Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного банку "Енергобанк" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення виконання умов договору оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. в розмірі 252682,42 грн., а також просив покласти на відповідача судові витрати.

20.02.2009 р. до місцевого суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" суму заборгованості по оплаті за договором оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. у розмірі 328515,64 грн., пеню за прострочення оплати у розмірі 219861,00 грн., три відсотки річних у сумі 1067,35 грн., індекс інфляції за період прострочення оплати за договором у розмірі 350,44 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати. Судом було прийнято до розгляду заяву від 20.02.2009 р. про збільшення розміру позовних вимог.

02.03.2009 р. позивач подав до місцевого суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" суму заборгованості по оплаті за договором оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. у розмірі 98618,40 грн., пеню за прострочення оплати у розмірі 122957,86 грн.(57869,63 грн. за період з 06.12.2008 р. по 02.02.2009 р., 42406,00 грн. за період з 06.01.2009 р. по 17.02.2009 р., 22682,23 грн. за період з 06.02.2009 р. по 26.02.2009 р.), три відсотки річних у сумі 1010,60 грн., індекс інфляції за період прострочення оплати за договором у розмірі 350,44 грн., а всього 222937,30 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати. Судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 02.03.2009 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. у справі №21/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного банку "Енергобанк" на користь Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" суму основного боргу у розмірі 98618,40 грн., пеню за прострочення оплати за договором у розмірі 122957,86 грн., 1010,60 грн. – 3% річних, 350,44 грн. – індекс інфляції за період прострочення оплати за договором, 3285,15 грн. – витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Акціонерний банк "Енергобанк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 р. у справі 21/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що вимога позивача про стягнення основного боргу за лютий 2009 р. є безпідставною, оскільки 30.03.2009 р. відповідачем здійснена оплата за оренду приміщення за лютий 2009 р. згідно договору від 12.07.2008 р.; стягнення 3% річних є видом відповідальності, притаманним лише цивільно-правовим відносинам, а у господарсько-правових відносинах діє інший механізм відповідальності за правопорушення, який замість стягнення 3% річних передбачає застосування штрафних санкцій; стягнення пені у розмірі, нарахованому позивачем, суперечить ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", яка передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

12.07.2008 р. між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" та Акціонерним банком "Енергобанк" було укладено нотаріальний договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 481,3 кв.м., що становить 33/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, 119.

За умовами договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування 481,3 кв.м., що становить 33/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, 119.

Відповідно до п.3.1. договору орендна плата за об'єкт оренди складає 203,79 грн. за квадратний метр на місяць.

За користування орендованим майном площею 481,3 кв.м. орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у розмірі 98084, 13 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед, не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця незалежно від факту отримання рахунків від орендодавця.

Відповідно до п.2.1. договору, 12.07.2008 р. сторонами було підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що об'єкт, що орендується вважається фактично переданим з моменту підписання акту прийому-передачі. Сторонами були виконані умови договору, позивач передав нерухоме майно відповідачу, а відповідач прийняв його та здійснив оплату згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.5. договору, розмір орендної плати протягом строку оренди змінюється з 1 січня кожного поточного року з урахуванням індексу інфляції за попередній рік, а саме: орендна плата через 1 (один) рік збільшується на відсоток офіційно встановленого індексу інфляції та залишається такою на протязі 12 (дванадцяти) місяців; орендна плата на наступні 12 (дванадцять) місяців оренди збільшується по відношенню до розміру орендної плати за попередні 12 (дванадцять) місяців оренди ще на відсоток офіційно встановленого індексу інфляції за попередній рік.

На підставі п. 3.5 договору оренди нежитлового приміщення від 12.07.2008 р. позивачем з 01 січня 2009 р. було переглянуто розмір орендної плати за вказаним договором, встановлено розмір орендної плати за об'єкт оренди розташований на першому, другому та третьому поверхах будівлі 204,9 грн. за квадратний метр на місяць. За користування орендованим майном площею 481,3 кв.м. щомісячна орендна плата становить 98618,40 грн., в тому числі ПДВ, про що повідомлено відповідача листом від 11.02.2009 р.

Однак, Відповідачем було порушено виконання умов договору, а саме не здійснено оплату за грудень 2008 року та січень 2009 року.

