Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2008р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1 920 284,50 грн., 216 717,42 грн. пені, 36 530,76 грн. 3% річних з простроченої суми, 21 736,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 117,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс", на виконання умов договору поставки № 28/7 від 23.08.2007р., поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" товар на суму 1 853 055,00 грн. та надано послуги по його перевезенню на суму 88 445,50 грн. Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, за поставлений позивачем товар та надані послуги по його перевезенню у повному обсязі не розрахувалось. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 899 391,20 грн., а тому вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також місцевий господарський суд, керуючись п. 9.1. договору поставки № 28/7 від 23.08.2007р., ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягнув з відповідача на користь позивача 216 717,42 грн. пені, 20 893,30 грн. інфляційних втрат та 36 530,76 грн. 3% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2008р. скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права, оскільки представник відповідача, 23.12.2008р., в судове засідання господарського суду м. Києва не з’явився із-за хвороби. Проте, місцевий господарський суд прийняв рішення без участі представника відповідача, чим порушив право товариства на захист своїх інтересів в судовому засіданні. Також апелянт зазначає про те, що станом на день розгляду справи на адресу відповідача жодного рахунку-фактури на оплату товару не надходило. А тому, зобов’язання по оплаті продукції, поставленої по договору поставки № 28/7 від 23.08.2007р. у відповідача станом на день розгляду справи не настало.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" – без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

23.08.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" (надалі – Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація (надалі – Покупець) укладено договір поставки № 28/7 (надалі – Договір), у відповідності до умов якого Постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець – прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за вказаним договором, його співвідношення визначаються додатками, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили загальну кількість товару - згідно із заявками Покупця та накладними.

Відповідно до п. 4.2. Договору вартість товару, з урахуванням витрат на поставку, за даним Договором складає суму, зазначену у рахунках-фактурах із розшифровкою всіх узгоджених складових ціни.

Згідно п. 5.1. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом 100% попередньої оплати, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Продавця, або оплати товару за домовленістю сторін, але не пізніше 5-ти банківських днів після поставки товару.

Умовами додатку № 1 від 23.08.2007р. та додатку № 2 від 01.10.2007р. до Договору сторонами також погоджено вартість послуг по перевезенню товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 853 055,00 грн., про що зокрема свідчать видаткові накладні № РН-0000013 від 15.01.2008р. на суму 139 417,20 грн., № РН-0000016 від 17.01.2008р. на суму 195 397,74 грн., № РН-0000007 від 10.01.2008р. на суму 136 870,32 грн., № РН-0000009 від 14.01.2008р. на суму 50 910,00 грн., РН-0000006 від 09.01.2008р. на суму 152 438,40 грн., № РН-0000004 від 09.01.2008р. на суму 102 662,40 грн., № РН-0000059 від 05.02.2008р. на суму 133 579,80 грн., № РН-0000060 від 06.02.2008р. на суму 101 074,68 грн., № РН-0000042 від 29.01.2008р. на суму 136 579,68 грн., № РН-0000032 від 22.01.2008р. на суму 71 549,81 грн., № РН-0000031 від 22.01.2008р. на суму 142 872,37 грн., № РН-0000030 від 22.01.2008р. на суму 99 831,84 грн., № РН-0000029 від 22.01.2008р. на суму 119 039,40 грн., № РН-0000017 від 17.01.2008р. на суму 205 277,16 грн., № РН-0000077 від 14.02.2008р. на суму 65 554,20 грн.

Факт одержання товару відповідачем не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями серії НБЄ № 283052 від 01.01.2008р. та серії НБЄ № 283212 від 01.02.2008р.

Позивачем також надано відповідачу послуги по перевезенню товару у розмірі 88 445,50 грн., про що свідчать акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 10.01.2008р. на суму 17 556,00 грн., № ОУ-0000003 від 09.01.2008р. на суму 13 029,50 грн., № ОУ-0000024 від 05.02.2008р. на суму 11 533,50 грн., № ОУ-0000025 від 06.02.2008р. на суму 11 984,50 грн., № ОУ-0000012 від 29.01.2008р. на суму 11 522,50 грн., № ОУ-0000010 від 22.01.2008р. на суму 12 353,00 грн., № ОУ-0000009 від 17.01.2008р. на суму 10 466,50 грн.

Таким чином, як вірно встановив місцевий господарський суд, позивачем, на виконання умов Договору, поставлено відповідачу товар та надані послуги по його перевезенню на загальну суму 1 941 500,50 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків між сторонами (а.с. 15) та не заперечується представниками сторін, станом на 17.09.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений останнім товар та надані послуги по його перевезенню становить 1 899 391,20 грн.

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс", місцевий господарський суд визнав правомірним вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 920 284,50 грн. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 216 717,42 грн. пені, 36 530,76 грн. 3% річних з простроченої суми.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2008р. підлягає зміні, з огляду на наступне:

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначалось вище, на виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товар та надані послуги по його перевезенню на загальну суму 1 923 500,50 грн.

Проте, за поставлений позивачем товар та надані послуги по його перевезенню, відповідач, у повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 899 391,20 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом 100% попередньої оплати, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Продавця, або оплати товару за домовленістю сторін, але не пізніше 5-ти днів після поставки товару.

