В жовтні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення 30 775 908, 91 грн., з яких: 18 124 835, 28 грн. – заборгованості за поставлений газ згідно Договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006, 2 011 095, 47 грн. – пені, 9 118 576, 31 грн. – інфляційних, 1 521 401, 85 грн. – 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у даній справі визнано недійсним повністю односторонню угоду Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2009 № 31\15-2678 на суму 3401147,16 грн. Визнано недійсним повністю односторонню угоду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18\2217 від 18.10.2007 на суму 5613011,26 грн.

Позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України 15 607 992, 36 грн. – боргу, 1 732 700, 96 грн. – пені, 8 082 612, 92 грн. – інфляційних, 1 311 593, 47 грн. – 3% річних, 22 151, 74 грн. – держмита та 205, 01 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення в частині визнання недійсною односторонню угоду Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2009 № 31/15-2678 на суму 3401147,16 грн. та в частині відмови в позові, прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, з посиланням на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи.

28.04.2010 від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що сторони не дійшли згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5 717 018, 43 відповідно до заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №18/686 від 11.03.2008, оскільки позивач не погодився з даним зарахуванням, що підтверджується листом №31/19 від 01.04.2008. У зв’язку з чим, висновок місцевого господарського суду про припинення зобов’язання на підставі заяви ВАТ "Чернігівгаз" суперечать положенням статті 601 Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування рішення в цій частини. На підставі вказаного висновку, є помилковим рішення суду першої інстанції щодо перерахунку інфляційних та 3% річних.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було надано жодних заперечень з приводу заяви позивача про зарахування зустрічних позовних вимог №31/15-2678 від 25.03.2009, у зв’язку з чим, в силу статті 205 Цивільного кодексу України мовчання відповідача є згодою. Таким чином, дана заява є дійсною та повинна бути відображена в бухгалтерському обліку сторін.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу та доповнення до неї від ВАТ "Чернігівгаз" не надійшло, однак представник відповідача в судому засіданні заперечував проти її мотивів та вимог, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу та доповнення до неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

29.12.2006 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Чернігівгаз" (покупець) був укладений Договір на постачання природного газу № 18/613-06/07-168 (далі – Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в січні 2007 року природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору газ, що постачається за даним Договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного спору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник передає покупцеві газ в обсязі до 6 632,000 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2007 до Договору, пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2007 році природний газ, надалі газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору". Пункт 2.1. доповнено підпунктом 2.1.1.: "2.1.1. Постачальник передає покупцеві в лютому 2007 року газ в обсязі до 7 273, 000 тис.куб.м.". Пункт 5.1.: "5.1. Ціна за 1000 кубічних метрів газу без врахування тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, а також цільової надбавки до тарифу на газ (2%), становить 720, 00 грн., крім того ПДВ 20%; вартість транспортування газу магістральними мережами ДК "Укртрансгаз" становить 30,70 грн., крім того ПДВ 20%. Разом до сплати за 1000 куб.м.газу – 750,70 грн., крім того ПДВ 20%." Пункт 11.1.: "11.1. Даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 28.02.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 2 від 28.02.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.2.: "2.1.2. Постачальник передає покупцеві в березні 2007 року газ в обсязі до 5 829, 000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.03.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 3 від 30.03.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.3.: "2.1.3. Постачальник передає покупцеві в квітні 2007 року газ в обсязі до 3 361,000 тис.куб.м." Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 30.04.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 4 від 27.04.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.4.: "2.1.4. Постачальник передає покупцеві в травні 2007 року газ в обсязі до 711,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.05.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 5 від 30.03.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.5.: "2.1.5. Постачальник передає покупцеві в червні 2007 року газ в обсязі до 545,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 30.06.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 6 від 05.07.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.6.: "2.1.6. Постачальник передає покупцеві в липні 2007 газ в обсязі до 524,000 тис.куб.м.". Пункт 5.1. викладено в наступній редакції: "5.1. ціна за 1000 кубічних метрів газу з урахуванням витрат із зберігання та без врахування тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, а також цільової надбавки до тарифу на газ (2%), становить 740, 00 грн., крім того ПДВ 20%; вартість транспортування газу магістральними мережами ДК "Укртрансгаз" та/або ДК "Укргазвидобування" та/або ВАТ "Укрнафта" становить 30,70 грн., крім того ПДВ 20%. Разом до сплати за 1000 куб.м.газу – 770, 70 грн., крім того ПДВ 20%.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.07.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 7 від 31.07.2007до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.7.: "2.1.7. Постачальник передає покупцеві в серпні 2007 року газ в обсязі до 220,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.08.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 8 від 31.08.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.8.: "2.1.8. Постачальник передає покупцеві в вересні 2007 року газ в обсязі до 425,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 30.09.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 9 від 28.09.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.9.: "2.1.9. Постачальник передає покупцеві в жовтні 2007 року газ в обсязі до 1 373,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.10.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 10 від 31.10.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.10.: "2.1.10. Постачальник передає покупцеві в листопаді 2007 року газ в обсязі до 4 647,000 тис.куб.м.". Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 30.11.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

