Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі Київської обласної філії

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2008

у справі № 37/650-7/102 (суддя

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Київської обласної філії

до Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації

третя особа позивача

третя особа відповідача

про спонукання до укладення договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення і зв"язку

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2008 р. у справі № 37/650-7/102 позов ВАТ "Укртелеком" в особі Київської обласної філії до Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про спонукання до укладання договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення і зв’язку залишений без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняті нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного висновку.

Позивач звернувся до суду про спонукання відповідача укласти договір експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення і зв’язку, посилаючись на те, що апаратура та технічні засоби системи оповіщення знаходяться на балансі відповідача, а змонтовані на структурних підрозділах електрозв’язку позивача. Позивач виконує роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку цивільної оборони Київської області, які є комплексом технічних пристроїв, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Згідно Інструкції № 210/119 від 16.08.2000 (z0207-01) "Про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони підприємствами електрозв’язку України" підприємства електрозв’язку здійснюють експлуатаційно-технічного обслуговування засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони на договірних засадах, а оплата здійснюється за тарифами Державного комітету зв’язку та інформатизації України.

Сторонами складені акти від 08.08.07 та 09.08.07, що апаратура знаходиться у справному стані та підтримується у постійній готовності, що на думку позивача підтверджує належне виконання вимог чинного законодавства, тоді як відповідач нерегулярно та не в повному обсязі сплачує вартість виконаних робіт, в зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі 182933,50 грн., але відповідач відмовляється від укладання договору посилаючись на відсутність коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що ст. 627 ЦК України встановлює, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тому, суд не може примусити відповідача укласти договір, оскільки на це останній не має намірів та бажання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Зі змісту ст. ст. 6, 627 ЦК України вбачається, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб’єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента. Таким чином, суд не може примусити відповідача, у разі його незгоди, укласти договір.

Але, судом першої інстанції не врахована специфіка відносин, оскільки Закон України "Про цивільну оборону України" (2974-12) встановлює, що цивільна оборона є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом; спеціально уповноважений центральний орган, до яких відноситься відповідач, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони відповідно до Закону України "Про поставки продукції державних потреб" (493/95-ВР) ( ст.ст. 1-2,14).

Відповідно до Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ № 192 від 15.02.99 (192-99-п) , підприємства електрозв’язку (позивач) забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО; оплата послуг зв’язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв’язку.

Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО відповідно до Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" (493/95-ВР) віднесено до приоритетних.

Позивач звернувся з позовом про спонукання укласти новий договір, а не, наприклад, продовження дії попередньо укладеного договору або внесення змін до договору щодо строку його дії, тощо.

Тому, колегія суддів вважає вимоги позивача (станом на 2009 рік) про спонукання відповідача на укладання договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО на період дії 2007 року є хибними.

Позивач, правами наданими ст. 22 ГПК України не скористався, з відповідними заявами або клопотаннями про уточнення позовних вимог, про зміну підстави або предмету позову не звертався.

Суд дійшов висновку, що позивач вимагає стягнення коштів за фактичне експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО за період з 2007 по серпень 2008 року, але відповідно до ст. 83 ГПК України суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.

Однак, позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду з відповідним позовом про стягнення коштів за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО на підставі підписаних сторонами актів виконання робіт.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 37/650-7/102 від 08.12.2008 р. залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

24.04.09 (відправлено)