ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2009 р. Справа № 20/4901
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Судоми О.О. - довіреність від 05.01.2009 р. (приймав участь в судовому засіданні 21.04.2009 р.),
від відповідача: Сапьолкіної Н.В. - довіреність від 17.03.2009 р. (приймала участь в судовому засіданні 21.04.2009 р.),
розглянувши апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м.Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "15" грудня 2008 р. у справі № 20/4901 (суддя Гладій С.В.)
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м.Хмельницький
до Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва", м.Хмельницький
за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центру ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Хмельницький
про стягнення 1225,79 грн.
з перервою в судовому засіданні з 21.04.2009 р. по 28.04.2009 р.
згідно ст. 77 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.12.2008 р. у справі №20/4901 у позові Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м.Хмельницький) до Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" (м.Хмельницький) про стягнення 1225,79 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт повністю та прийняти нове рішення.
Позивач навів в апеляційній скарзі обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, зазначив, що 27.11.2007 р. інспекцією по контролю за водовідведенням МКП "Хмельницькводоканал" з метою здійснення лабораторних досліджень, в присутності начальника технічного відділу ЗАТ "ХЗЕВ" із каналізаційного колодязя підприємства була відібрана тільки робоча проба води в кількості 1,5 літра, інші проби не відбиралися. За результатами проведення досліджень відібраної проби стічних вод складено акт №35 та аналіз №347 від 27.11.2007 р. Відповідно до аналізу у стічних водах було виявлено фосфати в концентрації 17,42 мл/дм.3 при нормі 3,5 мл/дм.3.
Позивач вказує, що відповідачем було скинуто в комунальну систему каналізації м. Хмельницького забруднені стічні води з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в об"ємі 108 куб.м., що є порушенням Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького, згідно яких (п.2.4.), підприємства зобов"язані не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при скиді до міської каналізації.
Згідно п.7.5. вказаних Правил та п.7.6. договору, позивачем було нараховано відповідачу за скид забруднюючих стічних вод в каналізаційну мережу 1048,46 грн. Нарахування проведено тільки за один місяць, згідно умов договору.
На думку скаржника, заперечення відповідача щодо порушення позивачем порядку відбору проб стічних вод не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. При цьому, вказує, що відповідно до п.п.6.2.2., 6.2.5., 6.2.8. Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького", за призначенням проби поділяються на робочі, проби для підприємств та контрольні, які відбираються одночасно, проба підприємства відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться підприємством. Підприємство може не проводити аналіз проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби. Контрольний аналіз проводиться лише стосовно інгрідієнтів, по яким виникли розбіжності між результатами аналізів робочої та проби для підприємства.
В даному випадку, як вказує скаржник, 27.11.2007 р. була відібрана тільки робоча проба, проба для підприємства не відбиралась, тому порівняння аналізів провести неможливо.
А тому, позивач вважає, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог МКП "Хмельницькводоканал" до ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", з посиланням не на Правила приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького", а на керівний нормативний документ (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних вод" та інші КНД. Скаржник зазначив, що водоканал у своїй діяльності по відбору проб стічних вод підприємств не керується та ніколи не керувався вказаними документами, якими керувався суд першої інстанції при винесенні рішення.
Представник скаржника в засіданні суду підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просить скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", яке є відповідачем у справі, виклало свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.74-78, т.2). Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.12.2008 р. у справі №20/4901 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги.
Залучене в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р. Державне підприємство "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації представника до суду не направило.
Згідно його письмового пояснення від 17.04.2009 р., недотримання позивачем національних стандартів України та керівних документів при відборі стічних вод та їх дослідженні унеможливлює достовірність висновку щодо отриманих результатів аналізу проб.
Враховуючи, що третя особа повідомлена належним чином про час та місце розгляду скарги, судова колегія вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за відсутності її представника.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2005 року між Хмельницьким міським комунальним підприємством "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький (виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Хмельницький завод експериментального обладнання", м.Хмельницький (споживач) укладено договір №101 про надання платних послуг із водовідведення юридичним особам (а.с.24-25, т.1), згідно п.1.1. якого виконавець зобов"язався надати споживачеві послуги з прийняття стічних вод в міську систему каналізації.