Додатковою угодою № 11 від 30.11.2007 до Договору, доповнено пункт 2.1. підпунктом 2.1.11.: "2.1.11. Постачальник передає покупцеві в грудні 2007 року газ в обсязі до 6 647,000 тис.куб.м." Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: "11.1. Даний договір набирає чинності з 01.01.2007 і діє в частині поставки газу до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод.".

На виконання умов Договору протягом січня-грудня 2007 року позивач передав відповідачу природний газ в обсязі 29 970,353 тис.куб.м. на суму 27 092 986 грн. 13 коп., що підтверджується двохсторонніми актами передачі-приймання газу від 31.01.2007, 28.02.2007, 31.03.2007, 30.04.2007, 31.05.2007, 30.06.2007, 31.07.2007, 31.08.2007, 30.09.2007, 31.10.2007, 30.11.2007, 31.12.2007, які підписано сторонами, скріплено печатками.

Відповідач щодо кількості та вартості отриманого газу не заперечував.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши лише позивачу 5 767 975, 34 грн. (27.11.2007 –200 000, 00 грн.; 05.12.2007 – 196 451, 74 грн.; 05.12.2007 – 236 620, 66 грн.; 05.12.2007 – 485 474, 41 грн.; 12.12.2007 – 152 321, 50 грн.; 12.12.2007 – 347 872, 87 грн.; 13.12.2007 –224 000, 00 грн.; 13.12.2007 – 276 000, 00 грн.; 13.05.2008 – 3 649 234, 16 грн.), що підтверджується виписками з поточних рахунків позивача та відповідача.

Крім того, суд вважає проведеною оплату за поставлений природний газ в сумі 5 717 018,43 грн., здійснену шляхом зарахування однорідних вимог, згідно заяви відповідача № 11.03.2008 №18/686.

Заперечення позивача щодо припинення зобов’язання, шляхом проведення заліку однорідних вимог, відповідно до заяви відповідача № 11.03.2008 № 18\686 на суму 5 717 018, 43 грн., колегією суддів не приймається до уваги з наступних підстав.

11.03.2008 відповідачем була направлена позивачеві заява № 18/686 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, згідно якої ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зменшує кредиторську заборгованість на суму 5 717 018, 43 грн. по договору про надання послуг по транспортуванню природного газу від 01.02.2007 № 06/07-219-18/7 за надані послуги по транспортуванню природного газу для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій та котелень промислових підприємств перед ВАТ "Чернігівгаз" та відповідно відображає в бухгалтерському обліку як зменшення дебіторської заборгованості ВАТ "Чернігівгаз" на суму 5 717 018, 43 грн. за Договором № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006 на постачання природного газу для потреб бюджетних установ. Відповідно зобов’язання сторін на суму 5 717 018, 43 грн. за договорами № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006 та № 06/07-219-18/7 від 01.02.07р. припиняються.