Позивач надав лист від 24.12.2008 р., в якому просив Відповідача терміново погасити заборгованість по орендній платі за договором оренди від 12.07.2008 р., а також сплатити пеню за порушення виконання умов договору, згідно п. 8.3 договору.

В зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу за грудень 2008 р. в розмірі 98084,13 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №49065 від 03.02.2009 р., за січень 2009 р. в розмірі 98618,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №375609 від 18.02.2009 р. (одержано та проведено банком 25.02.2009 р.), позивачем уточнено позовні вимоги, в яких останній просить стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" суму заборгованості по оплаті за договором оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. у розмірі 98618,40 грн. за лютий 2009 р., пеню за прострочення оплати у розмірі 122957,86 грн.(57869,63 грн. за період з 06.12.2008 р. по 02.02.2009 р., 42406,00 грн. за період з 06.01.2009 р. по 17.02.2009 р., 22682,23 грн. за період з 06.02.2009 р. по 26.02.2009 р.), три відсотки річних у сумі 1010,60 грн., індекс інфляції за період прострочення оплати за договором у розмірі 350,44 грн., а всього 222937,30 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати. Судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 02.03.2009 р.

В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено.

Колегією суддів встановлено, що розмір заборгованості відповідача за договором оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. за лютий 2009 р. становить 98618,40 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 12.07.2008 р. за лютий 2009 р. в розмірі 98618,40 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, відповідно до умов договору та чинного законодавства України у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання пені, трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи із суті позовної заяви, позивач нараховував пеню на заборгованість відповідача за договором із дотриманням приписів ст. 232 ГК України.

Враховуючи визначений розмір позовних вимог, позивачем надано до позовної заяви розрахунок суми пені за договором, яка становить 98618,40 грн., суми трьох відсотків річних - 1010,60 грн., індексу інфляції за період прострочення оплати за договором - 350,44 грн.

Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування суми трьох відсотків річних - 1010,60 грн., індексу інфляції за період прострочення оплати за договором - 350,44 грн.

Щодо розрахунку суми пені за договором та задоволення місцевим господарським судом позовних вимог в цій частині, апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що орендар за прострочення сплати орендодавцеві орендної плати, визначеної п.3.1 договору за вимогою орендодавця зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, може бути стягнута лише сума неустойки, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегією суддів був зроблений розрахунок пені, з урахуванням встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), відповідно до якого сума нарахованої пені з 06.12.2008 р. по 26.02.2009 р. (грудень – 59 днів, січень – 43 дні, лютий – 21 день) становить 7955,16 грн.

Сума пені за грудень 2008 р. становить:

98084,13 х 0,065753 х 59 : 100 = 3805,10 грн.

Сума пені за січень 2009 р. становить:

98618,40 х 0,065753 х 43 : 100 = 2788,32 грн.

Сума пені за лютий 2009 р. становить:

160492,54 х 0,065753 х 21 : 100 = 1361,74 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом не було враховано встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) та, як наслідок, невірно зроблено розрахунок суми пені. Отже, оскаржуване рішення необхідно змінити в частині розрахованої місцевим господарським судом суми пені (122957,86 грн.) та стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" пеню за прострочення оплати у розмірі 7955,16 грн., крім того, відповідно, пропорційно розміру задоволених позовних вимог суму державного мита – 1590,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 57,13 грн. В решті рішення необхідно залишити без змін.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Акціонерного банку "Енергобанк" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 року у справі № 21/15 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Стягнути з Акціонерного банку "Енергобанк" (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 9/9, код ЄДРПОУ 19357762, п/р 73968100001, в АБ "Енергобанк" в м. Києві, МФО 300272) на користь Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, 25, код ЄДРПОУ 19138161, п/р 2600763261 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175) суму основного боргу у розмірі 98618,40 (дев’яносто вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп., пеню за прострочення оплати у розмірі 7955 (сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 16 коп., 1010 (одна тисяча десять) грн. 60 коп. – 3% річних, 350 (триста п’ятдесят) грн. 44 коп. – індекс інфляції за період прострочення оплати за договором, 1590 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 57 (п’ятдесят сім) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, 25, код ЄДРПОУ 19138161, п/р 2600763261 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175) на користь Акціонерного банку "Енергобанк" (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 9/9, код ЄДРПОУ 19357762, п/р 73968100001, в АБ "Енергобанк" в м. Києві, МФО 300272) 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 01 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.