Рішенням господарського суду Донецької області від18.02.2009р. у справі № 43/72пд позовні вимоги Малого приватного підприємства "Огонек" м. Комсомольське до Комсомольської міської ради м. Комсомольське про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1203 га, розташованої по вул. Маяковського, 1/а-11-3 під розміщення автостоянки задоволені.

Зобов’язано Комсомольську міську раду (87250, м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, вул. Леніна, 12а, код ОКПО 04053312) укласти з Малим приватним підприємством "Огонек" (87250, м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, вул. Маяковського, 1/А-11, код ЄДРПОУ 19384368) договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1203 га, розташованої по вул.. Маяковського, 1/а-11-3 у м. Комсомольську під розміщення автостоянки.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що підстав, обумовлених п. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, для відмови в продажу земельної ділянки, в даному випадку не існує. Обов’язковість укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, при відсутності підстав для відмови в продажу, визначено приписами Земельного кодексу України (2768-14) .

Відповідач, Комсомольська міська рада м. Комсомольське Донецької області, не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Донецької області від 18.02.2009 р. у справі № 43/72пд, звернулась з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає, що рішення суду прийнято при неповному з?ясуванні обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування заявлених вимог, відповідач посилається на те, що суд не прийняв до уваги те, що Комсомольська міська рада у своєму рішенні № 5/18-486 від 17.04.08р. відмовила у продажі земельної ділянки перш за все керуючись ст. 83 Земельного кодексу України, згідно якої до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, відносяться землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи та інш.). Спірна зеиельна ділянка площею 0,1203га є складовою частиноюд площі автостанції. Крім того, посилається на те, що позивач не надав документів, що необхідні для прийняття рішення про продаж земельної ділянки, а саме не надав жодних документів, що підтверджують достатність площі автостанції для забезпечення руху автобусів, переміщення пасажирів до місця посадки і висадки. Окрім означеного, вважає, що суд першої інтсанції безпідставно керувався не встановленими належним чином фактами щодо скасування рішень Комсомольської міської ради № 5/17-446 від 19.03.08р. та № 5/18486 від 17.04.08р., оскільки рішення суду якими було скасовані дані рішення ради оскаржуються в апеляційному порядку .

Позивач, Мале приватне підприємство "Огонек"м.Комсомольське, у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача, що був присутній в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вважає що скарга є безпідставною, а прийняте судом рішення –законним.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Комсомольської міської ради від 30.07.04 за № 4/19-312 затверджено проект відводу земельної ділянки, розташованого в м. Комсомольське по вул. Маяковського площею 0,1203га під розміщення автостоянки для обслуговування магазину МПП "Огонек", вирішено передати зазначену земельну ділянку в оренду МПП "Огонек" строком на 10 років.

13.04.05р. між Малим приватним підприємством "Огонек"м.Комсомольське та Комсомольською міською радою, м. Комсомольське був укладений договір оренди землі, за умовами якого Комсомольська міська рада як орендодавець передала, а МПП "Огонек" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1203 га, яка знаходиться у м. Комсомольське по вул.. Маяковського (територія ринку) на десять років для розміщення автостоянки для обслуговування магазину. Цільове призначення земельної ділянки –комерційне використання.

Межі земельної ділянки (кадастровий номер 1424510400:01:002:0057) виділені в натурі, про що свідчить план (схема) меж земельної ділянки серії ІІ-ДН, ділянка передана орендареві за актом прийому-передачі.

Згідно з п. 30 цього договору орендар має право переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки.

18.12.06р. позивач звернувся до відповідача з заявою щодо згоди на приватизацію орендованої земельної ділянки.

Рішенням від 13.09.07 за № 5/12-298 Комсомольська міська рада дала згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 0,1819га, в тому числі під розміщення торгових рядів площею 0,0616 га, розташованих по вул. Маяковського, 1/а-11-2 та під розміщення автостоянки площею 0,1203 га, розташованої по вул. Маяковського, 1/а-11-3, у власність шляхом продажу МПП "Огонек".

Позивачеві погоджено здійснення підготовки матеріалів по експертно-грошовій оцінці земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу, та проведення проектно-вишукувальних робіт на ділянці. Земельну ділянку на строк проведення проектно-вишукувальних робіт зарезервовано.

Донецькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсів" на замовлення позивача здійснено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 14.03.08, який затверджено Головним управлінням земельних ресурсів у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці, позивачем збудовано будівлю контрольно-пропускного пункту та зроблено асфальтне покриття.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта –збудованих критих торгівельних рядів та автостоянки на ринку в м. Комсомольське, вул. Маяковського, 1/а-11-2,3 затверджений розпорядженням голови Старобешівської райдержадміністрації від 19.07.07 № 518, зареєстрований Старобешівською інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю 24.07.07.

Право власності на об’єкти нерухомості –будівля КПП автостоянки А-1, замощення, І, зареєстроване в Старобешівському бюро технічної інвентаризації 01.08.07 на підставі свідоцтва про право власності САВ № 272675 від 25.07.07, виданого Старобешівською райдержадміністрацією.

Рішенням Комсомольської міської ради № 5/17-446 від 19.03.08 розгляд питання продажу земельної ділянки площею 0,1203 га по вул. Маяковського, 1/а-11-3 був відкладений до наступної сесії через відсутність укладення сервітуту на земельній ділянці МПП "Огонек" та висновку Державної автомобільної інспекцієї про достатність площі для обслуговування автостанції.

