розглянувши апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області та апеляційну скаргу фермерського господарства "Розділля –2004" на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року

у справі № 2/229-08 (головуючий суддя –О.В. Конюх)

за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

2. Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Києві та Київській області, м. Київ

до 1. Бориспільської районної державної адміністрації, м. Бориспіль

2. Фермерського господарства "Розділля –2004", с. Проців

про визнання недійсним договору купівлі –продажу землі від 05.11.2004 року та державного акту на право власності на земельну ділянку,

Господарський суд Київської області рішенням від 16.12.2008 року позов Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Києві та Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Розділля –2004"про визнання недійсним договору купівлі –продажу землі від 05.11.2004 року та державного акту на право власності на земельну ділянку, задовольнив частково (а.с. 126 –133).

Не погодившись із прийнятим рішенням, Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області подав апеляційне подання, в якому просив рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року по справі № 2/229-08 скасувати в частині припинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про зобов’язання ФГ "Розділля –2004"повернути земельну ділянку площею 100 га до земель запасу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області та прийняти нове рішення яким позовні вимоги міжрайонного природоохоронного прокурора задовольни у повному обсязі (а.с. 142 –145).

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційному поданні, Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає частковому скасуванню.

ФГ "Розділля –2004"не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції також звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року по справі № 2/229-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю (а.с. 155 –159).

ФГ "Розділля –2004"в обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Перший позивач у відзиві на апеляційне подання підтримує доводи Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області, а у відзиві на апеляційну скаргу другого відповідача заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі ФГ "Розділля –2004"(а.с. 165 –167, 183 –186).

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та апеляційне подання, доводи викладені в апеляційному поданні підтримує у повному обсязі, просить рішення господарського суду скасувати в частині припинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про зобов’язання ФГ "Розділля –2004"повернути земельну ділянку площею 100 га до земель запасу Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області та просить прийняти нове рішення яким позовні вимоги міжрайонного природоохоронного прокурора задовольни у повному обсязі (а.с. 168 –169).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційне подання та апеляційна скарга були прийняті до розгляду та об’єднані в одне апеляційне провадження (а.с. 135 –136).

Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2009 року в порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжувався (а.с. 197 –198).

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 року склад колегії суддів був змінений, головуючий суддя –Федорчук Р.В., судді: Гаврилюк О.М., Лобань О.І. (а.с. 200).

У судових засіданнях представник прокуратури та першого позивача надали пояснення суду та підтримали доводи викладені в апеляційному поданні, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу ФГ "Розділля –2004"вважають необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник другого відповідача в судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційному поданні, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги ФГ "Розділля –2004" вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року таким, що підлягає скасуванню.

Представник другого позивача та першого відповідача в судові засідання не з’являлись, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники другого позивача та першого відповідача про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) "у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що відсутність представників другого позивача та першого відповідача не перешкоджає повному та об’єктивному розгляду апеляційного подання та апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року.

23.04.2009 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як свідчать п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області таким, що підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу ФГ "Розділля –2004" до повного задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Київської області, Бориспільська районна державна адміністрація розпорядженням № 924 від 04.11.2004 року вирішила продати ФГ "Розділля – 2004"у власність за плату земельну ділянку загальною площею 100 га, з них: сіножатей 92,2 га, боліт 6,4 га, під водою 1,4 га, для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 13).

Даним розпорядженням затверджено ціну продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення в розмірі 686 394, 08 грн.

На виконання умов розпорядження № 924 від 04.11.2004 року, між Бориспільською РДА та ФГ "Розділля –2004" 05.11.2004 року було укладено договір купівлі –продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Козій А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6330 (а.с. 13 –17).

За умовами даного договору Бориспільська РДА передала у власність ФГ "Розділля –2004"земельну ділянку для ведення фермерського господарства загальною площею 100 га, з них: сіножатей 92,2 га, боліт 6,4 га, під водою 1,4 га, а ФГ "Розділля –2004"зобов’язується прийняти земельну ділянку та оплатити її вартість в сумі 686 394, 08 грн.

