КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
29.04.09 р. № 19/459-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
Андрейцевої Г.М.
Мазур Л. М.
судді-доповідача
розглянув апеляційну скаргу ВАТ "Фармак"
за позовом Компанія "Х.Лундбек А/С"Данія
до ДП "КВМ"
про спонукання до виконання умов договору
В С Т А Н О В И В:
26.11.2008 року Компанія "Х.Лундбек А/С"Данія (H.Lundbeck A/S, Danmark) (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ДП "КВМ"(далі-відповідач-1) та ВАТ "Фармак"(далі-відповідач-2), третя особа ДП "Державний фармакологічний центр"Міністерства охорони здоров’я України про спонукання до виконання умов договору та припинення використання об’єкту інтелектуальної власності.
З метою вжиття заходів забезпечення позову, позивач, також, одночасно звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони третій особі у справі - Державному підприємству "Державний фармакологічний центр"Міністерства охорони здоров'я України (далі –Центр, або ДФЦ МОЗ України) вчиняти дії, пов'язані з введенням в обіг лікарських засобів Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг ВАТ "Фармак".
Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2008 року вжито заходів до забезпечення позову.
У судовому засіданні 9 лютого 2009 року представник позивача подав до господарського суду заяву про відмову від позовних вимог до відповідача 1, з підстав, викладених у заяві. У частині позовних вимог до відповідача 2 позовні вимоги залишились незмінними.
Представник відповідача 1 в усних та письмових поясненнях викладених у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, мотивуючи своє заперечення тим, що відповідач 1 виконує зобов’язання за договором № 28-Б від 25 січня 2008 року належним чином.
Колегією суддів перевірено, що відповідач 2, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26 листопада 2008 року, від 23 грудня 2008 року та від 26 січня 2009 року, проте в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв’язку із зазначеним суд першої інстанції відповідно до ст. 75 ГПК України розглядав справу без його участі за наявними в ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду Київської області від 9 лютого 2009 року позов задоволено частково. У частині позовних вимог Компанії Х.Лундбек А/С до Відповідача-1 (ДП КВМ) про спонукання до виконання умов договору провадження у справі припинено. Відповідача-2 (ВАТ "Фармак", Україна) зобов’язано припинити використання обЧєктів інтелектуальної власності, повЧязаних з виробництвом препаратів на основі діючої речовини есциталопраму оксалату, зокрема, виробництво, збереження, продаж, пропонування до продажу лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20мг.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області Відповідач 2 (ВАТ "Фармак") звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. апеляційна скарга відповідача-2 прийнята до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2009 р.
Відповідачі 1 та 2 у засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Керуючись ст. ст. 77, 86 99 ГПК України (1798-12) Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 квітня 2009р. ухвалив відкласти розгляд справи на 29 квітня 2009р.
Відповідач 1 в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду 27 квітня 2009 р. його представник подав клопотання про те, що оскільки в частині позовних вимог до нього провадження у справі припинено, він просить перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 19/459-08 провадити без участі представників відповідача 1.
В судові засідання представники відповідача-2 не з’явилися, хоча відповідач 2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 07 та 22 квітня 2009 р., а також телеграмою від 22 квітня 2009 р.
Представник третьої особи (ДФЦ МОЗ України) підтримав апеляційну скаргу відповідача 2 повністю, просив її задовольнити, а рішення скасувати.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін.
28 квітня 2009 р. через канцелярію суду представником позивача були надані додаткові письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу з додатковими доказами щодо обґрунтованості рішення Господарського суду Київської області у справі № 19/459-08.
22 квітня 2009 року через канцелярію суду представником позивача подана заява про відшкодування позивачу додаткових судових витрат на послуги адвокатів, обумовлених поданням ВАТ "Фармак"апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області у справі № 19/459-08, за рахунок відповідача-2 у разі відмови від задоволення апеляційної скарги. Разом із заявою подані докази понесення цих витрат, а саме: Рахунок № 20/АО від 16 квітня 2009 р. на суму 300 000 (триста тисяч) грн..; Виписка по особовому рахунку № 260010274 за 16.04.2009р. про сплату 300 000 (триста тисяч) грн.; Копія договору від 02 листопада 2007 року про надання послуг адвокатів; Копія посвідчення адвоката та довідка про його місце роботи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У процесі перегляду справи встановлено, що державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України було видано патент України на винахід від 15 березня 2006 р. № UA 75 147 С2 "Спосіб одержання рацемічного циталопраму та/або S- або R-циталопраму шляхом розділення суміші S- та R-циталопраму" та патент України на винахід від 10.08.2007 р. № UA 79 930 "Кристалічна композиція, що містить есциталопрам".
