Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П., Колодій Н.А., Яценко О.М.

при секретарі: Лолі Н.О.,

за участю представників:

позивача: ФанінП.В., довіреність № 3013 від 22.12.08р.,

відповідача: Дорогих С.Л., довіреність № б/н від 23.04.09р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2009 р. у справі № 7/13/09

за позовом: Управління комунальної власності Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 32)

про стягнення 5124,87грн. основного боргу за договором оренди № 382 від 27.06.1996 року

Управління комунальної власності Запорізької міської ради звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" 5124,87грн. основного боргу за договором оренди № 382 від 27.06.1996 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.02.2009 року у справі № 7/13/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь місцевого бюджету 5124грн.87коп. основного боргу, 102грн.00коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що на момент розгляду справи по суті відповідач має заборгованість в сумі 5124грн.87коп., доказів її погашення відповідачем не надано, вимога позивача про стягнення 5124,87грн. основного боргу за договором оренди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" не погодилося із рішенням господарського суду першої інстанції по цій справі та звернулося до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2009 р. у справі № 7/13/09 у повному обсязі. Вважає, що при прийнятті рішення судом неповно з’ясовані обставини, які мають істотне значення для справи і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Вказує на те, що у зв’язку із хворобою директора товариства, який є виконавчим органом і вирішує усі питання діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", відповідач був позбавлений можливості надати суду свої докази і пояснення. Заявник не погоджується із заявленим розміром орендної плати, оскільки починаючи з 2001 року відповідачу у доступі (підїзді) до орендованого приміщення чинилися перешкоди. Вважає, що враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" згідно із умовами договору орендувало приміщення по вул. Виборзькій, 8 (29) під склад, але зокрема, на протязі заявленого позивачем періоду з 01.01.2006 року по 14.06.2007 року, орендоване приміщення не могло бути використано Товариством з обмеженою відповідальністю "Плодооовочі", у зв’язку з неможливістю доступу до нього працівників товариства внаслідок дій орендарів сусідніх приміщень та земельних ділянок, чи бездіяльності орендодавця, - тобто з незалежних від відповідача і відомих позивачу обставин, за які орендар не відповідає, - відповідач має право на звільнення від орендної плати за заявлений в позові період.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року у справі № 7/13/09 розгляд скарги призначено на 24.04.2009 року на 15год.30хвил., про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Розпорядженням в.о.голови Запорізького апеляційного господарського суду № 824 від 23.04.2009 року справу № 7/13/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П., судді: Колодій Н.А., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 24.04.2009 року представник відповідача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

27.06.1996 р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (орендодавцем) та відповідачем у справі (орендатором) укладено договір оренди № 382 ( у подальшому - з додатковими угодами та змінами).

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач передає в оренду, а відповідач приймає в строкове платне володіння та користування будівлю, за адресою: вул. Виборзька, буд. 8. Факт передачі відповідного об’єкту підтверджується актом прийому-передачі від 27.06.1996 р.

Відповідно п. 3.3 додаткової угоди від 01.02.2006 року до договору, визначено що орендна плата перераховується відповідачем в місцевий бюджет Орджонікідзевського району на розрахунковий рахунок 33217850500007 в УДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЕДРПОУ 26014130, код платежу 22080400 щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Листом вих. № 05/30-01 від 30.05.2007 р. відповідач звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди.

Не заперечуючи проти дострокового розірвання договору, позивачем було направлено на адресу відповідача для підписання додаткову угоду та акти прийому – передачі, що підтверджується листом вих. № 1291 від 08.06.2007 року.

Відповідно до п. 3.7 договору, у випадках закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується позивачем по добу фактичної здачі будівлі (споруди) по акту прийому –передачі.

Факт передачі відповідачем позивачу будівлі підтверджується актом прийому-передачі від 14.06.2007 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо орендної плати виконав частково, у зв’язку з чим, за період з 01.01.2006 р. по 14.06.2007 р., за ним виникла заборгованість у розмірі 5124,87 грн.

08.06.2007 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист вих. № 1291 з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Відповідачем вимога позивача була залишена без задоволення.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" на користь місцевого бюджету 5124,87грн. основного боргу за договором оренди № 382 від 27.06.1996 року було предметом судового позову у цій справі.

Колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та правомірними, а апеляційну скаргу відповідача, такою, що не підлягає задоволення, на підставі наступного:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5.2 договору оренди, орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату за користування майном, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно п. 3.3 додаткової угоди від 01.02.2006 року до договору, визначено що орендна плата перераховується відповідачем в місцевий бюджет Орджонікідзевського району на розрахунковий рахунок 33217850500007 в УДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЕДРПОУ 26014130, код платежу 22080400 щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 3.7 договору, у випадках закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується позивачем по добу фактичної здачі будівлі (споруди) по акту прийому –передачі.

У зв’язку із розірванням договору оренди, відповідач повернув позивачу об’єкт оренди 14.06.2007 року, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.06.2007 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо сплати орендної плати виконав частково, у зв’язку з чим, за період з 01.01.2006 р. по 14.06.2007 р., за ним виникла заборгованість у розмірі 5124,87 грн.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів, підтверджуючих погашення існуючої заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.01.2006 року по 14.06.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності вимог позивача про стягнення з відповідача 5124,87грн. основного боргу за договором оренди № 382 від 27.06.1996 року.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним.

Так, заявник апеляційної скарги в обґрунтування своїх доводів, посилається на те, що враховуючи той факт, що на протязі періоду з 01.01.2006 року по 14.06.2007 року, орендоване приміщення не могло бути використано Товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", у зв’язку з неможливістю доступу до нього працівників товариства внаслідок дій орендарів сусідніх приміщень та земельних ділянок, чи бездіяльності орендодавця, - тобто з незалежних від відповідача і відомих позивачу обставин, за які орендар не відповідає, - відповідач має право на звільнення від орендної плати за заявлений в позові період.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач повернув позивачу об’єкт оренди саме 14.06.2007 року. Відповідач належним чином не довів, що за спірний період майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Посилання заявника апеляційної скарги на лист Управління комунальної власності Запорізької міської ради від 02.02.2006 року вих. № 160, яким позивач повідомив відповідача про відсутність заборгованості з орендної плати станом на 01.02.2006року, також не свідчить про відсутність спірної заборгованості відповідача перед позивачем за січень 2006 року. Пунктом. 3.3 додаткової угоди від 01.02.2006 року до договору, визначено що орендна плата перераховується відповідачем в місцевий бюджет щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, отже відповідач мав право сплатити оренду плату за січень 2006 року до 10.02.2006 року. До того ж, відповідачем не надано доказів саме повного погашення заборгованості з орендної плати за січень 2006 року. Також, слід зазначити, що позивачем у 2006 році частково сплачувалась орендна плата, у тому числі і частково за січень 2006 року, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судові витрати за позовом (102грн.00коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та за апеляційною скаргою (51грн.00коп. державного мита) відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2009 р. у справі № 7/13/09 – без змін.