Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Борисович О.В. (дов. № 1576 від 18.12.2008р.);

від третьої особи: Войнілович Г.В. (дов. № 38-10-1138 від 25.12.2008р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009

у справі № 13/70/27 (суддя

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова

до 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту

третя особа Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту

про зобов"язання продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у справі № в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 03.04.2009р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.

Відповідно до розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 8/273/24/18 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Євсіков О.О.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції у даній справі – без змін.

Ухвалою від 22.04.2009р. розгляд справи було відкладено до 05.05.2009р. у зв’язку з неявкою представника позивача.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 8/273/24/18 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Дикунська С.Я.

05.05.2009р. представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення), колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2002 р. між Міністерством оборони в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець) та Управлінням Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (орендар) укладено Договір оренди

№ 180/2002/Голов КЕУ нерухомого майна військового містечка № 54/4 розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 18 (далі – Договір оренди).

Відповідно до умов зазначеного Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - не житлові приміщення військового містечка по вул. Щорса, 18 м. Чернігів загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться на балансі Чернігівської КЕЧ району, вартість якого визначена відповідно до залишкової вартості майна (п. 1.1).

Згідно п. 2.3 Договору оренди орендодавець передає орендарю для використання під службові приміщення Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова площею 556,8 кв. м.

Пунктом 10.1 Договору оренди встановлено, що цей договір діє з 14.11.2002 р. строком на 5 років, тобто до 14.11.2007 р.

14.11.2002 р. сторонами Договору оренди підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду.

25.05.2006 р. відповідачем та позивачем підписано угоду про внесення змін до договору оренди № 180/2002/Голов КЕУ, згідно якої в зв'язку з передачею військового містечка № 54 за адресою м. Чернігів вул. Щорса, 18 до Міністерства транспорту та зв'язку України згідно розпорядження КМ України № 389-р від 17.06.2004 р. "Деякі питання реалізації Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" (389-2004-р) , змінено оперативного управляючого органу вказаним нерухомим майном на 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту згідно Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 3т від 14.09.2004 р. "Про формування підрозділів Державної спеціальної служби транспорту" а також на виконання п. 8.5 договору оренди № 180/2002/Голов КЕУ від 14.11.2002 р.

Майно, що є предметом Договору оренди, є державною власністю та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та передано останнім до оперативного управління Державної спеціальної служби транспорту та знаходиться на балансі 8 навчального центру ДСТ .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.08.2007 року відповідачем направлено, а позивачем 30.08.2007 року отримано лист про закінчення дії договору оренди 14.11.2007 року та вирішення питання про прийняття об'єкту за актом приймання.

16.11.2007 року відповідач листом повідомив позивача про закінчення дії договору 14.11.2007 року та про неможливість продовження строку його дії.

30.11.2007 року Міністерство транспорту та зв'язку України повідомило позивача про заперечення на продовження дії договору.

Відповідач листом № 2284 від 03.12.2007 р. повідомив позивача про неможливість пролонгації договору оренди в зв'язку з прийняттям рішення Міністерством транспорту та зв'язку України про відчуження будівлі 54/4 по вулиці Щорса, 18 м. Чернігова, що є предметом Договору оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Приписами ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею .17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Зазначені вище норми законодавства встановлюють переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк після спливу строку договору. Наймач може скористатися цим правом не автоматично, а за наявності, зокрема, таких умов:

- якщо орендодавець має намір в подальшому здавати майно в оренду;

- якщо орендар повідомить орендодавця про свій намір укласти договір найму на новий строк. Таке повідомлення повинно бути зроблено орендарем до спливу строку договору оренди у строк, встановлений договором. Якщо ж такий строк договором не визначений, повідомлення повинно бути зроблено у розумний строк.

Як було зазначено вище, відповідач листами від 30.08.2007р. та від 16.11.2007 року відповідач повідомив позивача про закінчення дії договору 14.11.2007 року та про неможливість продовження строку його дії, оскільки власником майна прийнято рішення про відчуження об’єкту оренди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов’язання відповідача до продовження Договору оренди, з огляду на закінчення терміну його дії 14.11.2007 року, відсутності волевиявлення відповідача на продовження орендних правовідносин, своєчасне повідомлення позивача про закінчення орендних правовідносин.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі як на підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2009р. у справі № 13/70/27 – без змін.

Матеріали справи № 13/70/27 повернути Господарському суду Чернігівської області.