Датою пріоритету винаходу за патентом № UA 75 147 С2 є 25.06.2001 р., а датою пріоритету винаходу за патентом № UA 79 930 є 31.07.2001 р.
Об’єктом винаходу за патентом № UA 75 147 С2 є спосіб одержання діючої речовини антидепресивного лікарського засобу, а саме - есциталопраму оксалату з певними фармакологічними властивостями, що застосовується для лікування розладів нервової системи.
Як випливає з опису даного винаходу, хімічна речовина циталопрам має дві модифікації (є сумішшю двох енантіомерів - S- та R-циталопраму), що відрізняються лише за просторовим розташуванням. Перший з енантіомерів (есциталопрам) має терапевтичну ефективність для лікування розладів нервової системи, у той час як другий (ерциталопрам) є індиферентним.
Представником позивача надано пояснення, що творчим здобутком авторів винаходу за патентом № UA 75 147 С2 було винайдення способів одержання суміші S- та R-циталопраму з переважним вмістом енантіомеру, що має зазначені лікувальні властивості. При цьому вибраний оптимальний з них з точки зору досягнення заданого результату та простоти його одержання.
Аналогічно об’єктом винаходу за патентом № UA 79 930 є кристалічна композиція, що містить есциталопрам, вміст якого обумовлює терапевтичну ефективність препарату.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, об’єктом непрямої охорони зазначених патентів, що належать позивачу, є діюча речовина лікарського засобу Ципралекс есциталопраму оксалат з певними фармакологічними властивостями, а саме - терапевтичною ефективністю для лікування розладів нервової системи.
Даний лікарський засіб у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 5 мг, 10 мг, 15 мг № 14, № 28 був зареєстрований Міністерством охорони здоров’я України 9 вересня 2003 р. і позивачу видане реєстраційне посвідчення № Р.09.03/07362.
Як вбачається з матеріалів справи, діюча речовина есциталопраму оксалат є новою для України, оскільки оригінальний препарат Ципралекс є єдиним продуктом есциталопраму оксалату в Україні, що підтверджується тим, що препарат Ципралекс внесений у перелік референтних лікарських засобів, що формується МОЗ України.
Підставою для звернення позивача до суду стала інформація про те, що відповідачем-2 та третьою особою здійснюється підготовка до введення у господарський обіг лікарського засобу Есциталопрам (виробник - Відкрите акціонерне товариство "Фармак") на основі есциталопраму оксалату, про що свідчить Список препаратів, що знаходяться в роботі в лабораторії фармацевтичного аналізу третьої особи станом на 3 листопада 2008 року, розміщений на її офіційному сайті.
Як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює в Україні введення ліків у господарський обіг, а саме - процес реєстрації лікарських засобів в Україні, є Закон України "Про лікарські засоби" (123/96-ВР) . Цей Закон регулює правовідносини, пов'язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначає права та обов'язки підприємств, установ, організацій і громадян, а також повноваження у цій сфері органів державної виконавчої влади і посадових осіб.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про лікарські засоби" для виробництва лікарських засобів можуть використовуватись діючі, допоміжні речовини та пакувальні матеріали, дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України або уповноваженим ним органом.
Статтею 9 Закону "Про лікарські засоби" визначені основні вимоги до державної реєстрації лікарських засобів, що є необхідною передумовою допуску лікарських засобів до застосування в Україні. Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 376 (376-2005-п) (далі –Постанова № 376) "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)", який встановлює механізм проведення державної (пере)реєстрації лікарських засобів, визначених ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби", застосування яких в Україні допускається тільки після такої реєстрації.
Згідно з п. 2 Постанови № 376 (376-2005-п) державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює Міністерство охорони здоров'я України на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним фармакологічним центром МОЗ (Відповідачем) та Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Згідно зі ст. 9 Закону "Про лікарські засоби" державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до Міністерства охорони здоров'я України або уповноваженого ним органу.
Вимоги до заяви про проведення експертизи матеріалів щодо державної реєстрації лікарського препарату, а також змін до реєстраційних матеріалів, які потребують нової реєстрації лікарського препарату та її форма визначені додатком 1 до Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 р. за № 1069/11349 (z1069-05) .
