КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2009 № 27/337
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Терещенко Я.О.
За участю представників:
від позивача - Олійник В.В., дов.від 20.10.08,
від відповідача - Буланова О.М., дов.від 05.01.09,
від 3-ої особи -Олійник В.В., дов.від 25.10.07,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2007
у справі № 27/337 (суддя Дідиченко М.А.)
за первісним позовом Приватного підприємства "Веста-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
третя особа відповідача Приватне підприємство "Будівельна компанія "Олександрія"
про стягнення 479865,83 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
до Приватного підприємства "Веста-Сервіс"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Веста-Сервіс" (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 05.12.05 № 5/2005-12-РА (далі – договір) в сумі 479865,83 грн.
В процесі розгляду справи відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, в якій він просить визнати договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" та Приватним підприємством "Будівельна компанія "Олександрія", недійсним з моменту його укладення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.07 № 27/337 первісний позов задоволено повністю, а в задоволенні зустрічних позовних відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що договір від 05.12.05 № 5/2005-12-РА укладено сторонами з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України; головним інженером Білойваном А.Г. вчинено від імені товариства (відповідача) правочин в межах наданих йому повноважень; своїми діями відповідач схвалив дії підрядника, які не могли проводитись без відома органу управління відповідача; позивач виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданих робіт від відповідача не надходило; відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні.
Не погодившись з рішенням, відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову та відмову в первісному позові.
Доводи скарги мотивовані тим, що всі дії щодо укладення договору, підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт здійснювались особою, яка не мала належних повноважень, а отже зазначені дії не можуть вважатися такими, що підтверджують виконання робіт за договором від 05.12.05; копія податкової накладної від 31.12.05 № 156 не може вважатися належним доказом схвалення та прийняття до виконання правочину відповідачем за первісним позовом; договір від 05.12.05 укладений всупереч ст. 203 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) в зв’язку з тим, що головний інженер Білойван А.Г. не мав повноважень на підписання такого договору; на день подання позовної заяви товариством не було здійснено жодного платежу за договором, що свідчить про несхвалення та неприйняття до виконання згаданого договору; позивач повинен був знати про відсутність у Білойвана А.Г. відповідних повноважень на укладення договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.07 № 27/337 (колегія суддів: Корсак В.А. – головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу прийнято до розгляду з призначенням розгляду на 05.11.07.
23.10.07 від позивача надійшла заява про накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми задоволених вимог, що знаходяться на його банківських рахунках.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.07 заявлене позивачем клопотання про застосування заходів забезпечення позову задоволено: накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Русь Інтернешнл" в межах суми заявлених позовних вимог, що знаходяться на його банківських рахунках.
Відповідач оскаржив ухвалу від 25.10.07, в зв’язку з чим апеляційне провадження у даній справі було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.08 касаційну скаргу ТОВ "Русь Інтернешнл" задоволено: скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.10.07, а справу передано для здійснення апеляційного провадження.
В зв’язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.08 поновлено апеляційне провадження у даній справі з призначенням її розгляду на 14.04.08.
В судовому засіданні 14.04.08 колегія суддів ухвалила зупинити апеляційне провадження у справі № 27/337 до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.03.08, поданої ТОВ "Русь Інтернешнл" (ухвала від 14.04.08).
Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.08 № 27/337 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.03.08 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 14.08.08 відмовлено ТОВ "Русь Інтернешнл" у порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної вище постанови Вищого господарського суду України.
30.09.08 Київський апеляційний господарський суд поновив апеляційне провадження у справі № 27/337 з призначенням її розгляду на 22.10.08 (ухвала від 30.09.08).
В судовому засіданні 22.10.08 колегія суддів винесла ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.11.08 та залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Приватного підприємства "Будівельна Компанія "Олександрія".
До дня слухання справи від представника відповідача надійшла заява про відвід колегії суддів. В судовому засіданні 12.11.08 оголошено перерву до вирішення питання про відвід колегії суддів.
Ухвалою заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.11.08 заяву відповідача про відвід судової колегії в складі головуючого судді Корсака В.А., суддів – Авдеєва П.В., Коршун Н.М. відхилено.
З метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.08 № 0123/1/3 "Про зміну складу колегії суддів" для здійснення апеляційного провадження справу № 27/337 передано колегії суддів у складі головуючого судді Григоровича О.М. (доповідач), суддів – Гольцової Л.А., Рябухи В.І.
26.12.08 Вищий господарський суд України виніс ухвалу, якою відмовив ТОВ "Русь Інтернешнл" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.08.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.09 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" на рішення Господарського суду від 11.09.07 призначено до розгляду на 16.02.09.
30.01.09 від Вищого господарського суду України надійшов лист про надсилання до суду справи № 27/337 в зв’язку з надходженнями касаційної скарги ТОВ "Русь Інтернешнл" на ухвалу Вищого господарського суду України від 26.12.08.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.09 апеляційне провадження у справі було зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" на ухвалу Вищого господарського суду України від 26.12.08.
Ухвалою Верховного Суду України від 12.03.09 відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 26.12.08.
Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.09 поновлено апеляційне провадження у даній справі з призначенням її розгляду на 27.04.09.
В судовому засіданні 27.04.09 представник відповідача за первісним позовом заявив клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 8/125 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" до Приватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія" про визнання договору неукладеним.
Представник позивача та третьої особи за первісним позовом заперечував проти заявленого клопотання.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, оскільки ТОВ "Русь Інтернешнл" в залежності від результатів розгляду місцевим господарським судом справи № 8/125 не позбавлено права звернення до суду апеляційної інстанції про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами в разі їх наявності.
Крім того, дії відповідача за первісним позовом розцінюються апеляційною інстанцією як зловживання процесуальними правами та невідповідністю вимогам ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), згідно з якою сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони.
Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів скарги заперечував та просив оскаржуване рішення залишити без змін. На його думку, рішення у даній справі прийняте згідно з вимогами чинного законодавства України і, зокрема, у відповідності до роз’яснень Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.96.
Третя особа також надала відзив та пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що господарський суд всебічно і повно оцінив сукупність всіх наявних доказів та об’єктивно постановив рішення з урахуванням всіх обставин справи, а апелянт не надав жодного доказу щодо заперечення позовних вимог та невиконання 3-ю особою своїх зобов’язань за договором. В зв’язку з цим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзивів та пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
02.06.07 між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Олександрія" (за текстом договору "первісний кредитор") та Приватним підприємством "Веста-Сервіс" (за текстом договору "новий кредитор") був укладений договір № 02-06/11 відступлення права вимоги (далі – договір відступлення права вимоги).
На підставі п.1.1 даного договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всіх прав, належних первісному кредиторові на підставі договору № 5/2005-12-РА підряду на виконання будівельних робіт від 05.12.05 (основний договір), укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (за текстом договору "боржник").
За цим договором новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати заборгованості за основним договором, яка на момент укладення договору складала 420000,00 грн., та санкцій, передбачених законодавством та основним договором за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань боржника.
Згідно п.1.2 договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за основним договором в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав, в тому числі й права на стягнення штрафних санкцій та суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктами 3.3, 6.7 даного договору сторони погодили, що право вимоги первісного кредитора за основним договором переходить до нового кредитора з моменту набуття чинності цим договором, а договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Первісний кредитор зобов’язаний письмово сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору (п.4.2 договору).
До матеріалів справи долучений лист Приватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія" від 10.07.07 № 10/07 та докази надсилання цього листа відповідачеві за первісним договором, яким підприємство повідомило про переуступку права вимоги на користь ПП "Веста-Сервіс" за договором від 05.12.05 № 5/2005-12-РА.
Стаття 516 ЦК України визначає порядок заміни кредитора у зобов’язанні. Так, відповідно до приписів зазначеної норми права, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки договором від 05.12.05 не передбачено отримання згоди боржника про заміну кредитора у зобов’язанні, а також те, що діючим законодавством України не встановлено вимог щодо змісту повідомлення, яке надсилається (передається) боржнику у випадку заміни кредитора у зобов’язанні, то місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про заміну кредитора у зобов’язанні.
Відносно основного договору, по якому було здійснено переуступку права вимоги, необхідно зазначити наступне.
05.12.05 між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Олександрія" (за текстом договору "підрядник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (за текстом договору "замовник") був укладений договір № 5/2005-12-РА підряду на виконання будівельних робіт (далі – договір підряду).
Згідно з п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов’язок здійснити на свій ризик, власними силами та засобами ремонт ліфта в ГК "Русь", а саме: заміна лебідки з електродвигуном, відповідно до кошторису та договірної ціни. Вартість таких робіт погоджена сторонами в розмірі 420000,00 грн. (п.2.1 договору).
На виконання умов договору підряду підрядник за дорученням замовника здійснив ремонтні роботи з ремонту ліфта в ГК "Русь", про що було складено акт приймання-передачі підрядних робіт від 31.12.05 № 16/12 (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 31.12.05 № 16/12 (за формою КБЗ).
Відповідно до п. 4.2 договору підряду оплата виконаних ремонтних робіт повинна бути здійснена підрядником на підставі актів прийому виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт на протязі 60 днів з дня їх підписання.
Як вбачається з преамбули договору підряду від імені замовника договір підписував головний інженер Білойван Анатолій Григорович, який діяв на підставі довіреності від 12.01.05. Від імені замовника згадані довідку та акт приймання-передачі також підписував головний інженер Білойван А.Г.
Головним доводом апеляційної скарги є заперечення заявника щодо наявності у Білойвана А.Г. належних повноважень на підписання даного договору та документів, які свідчать про прийняття виконаних робіт. Вимога про визнання недійсним договору підряду за зустрічним позовом також ґрунтується на невизнанні належних повноважень головного інженера Білойвана А.Г. на підписання документів від імені товариства.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об’єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ними юридичного результату.
