої електроенергії та суми завданих споживачем збитків, вказаний в рішенні-протоколі відповідача по розгляду актів про порушення "Правил користування електроенергією" №2612 від 13.06.2006р. є необґрунтованим.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

ТзОВ "Смачна плітка" (позивач) є споживачем електричної енергії на підставі укладеного із ВАТ "Львівобленерго" (відповідач) договору про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі від 11.04.2002р. № 65520.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (z0417-96) (в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 N 928 (z0903-02) ), постачальник електричної енергії має право на доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії для проведення технічної перевірки.

Відповідно до абзацу 1 п.п.6.41 п.6 ПКЕЕ у разі виявлення представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень ПКЕЕ на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Як вбачається з матеріалів справи, дане порушення 06.06.2006р. працівниками відповідача (інспектором Санагурським О.Г., слюсарем Заторським Р.Л., електромонтером Гоза І.) зафіксоване в Акті N 019330 від 6.06.2006р., в якому працівники відповідача вказали, що ними встановлено факти порушень ПКЕЕ і п. 1.5.17 "Правил улаштування електроустановок" (далі –ПУЕ), а саме: підміна пломб держстандарту на кріпленнях кожуха розрахункового засобу обліку та електропостачальної організації на клемній кришці лічильника, зміна технічних характеристик засобу обліку.

Зі змісту Акту про порушення № 019330 вбачається, що його було складено в присутності представника Споживача –виконавчого директора Мандзевич І.М. Проте, як вбачається із змісту договору про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі № 65520 від 11.04.2002 р., наказу позивача від 30.08.2004 р. № 18, п. 4.7. Статуту позивача, протоколом зборів засновників позивача № 1 від 06.11.2000 р. єдиною особою, яка вправі діяти від імені позивача без довіреності є директор, яким на момент складання акту про порушення № 019330 була Сліпченко К.О.

08.06.2006р. комісія по проведенню експертиз відповідача склала акт проведення експертизи засобу обліку, пломби № 7423, в якому зазначено, що засіб обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації, пломби енергопостачальника не пошкоджені (2 шт.), встановлено наявність факту штучного заниження показників засобів обліку, заниження показників засобу обліку здійснювалось наступним чином –внутрішнє втручання в роботу лічильника.

13.06.2006 р. на засіданні комісії виконавчої дирекції відповідача по розгляду актів про порушення "Правил користування електроенергією" на підставі вказаного вище Акту № 019330 було оформлено протокол № 2612 (надалі –Протокол), яким зобов’язано позивача оплатити до 23.06.2006 р. суму вартості недоврахованої електроенергії в розмірі 19 399,07 грн. згідно з рахунком № 32-2612 від 13.06.2006 р. з попередженням про відключення електроустановок споживача з 28.06.2006 р. та зобов’язано до 23.06.2006 р. представити опломбований лічильник після проведення експертизи.

Оскаржуваний протокол N2612 від 13.06.2006 по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією не є актом ненормативного характеру в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, тому не може оспорюватися в господарському суді.

Частина 2 ст. 20 ГК серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом зазначеної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, зокрема актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржене рішення комісії виконавчої дирекції відповідача та протокол, яким воно оформлене за своїми ознаками, до таких актів не відносяться, оскільки не є обов'язковими до виконання ненормативними актами, а лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. В самому ж оскаржуваному протоколі зазначено, що нарахована сума може бути стягнена тільки на підставі рішення суду, тобто оскаржені акти можуть бути використані як докази у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом відповідно до вимог ст. 43 ГПК.

За таких обставин спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

21.01.2009 р. позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої, залишаючи незмінними підстави позову, він змінює його предмет та просить суд стягнути із відповідача на його користь 1 000,0 грн. моральної (немайнової) шкоди, оскільки на думку позивача, у результаті складання відповідачем Акта про порушення "Правил користування електричною енергією"№019330 від 06.06.2006 р. та Протоколу від 13.06.2006 р. № 2612, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, позивачу було завдано моральну (немайнову) шкоду, яка відобразилася у втратах немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням ділової репутації підприємства, зниження престижу та підриву довіри клієнтів та ділових партнерів до його діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно з договором № 65520 про постачання електричної енергії від 11.04.2002 р. під час виконання цього договору, а також з усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до ч.1,3 ст. 237 ЦК України, представництво є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов"язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених законодавством.