Пунктом 3.1 заяви передбачений обов’язок заявника надати відомості про те, чи захищений лікарський препарат патентами на винахід, корисну модель або промисловий зразок, дія яких розповсюджується на Україну.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідне питання містилось також у п. 13 Заяви про проведення експертизи матеріалів на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію (перереєстрацію), форма якої була визначена наказом МОЗ України від 19 вересня 2000 р. № 220 (z0685-00) "Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію)", а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, що діяв на момент подання позивачем до реєстрації лікарського засобу Ципралекс.
Отже, третя особа (Центр) в установленому законом порядку одержала від позивача інформацію про те, що діюча речовина лікарських засобів Ципралекс, а саме –есциталопраму оксалат в Україні є об’єктом патентної охорони.
Крім того, питання правомірності реєстрації лікарських засобів на основі діючої речовини лікарського препарату Ципралекс есциталопраму оксалату, зокрема, визнання недійсними висновків Центру про рекомендацію до реєстрації препарату Цитолес на її основі було предметом розгляду господарськими судами України справи № 12/381.
Так, приймаючи постанову від 11.11.2008 року у справі № 12/381 Вищий господарський суд України погодився з висновком попередніх судових інстанцій про те, що саме шляхом визнання недійсними висновків Центру про рекомендацію до реєстрації препарату Компанія може перешкодити неправомірному використанню винаходів, захищених належними позивачеві патентами України.
Ухвалою Верховного Суду України від 15.01.2009р. відмовлено у перегляді зазначених судових рішень.
Проте, незважаючи на те, що зазначені судові рішення в Україні набули законної сили, третя особа (Центр) продовжує розгляд заяв про реєстрацію препаратів на основі есциталопраму оксалату, зокрема, препарату Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг ВАТ "Фармак".
Так, як вбачається з матеріалів справи, у підрозділі сайту Центру "Лабораторія фарманалізу"за адресою http://www.pharma-center.kiev.ua/view/farmanaliz) у списку препаратів, що знаходилися у роботі Лабораторії фармацевтичного аналізу департаменту з фармацевтичної діяльності ДП "Державний фармакологічний центр"МОЗ України на момент подання позову, був зазначений лікарський засіб Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг ВАТ "Фармак", Україна, що свідчить про підготовку відповідачем 2 до введення у господарський обіг лікарського засобу Есциталопрам.
Судом першої інстанції було встановлено, що ця дія є передумовою виходу препарату на ринок, чим будуть порушені права інтелектуальної власності позивача на діючу речовину есциталопраму оксалат, передбачені ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Порядок проведення аналізу лікарських засобів, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію) у Лабораторії фармацевтичного аналізу департаменту з фармацевтичної діяльності ДП "Державний фармакологічний центр"МОЗ України, тобто порядок проведення відповідних випробувань лікарських засобів визначений:
- "Інструкцією про порядок проведення аналізу лікарських засобів, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), у Лабораторії фармацевтичного аналізу департаменту з фармацевтичної діяльності ДП "Державний фармакологічний центр"МОЗ України";
- "Порядком проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення", затвердженим наказом МОЗ України від 26 серпня 2005 року № 426 (зі змінами) і зареєстрованим Міністерством юстиції України 19 вересня 2005 року № 1069/11349 (z1069-05) ;
- "Порядком направлення на додаткові випробування лікарських засобів при проведенні експертизи реєстраційних матеріалів", затвердженим наказом МОЗ України від 17 квітня 2007 року № 190 і зареєстрованим Міністерством юстиції України 17 серпня 2007 року № 645/5;
- існуючими міжнародними вимогами та рекомендаціями щодо проведення аналізу лікарських засобів.
Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідачем 2 до Лабораторії фармацевтичного аналізу департаменту з фармацевтичної діяльності ДП "Державний фармакологічний центр"МОЗ України були надані зразки лікарського засобу Есциталопраму, що свідчить про початок промислового виробництва даного препарату Відповідачем-2.