Загальні правові підстави визнання правочину недійсним визначені ст. 215 ЦК України, які відповідно до частини першої зазначеної норми права безпосередньо пов’язані з дотриманням у момент вчинення правочину вимог, передбачених ч.ч.3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до вимог ЦК України (435-15) вчиняти правочини мають право суб’єкти цивільних прав, які становлять, в свою чергу, елемент їх правового статусу.
Так, на підтвердження повноважень головного інженера Білойвана А.Г. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" позивач надав копію довіреності від 12.01.05 № 17, засвідчену печаткою ПП "Будівельна компанія "Олександрія". Дану довіреність видано на ім’я головного інженера Білойвана А.Г. за підписом генерального директора товариства Байдан В.М. та засвідчено печаткою відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що згадана довіреність є належним доказом, який підтверджує повноваження головного інженера Білойвана А.Г. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".
Доводи позивача за зустрічним позовом колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України саме він повинен довести той факт, що такої довіреності товариством не видавалося. Проте, підтвердити своє твердження іншими доказами, ніж власними поясненнями, представник позивача за зустрічним позовом не зміг, оскільки товариством не вівся реєстр видачі довіреностей протягом 2005 року.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Як було зазначено вище, довіреність, видана директором ТОВ "Русь Інтернешнл" на ім’я головного інженера Білойвана А.Г., була скріплена печаткою товариства.
Відповідно до п.10.6.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" саме генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів учасників.
Генеральний директор має право без попередньої згоди Зборів учасників товариства на вчинення правочинів, укладення договорів (угод) на суму, що не перевищує 500000,0 гривень, а також на вчинення правочинів, укладення договорів (угод) на строк, що не перевищує один рік; вчиняти юридичні дії від імені товариства, надавати доручення (п.10.6.4 статуту).
Отже, право директора товариства на видачу такої довіреності відповідає вимогам чинного законодавства та положенням статуту товариства.
Згідно п.3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 № 17 (z0264-99) та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557 (z0264-99) , відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом поставив під сумнів відтиск печатки свого підприємства, який міститься на довіреності від 12.01.05.
Разом з тим, доказів підробки печатки або передачі її іншій особі суду надано не було. Також суду не було надано підтверджень того, що головного інженера Білойвана А.Г. або будь-яку іншу особу підприємства було притягнуто до відповідальності за незаконне використання печатки ТОВ "Русь Інтернешнл".
Таким чином, генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" повинен був знати, на який документ (договір, акт, довіреність) ставиться печатка. Отже, він знав або мав знати про укладення головним інженером Білойваном А.Г. договору підряду та виникнення заборгованості перед ПП "Будівельна компанія "Олександрія" за виконані роботи, оскільки на акті приймання-передачі підрядних робіт та довідці про вартість таких робіт також є відбиток печатки товариства.
Проаналізувавши зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що договір від 05.12.05 № 5/2005-12-РА укладений сторонами з дотримання вимог ст. 203 ЦК України, підстави для визнання його недійсним відсутні. В зв’язку з цим правомірним є висновок суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Що стосується факту виконання умов договору, то колегія суддів вважає належними доказами акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.12.05 № 16/12 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 31.12.05 № 16/12.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.02 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" первинними обліковими документами у будівництві є "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3).
Відображення в бухгалтерському обліку витрат на будівельно-монтажні роботи здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції по його застосуванню, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (z0892-99) .
Акт та довідка складаються щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності цього підприємства), якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт. Акт та довідка складаються у 2-х примірниках і подаються субпідрядником генпідряднику, генпідрядником – забудовнику.
Отже, зазначені акт приймання-передачі виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт є первинними документами, які використовуються для розрахунків із замовником за виконані підрядні роботи та складання звітності у будівництві.
Крім того, відповідно до п.3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.6 ст.8 зазначеного Закону).
Згідно з п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (z0168-95) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (z0168-95) , керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.
Враховуючи викладене вище, акт приймання-передачі підрядних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, податкова накладна від 31.12.05 № 156 повинні були бути проведені та відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "Русь Інтернешнл" як первинні документи, що підтверджує схвалення відповідачем за первісним позовом дій головного інженера Білойвана А.Г.
Оскільки факт виконання третьою особою підрядних робіт підтверджений матеріалами справи, то у відповідача за первісним позовом виник обов’язок щодо сплати вартості здійснених підрядних робіт. Претензій щодо якості виконаних робіт від відповідача за первісним позовом не надходило.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню у встановлений строк (термін). Статтями 599 ЦК України і 202 Господарського кодексу України (436-15) передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 854 ЦК України передбачено, що в разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Посилання апелянта на те, що на день подання позовної заяви товариством не було здійснено жодного платежу за договором, свідчить не про несхвалення та неприйняття до виконання згаданого договору, а про односторонню відмову від виконання умов договору підряду.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, Господарський суд міста Києва обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу в розмірі 420000,00 грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п.2 даної статті).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних та інфляційних витрат також обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.07 у справі № 27/337 відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.07 у справі № 27/337 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" – без задоволення.
2. Матеріали справи № 27/337 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М. Судді Гольцова Л.А. Рябуха В.І.
30.04.09 (відправлено)