Як вбачається із змісту договору про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі №65520 від 11.04.2002р., наказу ТзОВ "Смачна плітка"від 30.08.2004р. №18, п.4.7 Статуту ТзОВ "Смачна плітка", протоколу зборів засновників ТзОВ "Смачна плітка"№1 від 6.11.2000р., єдиною особою, яка вправі діяти від імені ТзОВ "Смачна плітка"без довіреності є директор, яким на момент складання акту про порушення №019330 є Сліпченко К.О. А тому, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про підписання акту про порушення від імені споживача неуповноваженою особою.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ представником споживача вважається лише особа, яка зобов'язана або має право діяти від імені споживача на підставі довіреності, договору, закону, акта органу юридичної особи чи з інших підстав.

Крім того, із змісту Акту про порушення від 06.06.2006 р. № 019330 вбачається що в порушення абз.2 п.п.6.41 п.6 ПКЕЕ, в ньому відсутні покликання на конкретні пункти ПКЕЕ, що були порушені позивачем, та факт яких було виявлено відповідачем та є незаповненими графи, у яких повинні були б бути вказані істотні за значенням відомості, а саме: загальна потужність працюючого обладнання на момент проведення перевірки, тривалість роботи цього обладнання впродовж доби, повні електричні параметри.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що Акт про порушення від 06.06.2006 р. № 019330 складений відповідачем із порушенням ПКЕЕ.

Разом з тим, господарським судом вірно зазначено, що Акт про порушення №019330 суперечить акту відповідача про проведення експертизи №7423 від 8.06.2006р., так як у акті про порушення вказано, що має місце підміна пломб держстандарту та електропостачальної організації, а також зміна технічних характеристик засобу обліку, натомість в акті про проведення експертизи № 7423 від 08.06.2006 р. не встановлено, факту підміни пломб держстандарту і електропостачальної організації, а також факту зміни технічних характеристик засобу обліку. Крім того, в акті експертизи комісії відповідача зазначено, що лічильний механізм та кожух не пошкоджено, залишки сторонніх предметів не виявлено, обидві пломби електропостачальника ознак механічного пошкодження не містять, порівняти відтиск тавра на вказаних пломбах з оригінальним тавром електропостачальної організації неможливо у зв’язку з відсутністю відтисків для порівняння.Комісією залишено поза увагою ті обставини, що згідно з актом відповідача збереження пломб і лічильника у позивача від 14.05.2003 р. та від 23.02.2006 р., фактів пошкодження пломб не виявлено.

Висновком спеціаліста –трасолога відділу з обслуговування лінійного управління на Львівській залізниці НДЕКЦ при УМВСУ на транспорті № 10 від 10.01.2007 р., встановлено, що обидві свинцеві пломби позивача, які нібито досліджував відповідач, після початкового накладення відбитків пломбувальними лещатами змінюванню та повторному накладенню не підлягала.

Твердження відповідача, що висновок спеціаліста-трасолога № 10 від 10.01.2007 р. є недійсним, оскільки згідно з п. 3.15. Правил експертиза засобів обліку здійснюється в присутності представників власника засобу обліку, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації та представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології є безпідставним з огляду на те, що вимоги п. 3.15. Правил щодо персонального складу учасників експертизи засобів обліку стосуються виключно випадків, передбачених п. 3.14 Правил, коли її (експертизу) проводить територіальний орган Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитована метрологічна служба, або електропередавальна організація.

У даному випадку трасологічне дослідження проводилось не вказаними організаціями, а НКДЕЦ при УМВСУ на транспорті згідно з ст. 7, ч. 5, 6 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу", п. 1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін’юсту України від 08.10.98 р. № 53/5 (z0705-98) , тому присутності представників вказаних організацій не вимагалось.

