ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2009 р.
Справа № 29/3-09-88
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032606) )
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача —Вертій О.С.
від відповідача —не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн''
на рішення господарського суду Одеської області від "18" лютого 2009р.
у справі № 29/3-09-88
за позовом ТОВ ''Повноколір''
до ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн''
про стягнення 124229.43грн.,
встановив:
ТОВ ''Повноколір'' 09.01.2009р. звернулось з позовом про стягнення з ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' грошових коштів в загальній сумі 124229.43грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № 12/11-07 від 11.12.2007р. виготовив та поставив відповідачу 05.09.2008р. і 05.11.2008р. поліграфічну продукцію на загальну суму 119373.00грн. Оплата здійснена останнім частково в сумі 3307.57грн.; решта основного боргу склала 116065.43грн. За прострочку платежу у період з 22.09.2008р. по 31.12.2008р. позивач нарахував пеню в сумі 2605.76грн., 3% річних в сумі 651.43грн., інфляційних в сумі 4906.81грн. відповідно до п.8.2. договору, ч.2 ст. 625 ЦК України (а.с. 2-5).
18.02.2009р. ТОВ ''Повноколір'' подана заява про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач додатково донарахував пеню, інфляційні, 3% річних за грудень 2008р., січень 2009р. і просив стягнути загальну суму 132985.94грн., у т.ч.: 116065.43грн. основного боргу, 4968.35грн. пені, 1242.08грн. 3% річних, 10710.08грн. інфляційні. Докази направлення відповідачу зазначеної заяви містяться в матеріалах справи (а.с. 64-68).
Письмові заперечення на позов відповідачем не надавались.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено у повному обсязі з мотивів обґрунтованості та підтвердженості заявлених вимог (а.с. 70).
Не погодившись із рішенням суду, відповідач 12.03.2009р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги з причини отримання рішення після закінчення строку на його оскарження. Клопотання задоволено судовою колегією, згідно ст.ст. 59, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 20.03.2009р.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач послався на необґрунтованість доводів скаржника.
15.04.2009р. ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' подано клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк з тієї причини, що на підприємстві на теперішній час працює тільки один директор —Непомящий В.І., який через перебування у відрядженні за межами міста Одеси не має змоги бути присутнім у судовому засіданні 16.04.2009р. (а.с. 88).
Однак, судовою колегією зазначене клопотання відхилено, оскільки:
-відповідача належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду скарги;
-участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм ГПК України (1798-12) , а також не визнана такою судом апеляційної інстанції;
-докази про те, що на підприємстві працює лише один директор не надані;
-у разі відрядження директора товариства останній не був позбавлений права і у нього було достатньо часу уповноважити іншу кваліфіковану особу на представництво інтересів в суді апеляційної інстанції, оскільки ухвала від 20.03.2009р. про призначення скарги до розгляду на 16.04.2009р. отримана представником ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' 26.03.2009р.
Аналізуючи підстави, з яких відповідач просив відкласти розгляд справи при вирішенні спору місцевим господарським судом та апеляційної скарги (а.с. 62, 88), судова колегія розцінила дії відповідача як такі, що спрямовані на затягування судового процесу, що є порушенням приписів ст. 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
11.12.2007р. між сторонами укладено договір № 12/11-07 на виготовлення поліграфічної продукції, за умовами якого ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' (Замовник) доручив, а ТОВ ''Повноколір'' (Виконавець) зобов'язався виготовити та передати у власність замовника поліграфічну продукцію, а останній —прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість, вартість, якісні показники, строки виготовлення і поставки визначені у специфікаціях, оформлених як додатки до договору і є невід'ємними його частинами. Відповідно до п.5.3., 6.1. договору, датою поставки продукції вважається дата підписання сторонами товарної накладної або акту приймання —передачі товару. Оплата продукції здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником на рахунок виконавця 40% від вартості продукції протягом 7 робочих днів з моменту отримання оригіналу рахунку, однак обов'язково після підписання специфікації, а кінцеві розрахунки повинні бути здійсненні протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції (а.с. 6-10).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На виконання умов договору № 12/11-07 від 11.12.2007р. та згідно специфікацій від 02.04.2008р., які є додатками № 1,2 до договору (а.с. 11-12), відповідач отримав від позивача поліграфічну продукцію:
05.09.2008р. на загальну суму 113065.43грн., згідно видаткових накладних від 05.09.2008р. № РН-0000197 - № РН-0000202, № РН-0000205 - № РН-0000208 та рахунків-фактур: від 12.12.2007р. № СФ-0000369, №СФ-0000371, № СФ-0000375, № СФ-0000376, № СФ-0000377, № СФ-0000379; від 01.04.2008р. № СФ-0000113 - № СФ-0000116 (а.с. 13-18, 20-23, 32-41);
05.11.2008р. на суму 6307.57грн., згідно видаткової накладної від 05.11.2008р. № РН-0000268, рахунка-фактури від 11.12.2007р. № СФ-0000367 (а.с. 25,31).
