Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Корсакової Г.В.,

суддів: Лобаня О.І.,

Рудченка С.Г.

При секретарі судового засідання Єрмак Л.В.

за участю представників:

від прокуратури: Ситник Г.М.;

від позивача -1: Бондаренко І.П. –за довіреністю;

від позивача -2: не з’явились;

від позивача -3: Рибак В.В. –сільський голова;

від позивача -4: Марчук О.С., Павленко М.В. –за довіреністю, Сагач О.І. –сільський голова;

від позивача -5: Омельченко М.О. –за довіреністю;

від відповідача -1: Рибіцька Ю.Б. –за довіреністю;

від відповідача -2: не з’явились;

від відповідача -3: не з’явились;

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року (підписано 24.11.2008р.)

у справі № 3/116-147-08 (головуючий суддя –Лопатін А.В., судді –Євграфова Є.П., Наріжний С.Ю.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, м. Київ

2. Хотівської сільської ради, с. Хотів

3. Ходосівської сільської ради, с. Ходосівка

4. Лісниківської сільської ради, с. Лісники

5. Києво –Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"

2.Управління земельних ресурсів у Києво –Святошинському районі, Київська область

3. ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах "Центр державного земельного кадастру", м. Київ

про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 235971 –235997 від 04.06.2008 року та відновлення становища, яке існувало до порушення.

В липні 2008р. Лісниківська сільська рада звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Хотівський"та Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області в якому просила суд (з урахуванням наданих уточнень позовних вимог):

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 235993, ЯЖ № 235992, ЯЖ № 235983, ЯЖ № 235991 від 04.06.2008р., а також державні акти на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137, 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав територіальної громади села Лісники та повернути у розпорядження територіальної громади земельні ділянки: кадастровий номер 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137, 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300;

- усунути перешкоди в оформленні територіальною громадою села Лісники права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137, 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300, зокрема скасувати в державному земельному кадастрі та державних реєстрах відомості про оформлення права приватної власності на зазначені земельні ділянки.

Господарським судом Київської області за позовом Лісниківської сільської ради ухвалою від 07.07.2008р. порушено провадження у справі № 3/116-08.

Також в липні 2008р. заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, Хотівської сільської ради, Ходосівської сільської ради, Лісниківської сільської ради, Києво–Святошинської районної державної адміністрації Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський", Управління земельних ресурсів у Києво –Святошинському районі, Києво-святошинського районного відділу державного земельного кадастру Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, в якому просив суд:

- визнати недійсними державні акти на право власності земельними ділянками серій: ЯЖ № 235994, ЯЖ № 235993, ЯЖ № 235992, ЯЖ № 235983, ЯЖ № 235991, ЯЖ № 235996, ЯЖ № 235995, ЯЖ № 235980, ЯЖ № 235986, ЯЖ № 235985, ЯЖ № 235982, ЯЖ № 235981, ЯЖ № 235984, ЯЖ № 235988, ЯЖ № 235990, ЯЖ № 235972, ЯЖ № 235973, ЯЖ № 235974, ЯЖ № 235975, ЯЖ № 235976, ЯЖ № 235989, ЯЖ № 235979, ЯЖ № 235997, ЯЖ № 235987, ЯЖ № 235977, ЯЖ № 235978, ЯЖ № 235971 від 04.06.08р. на загальну площу 77,747 га, видані СТОВ Агрокомбінат "Хотівський".

Господарським судом Київської області за позовом заступника прокурора Київської області ухвалою від 21.07.2008р. порушено провадження у справі № 3/147-08.

Ухвалою господарського Київської області від 05.08.2008р. справи № 3/116-08 та № 3/147-08 об’єднані в одну та їй присвоєний № 3/116-147-08.

Позовні вимоги у справі № 3/116-147-08 обґрунтовані наступним.

- статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 116 Земельного кодексу України);

- згідно з п.1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. № 43 (z0354-99) , технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку повинна включати виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договору відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду. Також відповідно до ст. 131 ЗК України юридичні особи України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод;

- СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод не набував, відповідного рішення ради, державного органу або суду не було;

- при реорганізації КСП "Агрокомбінат "Хотівський"в СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" передаточний баланс не був складений, а тому майно (в тому числі земельні ділянки) до СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"не переходили;

- одночасно в межах Хотівської сільської ради СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 13,9712 га за рахунок земель пам’ятки археології –Городище, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1761 (1761-2001-п) занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

- в порушення ст.20 ЗК України, Постанови КМУ "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб"від 11.04.2002р. № 502 (502-2002-п) , без розроблення відповідного проекту землеустрою змінено цільове призначення земельних ділянок, на які видано державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 77,747 га з товарного сільськогосподарського виробництва на цільове призначення - для захисних насаджень, розміщення виробничої інфраструктури, випасання худоби, іншого сільськогосподарського використання, сінокосіння.

- Лісниківська сільська рада, крім того, зазначає, що частина земельних ділянок, на які були оформлені державні акти на право власності на землю, знаходяться на території села Лісники, що підтверджується Рішенням Київської обласної ради четвертого скликання № 199-15-4 від 22.07.2004р. та рішенням Лісниківської сільської ради № 27 від 06.04.2004р. Ці землі не належать до земель державної власності, не входять до категорії земель, що можуть перебувати виключно в державній власності, і не передавались у приватну власність. Відповідно, Лісниківська сільська рада здійснює розпорядження землями, не переданими у власність, в межах села Лісники. У зв’язку з оформленням державних актів на право власності на земельні ділянки, землі вибувають з розпорядження територіальної громади села Лісники без належних правових підстав, без згоди власника землі і в порядку, не передбаченому чинним законодавством. Внаслідок дій СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"та Управління земельних ресурсів у Києво –Святошинському районі територіальна громада втрачає можливість оформити право комунальної власності на земельні ділянки, належні їй відповідно до ЗК України та Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (1457-15) , а тому права територіальної громади є порушеними.

СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"позов не визнає та зазначає наступне.

Земельні ділянки, загальною площею 77,747 га, на які видані Державні акти на право власності на земельну ділянку, не перебували у складі земель сільських рад та в складі земель запасу Києво-Святошинського району, а перебували у колективній власності КСП "Агрокомбінат "Хотівський", відповідно до актів про право колективної власності на земельну ділянку від 1999р., виданих за рішенням сільських рад, які на той час мали повноваження щодо розпорядження землями в межах цих рад. СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"є правонаступником КСП "Агрокомбінат "Хотівський"при реорганізації шляхом перетворення та згідно положень п.1.1 Статуту СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Саме рішення членів КСП про реорганізацію, оформлене протоколом зборів КСП "Хотівський"№ 2 від 03.03.2000р., є підставою набуття права власності на землю СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Оспорювані державні акти переоформлювались в зв’язку з правонаступництвом в порядку пункту 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999р. Відповідач 1 вважає, що для видачі оспорюваних Державних актів не потрібно було підписів позивача 2, позивача 3, позивача 4, позивача 5, а достатньо тільки підпису відповідача 2, тому що п.2.14. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, передбачає підписання Державного акту одноосібно начальником відділу земельних ресурсів (відповідача 2) у разі переходу прав власності на землю на підставі договорів, а рішення зборів № 2 від 03.03.2000р. про реорганізацію КСП Агрокомбінат "Хотівський", на думку відповідача 1, є правочином на підставі якого відбувся перехід всіх прав та обов’язків до правонаступника - СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Крім того, вважає, що зміна цільового призначення земель не відбулась, оскільки використання земельної ділянки у будь-який спосіб у межах однієї категорії не є зміною цільового призначення землі. Разом з тим, відповідач 1 зауважує, що підприємство (СТОВ АК "Хотівський") зробило офіційну заяву про відмову від права власності (від Державного акта на право власності на земельну ділянку, що є археологічною пам'яткою) на користь держави, а тому, на думку відповідача 1, спору щодо прав на цю ділянку не існує.

Відповідач 3 просив в позовних вимогах до нього відмовити у зв’язку з тим, що він є тільки адміністратором Державного реєстру земель і відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК і не виготовлював технічну документацію на виготовлення Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, а обов'язок проведення перевірки достовірності даних відображених в технічній документації та Державному акті, заповненому виконавцем робіт, закріплено п.2.4. наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №174 від 02 липня 2003 року (z0641-03) за територіальними органами земельних ресурсів.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2008 року (підписано 24.11.2008р.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними державні акти на право власності земельною ділянкою серій ЯЖ № 235994, ЯЖ № 235993, ЯЖ № 235992, ЯЖ № 235983, ЯЖ № 235991, ЯЖ № 235996, ЯЖ № 235995, ЯЖ № 235980, ЯЖ № 235986, ЯЖ № 235985, ЯЖ № 235982, ЯЖ № 235981, ЯЖ № 235984, ЯЖ № 235988, ЯЖ № 235990, ЯЖ № 235972, ЯЖ № 235973, ЯЖ № 235974, ЯЖ № 235975, ЯЖ № 235976, ЯЖ № 235989, ЯЖ № 235979, ЯЖ № 235997, ЯЖ № 235987, ЯЖ № 235977, ЯЖ № 235978, ЯЖ № 235971 від 04.06.08р. на загальну площу 77,747 га, видані СТОВ Агрокомбінат "Хотівський". Відновлено становище, яке існувало до порушення права, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:008:1136, 3222484501:01:008:1135, 3222484501:01:008:1134, 3222484501:01:008:1138, 3222484501:01:008:1137, 3222484501:01:008:0299, 3222484501:01:008:0300 у розпорядження територіальної громади села Лісники. В решті позовних вимог –відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:

- рішення Франківського районного суду м.Львова від 25.02.2005р. у справі № 2-2303/05, яке вказано у тексті спірних актів, як одна з підстав набуття права власності СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" не встановлює (не закріплює) право власності на спірні земельні ділянки за СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". У вказаному рішенні не ставиться питання про визнання права власності на земельні ділянки площею 77,747 га за СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Дане рішення не встановлює факту правонаступництва СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Отже, вказане судове рішення не могло бути підставою для видачі спірних державних актів про право власності на спірну земельну ділянку;

- збори уповноважених членів КСП 03.03.2000р. не виносили на обговорення та не приймали рішень щодо передачі (відчуження) спірних земельних ділянок на користь СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський". Чинним законодавством не передбачено, що рішення зборів уповноважених членів КСП про реорганізацію є підставою для набуття права власності на землю. Відповідно до ст. 37 ЦК УРСР при реорганізації юридичної особи майно (права і обов’язки) переходять до нововиниклої юридичної особи в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію. Вказана норма законодавства виконана не була. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ст. 5 ЗК України від 18.12.1990р.). Отже, з приводу розпорядження землями загальними зборами колективу співвласників мало прийматись окреме рішення, яке у СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"відсутнє. Лише наявність запису в установчих документах СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"про правонаступництво КСП АК "Хотівський"не може бути доказом наявності права власності СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"на спірні земельні ділянки, а тому рішення зборів уповноважених членів КСП "Агрокомбінат "Хотівський"від 03.03.2000р. не може бути підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку;

- зміна цільового призначення земель з товарного сільськогосподарського виробництва на: для захисних насаджень, розміщення виробничої інфраструктури, випасання худоби, іншого сільськогосподарського використання, сінокосіння відбулось з порушенням вимог ст. 20 ЗК України відповідно до якої зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Вказаними органами не виносилось рішення про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок;

- судом встановлено, що рішень уповноважених органів про надання спірних земельних ділянок у власність СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"не приймалось. Матеріалами справи доведено відсутність будь-якої з законних підстав набуття СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"права власності на спірні земельні ділянки, отже в даному випадку, саме спірні державні акти на право власності на земельну ділянку є єдиною підставою для виникнення у СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"цивільних прав і обов’язків щодо спірних земельних ділянок, що порушує сам правовий статус вказаних актів, а тому такі акти підлягають визнанню недійсними;

- враховуючи, що спірні земельні ділянки не належать до категорії земель, що можуть перебувати виключно в державній власності та знаходяться в межах села Лісники, з огляду на положення п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.4 ст. 16 ЦК України задоволені вимоги Лісниківської сільської ради та повернуто у розпорядження територіальної громади села Лісники земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами;

- судом відмовлено в задоволенні позову в частині вимог Лісниківської сільської ради усунути перешкоди в оформленні територіальною громадою села Лісники права комунальної власності на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, зокрема скасувати в державному земельному кадастрі та державних реєстрах відомості про оформлення права приватної власності на зазначені земельні ділянки, оскільки за висновком суду такий спосіб захисту права, як скасувати відомості законодавством не передбачений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник вважає, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; обставини, які суд визнав встановленими, не були доведені позивачами; висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи; суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

На підставі апеляційної скарги СТОВ Агрокомбінат "Хотівський"на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 02.12.2008р. порушено апеляційне провадження.

Прокуратурою Київської області, Лісниківською сільською радою, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області та Ходосівською сільською радою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких прокурор, позивачі 1, 3, 4 просять рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2009р., на підставі ухвали Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2009р., справа № 3/116-147-08 прийнята до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя –Корсакова Г.В., судді –Мельник С.М., Рудченко С.Г.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2009 року у зв’язку з відпусткою судді Мельника С.М. змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя –Корсакова Г.В., судді –Лобань О.І., Рудченко С.Г.

З метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження фактичних обставин справи розгляд апеляційної скарги відкладався.

В судових засіданнях представник відповідача 1 вимоги апеляційної скарги підтримував та просив її задовольнити.

Прокурор та позивачі заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники позивача 2, відповідача 2, 3 в судове засідання 24.04.2009р. не з’явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, судова колегія вважає, що відсутність названих представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Судова колегія залишила без задоволення заявлені представниками Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та Ходосівської сільської ради клопотання про перенесення судового засідання з метою підготовки мирової угоди у даній справі, як такі, що заявлені необґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області має бути змінено, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2008р. Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Хотівський"27 державних актів на право власності на земельні ділянки на території Ходосівської, Хотівської, Лісниківської сільських рад Києво-Святошинського району. Підставою для видачі вказаних актів, як вбачається з тексту самих актів, було: рішення про реорганізацію, згідно протоколу зборів КСП "АК "Хотівський"№ 2 від 03.03.2000р. та рішення Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2005р. у справі № 2-2303/05. Здійснено реєстрацію вказаних державних актів на право власності на земельну ділянку в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за відповідними кадастровими номерами.

Підписані вказані державні акти: від місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування –без підпису та печатки. Від державного органу земельних ресурсів –начальником управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області В.В. Литвиним та скріплені печаткою Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області. Цільовим призначенням земельних ділянок в актах вказано: "Для іншого сільськогосподарського призначення"; "Для розміщення виробничої інфраструктури"; "Для сінокосіння"; "Для захисних насаджень"; "Для випасання худоби"( а.с. 128-154 т.1).

Відповідно до ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи України набувають право власності на земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування тощо; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується Державними актами. Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року (z0354-99) затверджена Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (далі-Інструкція).

Згідно з п.1.16 Інструкції технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку повинна включати виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договору відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

Форми Державного акта на право власності на земельну ділянку та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 (449-2002-п) .

Відповідно до вказаної постанови, Державний акт на право власності на земельну ділянку має, серед іншого, містити відомості, на підставі якого правовстановлюючого документу вказаний акт виданий. Такими підставами, згідно з названою постановою КМУ (в редакції на дату видачі спірних актів) є: рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, договір купівлі-продажу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи жодним з позивачів –органів місцевого самоврядування та органом виконавчої влади рішень (розпоряджень) щодо передачі відповідачу 1 у власність спірних земельних ділянок не приймалось. Не набувало СТОВ Агрокомбінат "Хотівський"такого права й на підставі цивільно-правових угод.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2005 року у справі № 2-2303/05 ( а.с.215-216 т.1), яке вказано у тексті спірних актів, як одна із підстав набуття права власності відповідача 1, не встановлює (не закріплює) право власності на спірні земельні ділянки за СТОВ АК "Хотівський". Вказане рішення прийняте за результатами розгляду позову СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"до Пилипенка Володимира Пилиповича про стягнення коштів та зустрічним позовом Пилипенка Володимира Пилиповича до СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Таким чином, рішення Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2005 року у справі № 2-2303/05 не могло бути підставою видачі спірних Державних актів про право власності на земельну ділянку.

Відповідач1 посилається у тому числі на те, що він є правонаступником КСП Агрокомбінат "Хотівський", що підтверджується його статутними документами, протоколом № 2 від 03.03.2000 року зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат "Хотівський" та названим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2005 року, а тому, за доводами відповідача 1 до нього перейшли всі майнові права та обов’язки реорганізованого КСП Агрокомбінат "Хотівський" в тому числі і права на земельні ділянки.

Судова колегія зазначає, що правонаступництво СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" у відношенні до КСП Агрокомбінат "Хотівський" у рішенні Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2005 року оцінювалося судом як обставина, на яку посилалися сторони, як на підтвердження вимог та їх заперечень, а тому оцінка судом обставин, не є фактом, встановленим судом, який відображається у резолютивній частині рішення.

Що стосується Рішення про реорганізацію, згідно протоколу зборів КСП АК "Хотівський" № 2 від 03.03.2000 року (а.с. 20-24 т.1), та посилання в спірних Державних актах на нього, як на підставу видачі вказаних актів, то слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992р. діяльність сільськогосподарського підприємства регулюється цим Законом, Законами України "Про власність" (697-12) , "Про підприємництво" (698-12) , Земельним кодексом України (2768-14) та іншими актами законодавства України.

Об’єктами і суб’єктами права колективної власності на землю, згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"та ст. 5 Земельного кодексу УРСР, чинних на час перетворення КСП Агрокомбінат "Хотівський" у ТОВ Агрокомбінат "Хотівський", зокрема, є земля, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства, а пунктом 6 ст. 31 названого Закону передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов’язки колишнього підприємства.

Статтею 37 чинного на момент утворення СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" ЦК УРСР (1540-06) та чинного на той час Закону України "Про підприємства в Україні" (698-12) (ст. 34) встановлювалось, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).

Отже, Закони України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (2114-12) та "Про підприємства в Україні" (698-12) передбачали також таку форму реорганізації як перетворення.

Відповідно до ст. 37 ЦК УРСР при реорганізації юридичної особи майно (права і обов'язки) переходять до нововиниклої юридичної особи в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.

Рішенням зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат "Хотівський" від 03.03.2000 року вирішено реорганізувати КСП Агрокомбінат "Хотівський" у ТОВ Агрокомбінат "Хотівський", який буде правонаступником КСП Агрокомбінат "Хотівський". Особи, які бажають стати засновниками ТОВ повинні протягом двох тижнів подати відповідну заяву до реорганізаційної комісії. 06.04.2000 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області зареєстрований Статут СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", відповідно до п. 1.1 якого товариство засноване шляхом реорганізації через перетворення КСП Агрокомбінат "Хотівський" та є його правонаступником у повному обсязі усіх прав та обов’язків останнього (а.с. 118-130 т.4).

Згідно статті 5 Земельного кодексу УРСР чинного на час утворення СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Як вбачається з протоколу № 2 зборів уповноважених членів КСП АК "Хотівський"від 03.03.2000 року збори не виносили на обговорення та не приймали рішень щодо передачі (відчудження) спірних земельних ділянок на користь ТОВ АК "Хотівський".

На вимогу апеляційного господарського суду щодо надання СТОВ АК "Хотівський"письмових пояснень щодо здійснення реорганізації КСП АК "Хотівський"та чи складався за її результатами передаточний баланс відповідачем 1 надана копія передаточного балансу на 03.03.2000р., з якої не вбачається передача спірних земельних ділянок на користь ТОВ АК "Хотівський"

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 3.1 Статуту СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" в редакції від 06.04.2000р. учасниками товариства є сім фізичних осіб, які створюють статутний фонд товариства в сумі 7400 грн. за рахунок грошових та (або) майнових внесків учасників, тобто, вклади фізичних осіб –учасників є власними.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що лише наявність запису в установчих документах СТОВ АК "Хотівський"про правонаступництво КСП АК "Хотівський"не підтверджує, що до СТОВ АК "Хотівський"перейшли права на земельні ділянки реорганізованого КСП АК "Хотівський", а рішення зборів уповноважених членів КСП АК "Хотівський"від 03.03.2000р., які вирішили реорганізувати КСП АК "Хотівський"у ТОВ АК "Хотівський"та не приймали рішень про передачу спірних земельних ділянок на користь ТОВ АК "Хотівський", не може вважатись правовстановлюючим документом, та підставою набуття ТОВ АК "Хотівський"права власності на спірні земельні ділянки та, відповідно, підставою для видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 131 ЗК України юридичні особи України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням вимог цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що СТОВ АК "Хотівський"право власності на спірні земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод не набував, а тому судова колегія вважає необґрунтованим посилання відповідача 1 на п.2.14. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, яким передбачено, що відповідний державний орган земельних ресурсів одноособово підписує державний акт на право власності на земельну ділянку лише у разі відчуження земельних ділянок із земель приватної власності на підставі копії відповідного договору, вірність якого засвідчена нотаріусом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності будь-якої з законних підстав набуття СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський"права власності на спірні земельні ділянки.

Щодо обставин зміни цільового призначення спірних земельних ділянок судова колегія виходить з наступного.

Цільове призначення земельної ділянки окреслюється встановленими нормами законодавства та конкретизовано відповідними органами влади допустимими межами використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами.

Вичерпний перелік категорій земель України визначає ст. 19 Земельного Кодексу України, згідно з якою, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: - землі сільськогосподарського призначення; - землі житлової та громадської забудови; - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; - землі оздоровчого призначення; - землі рекреаційного призначення; - землі історико-культурного призначення; - землі лісового фонду; - землі водного фонду; - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна з категорій земель має узагальнене цільове призначення.

Цільове призначення землі є одним з основних принципів регулювання земельних відносин. Тому під цільовим призначенням конкретної земельної ділянки треба розуміти встановлену компетентним органом під час надання останньої межу її експлуатації (використання) з конкретною метою відповідно до затверджених планів розвитку певної території та зонування земель.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, законодавцем установлено, що таким компетентними органами є органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаними компетентними органами не виносилось рішення про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок.

Спірними Державними актами на право власності на земельні ділянки загальною площею 77,747 га цільове призначення змінено з товарного сільськогосподарського виробництва на: для захисних насаджень, розміщення виробничої інфраструктури, випасання худоби, іншого сільськогосподарського використання, сінокосіння. Фактично відповідач 2, змінюючи цільове призначення спірних земельних ділянок у текстах спірних Державних актів, підмінив собою орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. Всупереч вимогам п. б) ч. З статті 22 Земельного кодексу України, цільові призначення земельних ділянок, вказані в оскаржуваних Державних актах ("для захисних насаджень", "для розміщення виробничої інфраструктури", "для випасання худоби", "для сінокосіння", "для іншого сільськогосподарського використання") - не відповідають вимогам закону. Згідно вищенаведеної норми закону, землі сільськогосподарського призначення можуть передаватись у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо порушення відповідачами 2, 3 вимог ст.20 ЗК України при оформлені та видачі спірних Державних актів СТОВ АК "Хотівський".

Щодо вимог про визнання недійсними спірних державних актів на право власності на землю судова колегія виходить з наступного.

Згідно змісту частини третьої п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (v_164600-08) документи, які посвідчують право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку або право користування нею) не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу, а видаються на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок відповідно у власність або у постійне користування.

Тобто, з урахуванням рекомендацій, викладених у листі ВГСУ, посвідчувальні документи про право (Державного акту на право власності на землю) є лише актами, на виконання рішень відповідних органів, а згідно з нормами чинного законодавства України - відсутність такого рішення (правовстановлюючого документу), відповідно унеможливлює отримання посвідчувального акту (зокрема - Державного акту на право власності на земельну ділянку).

Судом встановлено, що рішень уповноважених органів про надання спірних земельних ділянок у власність СТОВ АК "Хотівський"не приймалось.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи доведено відсутність законних підстав набуття СТОВ АК "Хотівський"права власності на спірні земельні ділянки (враховуючи відсутність відповідного правовстановлюючого документу) отже, в даному випадку, саме спірні Державні акти на право власності на земельну ділянку є єдиною підставою виникнення у СТОВ АК "Хотівський"цивільних прав і обов'язків щодо спірних земельних ділянок, а тому, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання спірних державних актів недійсними.

В частині позовних вимог Лісниківської сільської ради про повернення земельних ділянок за кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137, 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300 у розпорядження територіальної громади села Лісники (відновлення становища, яке існувало до порушення права) судова колегія виходить з наступного.

Статтею 152 ЗК України встановлені способи захисту прав на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 17 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"передбачені повноваження місцевих державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності в межах, визначених Законом.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до виключної компетенції сільських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, з огляду на вищевикладені правові норми та встановлену відсутність правових підстав для видачі відповідачу 1 державних актів на право власності на земельні ділянки, вимоги Лісниківської сільської ради про повернення земельних ділянок, які знаходяться в межах села Лісники Києво-Святошинського району Київської області у розпорядження територіальної громади села Лісники судова колегія вважає правомірними.

Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги в цій частині місцевий господарський суд у резолютивній частині судового рішення припустився помилки у кадастрових номерах земельних ділянок, які не співпадають з відповідними номерами, вказаними в позовній заяві Лісниківської сільської ради та які відповідають кадастровим номерам згідно з Державними актами на право власності на земельні ділянки, наявними в матеріалах справи, а саме замість кадастрових номерів 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137 судом зазначені номери 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:008:1136, 3222484501:01:008:1135, 3222484501:01:008:1134, 3222484501:01:008:1138, 3222484501:01:008:1137.

Крім того, в матеріалах справи відсутні державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300, видані СТОВ АК "Хотівський"на території Лісниківської сільської ради, а тому вимоги щодо їх повернення у розпорядження територіальної громади села Лісники судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині переліку земельних ділянок, що підлягають поверненню у розпорядження територіальної громади села Лісники має бути змінено, а саме підлягають поверненню земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137. В частині повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300 позов залишається судовою колегією без задоволення.

Щодо заявленого Лісниківською сільською радою в суді апеляційної інстанції клопотання в якому остання просить повернути у розпорядження територіальної громади села Лісники і земельну ділянку з кадастровим номером 3222484500:02:002:0296, то судова колегія зазначає, що відповідна вимога Лісниківською сільською радою в суді першої інстанції не заявлялась та судом не розглядалась, а відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Таким чином, вказана вимога судовою колегією не може бути прийнята до розгляду, що не позбавляє Лісниківську сільську раду заявити її самостійно в іншому позовному провадженні.

В частині вимоги усунути перешкоди в оформлені територіальною громадою села Лісники права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137, 3222484501:01:002:0299, 3222484501:02:002:0300, зокрема - скасувати в Державному земельному кадастрі та державних реєстрах відомості про оформлення права приватної власності на зазначені земельні ділянки, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий спосіб захисту права, як скасувати відомості законодавством ( ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) не передбачений, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вказаної позовної вимоги.

На доводи відповідача 1 про те, що позивачі, вказані прокурором в позовній заяві, не є уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави і суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 (v003p710-99) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

У вказаному рішенні зазначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

За змістом ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Відповідно до п.12 розділу 10 Перехідні положення Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, згідно ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є державне управління з контролю за використанням та охороною земель. Відповідно до ст.6 вказаного Закону до повноважень управління, зокрема, віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства у процесі укладення цивільно-правових угод, передачу у власність, надання у користування, в тому числі в оренду земельних ділянок; ведення державного обліку та реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Таким чином, оскільки даний спір виник в зв’язку з порушенням вимог земельного законодавства під час набуття у власність земельних ділянок СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський", з огляду на вищевикладені правові норми, судова колегія відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача 1 щодо пред’явлення прокурором позову в інтересах неналежних позивачів.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія за результатами здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008р. не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та залишає апеляційну скаргу відповідача 1 без задоволення. Разом з цим, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року має бути змінено в частині переліку земельних ділянок, які підлягають поверненню у розпорядження територіальної громади села Лісники.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

1. Клопотання представника Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та представника Ходосівської сільської ради про відкладення судового засідання з метою підготовки мирової угоди у справі № 3/116-147-08 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року у справі № 3/116-147-08 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року у справі № 3/116-147-08 змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року в наступній редакції:

"Відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484501:01:008:0388; 3222484501:01:001:1136, 3222484501:01:001:1135, 3222484501:01:001:1134, 3222484501:01:001:1138, 3222484501:01:001:1137 у розпорядження територіальної громади села Лісники. В решті позовних вимог Лісниківської сільської ради відмовити".

4. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 05.11.2008 року у справі № 3/116-147-08 залишити без змін.

5. Матеріали справи № 3/116-147-08 повернути до господарського суду Київської області.