Факт отримання позивачем вказаної заяви підтверджується реєстраційним вхідним номером позивача 3165/2 від 17.03.2008 на заяві № 18/686 від 11.03.2008 та листом позивача від 01.04.2008 № 31/19-3253 про відмову у проведенні взаємозаліку однорідних вимог.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов’язаннях і при цьому кредитор за одним зобов’язанням є боржником в іншому зобов’язанні; однорідність вимог; строк виконання зобов’язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент; ясність вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір № 06/07-219-18/7 від 01.02.2007 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році. Відповідно до вказаного договору відповідач надав послуги позивачеві по транспортуванню природного газу по ТКЕ за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 на загальну суму 18 827 044, 35 грн., оплату за які позивач, згідно з пунктом 5.2 вказаного договору, повинен здійснювати на підставі акту виконаних послуг з транспортування до 10 числа місяця, наступного за звітним. Станом на 17.03.2008 позивачем була здійснена оплата лише на суму 10 794 154, 65 грн., заборгованість становила 8 032 889, 70 грн.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається із Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.07.2008 по справі № 12/142 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ "Чернігівгаз" про стягнення 12 091 803, 63 грн. заборгованості за поставлений природний газ по договору від 19.12.2005 № 06/05-1912, позовні вимоги задоволено частково. Дане рішення залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008. Під час розгляду справи № 12/142 судом також досліджувалось питання щодо обсягу та вартості наданих позивачеві відповідачем послуг по Договору № 06/07-219-18/7 від 01.02.2007 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, та сума оплати 5 717 018, 43 грн., яка проведена шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно заяви відповідача від 11.03.2008 № 18/686. Дана сума була врахована в загальну суму оплат 16 511 173, 01 грн., які включали в себе також оплати: по заяві позивача – ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" № 31/19-3214 від 06.04.2007 про проведення взаємозаліку однорідних вимог на суму 5 613 011, 26 грн.; заяв відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/19-5060 від 31.05.2007 на суму 1 227 867, 86 грн.; вимог № 31/19-10801 від 24.10.2007 на суму 538 944, 76 грн.; вимог № 31/19-12221 від 30.11.2007 на суму 1 407 788, 57 грн., вимог № 31/19-8213 від 13.08.2007 на суму 1 046 351, 49 грн., вимог №31/19-8689 від 27.08.2007 на суму 458 940, 91 грн.; вимог № 31/19-9708 від 24.09.2007 на суму 501 249, 76 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на 17.03.2008 між сторонами дійсно існували зустрічні однорідні вимоги, і відповідно зобов’язання сторін на суму 5 717 018, 43 грн. за договорами № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006 та № 06/07-219-18/7 від 01.02.2007 припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за правовою природою припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформлюється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням всіх матеріалів і обставин справи.

Правочин про залік зустрічних однорідних вимог на суму 5 717 018, 43грн. є чинним, і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Суд першої інстанції керуючись повноваженнями, наданими пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсними повністю односторонню угоду Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2009 № 31/15-2678 на суму 3401147,16 грн. та односторонню угоду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18/2217 від 18.10.2007 на суму 5613011,26 грн.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції сторонами було подано декілька заяв про зарахування зустрічних позовних вимог, а саме, заява позивача вих.№31/15-2678 від 25.03.2009 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 3 200 175, 51 грн. в рахунок оплати відповідачем по договору на постачання природного газу від 29.12.2006 №18/613-06/07-168, та заява відповідача вих.№ 18/2217 від 18.10.2007 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5 613 011, 26 грн.

Згідно із заяви позивача вих.№ 31\15-2678 від 25.03.2009 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 3 200 175, 51 грн., зобов’язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на суму 3 401 147, 16 грн. припиняються за Договором № 06/07-219-18/7 від 01.02.2007 та зобов’язання ВАТ "Чернігівгаз" по Договору № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006 на суму 3 200 175, 51 грн. та Договору № 06/05-1912 від 19.12.2005 на суму 200 971, 65 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.07.2008 по справі № 12/142 також встановлено, що між сторонами було укладено договір № 06/07-219-18/7 від 01.02.2007 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році. Відповідно до вказаного договору відповідач надав послуг позивачеві по транспортуванню природного газу по ТКЕ за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 на загальну суму 18 827 044, 35 грн., оплату за які позивач, згідно п.5.2 договору, повинен здійснювати на підставі акту виконаних послуг з транспортування до 10 числа місяця, наступного за звітним. Позивачем була здійснена оплата лише на суму 16 511 173, 01 грн., станом на 26.06.2008 заборгованість становила 2 315 871, 27 грн., яка була погашена шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 315 871, 27 грн., згідно заяви ВАТ "Чернігівгаз" № 18/1405 від 26.06.2008 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що станом на 25.03.2009, дату направлення позивачем відповідачеві заяви про залік зустрічних однорідних вимог № 31\15-2678 від 25.03.2009, була відсутня заборгованість позивача перед відповідачем в сумі 3 401 147, 16 грн. за договором № 06\07-219-18\7 від 01.02.2007 за надані послуги з транспортування природного газу в 2007 році.

За таких обставин, твердження позивача щодо правомірності проведення взаємозаліку на суму 3 200 175, 51грн. в рахунок оплати відповідачем по договору на постачання природного газу № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006, згідно заяви позивача про залік зустрічних однорідних вимог № 31/15-2678 від 25.03.2009, викладені в поясненнях позивача від 14.01.2010 (вх.№471), судом до уваги не можуть бути прийняті.

