розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м.Нікополь, Дніпропетровська область, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі №20/273-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс", м.Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб",

м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 44 575,52 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. (суддя Пархоменко Н.В.) у справі №20/273-08 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс", м.Запоріжжя, задоволено повністю. З відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м.Нікополь, Дніпропетровська область, на користь позивача стягнуто 42 452,88 грн. основного боргу, 2115,85 грн. пені, 445,68 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за умов неповного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, у зв’язку з чим просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 25.04.2008р. між сторонами був укладений договір підряду №799, за умовами якого позивач (Підрядник) зобов’язується виконати роботи з капітального ремонту електрокари мод.ЕП-006-2. Інв.№10520115, а відповідач (Замовник), в свою чергу, прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов даного договору.

Перелік виконаних робіт, їх вартість та порядок розрахунків передбачені протоколом узгодження договірної вартості (Додаток №1 договору), плановою специфікацією (Додаток №2 договору) та планом-графіком (Додаток №3 договору), що належним чином підписані та засвідчені печатками сторін.(а.с.12-17).

Відповідно до п.2.1. договору, загальна вартість робіт складає 42 452,88 грн. (у т.ч. ПДВ). Пунктом 3.2. договору передбачено умови розрахунків, як-то, зобов’язання Замовника (відповідач у справі) сплатити вартість договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника (позивач у справі) на протязі 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт та виставлення Підрядником рахунку на оплату.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, провівши капітальний ремонт електрокари мод.ЕП-006-2. Інв.№10520115 у відповідності до умов договору підряду, що підтверджено наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт №ДН-0000571 від 21.07.2008р., підписаним сторонами без жодних зауважень.(а.с.18).

Відповідач же, в свою чергу, свої зобов’язання за договором не виконав, проведені роботи не оплатив, незважаючи на письмову вимогу позивача від 22.10.2008р. за №399 та рахунок на оплату №ДН-0000777 від 21.07.2008р., який, як стверджує позивач, 07.11.2008р. був повторно направлений відповідачеві, але останній знов залишив його поза увагою, суму боргу за договором підряду №799 від 25.04.2008р. у розмірі 42 452,88 грн.(у т.ч. ПДВ) не сплатив. (а.с.10,11).

У зв’язку із зазначеним вище, позивач був змушений звернутися за захистом порушених прав до суду.

Отже, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов’язань за договором підряду.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Посилання ж відповідача на відсутність у нього підстав для оплати боргу з причини спершу ненадання позивачем рахунку на оплату, потім відмінності реквізитів позивача у повторно наданому рахунку від зазначених у договорі, та, врешті-решт, твердження відповідача щодо підписання акту виконаних робіт з боку позивача неналежною особою, є, на думку судової колегії, спробою уникнути виконання грошових зобов’язань за договором підряду №799 від 25.04.2008р., оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач не був позбавлений можливості протягом тривалого часу, а саме, з 31.10.2008р. (передбачений договором момент оплати) і дотепер вирішити спір мирним шляхом, тобто, уточнити реквізити, надати відповідь на вимогу позивача від 22.10.2008р. №399 щодо сплати боргу тощо.

Таким чином, господарським судом першої інстанції вірно визнано суму основного боргу у розмірі 42 452,88 грн.(у т.ч. ПДВ) документально доведеною та такою, що підлягає стягненню, оскільки доказів її погашення відповідачем суду не надано.

Також, пунктом 6.6. договору передбачено відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату робіт у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час несплати, від загальної суми несплати за кожен день прострочення, але, не більше 5%. Отже, відповідно до п.3.2. договору та, враховуючи, що акт виконаних робіт підписаний 21.07.2008р., кінцевим терміном сплати є 31.07.2008р., отже, судом першої інстанції обґрунтовано стягнено з відповідача пеню у розмірі 2 115,85 грн. за період з 31.07.2008р. по 15.10.2008р.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає заперечення відповідача необґрунтованими, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі №20/273-08 таким, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі №20/273-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м.Нікополь, Дніпропетровська область, –без задоволення.