У судовому засіданні 9 лютого 2009 року представником позивача були, також, надані додаткові докази використання відповідачем 2 об`єкту інтелектуальної власності позивача та письмові пояснення, в яких він надав суду інформацію про те, що Господарським судом м. Києва у ході розгляду справи № 21/156 за позовом компанії Х. Лундбек А/С, Данія до Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" Міністерства охорони здоров'я України (Третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Фармак") про заборону вчинення дій відповідачу, а саме - надання рекомендації до реєстрації лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг ВАТ "Фармак", Україна на основі діючої речовини есциталопраму оксалат, у Центру були витребувані матеріали реєстраційного досьє на лікарський засіб Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг ВАТ "Фармак", Україна.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду першої інстанції такі докази використання відповідачем 2 об`єкту патентних прав позивача на оригінальний лікарський засіб на основі есциталопраму оксалату (S-citalopram oxalate) Ципралекс®, таблетки, вкриті оболонкою, по 10 мг № 28, як:
- зразок упаковки лікарського засобу Есциталопрам ВАТ "Фармак", таблетки по 5мг,
- зразок блістерної упаковки лікарського засобу Есциталопрам ВАТ "Фармак", таблетки по 5 мг,
- зразок упаковки лікарського засобу Есциталопрам ВАТ "Фармак", таблетки по 10мг,
- зразок блістерної упаковки лікарського засобу Есциталопрам ВАТ "Фармак", таблетки по 10 мг,
- протокол клінічного дослідження ВАТ "Фармак"стосовно порівняльної оцінки ефективності та перенесення препарату Есциталопрам, таблетки, покриті оболонкою, по 10 мг та препарату Ципралекс, таблетки покриті оболонкою, по 10 мг, виробництва компанії . Lundbeck A/S"(Данія) у хворих з депресивними епізодами на фоні біполярного депресивного розладу, версія № 1 від 5 березня 2008 року,
- протокол аналізу лікарського засобу Есциталопрам, таблетки 5 мг від 16.08.2007 р., серія № 60807,
- протокол аналізу лікарського засобу Есциталопрам, таблетки 10 мг від 21.08.2007 р., серія № 70807,
- протокол аналізу лікарського засобу Есциталопрам, таблетки 20 мг від 21.08.2007 р., серія № 80807,
- лист ВАТ "Фармак"Директору Державного Фармакологічного центру МОЗ України № 02/4132 від 7 липня 2008 року,
- лист Державного Фармакологічного центру МОЗ України до ВАТ "Фармак"№ 3348/16 р від 4 серпня 2008 року.
Як випливає із ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 (376-2005-п) Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію), далі - Постанови № 376 (376-2005-п) , до повноважень третьої особи належить проведення експертизи реєстраційних матеріалів, за результатами якої він складає вмотивовані висновки про можливість (або неможливість) реєстрації лікарських засобів.
Так, згідно із статтею 9 Закону про лікарські засоби для державної реєстрації лікарських засобів, що базуються або мають відношення до об'єктів інтелектуальної власності, на які відповідно до законів України видано патент, заявник подає копію патенту або ліцензії, якою дозволяється виробництво та продаж зареєстрованого лікарського засобу. Заявники подають лист, в якому вказується, що права третьої сторони, захищені патентом, не порушуються у зв'язку з реєстрацією лікарського засобу.
Вимоги щодо експертизи матеріалів реєстраційних досьє і власне процедура експертизи деталізовані у Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26 серпня 2005 року № 426 (z1069-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349 (z1069-05) (далі –Порядок № 426).
Відповідно до пункту 2.32 Порядку № 426 (z1069-05) експертиза матеріалів на лікарський засіб –це перевірка, аналіз та спеціалізована оцінка реєстраційних матеріалів та матеріалів додаткових експертиз (випробувань) лікарського засобу з метою підготовки вмотивованих висновків для прийняття рішення про його державну реєстрацію (перереєстрацію) або відмову в державній реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу.
Згідно з пунктом 2.35 Порядку № 426 (z1069-05) висновок Державного фармакологічного центру Міністерства охорони здоров'я України щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу –це результат експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб з наданням рекомендацій щодо його державної реєстрації (перереєстрації), експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення з рекомендацією про потребу внесення змін чи доповнень до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб або його нову реєстрацію.
Виходячи зі змісту приписів статті 9 Закону України "Про лікарські засоби", Постанови № 376 (376-2005-п) і Порядку № 426 (z1069-05) суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до повноважень третьої особи - ДП "Державний фармакологічний центр" належить проведення експертизи реєстраційних матеріалів, за результатами якої названий центр складає вмотивовані висновки про можливість (або неможливість) реєстрації лікарських засобів.
Пунктом 3.1 Порядку № 426 (z1069-05) передбачено обов'язок заявника надати органу експертизи відомості про те, чи захищений лікарський препарат патентами на винахід, корисну модель або промисловий зразок, дія яких розповсюджується на Україну.
