Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу УПФУ в Підволочиському районі

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.03.2009р.

у справі № 11/Б-1103

за заявою УПФУ в Підволочиському районі, смт.Підволочиськ

до Державної комунальної міжлікарняної аптеки № 140, смт.Підволочиськ

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –не з"явився

від боржника –не з"явився

арбітражний керуючий –не з"явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.03.2009р. у справі № 11/Б-1103 (суддя Сидорук А.М.) про банкрутство державної комунальної міжлікарняної аптеки № 140, смт.Підволочиськ задоволено клопотання арбітражного керуючого Микитіва О.І. та затверджено оплату праці ліквідатора арбітражного керуючого-ліквідатора Микитіва О.І. за здійсненням ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць роботи з 11 лютого 2009р.

Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор –УПФУ в Підволочиському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що судом безпідставно затверджено оплату послуг арбітражного керуючого, оскільки Пенсійний фонд не може проводити будь-яку іншу діяльність, окрім визначеної Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , і використовувати кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Крім того, як зазначає скаржник, в кошторисі видатків управління не передбачено коштів на оплату послуг арбітражного керуючого-ліквідатора.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 11/Б-1103 про банкрутство державної комунальної міжлікарняної аптеки № 140, смт.Підволочиськ, порушена за заявою УПФУ в Підволочиському районі в порядку передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 02.10.2008р. боржника було визнано банкрутом, відкрито щодо банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2009р. достроково припинено повноваження ліквідатора Миколайчук Л.О. та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Микитіва О.І..

Згідно ч.10 ст.3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв"язку з виконанням ним своїх обов"язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Кредитори крім того мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючого за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Також слід зазначити, що стаття 52 Закону надає ініціюючому кредитору право за його згодою проводити ліквідаційну процедуру відсутнього боржника без залучення ліцензованого спеціаліста арбітражного керуючого та відповідно оплати його послуг у відповідності до норм чинного законодавства.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 91, 101- 106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.03.2009р. у справі № 11/Б-1103 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.