КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2009 № 48/280
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації"
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.12.2008
у справі № 48/280 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації"
про стягнення 29 989,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Оліфіренко М.І. – генеральний директор
Поліщук Т.А. – дов. від 04.04.2007
від відповідача Яковенко І.М. – дов. № 6 від 17.10.2008
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації" (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 28 845,22 грн. та 3% річних у сумі 1 144,66 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 у справі № 48/280 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Інформаційні комунікації" на користь ТОВ "Аудіотекс" суму переплати в розмірі 20 430,07 грн., 204,30 грн. витрат на сплату державного мита та 80,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в інший частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми переплати за надані аудіотекс-послуги в розмірі 20 430,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки чинним рішенням Господарського суду м.Києва від 09.04.2008 у справі № 9/85-20/463 за позовом ТОВ "Інформаційні комунікації" до ТОВ "Аудіотекс" встановлено факт переплати останнім грошових коштів по договору в розмірі 20 430,07 грн., а відтак, факт наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в силу ч.2 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню. Крім того, місцевим судом зазначено, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції відсутні, оскільки позивачем не доведено наявності вини відповідача в порушені зобов’язання та не надано доказів надсилання відповідачу вимоги про повернення коштів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації", не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою (та уточненнями до неї), у відповідності до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 у справі № 48/280 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом винесено рішення з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому воно повинно бути скасовано.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.
Представник апелянта (відповідача) в судовому засідання апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" (як Оператором) та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації" (як Компанією) було укладено договір про надання Аудіотекс-послуг № 14/2002 від 09.10.2002 (копія договору – а.с. 8-10).
Відповідно до умов названого договору Оператор надає, а Компанія бере у користування Аудіотекс-номери, які компанія зобов’язується використовувати для надання Аудіотекс-послуг серед абонентів телефонної мережі загального користування України (розділ 1 договору).
Згідно з термінами та визначеннями договору про надання Аудіотекс-послуг №14/2002 від 09.10.2002, Оператори зв’язку – це ЗАТ "Утел" та АТ "Укртелеком", які забезпечують доступ абонентам до Аудіотекс-обладнання оператора, облік і тарифікацію трафіка від абонентів, щомісячне формування та виставлення рахунків абонентам за телефонні розмови по Аудіотекс-номерах, здійснення розрахунків з абонентами і оператором.
Пунктом 3.1 названого договору передбачено, що сторони усвідомлюють, що терміни виконання процедури взаєморозрахунків між Компанією і Оператором залежатимуть від термінів сплати Аудіотекс-послуг абонентами. Сплата абонентами Аудіотекс-послуг здійснюється за рахунками, що виставляються Операторами зв’язку.
Обсяг тарифікованих хвилин і Аудіотекс-послуг по кожній Аудіотекс-послузі, що є предметом даного договору, обчислюються на основі даних обліку операторів зв’язку (п.3.4 договору).
Пунктом 3.5 договору встановлено, що підписаний Оператором та Операторами зв’язку акт звірки є достатньою підставою для проведення розрахунків Оператора з Компанією за розповсюдження Аудіотекс-послуг.
Згідно п.3.8 договору оплата частки Компанії від суми аудіотекс-доходів Оператора, що надійшли на рахунок Оператора, здійснюватиметься протягом 5 банківських днів від дати надходження відповідних коштів на рахунок Оператора від Операторів зв’язку. У разі, якщо телефонні компанії перераховують частину коштів за надані аудіотекс-послуги, Оператор перераховує Компанії відповідний відсоток коштів, що належить до перерахування Компанії.
Таким чином, у відповідності до укладеного сторонами договору сплачені кошти реально перераховуються лише тоді, коли їх отримав Оператор (позивач) від Операторів зв’язку (ЗАТ "Утел" та АТ "Укртелеком"), а останні, відповідно, від абонентів своєї мережі.
З матеріалів справи вбачається, що:
- між позивачем та відповідачем за період 2002-2005 років підписано акти виконаних робіт на загальну суму 1 625 402,00 грн. Копії названих документів наявні в матеріалах справи (а.с. 35-52);
- позивачем на рахунок відповідача за період 2002-2005 років перераховано грошові кошти в сумі 1 223 227,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою з особового рахунку від 17.03.2005 (копії - а.с. 18-34);
- в 2007 році ТОВ "Інформаційні комунікації" звернулося з позовом до ТОВ "Аудіотекс" про стягнення 402 174,59 грн. основного боргу та 568,70 грн. штрафу (за період з 01.10.2005 по 28.02.2007) за неналежне виконання договору № 14/2002 від 09.10.2002 та рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2008 у справі № 9/85-20/463 (а.с.53), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 (а.с.59) та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2008 (а.с.136), у позові відмовлено повністю.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2008 у справі № 9/85-20/463 за позовом ТОВ "Інформаційні комунікації" до ТОВ "Аудіотекс" встановлено наступне:
- розрахунок сплати коштів ВАТ "Укртелеком" за послуги Аудіотекс, що надавались в рамках договору № 14/2002 від 09.10.2002, склав 1 202 797,88 грн. (1 625 402,54 грн. х 0,74 = 1 202 797,88 грн., з яких 1 625 402,54 грн. – номінальна вартість послуг, а 0,74 – рівень сплати наданих послуг операторами зв’язку);
- ТОВ Аудіотекс" на рахунок ТОВ "Інформаційні комунікації" за надані послуги фактично сплачено 1 223 227,95 грн;
- переплата ТОВ Аудіотекс" складає 20 430,07 грн. (1 223 227,95 - 1 202 797,88).
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Апелянтом не наведено суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факти, встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2008 у справі № 9/85-20/463, а також не доведено суду наявності будь-яких обставин, які б свідчили про те, що після набрання чинності вказаним рішенням суду якимось чином змінилися правовідносини сторін чи фактичні обставини виконання сторонами (чи ВАТ "Укртелеком") спірного договору.
Доводи апелянта про те, що правовідносини між сторонами по договору про надання Аудіотекс-послуг № 14/2002 від 09.10.2002 були припинені наприкінці 2005 року, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки згідно п.6.1 названого договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року та якщо за 3 місяці до завершення терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомила про припинення його дії, договір автоматично пролонгується на 1 рік (п.6.2 договору).
Таким чином, апелянтом (відповідачем) не наведено суду апеляційної інстанції жодного доводу та не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили помилковість оскаржуваного рішення.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що в результаті перерахунку, здійсненого ВАТ "Укртелеком" у відповідності до Акту звіряння станом на 01.08.2006 за період 1998-2006 рр., у відповідача відпала правова підстава для отримання грошових коштів у сумі 20 430,07 грн. по договору № 14/2002 від 09.10.2002, а тому вищевказана сума підлягає поверненню позивачу.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 144,66 грн. та індексу інфляції в розмірі 8 415,15 грн., то судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про їх безпідставність та необґрунтованість з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено наявності вини відповідача в порушенні зобов’язання та факт звернення з письмовою вимогою до відповідача про стягнення переплаченої суми. Вказані обставини позивачем не заперечуються.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми переплати в розмірі 20 430,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 у справі № 48/280 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 по справі № 48/280 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунікації" – без змін.
2. Матеріали справи № 48/280 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Судді