Отже, суд дійшов висновку про те, що рішення-протокол комісії відповідача по розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 2612 від 13.06.2006 р. складено на підставі не обґрунтованого та не підтвердженого доказами Акту про порушення від 06.06.2006 р. № 019330.

У Акті проведення експертизи засобу обліку, пломби № 7483 від 08.06.2006 р. зазначено, що пломба енергопостачальника 40-ЛМЛ/ЛОС (свинцева, встановлена на двохтильному сталевому пломбувальному дроті) ознак механічного пошкодження не має; порівняти відтиск тавра на даній пломбі з оригінальним відтиском тавра енергопостачальної організації не вдається можливим у зв’язку з відсутністю взірців для порівняння; пломба енергопостачальника ВБ 5264 (вир. "Прикарпат ОС") ознак механічного пошкодження не має. Експертом встановлено, що засіб обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації, пломби енергопостачальника не пошкоджені (2 шт.).

Згідно з п. 6 рішення-протоколу комісії відповідача по розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 2612 від 13.06.2006 р. було обчислено кількість недорахованої електроенергії за 7 місяців (з червня по грудень).

У п.п. 6.40. п. 6 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи останній контрольний огляд засобів обліку позивача із зняттям показів лічильника мав місце 23.02.2006 р., що підтверджується складеним представником відповідача актом від 23.02.2006 р., згідно з яким покази лічильника становили –268201. Акт про порушення № 019330 було складено 06.06.2006 р.

Таким чином, господарським судом зроблено вірний висновок про те, що відповідач не вправі був здійснювати перерахунок обсягу фактично спожитої електроенергії за період часу до 23.02.2006 р.

Абзацом 3 п.п. 6.40. п. 6 ПКЕЕ передбачено, що перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем —юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001 року № 1197 (v1197227-01) , за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (надалі –Методика).

Згідно з п. 2.1., 7 Методики при обчисленні розрахунок обсягу та вартості недорахованої електроенергії враховується потужність працюючих на момент перевірки струмоприймачів, зафіксована в акті про порушення (в кВт).

У п. 4 Методики передбачено, що обсяг електроенергії, недорахованої внаслідок порушень ПКЕЕ, розраховується на підставі акту про порушення.

Оскільки у графі "загальна потужність (Р) в кВт. обладнання" п. 2.1. Акту про порушення від 06.06.2006 р. № 019330 не зазначено жодних числових показників (фактичних даних), тому розрахунок обсягу недорахованої електроенергії та суми завданих споживачем збитків, вказаний в рішенні-протоколі відповідача по розгляду актів про порушення "Правил користування електроенергією" № 2612 від 13.06.2006 р., є необґрунтованим.

З врахуванням встановленого висновок господарського суду про те, що протокол від 13.06.2006 р. № 2612 та Акт про порушення "Правил користування електричною енергією" від 06.06.2006р. № 019330 складені відповідачем із порушенням норм чинного законодавства України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Отже, при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, слід мати на увазі, що відповідно до вказаної норми винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов'язку відшкодування тільки за умови, якщо вона доведе відсутність своєї вини (умислу або необережності), а, позивач повинен довести лише факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, а не наявність у цьому вини останнього.

Положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної підприємству чи організації поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, порочать ділову репутацію підприємства чи організації або завдають шкоди їх інтересам, необхідно виходити з того, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачі по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, оприлюднення в іншій формі, у тому числі в заявах, оголошеннях тощо.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Вищенаведених обставин судом не встановлено, жодних доказів, які підтверджують вищенаведені обставини позивачем не подано, вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, місцевим господарським судом була надана правильна юридична оцінка обставинам справи та відмовлено у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що висновки господарського суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є законним і обгрунтованим, а також таким, що прийнято господарським судом за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, апеляційна скарга відповідача безпідставною і необґрунтованою.