Відповідно до п.4.1. договору, характеристика якості стічних вод, які приймає, транспортує і очищає виконавець, повинна бути в межах допустимої концентрації (ДК) забруднюючих речовин (таблиця №1 "Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького").
У відповідності до п.7.6 договору, за порушення "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації міста Хмельницького" споживач сплачує виконавцю за послуги водовідведення за підвищеними тарифами. Загальна кратність підвищеного тарифу, з урахуванням понаднормового скиду кількох забруднюючих речовин та інших порушень, не може бути більшою 10. Строк дії підвищеного тарифу встановлюється з часу проведення виконавцем попереднього аналізу стічних вод до моменту фіксації порушення, але не більше одного календарного місяця. Підвищений тариф стягується за весь об’єм стічних вод, скинутих споживачем за цей період.
27.11.2007 р. МКП "Хмельницькводоканал" здійснило відбір проб стічної води (акт відбору проб №335 від 27.11.2007 р., а.с.21, т.1) та направило їх до лабораторії для проведення аналізу.
Як вбачається з аналізу стічних вод №347 від 27.11.2007 р. (а.с.20, т.1), за результатами проведеного дослідження у стічних водах виявлено фосфати в кількості 17,42мг/куб.дм. при нормі 3,5 мг/куб.дм., що є порушенням п.2.4., п.4.1 та п.4.2 "Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького", затверджених рішенням міськвиконкому від 22.04.2004 року №201, розроблених Київським науково-дослідним інститутом системних досліджень на підставі "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року за №37 та зареєстровані Мін’юстом України 26.04.2002 року за № 403/6691 (z0403-02) . Після розробки названих Правил проведено науково-технічний аудит Державною академією житлово-комунального господарства, за результатами якого їх було рекомендовано до затвердження Хмельницьким міськвиконкомом.
29.11.2007 р. МКП "Хмельницькводоканал" направило до ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" лист-повідомлення за №4134 (а.с.18, т.1), в якому повідомило про виявлений та зафіксований при разовому відборі проб стічних вод зафіксовано факт скиду в комунальну систему стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також зазначило, що відповідно до п.п.7.3., 7.4., 7.5. Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького, за скидання стічних вод з понаднормативним вмістом забруднюючих речовин, товариству, крім оплати за водовідведення товариству, буде здійснено нарахування за додатковою платою в розмірі 8,03 грн. за м.куб. До листа додано також розрахунок коефіцієнту кратності тарифу за перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин (а.с.19, т.1).
11.12.2007 р. на адресу ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" направлено позивачем лист за №4262 (а.с.14, т.1), в якому зазначено, що товариством до комунальної системи каналізації м.Хмельницького було скинуто 108 куб.м. стічних вод з перевищеним вмістом забруднюючих речовин та що відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств до комунальної системи каналізації м.Хмельницького вартість приймання стічних вод з наднормативним вмістом забруднюючих речовин в поточному місяці склала 1048,46 грн., які необхідно сплатити в 10-тиденний термін після отримання рахунку. До листа додано розрахунок вартості приймання наднормативно забруднених стічних вод та рахунок №99 від 10.12.2007 р. на оплату 1048,46 грн. (а.с.15,16 т.1).
ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" не сплатило коштів у зазначений позивачем строк, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. При цьому, враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач заявив до стягнення з відповідача нараховані на суму 1048,46 грн. 3% річних у розмірі 21,11 грн. та 156,22 грн. інфляційних.
Як уже зазначалось, рішенням, що оскаржується, у позові Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" було відмовлено.
Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.
У відповідності до ч.2 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.
Згідно ч.3 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.
Отже, за змістом наведених положень, вимірювання, пов’язані із визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіями з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань.