17.04.08 Комсомольською міською радою прийнято рішення № 5/18-486, за яким рішення міськради від 13.09.07 № 5/12-298 "Про попереднє узгодження місця розташування об’єкта на земельній ділянці несільськогосподарського призначення, який підлягає продажу МПП "Огонек" (Камчатній Галині Іванівні) площею 0,1203 га, розташованої по вул. Маяковського 1/а-11-3" скасоване.

Підставою такого рішення визначено те, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а також перспективою розвитку транспортного сполучення автостанції м. Комсомольське (висновок ДАІ Старобешівського району), та з посиланням на те, що це земля загального користування та продаж земельної ділянки утруднить доступ на ринок та розвиток транспортного сполучення міста.

Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 12.01.09р. за участю тих саме сторін рішення Комсомольської міської ради від 19.03.08 № 5/17-446 та від 17.04.08 № 5/18-486 скасовані, Комсомольську міську радо зобов’язано вирішити питання про продаж земельної ділянки малому приватному підприємству "Огонек".

В задоволенні позову Комсомольської міської ради до МПП "Огонек" про визнання недійсним свідоцтва про право власності та відклик підпису з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акту зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частина друга вказаної статті встановлює, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписом ст. 9 Закону України "Про оренду землі" орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власність покупців цих ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником нерухомого майна, а саме критих торгівельних рядів, автостоянки, будівлі КПП автостоянки літ А-1, замощення літ І, що розташовано за адресою : Донецька обл., Старобешівський район, м.Комсомольське, вул. Маяковського, 1/а-11-3 на спірній земельній длянці.

При цьому, як про це вірно позначено судом першої інтсанції відповідачем не доведено, що позивачем свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.07.07 одержано обманним шляхом, Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта –збудованих критих торгівельних рядів та автостоянки на ринку в м. Комсомольське, вул. Маяковського, 1/а-11-2,3 затверджений у встановленому порядку та не визнаний недійсним компетентними органами з посиланням на чинне законодавство.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам визначено у статті 128 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації.

У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. До заяви додається: державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі; план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта; свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

На підставі вищевказаних документів сільська, селищна, міська рада у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови, які встановлені частиною 5 ст. 128 Земельного кодексу України про порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Матеріали справи містять в собі Заяву позивача, Малого приватного підприємства "Огонек" м. Комсомольське, від 18.12.06р. про надання згоди на приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1819га. При цьому, до заяви були додані : робочий проект торгівельних рядів, автостоянки, Договір оренди земельної ділянки, технічний паспорт, висновок місцевого органу державного пожежного надзору.

Згідно з п. 5 ст. 128 Земельного кодексу України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави, обумовлені п. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, для відмови в продажу земельної ділянки, в даному випадку відсутні.

При цьому, судова колегія також як і суд першої інстанції, підстави викладені в рішенні від 19.03.08 № 5/17-446 щодо відсутності сервітуту, вважає необгрунтованими та до уваги не приймає, оскільки перехід права власності до нового власника не є перешкодою для встановлення сервітуту на земельну ділянку, оскільки за нормою ст. 98 Земельного кодексу України правом земельного сервітуту є право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) . Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначене рішення Старобешівського районного суду від 12.01.09р. скасоване.

Стосовно посилань скаржника на те, що суд першої інтсанції безпідставно керувався не встановленими належним чином фактами щодо скасування рішень Комсомольської міської ради № 5/17-446 від 19.03.08р. та № 5/18486 від 17.04.08р., оскільки рішення суду якими було скасовані дані рішення ради, оскаржуються в апеляційному порядку, судова колегія вважає зауважити наступне.

Для господарського суду під час вирішення справи є обов"язковими і мають значення для вирішення спору факти, які встановлені судом в рішенні, що набрало законної сили. На момент винесення оспорюваного рішення також як і під час апеляційного провадження Постанова Старобешівського районного суду Донецької області від 12.01.09р. є такою, що набрала законної сили, та доказів які б спростовували даний факт сторонами не надано. Таким чином, в данному випадку судом першої інтсанції правомірно та обгрунтовано застосовані положення ст. 35 Господарського процессуального кодексу України.

Пункт 8 ст. 128 Земельного Кодексу України кореспондується з ч.5 ст. 201 ЗК України та також прямо вказує, що вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. В наступний час діє методика, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.02 № 1531 "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок" (1531-2002-п) .

Пунктом 2 статті 201 Земельного Кодексу України встановлені два типи грошової оцінки земельних ділянок –нормативна та експертна, залежно від призначення та порядку проведення грошової оцінки. Частина 4 цієї ж статті встановлює, що при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок повинна застосовуватися саме експертна грошова оцінка. Згідно частини 5 ст.201 ЗК України така грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи містять Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення для розміщення автостоянки для обслуговування магазину на території м.Комсомольське по вул. Маяковського буд. 1/а-11-3 Старобешівського району Донецької області (а.с. 28). Із звіту вбачається, що він складений вповноваженою на вчинення таких дій особою та із застосуваннням визначенного методікою порядку. Так, в звіті ринкова вартість земельної ділянки несільськогосподарского призначення площею 0,1203га для розміщення автостоянки для обслуговування магазину на території м.Комсомольське по вул. Маяковського буд. 1/а-11-3 Старобешівського району Донецької області станом на 18.02.2008 р. може становити : 28003,40грн.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.