Відповідно до пункту 33 Постанови КМУ № 376 (376-2005-п) для державної реєстрації лікарських засобів, що базуються або мають відношення до об'єктів інтелектуальної власності, на які відповідно до законів України видано патент, заявник подає копію патенту або ліцензії, якою дозволяється виробництво та продаж зареєстрованого лікарського засобу, і лист, в якому зазначається, що права третьої сторони, захищені патентом, не порушуються у зв'язку з реєстрацією лікарського засобу.
У частині першій статті 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" зазначено, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Як вбачається з листування відповідача 2 з третьою особою (Центром), а також письмових пояснень останнього на позовну заяву, Центр, незважаючи на поінформованість щодо наявності патентів позивача і відсутності дозволу останнього будь-якій особі на виробництво та продаж лікарських засобів на основі есциталопраму, не заперечував проти надання відповідачу 2 рекомендації до реєстрації лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг.
У своїй позовній заяві в якості нормативного обґрунтування своїх позовних вимог Позивач наводить положення п. п. 2, 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. № 3687-XII зі змінами та доповненнями (надалі за текстом –"Закон про охорону прав на винаходи"), відповідно до яких патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом та забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.
Згідно абз. 4 п. 2 ст. 28 Закону "Про охорону прав на винаходи" використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Відповідно до абз. 8-9 п. 2 ст. 28 Закону "Про охорону прав на винаходи" продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі відповідача 2 заперечення проти позовних вимог стосовно того, що при виробництві діючої речовини препарату спосіб за патентом № UA 75 147 С2 не застосовується з комерційною метою, не знаходять підтвердження, зважаючи на наступне.
У розумінні абз. 4 п. 2 ст. 28 Закону "Про охорону прав на винаходи" використанням винаходу (корисної моделі) визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях. Як вбачається із зразків упаковок лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, даний продукт виробляється відповідачем-2 у промисловому обсязі, тобто, з метою його подальшого продажу та застосування.
Згідно абз. 10-13 п. 2 ст. 28 Закону "Про охорону прав на винаходи" будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
- продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
- існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутній опис способу виробництва діючої речовини препаратів Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, який би відрізнявся від способів одержання есциталопраму, що описані в патенті № UA 75 147 С2. Не заперечує цього факту і відповідач-2 у своїй апеляційній скарзі.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що лікарські засоби Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, виробництва ВАТ "Фармак"з діючою речовиною есциталопраму оксалат, мають інший процес (спосіб) виготовлення продукту, ніж той, що охороняється патентом № UA 75 147 С2.
Суд апеляційної інстанції вважає посилання відповідача-2 в апеляційній скарзі на те, що при поданні заяви реєстрації в Україні лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, він використовував об’єкт патентної охорони позивача лише з науковою метою необгрунтованими, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується посилання позивача на те, що для реєстрації цього лікарського засобу використані матеріали проведених ним досліджень оригінального лікарського засобу з метою підтвердження, що цей препарат є генериком Ципралексу, тобто, є продуктом, який здатний замінити Ципралекс на ринку України.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано вважає підтвердженими доводи позивача про те, що у даному випадку з боку відповідача-2 має місце несанкціоноване використання винаходів Позивача, пов’язаних з діючою речовиною лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, а відповідачем-2 та третьою особою в процесі, відповідно, подання заяви та експертизи матеріалів реєстраційного досьє на цей препарат було використано технологічну схему та іншу технічну документацію позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 34 Закону "Про охорону прав на винаходи" будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст. 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Враховуючи те, що виключне право використовувати винахід за патентом України від 15.03.2006 р. № UA 75 147 С2 "Спосіб одержання рацемічного циталопраму та/або S- або R-циталопраму шляхом розділення суміші S- та R-циталопраму" на процес одержання цієї діючої речовини, а також винахід за патентом України від 10.08.2007 р. № UA 79 930 "Кристалічна композиція, що містить есциталопрам" на власний розсуд, та право забороняти іншим особам використовувати вказаний винахід без його дозволу належать позивачеві (ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі"), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом та вважає, що дії відповідача-2 щодо введення в обіг лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг є порушенням прав позивача, як власника зазначених патентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу і, зокрема, визначати відповідача за своїми вимогами тощо.
Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту його порушеного права відповідає способу, що встановлений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".
Колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог доказів, а також беручи до уваги те, що відповідач-2 та третя особа не довели незастосування кожної ознаки, включеної до незалежних пунктів формули винаходу за патентами України № № UA 75 147 С2 та UA 79 930, при виробництві лікарського засобу Есциталопрам, таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Компанії "Х.Лундбек А/С", Данія (H.Lundbeck A/S, Danmark) до Відкритого акціонерного товариства "Фармак", Україна, є обґрунтованим.