Матеріалами справи підтверджується, що лабораторія контролю якості стічних вод МКП "Хмельницькводоканал" акредитована на право проведення вимірювань в сфері поширення державного метрологічного нагляду на підставі атестату акредитації №454/04-257 "ОНС", виданого 18.06.2004 р. Державним комітетом України з питань технічного регулювання і споживчої політики ДП "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", даний атестат дійсний до 18.06.2009 р.
Слід зазначити, що у відповідності до Паспорта лабораторії контролю якості стічних вод, затвердженого 12.05.2004 р., а саме форми 3 Паспорту "Інформація щодо наявності організаційних, нормативних і методичних документів" (а.с.37-39, т.1), крім інших, нормативним документом, яким керується лабораторія проведення вимірювання показників у стічних водах, є КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод". З форми 3 Паспорта вбачається також, що при проведенні аналізів стічних вод та визначення окремих показників забруднюючих речовин у стічних водах застосовуються КНД.
У розділі 1 КНД 211.1.0.009-94 "Галузь застосування" зазначено, що даний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод; містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки. Положення цього керівного нормативного документу розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю; не розповсюджується на відбір проб для визначення складу та властивостей вод джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.
З урахуванням положень нормативних документів, якими повинен керуватись водоканал під час відбору та аналізу проб з метою контролю якості стічних вод, місцевим господарським судом було встановлено, зокрема, що у аналізі стічних вод №347 від 27.11.2007 р., яким було зафіксовано перевищення допустимої концентрації (ДК) забруднюючих речовин, лабораторія контролю якості стічних вод МКП "Хмельницькводоканал" не відобразила методики виконання вимірювань, які містять посилання на нормативні документи, що регламентують відбір та попередню обробку проб, зокрема КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", а саме:
- КНД 211.1.4.021-95 "Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах". У п.5.1 КНД зазначено, що відбір проб стічних вод здійснюється відповідно до КНД 211.1.0.009-94;
- КНД 211.1.4.039-95 "Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах." У п.5.1 КНД зазначено, що проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009-94 і ГОСТ 17.1.5.05.;
- КНД 211.1.4.040-95 "Методика фотометричного визначення заліза (III) та заліза (II, III) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах". У п.5.1 КНД зазначено, що проби стічних вод відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94;
- КНД 211.1.4.023-95 "Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах". У п.5.1 КНД зазначено, що проби води відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.;
- КНД 211.1.4.037-95 "Методика фотометричного визначення хлоридів у поверхневих стічних водах". У п.5.1 КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.
- КНД 211.1.4.043-95 "Методика фотометричного визначення фосфатів в стічних водах". У п.5.1 КНД зазначено, що проби вод відбирають - згідно КНД 211.1.0.009-94.
Тобто, процедури відбору проб стічних вод та їх попередньої обробки є складовою частиною методик виконання вимірювань, на які лабораторію МКП "Хмельницькводоканал" акредитовано і які повинні використовуватися нею безпосередньо при дослідженні стічних вод, в даному випадку, стічних вод ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", що підтверджується п.5.1 вищевказаних методик, про що правильно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.
Статтею 25 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 р. встановлено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Аналогічне положення містить п.6.2. "Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі".
Статті 31, 32 та 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносять питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке і є видавцем вищезазначеного КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.
Відповідно до п.п."б" п.1.5. "Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі", згідно з цими Правилами здійснюються атестація на проведення таких метрологічних робіт - вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. При цьому, визначення показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду.
Відповідно до п.6.1. "Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі" уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих Правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).
Згідно до п.3 додатку 2 до пункту 5.4 "Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі" паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності організаційних, нормативних і методичних документів та інше.
Тобто, кожна із вищезазначених лабораторій має свій паспорт, затверджений інститутом Метрології, де чітко зазначені методики, що мають повне метрологічне забезпечення. Кожна із вказаних лабораторій зобов’язана користуватися тільки цими методиками. Будь-яка неузгоджена з інститутом Метрології зміна методики визначення компонентів приводить до недостовірності результатів аналізів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" є обов’язковим при здійснені відбору проб стічних вод, а тому, заперечення позивача з даного приводу, викладені, зокрема, в апеляційній скарзі, судова колегія визнає безпідставними.
При цьому, відповідно до п.9.1 КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:
- номер посудини (проби);
- назва проби, мета відбору;
- вид проби (разова або об’єднана) із зазначенням способу усереднення;
- спосіб відбору;
- пункт та місце відбору;
- дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);
- дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Проте, у даному випадку, з акту відбору проб від 27.11.2007 р. №335, яким було оформлено факт відбору проб позивачем 27.11.2007 р. неможливо встановити час відбору проби, спосіб відбору проби, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Окремих супровідних документів, які містять відомості, передбачені п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 позивачем також не складалось.
При цьому, за змістом акту відбору проб стічної води №335, об"єм проби 1,5л., робоча проба 1,5 л.
Водночас, судом досліджено, встановлено та прийнято до уваги таке.
У відповідності до п.7.5 КНД 211.0.1.009-94, об’єм проби при ручному відборі має бути принаймні у три рази більшим за об’єм необхідний для одного визначення усіх показників.
Відповідно до п.7.9 КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:
- КНД 211.1.4.021-95 "Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах" : у п. 5.1 зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою; пунктом 5.2 встановлено, що пробу зберігають при 3°С -4°С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують з добавленням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб. Об’єм проби води для визначення - не менш 500 см3;
- КНД 211.1.4.039-95 "Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах" : у п.5.2 зазначено, що об’єм проби повинен бути не менше 2000 см3. Пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу;
- КНД 211.1.4.040-95 "Методика фотометричного визначення заліза (III) та заліза (II, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах" : у п.5.3 зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують; пунктом 5.4 передбачено, що проба для визначення заліза (III) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (II) буде окислене до заліза (III). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166,7 см3 льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм3): 50 см3 на 1 дм3 проби; пунктом 5.5 встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (III, II) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або "синю стрічку" і відразу консервують фільтрат 2 см3 азотної кислоти на 100 см3 проби;
- КНД 211.1.4.023-95 "Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах" : у п.5.3 зазначено, що нестійкість нітритів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби додаванням 2-4 см3 хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (II) на 1 дм3, та охолоджуванням до 30С - 40 С;
- КНД 211.1.4.037-95 "Методика фотометричного визначення хлоридів у поверхневих стічних водах" : у п.5.3 зазначено, що проби відбирають у будь-який посуд без консервування, зберігаючи їх при кімнатній температурі. Об’єм проби повинен бути не менше, ніж 200 см3;
- КНД 211.1.4.043-95 "Методика фотометричного визначення фосфатів в стічних водах" : у п.5.3 зазначено, що мінімальний об’єм проби 200 см3. Пробу можна не консервувати, але тоді визначення необхідно провести не пізніше, ніж через добу. Якщо на протязі доби аналіз виконати не можливо, проби фільтрують, додають 2-4 см3 хлороформу на 1 дм3 води і зберігають при t° = 3-5 С не більше 3 діб.
Для визначення завислих речовин промстоків згідно методики КНД 211.1.4.039-95 "Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних та стічних водах" об’єм проби повинен бути не менше 2000 см3 (згідно п.2.5. Методики).
Пробу для визначення завислих речовин промстоків не консервують (п. 5.2. КНД 211.1.4.039-95), а відповідно до п. 5.2 КНД 211.1.4.021-95 пробу для визначення хімічного споживання кисню (ХСК) після відбору консервують добавленням 1см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби, а об’єм проби для визначення ХСК - не менше 500 см3.
Тобто, навіть для визначення цих двох показників потрібно відбирати проби води відповідно 2000 см3 + 500 см3 = 2,5 л, що значно перевищує об"єм відібраної проби на ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" - 1,5 л.