Твердження відповідача про те, що в рахунок оплати ним проведено взаємозалік однорідних вимог на суму 5 613 011, 26 грн. згідно його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18/2217 від 18.10.2007, судом також до уваги не може бути прийнято, оскільки як зазначено в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18/2217 від 18.10.2007 відповідачем проводився взаємозалік на суму 5 613 011, 26 грн. по Договору №06/07-219 від 01.02.2007 про транспортування природного газу та Договору № 18/613-06/07-168 від 29.12.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 у справі №37/275-6/63 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсною заяви ДК "Газ України" щодо зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/19-3214 від 06.04.2007, у задоволенні позовних вимог відмолено та встановлено, що 06.04.2007 ДК "Газ України" направив відповідачу заяву № 31/19-3214 про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог, відповідно до якої ДК "Газ України" зменшив дебіторську заборгованість ВАТ "Чернігівгаз" на суму 5 068 187, 32 грн. за Договором № 10/16-1454 від 25.12.2000, на 458 236, 74 грн. за Договором № 06/01-743 від 28.12.2001, на суму 86 587, 20 грн. за Договором № 06/04-248 від 24.02.2004 та відповідно зменшив кредиторську заборгованість перед позивачем на суму 5 613 011, 26 грн. за договором № 06/07-219 від 01.02.2004.

Таким чином, за заявою ДК "Газ України" 31/19-3214 від 06.04.2007 було проведено взаємозалік однорідних вимог на суму 5 613 011, 26 грн. за Договором № 06/07-219 від 01.02.2004 та на суму 5 068 187, 32 грн. за Договором № 10/16-1454 від 25.12.2000, на 458 236, 74 грн. за Договором № 06/01-743 від 28.12.2001, на суму 86 587, 20 грн. за Договором №06/04-248 від 24.02.2004.

З розрахунку заборгованості за Договором № 06/07-219 від 01.02.2004 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, станом на 18.10.2007, наданого сторонами, вбачається, що у ДК "Газ України" НАК "Нафтога України" була відсутня перед ВАТ "Чернігівгаз" заборгованість в сумі 5 613 011, 26 грн. за даним Договором.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. (частина 1).

Відповідно до частини статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, одностороння угода позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/15-2678 від 25.03.2009 на суму 3 401 147, 16 грн. та одностороння угода відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 18/2217 від 18.10.2007 на суму 5 613 011, 26 грн. суперечать статтям 203 та 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсними повністю вищезазначені односторонні угоди.

З врахуванням вищевикладеного, заборгованість відповідача перед позивачем на дату звернення до суду у даній справі становить 15 607 992, 36 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (частини 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (статті 526, 525 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений газ згідно Договору на постачання природного газу №18/613-06/07-168 від 29.12.2006 підлягає частковому задоволенню у сумі 15 607 992, 36 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 9 118 576, 31 грн. інфляційних за період з лютого 2007 року по жовтень 2009 року та 3% річних за період з 11.02.2007 по 15.10.2009 в розмірі 1 521 401, 85грн. підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини, оскільки згідно частини 1 даної статті боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, а входять до складу грошового зобов’язання, з огляду на що, їх стягнення не залежить від вини боржника у простроченні грошового зобов’язання.

Оскільки судом встановлено прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу на суму 15 607 992, 36 грн., сума інфляційних та 3% річних підлягає нарахуванню з урахуванням викладених вище обставин.

Таким чином інфляційні за період прострочки оплати з лютого 2007 року по жовтень 2009 року підлягають стягненню в сумі 8 082 612, 92 грн. та 3% річних за період з 11.02.2007 по 15.10.2009 підлягають стягненню в сумі 1 311 593,47 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 011 095, 47 грн. за період з 15.04.2009 по 15.10.2009 підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу

В силу частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.3 Договору неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Судом було встановлено прострочку виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, але враховуючи, що станом на 15.04.2009 (дату початку періоду нарахування пені) заборгованість становила 15 607 992, 36 грн., позивач звернувся до суду з позовними вимогами 15.10.2009, відповідно розмір пені за прострочку оплати за період з 15.04.2009 по 15.10.2009 підлягає стягненню в сумі 1732700,96 грн.

Заперечення відповідача про те, що заборгованість виникла у зв’язку з несвоєчасною оплатою за природний газ безпосереднім споживачем природного газу – бюджетними організаціями, і тому у відповідача відсутня вина у прострочці оплати за отриманий природний газ до уваги судом не приймаються, оскільки умовами Договору № 18/613-06/07-168 на постачання природного газу від 29.12.2006 не передбачено залежність оплати відповідачем отриманого природного газу від отримання коштів від споживачів за спожитий природний газ.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Апеляційна скарга є необґрунтовано та спростовується вищевикладеним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2010 по справі № 12/157/20 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.