Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Сінєвіч Вікторія Володимирівна, юрисконсульт, дов. № 408 від 01.01.09;

позивача – Трусова Олена Геннадіївна, начальник сектору, дов. № 354 від 01.01.09;

відповідача –Шиян Євген Іванович, провідний юрисконсульт, дов. № б/н від 21.12.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" м.Павлоград Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009 року

у справі № 28/506-08

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м.Павлоград

про стягнення 10320 грн. 00 коп.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст. 85, 99, 105 ГПК України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009р. (суддя Манько Г.В.) по справі № 28/506-08 за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ (далі –ДП "Придніпровська залізниця") до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м.Павлоград (далі –ВАТ "Павлоградвугілля") про стягнення 10 320 грн. штрафу позов було задоволено повністю та з відповідача на користь позивача було стягнено 10 320 грн. штрафу, 103 грн. 20 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищевказане судове рішення мотивовано тим, що вантажовідправником при оформленні вантажу у залізничній накладній було вказано меншу кількість ваги останнього, ніж було виявлено фактично; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.24, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, ст. 218 Господарського кодексу України, п.п.10, 22 Правил приймання вантажів до перевезення.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –ВАТ "Павлоградвугілля" м.Павлоград, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду матеріалам, обставинам справи, зокрема:

- господарським судом порушено вимоги Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) , "Рекомендації Державної системи забезпечення єдності вимирів. Маса народногосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. Методика виконання вимирів МИ 1953-88", розроблену та внесену Державним комітетом СРСР зі стандартів, затвердженою НПО "СНИИМ" 24.11.1988р. та введена в дію 01.01.1990р.;

- господарським судом безпідставно не взято до уваги, що ВАТ "Павлоградвугілля", як вантажовідправник для визначення точної маси нетто вантажу у вагонах, з наступним внесенням даних в перевізні документи, повинен користуватися цією Методикою, також й ДП "Придніпровська залізниця" під час проведення контрольного переваження вантажу, з метою встановлення точної маси нетто, повинна враховувати вимоги визначення маси Вантажу, згідно вказаної Методики; а на час виникнення господарського спору не існувало інших встановлених та затверджених Держстандартом правил визначення маси вантажу у вагоні при безтарних перевезеннях, ніж передбачених Методикою МИ 1953-88, тобто дані про масу вантажу, отримані позивачем при переваженні вагонів не є точними та не можуть бути прийняті господарським судом в якості доказу відповідно до ст. 32 ГПК України;

- господарським судом при розгляді справи порушено вимоги ст.ст. 4, 4-2, 33, 84 ГПК України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 614 ЦК України.

Позивач по справі –ДП "Придніпровська залізниця" –у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, спосіб визначення якої зазначається у накладній.

Згідно з п. 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (z0863-00) вантажовідправником заповнюється комплект перевізних документів, зокрема, зазначаються: "Станція і залізниця призначення", точне і повне найменування станції та залізниці призначення вантажу, код станції у відповідності з Тарифним керівництвом № 4; зазначається "Одержувач" і його поштова адреса, точне і повне найменування установи, підприємства, організації, особи –одержувача вантажу та його цифровий код; маса вантажу в кг, визначена відправником - вказується маса вантажу в кілограмах.

Згідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, в свою чергу "залізниця" має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" по залізничній накладній № 45128972 відвантажило на адресу ВАТ ЦОФ "Добропольська" вантаж –вугілля кам’яне, завантажене у вагони №№ 53530309, 56033418 (а.с.10, 11).

Під час перевезення на станції Павлоград-1, при проходженні вагонів через тензометричні вагонні ваги було виявлено, що маса вантажу у вагонах №№ 53530309, 56033418 не відповідає масі, зазначеній у залізничній накладній № 45128972, про що було складено акт загальної форми від 22.05.2008 року № 857 після чого вагон було затримано для переваження на 150-тоних статичних вагонних вагах (а.с.14).

23.05.2008 року, в присутності представника вантажовідправника був складений комерційний акт серії БН № 744486/13, яким встановлено, що вагон знаходяться у справному стані, вантаж завантажено засобами відправника - відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля". Завантаження рівномірне, з "шапкою", нижче бортів на 15-20 см., верх "шапки" вище бортів на 10 см. Вантаж не маркований, каток не застосувався, двері, люки закриті, заглиблені та течі вантажу не має. Надлишки вантажу відвантажені та забрані вантажовідправником. Встановлено, що у вагонах №№ 53530309, 56033418 вантажу більше (маса нетто), ніж зазначено у перевізних документах відправником, більше вантажопідйомності на 500 кг в кожному вагоні (а.с.9).

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Отже, на станції Павлоград -1 була визначена маса вантажу, таким самим способом (зважуванням), як і вантажовідправником.

Крім цього, "залізницею" наданий Технічний паспорт ваг станції Павлоград-1, з якого вбачається, що ваги на яких здійснювалось переважування вантажу –справні (а.с.20-28).

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Надлишок вантажу порівняно з масою вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Відповідно до комерційного акту маса нетто кожного вагону склала 69500 кг, тобто на 500 кг більше в кожному вагоні, ніж зазначено у накладній (69000 кг), 0,2% від 69000 кг складає 138,0 кг, тобто надлишок виходить за межу граничного розходження у визначенні маси нетто (по кожному вагону).

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Таким чином, позивачем належними доказами відповідно до ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України доведено, що вантажовідправником у залізничній накладній невірно зазначені маси вантажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника про те, що залізницею невірно визначена вага вантажу до уваги не приймаються з вищенаведених підстав та тому, що спеціальним законодавством, зокрема, Статутом залізниць України, Правилами видачі вантажів та іншими нормативними актами, наведеними вище врегульовано спірні правовідносини, що виникли між сторонами по цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави щодо зміни або скасування рішення господарського суду, передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника (ст.ст. 49, 99 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд, -

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009р. по справі № 28/506-08 –залишити без змін; апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" м.Павлоград Дніпропетровської області –залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.