На отримання зазначеної продукції від позивача ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' були видані відповідні довіреності серії ЯНФ № 213786, 213787 від 03.09.2008р. та № 213789 від 04.11.2008р. на ім'я Непомящого В.І., який розписався в отриманні товару у вищевказаних видаткових накладних та його підпис скріплений печаткою підприємства.
Оригінали договору, специфікацій № 1,2, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ були надані представником позивача під час розгляду апеляційної скарги, оглянуті судовою колегією, будь —яких розбіжностей або невідповідностей ксерокопій зазначених документів, що містяться в матеріалах справи, їх оригіналам судовою колегією не виявлено.
Означені документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону Україні ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' від 16.07.99р. № 996-XIV-ВР (із змінами), оскільки містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення і є підставою для бухгалтерського обліку.
За умовами п.6.1. договору, продукція, яка була отримана відповідачем 05.09.2008р. на суму 113065.43грн. підлягала оплаті до 21.09.2008р., однак не оплачена, а продукція, що надійшла 05.11.2008р. на суму 6307.57грн. підлягала оплаті до 19.11.2008р. Згідно банківських документів, відповідач 19.11.2008р. сплатив лише 3307.57грн. (а.с. 42-43), залишок несплаченої суми склав 3000.00грн. Отже, загальна сума заборгованості за отриману продукцію становить 116065.43грн.
Відповідно до п.8.2. договору за неоплату чи оплату продукції не в повному обсязі або з порушенням строків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Зазначений пункт договору не суперечить ч.3 ст. 549 ЦК України, ст.ст. 1,3 Закону України ''Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань'' від 22.11.96р. № 543/96-ВР (із змінами).
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу в сумі 4968.35грн., 3% річних в сумі 1242.08грн., інфляційних в сумі 10710.08грн. (за період прострочення з 22.09.2008р. по 19.11.2008р. на суму основного боргу 113065.43грн., та з 20.11.2008р. - 31.01.2009р. на суму основного боргу 116065.43грн.). Суд першої інстанції погодився із розрахунком позивача. Однак судова колегія не згодна з розрахунком інфляційних, оскільки індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України щомісяця. При нарахуванні інфляційних за вересень 2008р. та листопад 2008р. позивач не врахував, що прострочення платежу в ці періоди допущені відповідачем на строк менш місяця (у вересні —9 днів, в листопаді —11 днів). У зв'язку з чим судова колегія здійснила перерахунок інфляційних за жовтень, грудень 2008р., січень 2009р. та визначила їх в сумі 7725.38грн.
Таким чином, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
З огляду на вищенаведене, доводи скаржника, викладені в апеляційний скарзі, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Витрати по держмиту та на ІТЗ судового процесу розподілені з урахуванням результатів апеляційного перегляду та приписів ч.5 ст. 49 ГПК України. Крім того, судова колегія дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача на користь Держбюджету України держмита в сумі 30.00грн., оскільки звертаючись з позовом про стягнення 124229.43грн. позивач сплатив держмито у встановленому розмірі 1% від ціни позову —1242.29грн., а при збільшенні позовних вимог на 8756.51грн., ТОВ ''Повноколір'' сплатило держмито лише в сумі 57.56грн. (а.с. 50, 67), тобто недоплата склала 30.00грн.
Керуючись ст. ст. 99, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
постановила:
Апеляційну скаргу ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. у справі № 29/3-09-88 змінити, виклавши резолютивну частину в слідуючий редакції:
''1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' на користь ТОВ ''Повноколір'' 116065.43грн. основного боргу, 4968.35грн. пені, 1242.08грн. 3% річних, 7725.38грн. інфляційних, 1300.00грн. витрати по держмиту, 115.35грн. витрати на ІТЗ судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити''.
Стягнути з ТОВ ''Повноколір'' на користь Держбюджету України держмито в сумі 30.00грн.
Стягнути з ТОВ ''Повноколір'' на користь ТОВ ''Торгівельний дім ''Голден Лайн'' держмито в сумі 14.93грн. за апеляційний перегляд рішення.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук