Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.97, 98)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Скандік ТРАК", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2008р. у справі №20/207-08

за позовом відкритого акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Скандік ТРАК", м.Дніпропетровськ

про стягнення 251 491,00 грн.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго", м Хмельницький звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Скандік ТРАК", м.Дніпропетровськ про стягнення 251 491, 00 грн., з яких 208320, 00 грн. за непоставлені автомобілі за договором №Т-83, 23560, 00 грн. пені, 2945, 00 грн. 3% річних, 16 666, 00 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2008 року по справі № 20/207-08 (суддя Пархоменко Н.В.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнено 208 320, 00 основного боргу, у зв’язку з доведеністю матеріалами справи поставки відповідачем тільки 1-го автомобіля.

Відмовляючи позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат, суд послався на те, що за договором від 26.12.2007 року №Т-83 відповідач мав перед позивачем не грошове зобов’язання, а зобов’язання з поставки автомобілів.

В задоволені позову в частині стягнення пені у сумі 23 560, 00 грн. (пункт 5.1 договору) відмовлено, оскільки строк виконання зобов’язання по поставці товару –21.12.2008 року, а позивач просить стягнути пеню з 01.04.2008 року.

Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій без зазначення підстав просив рішення скасувати.

Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною, просить рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Компанією "Скандік ТРАК" та відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією "Хмельницькобленерго" укладений договір купівлі-продажу від 26.12.2007 року №Т-83, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач зобов’язувався передати у встановлений строк у власність позивача автомобіль УАЗ-3909 у кількості 25 одиниць, ціна за одиницю 69 440, 00 грн. (з ПДВ), загальною вартістю 1 736 000, 00 грн. Строк поставки 5 одиниць товару до 31.12.2007 року, решта до 31.11.2008 року з правом дострокової поставки.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату вартості товару постачальнику, визначеної в п.4.1 договору на підставі виставленого рахунку-фактури, на протязі 3-х календарних днів з моменту поставки товару.

12.08.2008 року відповідач надіслав позивачу рахунок від 06.03.2008 року на 4 автомобіля УАЗ-390 994 на суму 277 760, 00 грн.

Платіжним дорученням від 14.03.2008 року №20 позивач перерахував відповідачу 277 760, 00 грн., з зазначенням платежу: "За автомобілі згідно з договору від 27.11.2007 року №Т-83 в тому числі ПДВ 46293, 33 грн.

Позивач надав Акт від 06.05.2008 року серія НДЦ №368173, з якого вбачається, що відповідачем передано позивачу один автомобіль.

Позивач направив відповідачу претензію №07/02-1681 від 03.07.2008року з вимогою поставити автомобілі, яку відповідач отримав 10.07.2008р.

Відповідач надав позивачу гарантійний лист №501 від 25.07.2008 року, в якому зобов'язувався поставити автомобілі у кількості 4-х штук до 01.08.2008р.

Сторони погодившись на попередню оплату змінили умови договору.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 10.12.2008 року єкспреспоштою направив позивачу (вимогу) лист №01/06-2883 від 09.12.2008 року, в якому просив поставити автомобілі у кількості 3-х штук до 17.12.2008 року, а в разі не поставки у встановлений термін повідомляв про розірвання договору на поставку автомобілів з 17.12.2008 року і вимагав повернути кошти за недопоставлений товар (автомобілі в кількості трьох штук) в сумі 208320,00грн.

Таким чином, строк виконання зобов'язання у відповідача настав 21.12.2008 року (враховуючи поштовий пробіг).

Відповідач доказів поставки автомобілів або повернення коштів не надав.

Згідно статті 93 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити ' оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних - 2945,00грн.та інфляційних втрат у сумі -16666,00грн., суд вважає що ці вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а за договором №Т-83 від 26.12.2007року у відповідача виникло не грошове зобов'язання, а зобов'язання з поставки автомобілів.

Не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення пені за затримку поставки товару (пункт 5.1.) у сумі -23560,00грн., оскільки строк виконання зобов'язання узгоджений сторонами 21.12.2008року.

Таким чином вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу (попередньої оплати) -208320,00грн.

В решті позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 208 320, 00 грн., та у відмові решти позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про здійснення забезпечення позову

відповідно до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України,

шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу та

стосується предмету позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов до вірного висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підстави для скасування рішення, які передбачені ст..104 ГПК України (1798-12) , відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Скандік ТРАК", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.