ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
05.05.09 Справа № 12/113 м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої - судді Зварич О.В.
суддів Юрченка Я.О.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Рогатин-Корм"№ 381/03-09 від 15.03.2009 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2009 року
у справі № 12/113
за позовом: ТзОВ "Торговий дім "Віойл", м. Вінниця
до відповідача: ТзОВ "Рогатин-Корм", м. Рогатин
про стягнення 848259,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кочубинська Т.М., Фостаковський Д.С. –довіреність б/н від 01.12.2008 р.
від відповідача: не з"явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2009 р. у справі № 12/113 (суддя Матуляк П.Я.) позов задоволено частково –стягнуто з ТзОВ "Рогатин-Корм"на користь ТзОВ "Торговий дім "Віойл"297973,78 грн. основного боргу, 101288,80 грн. пені, 88489,14 грн. відсотків за користування чужими коштами, 338897,38 грн. штрафу та 13273,37 грн. 3% річних, 8399,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті провадження у справі припинено.
Місцевий господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 625, ч.2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, прийшов до висновку про те, що: відповідач зобов"язаний оплатити вартість поставленого позивачем товару. В рішенні вказується, що факт отримання товару відповідачем підтверджується накладними, які скріплені печаткою відповідача і підписані його представником, рахунками, на підставі яких відповідачем частково оплачено отриманий товар, виписками банку, де в графі "призначення платежу"вказано спірний договір та квитанціями про приймання вантажу.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій стверджує, зокрема, що: ані в представленій накладній, ані в довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей немає посилань на договір поставки № 0932-3080404136/1 від 03.04.2008 р., тобто надані позивачем документи є неналежними та недопустимими доказами того, що ТзОВ "Рогатин-Корм" прострочена оплата саме за договором поставки № 0932-3080404136/1 від 03.04.2008 р. в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 05.05.2009 р. зазначає, що: видаткові накладні укладені та підписані обома сторонами, скріплені їх печатками і відображають факт прийому-передачі товару; видатковим накладним надано юридичної сили і доказовості, вони містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення; наявні порушення при оформлені довіреності не є показником для визначення факту дійсності або недійсності поставки товару; договір поставки № 0932-3080404136/1 укладений з дотриманням загальних вимог Цивільного кодексу України (435-15) , сторони зобов"язані дотримуватися умов цього договору, виконуючи свої обов"язки по ньому; просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4051745.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2009 р. у справі № 12/113 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2008 р. ТзОВ "Торговий дім "Віойл"(далі постачальник) та ТзОВ "Рогатин-Корм"(далі покупець) уклали договір поставки № 0932-3080404136/1, за умовами якого постачальник зобов"язався поставити, а покупець зобов"язався прийняти і оплатити шрот соєвий ГОСТ 12220-96 виробництва ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат"та/або ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат"(далі товар) в кількості 1200 (одна тисяча двісті тонн) +/- 10% тон за вибором продавця. Ціна товару складає 3430,00 (три тисячі чотириста тридцять гривень) грн. за одну тону. Загальна вартість товару складає 4116000 (чотири мільйони сто шістнадцять тисяч гривень) +/- 10% гривень, в тому числі ПДВ 20% - 686000 грн.
За договором товар поставляється партіями залізничним транспортом на умовах СРП –ст. Рогатин, Львівської залізниці (п.3.1) Згідно п.3.6 договору поставка товару здійснюється до 20.06.2008 р.
На виконання умов договору ТзОВ "Торговий дім "Віойл", за накладними № 1036 від 23.04.2008 р., № 1103 від 08.05.2008 р., № 1227 від 02.06.2008 р., № 1284 від 10.06.2008 р., № 1312 від 17.06.2008 р., № 1316 від 17.06.2008 р. поставив ТзОВ "Рогатин-Корм" шрот соєвий на загальну суму 4002810 грн.
Вищезазначені накладні підписані та скріплені печатками сторін. З них вбачається, що товар отримав представник покупця Герега М.І. В матеріалах справи містяться довіреності на отримання товару, виписані вказаному представнику (а.с. 22-24). Враховуючи, що: кількість продукції, яка підлягає передачі визначена у накладних та обумовлена в договорі, договором встановлено відповідальність постачальника за недопоставку, товар отримував один представник відповідача –Герега М.І., тому не зазначення кількості належного до отримання товару в одній з довіреностей представника покупця не є істотною обставиною і не впливає на вирішення справи. Товар (шрот соєвий) покупець фактично прийняв, постачальнику його не повернув.
Передачу товару (шроту соєвого) на завантаження підтверджено квитанціями про приймання вантажу, які долучено до справи (а.с. 45-79).
Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, сплатив постачальнику 3704836 грн., що сторони не заперечують. Заборгованість становить 297973,78 грн. Вказану суму заборгованості підтверджено ТзОВ "Рогатин-Корм"у т.з. акті звірки розрахунків –запиті на підтвердження заборгованості (а.с. 44), де відповідач вказує в графі "К-т"сальдо на 31.12.2008 р. 297973,78 грн. по розрахунках з ТзОВ "Торговий дім "Віойл". Даний документ підписано та скріплено печатками сторін.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ТзОВ "Рогатин-Корм"на користь ТзОВ "Торговий дім "Віойл"297973,78 грн. основного боргу.
Не приймаються до уваги твердження апелянта, що позивачем здійснено позадоговірну поставку за долученими до справи накладними. Поставку здійснено у строк дії договору № 0931-3080404136/1 від 23.04.2008 р., в обумовлені договором кількості, за узгодженою ціною.
Пункти 4.1, 4.2 договору поставки № 0932-3080404136/1 від 23.04.2008 року передбачають, що покупець здійснює оплату за товар протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника.
Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) /ст. 530 Цивільного кодексу України/.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов"язання як сплата неустойки
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.
Згідно п.1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до п.3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Пункт 6.4 договору поставки № 0932-3080404136/1 від 23.04.2008 р. передбачає у випадку порушення терміну оплати, який вказаний в п.4.2 договору сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також плату за несанкціоноване користування грошовими коштами із розрахунку 20% річних від вартості партії товару, у відношенні якої мало місце прострочення, за кожну добу прострочення. Пункт 6.5 договору передбачає за порушення терміну оплати, який вказаний в п. 4.2, більш ніж на 3 робочих дні сплату покупцем додатково штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на прострочення оплати за поставлену продукцію (шрот соєвий), відповідно до вищевказаних вимог закону та умов договору, суд першої інстанції вмотивовано задоволив позов в частині стягнення 101288,80 грн. пені, 88489,14 грн. відсотків за користування чужими коштами, 338897,38 грн. штрафу та 13273,37 грн.3% річних.
Суд першої інстанції на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України обгрунтовано припинив провадження в решті заявлених позовних вимог враховуючи заяву позивача (а.с.33).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно частково задоволив позов ТзОВ "Торговий Дім "Віойл", стягнув з ТзОВ "Рогатин-Корм"на користь позивача 297973,78 грн. основного боргу, 101288,80 грн. пені, 88489,14 грн. відсотків за користування чужими коштами, 338897,38 грн. штрафу та 13273,37 грн. річних (3%), 8399,22 державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2009 р. у справі № 12/113 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не встановлено.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 43, 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2009 року у справі № 12/113 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Зварич О.В. суддя Юрченко Я.О. суддя Якімець Г.Г.