На підставі розпорядження Бориспільської РДА від 04.11.2004 року № 924 та договору купівлі –продажу земельної ділянки від 05.11.2004 року ТОВ "Широта"було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ФГ "Розділля –2004"загальною площею 100 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Процівської сільської ради Бориспільського району та 27.12.2004 року Бориспільською РДА ФГ "Розділля –2004"було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 266444 (а.с. 66 –71, 18).

Київська обласна державна адміністрація на підставі протесту прокуратури Київської області від 16.07.2008 року на розпорядження голови Бориспільської РДА від 04.11.2004 року № 924 "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ФГ "Розділля –2004", розпорядженням № 1202 від 05.09.2008 року скасувала розпорядження районної ради № 924 про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ФГ "Розділля –2004"в розмірі 100 га (а.с. 23).

Господарський суд Київської області визнаючи договір купівлі –продажу земельної ділянки від 05.11.2004 року недійсним, виходив з того, що ФГ "Розділля –2004"набув права власності на землі сільськогосподарського призначення в розмірі 100 га всупереч п. 13 перехідних положень ЗК України (2768-14) .

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами.

Із змісту ст. 325 ЦК України вбачається, що законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Пунктом 13 перехідних положень ЗК України (2768-14) передбачено, що на період до 1 січня 2015 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів.

Як зазначалось вище, ФГ "Розділля –2004"придбало за спірним договором земельну ділянку загальною площею 100 га, з яких: сіножатей 92,2 га, боліт 6,4 га, під водою 1,4 га.

Частиною 1 ст. 19 ЗК України визначено, що землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико –культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Із змісту ч. 2 ст. 22 ЗК України вбачається, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

З матеріалів справи вбачається, що ФГ "Розділля –2004"придбало у Бориспільської РДА за спірним договором 92,2 га земель сільськогосподарського призначення, 6,4 га земель під болотами та 1,4 земель, що знаходяться під водою.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, ФГ "Розділля –2004"придбало у Бориспільської РДА 7,8 га земель водного фонду та 92,2 земель сільськогосподарського призначення, що не порушує п. 13 перехідних положень ЗК України (2768-14) .

Дана обставина не була врахована судом першої інстанції, що призвело до неправильного прийняття рішенні судом першої інстанції.

Щодо висновку суду першої інстанції про заборону законодавством України придбання у приватну власність юридичними особами земельних ділянок під водою більше ніж 3 га колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Земельним кодексом України (2768-14) передбачена заборона в розмірі трьох та більше гектарів при передачі земель водного фонду у власність громадянам та юридичним особам лише при безоплатній передачі. Обмежень щодо розміру земельної ділянки водного фонду під замкненими природними водоймами при набутті на неї прав власності на платній основі чинним законодавством не встановлено.

Таким чином, земельні ділянки, що знаходиться під водою придбані на платній основі за договором купівлі – продажу, що не забороняється законом, а з матеріалів справи не вбачається, що спірні земельні ділянки є замкненими природними водоймами, чого не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК.

За результатами аналізу змісту ст.ст. 140 –149 ЗК України щодо припинення права власності на спірну земельну ділянку, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду України прийшла до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для припинення права власності ФГ "Розділля – 2004"на земельну ділянку площею 100 га, яка була придбана за договором купівлі –продажу від 05.11.2004 року.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, право власності яке набуте в передбаченому законом порядку є непорушним, а тому вимоги Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області про визнання недійсним договору купівлі –продажу земельної ділянки від 05.11.2004 року та державного акту на право власності на земельну ділянку не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником другого відповідача в розумінні ст. 33 ГПК України належним чином доведені обставини справи які викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року прийняте за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –105 ГПК України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року у справі № 2/229-08 задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Розділля –2004" на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року у справі № 2/229-08 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Київської області від 16.12.2008 року у справі № 2/229-08 скасувати.

4. Прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

5. Стягнути з державного бюджету на користь фермерського господарства "Розділля –2004"(код ЄДРПОУ 33134012) 42, 50 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи.

7. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

8. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.