Закрите акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Луганської філії суми вкладу у розмірі 99487 грн. 70 коп. та пені у розмірі 456 грн. 66 коп. за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №330/Д-13 від 14.09.2007, а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 1000 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (а.с.2-5;Т.1).

18.12.2008 позивач до суду надав заяву (а.с.133;Т.1), в якій:

- уточнив позовні вимоги та просив витребувати з відповідача на його користь суму вкладу у розмірі 100000 грн. 00 коп., а також стягнути - витрати по сплаті державного мита у розмірі 1000 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.;

- відмовився відносно раніше заявлених вимог щодо стягнення пені у розмірі 456 грн. 66 коп. відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.01.2009 у справі №17/116 відмовлено у задоволенні позову щодо витребування у відповідача вкладу у сумі 100000 грн. 00 коп. за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №330/Д-13 від 14.09.2007, оскільки сторони в договорі добровільно передбачили порядок дострокового повернення вкладу, згідно якого для цього необхідна згода відповідача. Мотивовано рішення суду першої інстанції ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України та п.1.5 зазначеного договору.

Провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 456 грн. 66 коп. припинено, оскільки позивачем 18.12.2008 подана заява про відмову від позову в цій частині, яку суд задовольнив тому, що така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Не погоджуючись з даним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"" звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30.03.2009, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2009 по справі №17/116 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач, посилаючись на п.2 ст. 318, ст.ст. 319, 1060 Цивільного кодексу України, зазначив, що суд безпідставно обґрунтовує своє рішення ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України та п.1.5 договору, оскільки виходячи з вимог цих статей умови договору, які містяться в п.1.5 є нікчемними, тобто є недійсними навіть без визнання їх такими у судовому порядку.

Скаржник вважає безпідставними посилання суду на перешкоди в поверненні депозитного вкладу, на відсутність в листі позивача на адресу відповідача про повернення депозиту - точної дати повернення, оскільки, як вбачається з редакції п.1.5 договору, фактичною датою повернення вкладу є четвертий робочий день після надання цієї вимоги.

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача на постанову Правління Національного Банку України від 11.10.2008 №319 (v0319500-08) "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", оскільки судом першої інстанції встановлено, що офіційних відомостей щодо реєстрації зазначеної постанови НБУ, відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" та указу Президента України №493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) , не має, тому слід вважати, що вона не набрала чинності.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Луганської філії, надав відзив від 16.04.2009, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням від 03.04.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"", м. Київ, від 30.03.2009, на рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2009 у справі №17/116 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є.- суддя – головуючий, Бородіна Л.І., Перлов Д.Ю. – судді.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі Луганської філії (Банк) та Закритим акціонерним товариством "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"" (Вкладник) був укладений договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №330/Д-13 (далі – договір) (а.с.13,14;Т.1).

Пункт 1.1 договору передбачає, що Вкладник передає Банку, а Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок №265251330 грошові кошти в розмірі 100000,00 грн. (далі - Вклад) строком до 15 вересня 2009 року та зобов’язується повернути Вкладнику суму Вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором (в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2008 - а.с.13,15;Т.1).

Відповідно до п.1.4 договору повернення вкладу та виплата процентів Вкладнику здійснюється Банком в строки та в порядку, встановлених Договором, на поточний рахунок Вкладника, визначений в розділі 7 цього договору. Повернення Вкладу зі спливом строку, визначеного у п.1.1 договору, або до спливу цього строку, здійснюється Банком шляхом договірного списання коштів з рахунку, про що Вкладник доручає Банку здійснити таке договірне списання.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що витребування Вкладником Вкладу або його частини допускається за згодою Банку та за умови надання Вкладником до Банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за три робочих дні до запропонованої дати повернення.

Відповідно до п.2.2 договору, якщо дата закінчення строку розміщення Вкладу припадає на неробочий (вихідний, святковий) день, то днем повернення Вкладу є наступний за ним день.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Умови цього договору щодо нарахування та виплати процентів набирають чинність з моменту зарахування всієї суми Вкладу, вказаної в п.1.1 цього договору, на рахунок Вкладника.

Взаємовідносини сторін, що не визначені цим договором, регулюються чинним законодавством України та банківськими правилами (п.5.8 договору).

15.09.2008 між сторонами до договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №330/Д-13 від 14.09.2008 укладено додаткову угоду №1 (а.с.15;Т.1), згідно якої сторони домовились викласти в наступній редакції пункти договору:

- "1.1. Вкладник передає Банку, а Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок №265251330 грошові кошти в розмірі 100000,00 грн. (далі - Вклад) строком до 17 вересня 2009 року та зобов’язується повернути Вкладнику суму Вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором";

- "2.5. Банк за повний строк зберігання Вкладу, що вказаний у п.1.1 договору, нараховує Вкладнику 16,5 % річних ".

Інші умови договору залишили без змін (п.3 додаткової угоди №1).

