розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти –Сервіс"на рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року

у справі № 19/312-08 (суддя Т.П. Карпечкін)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти –Сервіс", м. Київ

до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, с. Красилівка.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Броварська районна рада Київської області, м. Бровари

за участю Прокуратури Київської області, м. Київ

про визнання права власності,

Господарський суд Київської області рішенням від 21.01.2009 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти –Сервіс"до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Броварська районна рада Київської області, за участю Прокуратури Київської області про визнання права власності, відмовив повністю (а.с. 159 –161).

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Квіти –Сервіс"звернулось до господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року по справі № 19/312-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Квіти –Сервіс"задовольнити в повному обсязі (а.с. 168 –170).

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти апеляційної скарги, вважає її доводи безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду таким, що має бути залишено без змін (а.с. 191 –195).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду за участю повноважних представників сторін (а.с. 163 –164).

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року склад колегії суддів був змінений, головуючий суддя –Федорчук Р.В., судді: Ткаченко Б.О., Лобань О.І. (а.с. 188).

Представник позивача в судове засідання, яке відбулося 30.04.2009 року не з’явився. В попередніх судових засіданнях надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Київської області таким, що підлягає скасуванню.

Представник прокуратури, представники відповідача в судових засіданнях надали пояснення суду та заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду вважають законним обґрунтованим та таким, що має бути залишено без змін.

Представник третьої особи в судове засідання, що відбулося 30.04.2009 року не з’явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях представник третьої особи надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду вважає законним обґрунтованим та таким, що має бути залишено без змін.

Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) "у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що відсутність представника позивача та представника третьої особи в судовому засіданні, яке відбулося 30.04.2009 року не перешкоджає повному та об’єктивному розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року.

30.04.2009 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ "Квіти –Сервіс"звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності за ТОВ "Квіти –Сервіс"на земельну ділянку площею 4 000 га, що знаходиться по вул. Київській, 35 в с. Красилівка Броварського району Київської області.

В підтвердження своїх позовних вимог в суді першої інстанції представник позивача надав до матеріалів позовної заяви у вигляді письмових доказів ксерокопії документів, які не є ані оригіналами, ані засвідченими належним чином копіями.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято лише на підставі наявних в матеріалах справи ксерокопій документів, які не є належними доказами, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, пов'язані з порушеннями процесу доказування, які допущені місцевим господарським судом. Це означає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскіль ки відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) обґрунтованим виз нається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають зна чення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджу ються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Недоведеність обставин, які мають значення для справи, що їх місцевий господарський суд визнав встановленими, має місце в тих випадках, коли істотні для справи обставини не підтвер джено вказаними в законі доказами або підтверджено недопустими ми чи недостовірними, суперечливими доказами, а також доказами, отриманими судом із порушенням норм процесуального права. При чиною недоведеності обставин, що мають значення для справи, є по рушення судом правил дослідження й оцінки доказів.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 1, 2 ст. 104 ГПК України, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2009 року зобов’язав представника ТОВ "Квіти –Сервіс"надати суду письмові докази у вигляді оригіналів (для огляду) чи належним чином завірені копії документів на яких ґрунтуються позовні вимоги (а.с. 199 –200).

Вимоги ухвали апеляційного суду від 23.04.2009 року представником ТОВ "Квіти –Сервіс"не були виконані, витребувані письмові докази суду надано не було, як і не було повідомлено про поважність причин їх ненадання.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

У роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України"містяться такі вказівки. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, витребувані судом апеляційної інстанції від позивача документи надано не було, явку представника позивача в судове засідання яке відбулося 30.04.2009 року не забезпечено, хоча про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви (а.с. 196).

Крім цього, представник позивача був присутнім в судовому засіданні, що відбулося 23.04.2009 року і був повідомлений про дату час та місце судового засідання, про обов’язковість явки в судове засідання представників позивача, про витребування судом документів, а також про зміст та обсяги документів, які необхідно надати суду.

В матеріалах справи не містяться докази щодо поважності причин неявки представника позивача у судове засідання 30.04.2009 року та щодо неподання витребуваних судом документів, а тому позовні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку залишаються без розгляду у зв’язку з тим, що позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали необхідні для вирішення спору.

Крім того, ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З матеріалів справи вбачається відсутність оригіналу довіреності чи належним чином завіреної копії довіреності ТОВ "Квіти –Сервіс"на представника Овчаренко Катерину Євстафіївну якою підписана позовна заява та апеляційна скарга.

Із змісту ст. 63 ГПК України вбачається, що позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга на рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року підлягає до задоволення в частині скасування оскаржуваного рішення, а позовні вимоги ТОВ "Квіти –Сервіс"про визнання права власності мають бути залишені без розгляду.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог про визнання права власності.

Керуючись ст. ст. 43, 81, 99, 101, 103 –105 ГПК України (1798-12) , Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти –Сервіс"на рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року у справі № 19/312-08 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 26.01.2009 року у справі № 19/312-08 скасувати, а позов товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти –Сервіс"до Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Броварська районна рада Київської області та за участю Прокуратури Київської області про визнання права власності, залишити без розгляду.

3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.