Таким чином, приймаючи до уваги, що вказаним пунктом Договору сторони передбачили альтернативний порядок розрахунків, проте, у будь-якому випадку визначили, що оплата за товар здійснюється відповідачем не пізніше 5-ти днів після поставки товару, посилання апелянта на те, що зобов’язання по оплаті продукції, поставленої по Договору у відповідача станом на день розгляду справи не настало, оскільки на адресу відповідача жодного рахунку-фактури не надходило, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт поставки позивачем відповідачу, у відповідності до умов Договору, товару та надання послуг по його перевезенню на загальну суму 1 923 500,50 грн. і станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про погашення відповідачем своєї заборгованості у розмірі 1 899 391,20 грн. не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що ним правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 1 899 391,20 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.1. Договору за порушення умов даного договору винна сторона сплачує неустойку та відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань також врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. (543/96-ВР) (далі - Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом № 543 (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня. Крім того, приймаючи до уваги межі позовних вимог та приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня підлягає стягненню за видатковими накладними № РН-0000006 від 09.01.2008р., № РН-0000004 від 09.01.2008р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 09.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 15.07.2008р. в сумі 13 538,38 грн. (268 130,30 / 100 х 24 / 366 х 77), за видатковою накладною № РН-0000007 від 10.01.2008р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 10.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 16.07.2008р. в сумі 7 898,53 грн. (154 426,32 / 100 х 24 / 366 х 78), за видатковою накладною № РН-0000009 від 14.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 22.07.2008р. в сумі 2 804,22 (50 910,00 / 100 х 24 / 366 х 84), за видатковою накладною № РН-0000013 від 15.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 22.07.2008р. в сумі 7 679,37 грн. (139 417,20 / 100 х 24 / 366 х 84), за видатковими накладними № РН-0000016 від 17.01.2008р., № РН-0000017 від 17.01.2008р., та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 17.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 23.07.2008р. в сумі 22 916,08 грн. (411 141,40 / 100 х 24 / 366 х 85), за видатковими накладними № РН-0000032 від 22.01.2008р., № РН-0000031 від 22.01.2008р., № РН-0000030 від 22.01.2008р., № РН-0000029 від 22.01.2008р., та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 22.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 29.07.2008р. в сумі 26 592,67 грн. (445 646,42 / 100 х 24 / 366 х 91), за видатковою накладною № РН-0000042 від 29.01.2008р., та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000012 від 29.01.2008р. у період з 30.04.2008р. по 05.08.2008р. в сумі 9 517,39 грн. (148 102,18 / 100 х 24 / 366 х 98), за видатковою накладною № РН-0000059 від 05.02.2008р., та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 05.02.2008р. у період з 30.04.2008р. по 12.08.2008р. в сумі 9 991,41 грн. (145 113,30 / 100 х 24 / 366 х 105), за видатковою накладною № РН-0000060 від 06.02.2008р. у період з 30.04.2008р. по 12.08.2008р. в сумі 7 784,40 грн. (113 059,18 / 100 х 24 / 366 х 105), за видатковою накладною № РН-0000077 від 14.02.2008р. у період з 30.04.2008р. по 20.08.2008р. в сумі 4 857,46 грн. (65 554,20 / 100 х 24 / 366 х 113) у загальному розмірі 113 579,81 грн.

Здійснивши перерахунок індексу інфляції, колегія суддів встановила, що розмір інфляційних втрат за визначений відповідачем період з 30.04.2008р. по 20.10.2008р. розрахований невірно і мав би становити за вказаний період більшу суму ніж просить стягнути відповідач, проте, з урахуванням того, що господарський суд не має права виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному ним розмірі, а саме 20 893,30 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних у заявлений позивачем період, а саме з 30.04.2008р. по 20.10.2008р., колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача за даний період підлягає стягненню 27 089,68 грн. 3% річних (1 899 391,20 / 100 х 3 / 366 х 174).

З огляду на зазначене вище, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 899 391,20 грн. основного боргу, 113 579,81 грн. пені, 20 893,30 грн. інфляційних втрат, а також 27 089,68 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо посилання апелянта на розгляд місцевим господарським судом справи без участі його представника, слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2008р. порушено провадження у справі № 18/344 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 02.12.2008р. Зазначеною ухвалою попереджено сторін, що нез’явлення їх представників у судове засідання господарського суду не тягне відкладення справи на інші строки та не перешкоджає розгляду справи по суті без їх участі.

Господарський суд м. Києва, ухвалою від 02.12.2008р., керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 18/344 відкладав на 23.12.2008р.

23.12.2008р. в судове засідання господарського суду м. Києва представник відповідача не з’явився. Клопотання про відкладення розгляду справи, а також доказів, які б свідчили про неможливість направити в судове засідання свого уповноваженого представника відповідачем надано не було.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і явка представників в судове засідання обов’язковою не визнавалась, колегія судів не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2008р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд -

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" на рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/344 від 23.12.2009р. змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, р/р 26000012825968 в ВАТ "Укрексімбанк" в. м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32424632), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дортранс" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 8-е, кв. 99, р/р 260043089101 в ТОВ "Комерційний банк "Даніель", МФО 380980, код ЄДРПОУ 31361645) 1 899 391 (один мільйон вісімсот дев’яносто дев’ять тисяч триста дев’яносто одну) грн. 20 коп. основного боргу, 113 579 (сто тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 81 коп. пені, 20 893 (двадцять тисяч вісімсот дев’яносто три) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 27 089 (двадцять сім тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 68 коп. 3% річних, 20 610 (двадцять тисяч шістсот десять) грн. 26 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Дортранс" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 8-е, кв. 99, р/р 260043089101 в ТОВ "Комерційний банк "Даніель", МФО 380980, код ЄДРПОУ 31361645) а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, р/р 26000012825968 в ВАТ "Укрексімбанк" в. м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32424632) 574 (п’ятсот сімдесят чотири) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.