Крім того, для визначення показників вмісту фосфатів у стічних водах (перевищення концентрації яких було встановлено позивачем згідно аналізу стічних вод №347) у відповідності до методики КНД 211.1.4.043-95 "Методика фотометричного визначення фосфатів в стічних водах", об"єм проби необхідно було збільшити ще не менш як на 200 см3.
Разом з тим, як вбачається з аналізу стічних вод №347 від 27.11.2007 р. (а.с.20, т.1), за результатами аналізу разової проби з кількістю води в пробі 1,5 л. лабораторією було встановлено показники одночасно: зважувальних речовин (290,0 мг/л), ХПК (120,0 мг/л), азоту аміачного (14,594 мг/л), нітритів (0,381 мг/л), нітратів (1,923 мг/л), нафтопродуктів (0,875 мг/л), хлоридів (76,218 мг/л), фосфатів (17,42 мг/л), заліза (1,0 мг/л) та СПАР (0,044 мг/л).
Тобто, об"єктивно вбачається, що за встановлених обставин справи щодо процедури відбору проби, такий аналіз стічних вод не міг бути проведений у відповідності до вищенаведених вимог керівних нормативних документів (методик).
Для дослідження кожної допустимої концентрації необхідно відбирати окрему пробу стічної води, складати супровідний документ до неї з внесенням всієї необхідної обов'язкової інформації відповідно до п.9.1, 9.2 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод".
Слід також зауважити, що проби повинні були відбиратися в різні посудини, оскільки проба на визначення ХСК потребує консервації.
Так, пунктом 7.7 КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників біохімічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК) слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.
Проте, всупереч вказаним вимогам КНД, під час відбору стічних вод на ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" було використано не окремі посудини, а лише одну посудину, що унеможливлювало подальший аналіз проб.
Як уже зазначалось, в апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що місцевим господарським судом мали бути застосовані не КНД, зокрема, КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", а "Правила приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького" (Правила).
Проте, як правильно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, Правилами передбачено загальні вимоги до порядку відбирання проб, а методики відбирання встановлені національними стандартами України.
Водночас, з дослідження Правил, на які посилається скаржник, судовою колегією встановлено, що дійсно, у відповідності до п.6.2.1. Правил, з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканалом здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.
Згідно п.6.2.2. Правил, за призначенням проби поділяються на робочі (за результатами аналізу якої визначаються концентрації забруднюючих речовин); проби для підприємств (аналіз якої проводиться підприємством) та контрольні (лише стосовно інгрідієнтів, по яким виникли розбіжності між результатами аналізів робочої та проби для підприємства).
Разом з тим, цими ж Правилами, а саме в п.6.2.11., передбачено, що найменший загальний об"єм разової проби 3,0 л., при чому, в посуд для робочої проби - 1,0 л., в посуд для проби для підприємства - 1,0 л і в посуд для контрольної проби - теж 1,0 л.
Як вбачається із наведених вище встановлених обставин, позивачем не було дотримано також вимог п.6.2.11. вказаних Правил, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.
Очевидні також інші порушення позивачем "Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького", зокрема, п.6.2.17., оскільки на момент відбору проби мало бути зафіксовано температуру стічних вод, чого зроблено не було; а також п.6.2.18, п.6.2.19, оскільки у разі виявлення перевищення ДК, встановлених Правилами, водоканал у 7-денний термін з моменту відбору робочої проби повинен був направити підприємству не лише лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах підприємства, а й результати хімічного аналізу (останні відповідачу не направлялись).
Таким чином, недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні, дає підстави вважати акт відбору пробу стічної води №335 та аналіз стічних вод №347 від 27.11.2007 р. неналежними доказами перевищення відповідачем гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, позивач не обґрунтував своїх заперечень належними та допустимими засобами доказування. Таким чином, особа, що подала апеляційну скаргу, не використала в повній мірі наданих їй процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 15 грудня 2008 р. у справі №20/4901 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15 грудня 2008 р. у справі №20/4901 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м.Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №20/4901 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А. судді: Вечірко І.О Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 -в наряд