На переконання колегії суддів місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем 2 розпочата діяльність щодо виготовлення продукту із застосуванням запатентованих Позивачем винаходів, а також пов`язані з нею дії по введенню в господарський обіг лікарського засобу Есциталопрам, чим порушуються майнові права інтелектуальної власності позивача на діючу речовину есциталопраму оксалат, а тому позовні вимоги до відповідача 2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на юридичні послуги.
Колегією суддів встановлено, що, 02 листопада 2007 року між Представництвом компанії "Лундбек Експорт А/С" (Данія) в Україні ("Lundbeck Export A/S", Ottiliavej, 9, DK-2500 Valby Copenhagen, Denmark) ("Замовник") та Адвокатським об’єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери"("Юридична фірма") було укладено договір про надання послуг адвоката, а 14 квітня 2009 року до цього Договору була укладена Додаткова Угода № 5, згідно з п.1.1.якої Замовник доручає, а Юридична фірма приймає на себе обов`язок по наданню послуг адвоката та представництву Замовника в Київському міжобласному господарському суді по справі № 19/459-08 про захист прав інтелектуальної власності на лікарський засіб есциталопраму оксалат (про спонукання до виконання умов договору та припинення використання об’єкту інтелектуальної власності).
Відповідно до п. 5.1. Додаткової Угоди № 5 вартість послуг Юридичної фірми, що надаються у відповідності з Договором від 02 листопада 2007 року, складає за даною Угодою 300 000 (триста тисяч) гривень.
Згідно з п. 5.2. Договору розрахунки здійснюються за попередньою оплатою послуг у розмірі 100 % (ста відсотків) їх вартості, а відповідно до п. 3.1. Замовник зобов’язується вчасно здійснювати розрахунки з Юридичною фірмою у повній відповідності з положеннями Договору від 02 листопада 2007 року.
16 квітня 2009 р. Юридична фірма виставила позивачу рахунок № 20/АО від 16 квітня 2009 р. на суму 300 000 (триста тисяч) грн. Представництво компанії Позивача сплатило цей рахунок, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № 260010274 за 16.04.2009р. про сплату 300 000 (триста тисяч) грн., копія якої міститься в матеріалах справи.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача Трохимчук
Олег Іванович, який проживає в м.Києві, має Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1873 від 19 грудня 2003 р., видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2003 р. №5-35-2.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) .
Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (v_973600-07) у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Обґрунтовуючи свою вимогу про відшкодування витрат на оплату адвокатських послуг у заявленому розмірі, адвокат позивача посилається на те, що:
- для здійснення належного представництва у справі йому та його помічникові необхідно було зробити аналіз значної кількості документів (понад 1500 аркушів);
- оскільки справа є складною за обсягом матеріалів та їх специфікою та потребує застосування спеціальних знань в області фармакології, залучення одного з провідних адвокатських об'єднань - АО "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери"є виправданим, зважаючи також на значну практику та досвід спеціалістів фірми, а також наявності у неї фахівців з питань інтелектуальної власності та в галузі фармакології;
- для здійснення належного представництва у справі співробітникам АО "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери"доводилося кожен день здійснювати моніторинг інформації на офіційних сайтах відповідача 2 (ВАТ "Фармак") та третьої особи (Центру);
- на здійснення представництва у справі були задіяні кращі співробітники АО "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери", що відволікало їх від представництва у інших справах, що перебувають у провадженні Юридичної фірми;
- погодинні ставки адвокатів АО "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери"наразі складають від 150 до 350 євро на годину;
- донарахування ПДВ на вартість послуг в розмірі 20% передбачено Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .
Враховуючи зазначене та матеріали справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне задовольнити судові витрати у заявленій сумі.
Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування рішення у справі не вбачає.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Фармак"на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009 року у справі 19/459-08 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009 року у справі 19/459-08 залишити без змін.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Фармак"(04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 63, код 00481198) на користь Компанії "Х.Лундбек А/С"("H.Lundbeck A/S", Danmark) 300 000 грн. 00 коп. (триста тисяч гривень) 00 коп. понесених Компанією "Х.Лундбек А/С"витрат на послуги адвоката.
4. Справу № 19/459-08 повернути господарському суду Київської області.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Зеленіна Н.І. Судді: Андрейцева Г.М. Мазур Л. М.
Дата відправки