Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів: Гнатюк Г. М.

Мирутенка О. Л.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іволос"(надалі ПП "Іволос") б/н від 02.02.2009р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2009р.

у справі № 23/122

за позовом: ПП "Іволос", м. Золочів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Золочівський радіозавод"(надалі ВАТ "Золочівський радіозавод"), м. Золочів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: -1: Наукове-Виробниче ТзОВ "Техбудсервіс", с. Гончарівка

-2: ф.о. Шептицький Зеновій Стахович, м. Золочів

-3: ф.о. Медвідь Ганна Іванівна, с. Зозулі

про: визнання договору оренди дійсним,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Балуцький Р.М. –представник (довіреність б/н від 05.01.2009р.)

від третьої особи-1: Шиян М.В. –представник (довіреність б/н від 31.03.2009р.)

від третьої особи-2: не з’явився

від третьої особи-3: не з’явився

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України учасникам судового процесу роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2009р. у справі № 23/122 (суддя Бортник О.Ю.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "Іволос"до ВАТ "Золочівський радіозавод"про визнання договору оренди № 12 від 18.12.2006р. дійсним, з участю третіх осіб: Науково-виробничого ТзОВ "Техбудсервіс", ф.о. Шептицького Зеновія Стаховича та ф.о. Медвідь Ганни Іванівни.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що спірний договір є нікчемним, оскільки при його укладанні сторонами не було дотримано вимог закону про нотаріальне посвідчення, крім того сторонами не було досягнуто усіх істотних умов договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема, скаржник зазначає, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, договір оренди виконувався, проте, відповідач безпідставно ухилявся від нотаріального посвідчення договору, що і змусило позивача звернутися до суду.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

НВ ТзОВ "Техбудсервіс"відзиву на апеляційну скаргу не подало, в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання за вх.№ 3070 від 29.04.2009р. про зупинення провадження у даній справи до розслідування кримінальної справи № 118-0586 порушеної 12.12.2008р. Золочівським РВ УМВСУ у Львівській області.

Відповідач та третя особа-1 проти задоволення клопотання заперечили, зазначили, що вказана кримінальна справа не стосується предмету розгляду справи № 23/122, а тому вважають, що позивач зловживає своїм процесуальним правом та затягує розгляд справи.

Колегія суддів в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі відмовляє з огляду на необґрунтованість.

Треті особи 2,3 в судове засідання не з’явилися, причини неявки не повідомили, враховуючи, що останні належним чином були повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати справу за їхньої відсутності.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ "Золочівський радіозавод"(орендодавець) та ПП "Іволос" (орендар) був укладений договір оренди будівлі Заводського будинку культури (за виключенням приміщення ПП "Будсервіс") № 12 від 18.12.2006р., відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: Львівська області, м. Золочів, вул. Кармелюка,12, яке знаходиться на балансі ВАТ "Золочівський радіозавод". Термін дії договору визначено з 01.01.2007р. по 31.12.2012р. (а.с.14-15).

Відповідно до п.1.2 договір оренди вважається укладеним з моменту підписання сторонами тексту договору.

ВАТ "Золочівський радіозавод"27.02.2008р. було прийнято наказ № 4 про розірвання вищезгаданого договору, в зв’язку з продажем будинку культури, про що було повідомлено ПП "Іволос"(а.с. 16, 17).

ПП "Іволос" звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ "Золочівський радіозавод"про визнання договору оренди дійсним, оскільки вважає, що орендодавець не мав права розривати цей договір в односторонньому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України (в редакції від 16.11.2006р.) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 209 ЦК України (на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

За статтею 793 ЦК України (на момент укладення договору оренди) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 вищезазначеного Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

За частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

Позивач свої вимоги обґрунтовує, покликаючись на ст.. 220 ЦК України (435-15) , якою передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що правила ст. 220 ЦК не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.. 210, 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією.

Таким чином, якщо договір оренди не є нотаріально посвідченим і не зареєстрований в державній адміністрації, такий договір є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов’язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами не досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору як склад та вартість майна, що передається в оренду. З п. 1.1. Договору № 12 вбачається, що в оренду передається майно в технічно справному стані - будівля Заводського будинку кільтури (за виключенням приміщення ПП "Будсервіс"), а згідно з п. 1.3. цього ж договору об’єктом оренди є нежитлові приміщення для невиробничих потреб за адресою: м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, які знаходяться на балансі відповідача. Площа об’єкта оренди та його вартість сторонами не визначена. Доводи позивача про те, що в оренду передано усю будівлю Заводського будинку культури за адресою: м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, за винятком приміщень, котрі станом на 18.12.2006р. перебували в оренді ПП "Будсервіс", спростовуються договором оренди № 4 від 30.01.2007р. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 1.3.) відповідач у 2007р. додатково передав позивачу в оренду нежитлові приміщення площею 52 м2 за адресою: м. Золочів, вул. Кармелюка, 12. (а.с. 24-26).

Посилання скаржника на те, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору не береться судом до уваги, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду звернення до ВАТ "Золочівський радіозавод"з вимогою про нотаріальне посвідчення договору № 12 від 18.12.2006р.

Зміст п. 1.2. спірного договору свідчить про відсутність наміру сторін його нотаріально посвідчувати і здійснювати у наступному державну реєстрацію такого договору відповідно до вимог ст. 794 ЦК України. Суд вважає, що така умова п. 1.2. договору, яка стосується укладення та дійсності договору в цілому, суперечить вимогам ст.ст. 793, 794 ЦК України. Договір, який суперечить вимогам закону не може визнаватись судом дійсним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

1. Рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2009 року у справі № 23/122 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .

3. Справу повернути до господарського суду Львівської області.