19.09.2008 між сторонами до даного договору укладено додаткову угоду №2 (а.с.16;Т.1), згідно якої у п.1 додаткової угоди №2 сторони домовились викласти п.2.9 договору в наступній редакції: "У разі повернення Вкладу або його частини за вимогою Вкладника до спливу строку, встановленого в п.1.1 цього договору, Банк нараховує та виплачує Вкладнику проценти за період фактичного знаходження суми Вкладу на рахунку у наступному розмірі:

- в разі повернення вкладу в період з 15.09.2008 по 16.12.2008 (3 мес) - 4 % відсотків річних;

- в разі повернення вкладу в період з 14.12.2008 по 17.03.2009 (6 мес) - 14 % відсотків річних;

- в разі повернення вкладу в період з 18.03.2009 по 16.09.2009 (12 мес) - 16,5 % відсотків річних".

На виконання п.2.1 договору Вкладник (позивач) 17.09.2008 перерахував Банку (відповідачу) на депозитний рахунок № 265251330 Вклад у розмірі 100000 грн. 00 коп.

Відповідач, на виконання п.2.5 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2008), щомісячно у період з 01.09.2007 по 01.10.2008 сплачував проценти позивачу. Сума процентів, що нараховані за весь період дії договору складає 14121 грн. 26 коп., про що свідчить виписка з особового рахунку (а.с.84-87;Т.1).

03.10.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення депозиту, просив достроково припинити дію договору строкового банківського вкладу №330/Д-13 від 14.09.2007 в розмірі 100000 грн. 00 коп. відповідно до умов додаткової угоди №1 від 15.09.2008 та закрити строковий депозитний рахунок № 265251330. Суму вкладу просив перерахувати на його поточний рахунок №265003941501, який відкритий в ЗАТ "Петрокоммерц - Україна", МФО 300120 (див. лист за №21-16/7128 - а.с.69;Т.1).

Відповідач зазначену вимогу позивача отримав 13.10.2008, про що свідчить поштове повідомлення із зазначенням про одержання адресатом (а.с.70;Т.1).

Відповідач надав відповідь, в якій посилаючись на постанову Національного Банку України №319 від 11.08.2008 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" зазначив, що починаючи з 13.10.2008 банки України, в тому числі ВАТ "Кредитпромбанк", не мають права здійснювати виплату вкладів за договорами, строк вимоги за якими не настав, та запропонував позивачу звернутися до нього за виплатою грошових коштів за договором строкового банківського вкладу після закінчення строку його дії або після скасування Постанови НБУ №319 від 11.08.2008 (див. лист №4847/06-1731-01 від 15.10.2008 - а.с.71;Т.1).

Отже, відповідач суму вкладу в розмірі 100000 грн. 00 коп. позивачу не повернув.

Позивач звернувся до суду з вимогою про витребування вкладу у розмірі 100000 грн. 00 коп. на підставі договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №330/Д-13 від 14.09.2007 (з урахуванням уточнень від 18.12.2008).

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Позивач (скаржник) наполягає на тому, що він є власником свого вкладу, тому згідно п.2 ст. 318, ст. 319 Цивільного кодексу України має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, здійснювати щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону, "всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав", а згідно ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України - умова договору про відмову від права одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судова колегія вважає наступне.

Позивач розпорядився своїми грошовими коштами помістивши їх в банк на умовах підписаного ним договору, в тому числі, на умовах повернення вкладу за наявності згоди банку.

Посилання скаржника на положення ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України про нікчемність умов договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу вкладника є необґрунтованими, оскільки згідно зазначеної норми "банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлено договором."

Отже дана норма права передбачає можливість для банку і вкладника - юридичної особи самостійно, за договором врегулювати порядок повернення вкладу.

Сторони по даній справі таким правом скористалися.

Положення ч.2 ст. 1060 Цивільного кодексу України щодо нікчемності угоди про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу не стосується даного спору, оскільки, по - перше, - вкладник є юридичною особою, по - друге, - такі положення в договорі відсутні.

Навпаки в п.п.4.1.3, 4.3.5 договору сторони врегулювали можливість дострокового повернення вкладу та в п.1.5 договору визначено його порядок.

Дані обставини відповідають вимогам ч.2 ст. 318 Цивільного кодексу України, де зазначено, що усі суб’єкти права є рівними перед законом.

Суд першої інстанції також вірно звернув увагу, що п.4.3.2 договору передбачено обов’язок вкладника письмово повідомити банк про свій намір отримати вклад за першою вимогою до спливу строку, встановленого в п.1.1 договору, за три робочих дні до запропонованої дати дострокового витребування вкладу, що не було зроблено вкладником.

Що ж стосується посилання відповідача на постанову НБУ N319 (v0319500-08) , судова колегія вважає, що суд першої інстанції не прийняв її до уваги правомірно в силу наступного.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 за N679-XIV Національний банк видає нормативно - правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Постанова НБУ "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" N319 (v0319500-08) від 11.10.2008, не була належним чином зареєстрована в Міністерстві юстиції України та у зв'язку з чим не набула чинності.

Рішення суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 456 грн. 66 коп. є вірним.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2009 по справі №17/116 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносить на заявника – Закрите акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"", м. Київ.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"", м. Київ, від 30.03.2009, на рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2009 у справі №17/116 залишити без задоволення.