рішенням господарського суду Волинської області від 22.01.2009 року по справі №7/157-75 відмовлено в позові ПП "КРП"до Озерянської сільської ради про визнання права власності на будинок рятувального, екологічного гідрометричного посту біля озера Пісочне, що знаходиться на території Озерянської сільської ради Турійського району Волинської області.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження права власності або користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку під уже збудоване нерухоме майно, а судом встановлено, що такі документи відсутні. Таким чином, суд враховуючи положення ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 61, 125 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ч.3 ст. 376 ЦК України прийшов до висновку про відсутність підстав про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП "КРП"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 22.01.2009 року по справі №7/157-75, прийняти нове рішення, яким задоволити позов та визнати за ПП "КРП"право власності на нерухоме майно, вказуючи на те, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні позову. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом не взято до уваги поданих позивачем, в підтвердження права власності на самовільно збудований рятувальний, екологічний гідрометричний пост - видаткові накладні на будівельні матеріали, висновки про відповідність вказаної будівлі державним будівельним, санітарним і пожежним нормам і правилам, висновок державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, погодження головного архітектора та начальника відділу земельних ресурсів Турійського району.

Представник скаржника (позивача) в судове засідання не з’явився, проте до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи та те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що скаржником не наведено жодних підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Зокрема, зазначала, про те, що земельна ділянка, на якій відповідач здійснює будівництво не відведена останньому у встановленому законом порядку для такого будівництва та звертала увагу суду на те, що позивачу надано в оренду земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку, яка межує з земельною ділянкою на якій позивачем ведеться самочинне будівництво. Крім того, вказувала на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки позивачу у користування, а також відсутні договір оренди зазначеної земельної ділянки та державний акт на право власності на землю. Одночасно, зазначала, що у позивача відсутні дозвіл на будівництво від органу місцевого самоврядування, а також відповідний дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Прокурор та представник третьої особи в судове засідання не з’явились, проте подали відзиви на апеляційну скаргу.

Поряд з цим, від Турійської районної адміністрації до суду надійшов лист (від 23.04.2009 року вих.0758/20/2-09), в якому остання просить про розгляд справи за відсутності свого представника.

Волинський міжрайонний природоохоронний прокурор у відзиві просить суд оскаржуване рішення суду залишити без змін, вказуючи на те, що позивачем не надано суду доказів в підтвердження права власності або користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно. Поряд з цим, відзначив, що рішенням Озерянської сільської ради від 25.07.2008 року №18/6 позивачу відмовлено у затвердженні містобудівного обґрунтування під розташування земельної ділянки для розширення сектору біля озера "Пісочне"та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, ПП "КРП"та ВАТ "Луцький автомобільний завод"укладено договір купівлі-продажу основних засобів №1-613/06, згідно якого позивачем придбано базу відпочинку, що знаходиться в с.Пересіка, Турійського району Волинської області.

Згідно із договором оренди, що зареєстрований 03.12.2007р. за № 040709200004 Турійським районним відділенням Волинської регіональної філії "Центр ДЗК", Турійською районною державною адміністрацією (в тексті договору - Орендодавець) передано в строкове платне користування ПП "КРП", як орендарю земельну ділянку рекреаційного призначення, яка знаходиться під базою відпочинку, придбаною позивачем, на території Озерянської сільської ради на підставі розпорядження голови Турійської районної державної адміністрації від 03.04.2007р. № 94 загальною площею 0,3066 га забудованих земель

Як вбачається із матеріалів справи, Волинською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням спеціалістів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Турійської РДА, Державної екологічної інспекції у Волинській області, Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного, земельного законодавства та законодавства про архітектуру та містобудування на території Озерянської сільської ради Турійського району. Перевіркою виявлено факт будівництва ПП "КРП" будинку розмірами 6,40 м. на 7,40 м. на самовільно зайнятій земельній ділянці в межах прибережно-захисної смуги озера Пісочне загально зоологічного заказника місцевого значення "Озерянський" на території Озерянської сільської ради. Будівництво вказаного будинку, проведено без проектної документації, за відсутності висновків державної екологічної експертизи всупереч вимогам ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 61, 125 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фон".

Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України, момент виникнення права власності та права постійного користування на земельну ділянку пов’язано з одержанням її власником або землекористувачем документа (державного акту), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а права оренди –з моментом укладення та державної реєстрації договору оренди.

Слід також зазначити, що рішенням Озерянської сільської ради від 25.07.2008р. № 18/6 ПП "КРП"відмовлено у затвердженні містобудівного обґрунтування під розташування земельної ділянки для розширення сектору біля озера "Пісочне"та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На думку скаржника, підтвердженням права власності самовільного будівництва є видаткові накладні на будівельні матеріали, висновки про відповідність вказаної будівлі державним будівельним, санітарним і пожежним нормам і правилам, висновок державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, погодження головного архітектора та начальника відділу земельних ресурсів Турійського району.

Проте, відповідно до вимог ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На схемі Містобудівного обґрунтування розташування об'єкту розширення пляжного сектору біля озера Пісочне позначена земельна ділянка площею 0,3066 га, яка належить ПП "КРП"на праві оренди згідно Договору оренди, укладеного між приватним підприємством та Турійською районною державною адміністрацією 03.12.2007 року на підставі розпорядження голови Турійської районної державної адміністрації від 03.04.2007 року №94. Земельна ділянка, на якій ведеться позивачем будівництво, межує з цією земельною ділянкою, проте не належить підприємству ні на праві власності, ні на праві оренди. Згідно вказаного Містобудівного обґрунтування ця земельна ділянка розташована на території Озерянської сільської ради Турійського району Волинської області на землях рекреаційного призначення.

Відповідно до абз. 16 ч.1 Закону України "Про державний контроль за використання та охороною земель" (963-15) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження права власності або користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, ПП "КРП"не надано суду погодженого відповідними органами проекту відведення земельної ділянки, рішення про надання земельної ділянки в користування, а також відсутній договір оренди вказаної земельної ділянки чи Державний акт на право власності на землю, який б надавав підприємству право її використовувати.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає та відмовив в позові ПП "КРП"про визнання права власності на будинок рятувального, екологічного гідрометричного посту біля озера Пісочне, що знаходиться на території Озерянської сільської ради Турійського району Волинської області.

Згідно п.п.г) п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" при поданні апеляційних скарг на рішення та постанови господарського суду до сплати підлягає державне мито в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

При поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, сплаті підлягали 42,50 грн. - державного мита, проте скаржником (відповідачем) сплачено лише 3,40 грн., згідно квитанції №32 від 14.02.2009 року, а тому з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету 39,10 грн. державного мита.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд,

Рішення господарського суду Волинської області від 22.01.2009 року по справі №7/157-75 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "КРП"без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємства "КРП"(Волинська область, м.Луцьк, вул.Карбишева,2 код ЄДРПОУ 32144564) в доход державного бюджету –39,10 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.