Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" про стягнення з відповідача боргу за надані транспортні послуги у розмірі 5825 грн. 95 коп., збитків від інфляції у розмірі 699 грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 132 грн. 28 коп. та у складі судових витрат просив стягнути послуги по сплаті кур’єрської служби доставки позовних заяв відповідачу у розмірі 120 грн. і послуги приватного нотаріусу по засвідченні копій установчих документів у розмірі 150 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 (суддя Мінська Т.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо–торгівельна компанія "Укрстальінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" заборгованість в сумі 5825 грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 536 грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 132 грн. 28 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 99 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 грн. 11 коп.

В решті вимог відмовлено.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Згідно заявки №1–АЯ від 31.01.08 на доставку вантажу до договору №08/01-08 експедитор ТОВ "Виробничо–торгівельна компанія "Укрстальінвест" замовила перевізнику ТОВ "Мобілісс" перевезення вантажу за наступними даними: відправник - ТОВ "Ексон–Груп", адреса складу завантаження - м.Горлівка Донецької області, вул.Мініна - Пожарського, 1–ж, автомобіль - ВН 5601 АХ/ВН 4334 ХТ, дата завантаження - 6 -7 лютого 2008 року, одержувач SRL", Румунія. Вартість перевезення - 7852 грн. 95 коп.

Форма і строки оплати –по факту отримання оригіналів документів протягом 7-8 банківських днів.

На підтвердження факту виконання послуг позивач надав рахунок-фактуру №СФ –0000045 від 29.02.08 на суму 7852 грн. 95 коп., акт №ОУ-0000045 від 29.02.08 здачі–приймання робіт (наданих послуг), згідно якого перевізником надані послуги на суму 7852 грн. 95коп. та міжнародну товарно–транспортну накладну А №285219.

Відповідач частково оплатив надані послуги на суму 2000 грн., при чому у платіжних документах є посилання саме на надання рахунку №45 від 29.02.08.

Господарським судом Луганської області зазначено, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті послуг перевезення підтверджується матеріалами справи.

Щодо стягнення 3% річних і інфляційних втрат місцевим господарським судом вказано, що дані вимоги позивача є обґрунтованими частково, оскільки 3% річних з простроченої суми позивачем нараховані вірно, але інфляційні втрати нараховані, починаючи з березня 2008 року.

Господарським судом Луганської області вказано, що датою виконання зобов’язання є - до 18.03.08., а заборгованість в сумі 5825 грн. 95 коп. склалась станом на 03.04.08, отже нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за період з квітня по листопад 2008 року і становить 536 грн. 47 коп., а тому позовні вимоги задоволено в частині стягнення заборгованості в сумі 5825 грн. 95 коп., інфляційних втрат в сумі 536 грн. 47 коп. та 3 % річних в сумі 132 грн. 28 коп., а в решті вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" звернулось з апеляційною скаргою №2/03 від 02.03.09, якою просить скасувати рішення суду і прийняти нове рішення.

Заявником зазначено, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню або зміні, оскільки судом неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права і ці порушення призвели до прийняття неправильного рішення.

На думку заявника, посилання позивача на договір №1-АЯ від 08.01.08 неможливе, оскільки вказаного договору у позивача та відповідача немає.

Відповідач не брав на себе майново-господарських зобов’язань перед ТОВ "Мобілісс", а тому не повинен відповідати за їх невиконання.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 06 березня 2009 року у справі №10/3 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" на рішення господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів – Парамонової Т.Ф., Семендяєвої І.В.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за клопотанням представника позивача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заявки №1–ая від 31.01.08 на доставку вантажу до договору №08/01-08 ТОВ "Виробничо–торгівельна компанія "Укрстальінвест" замовила перевізнику ТОВ "Мобілісс" перевезення вантажу за наступними даними: відправник - ТОВ "Ексон –Груп",

адреса складу завантаження - м.Горлівка Донецької області, вул.Мініна- Пожарського, 1–ж, автомобіль - ВН 5601 АХ/ВН 4334 ХТ, дата завантаження - 6 -7 лютого 2008 року, одержувач SRL", Румунія.

Вартість перевезення - 7852 грн. 95 коп.

Форма і строки оплати –по факту отримання оригіналів документів протягом 7-8 банківських днів.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження факту виконання послуг позивач надав рахунок-фактуру №СФ –0000045 від 29.02.08 на суму 7852 грн. 95 коп., акт №ОУ-0000045 від 29.02.08 здачі–приймання робіт (наданих послуг), згідно якого перевізником надані послуги на суму 7852 грн. 95 коп. та міжнародну товарно –транспортну накладну А№285219.

Позивачем направлені документи про виконання послуг відповідачу кур’єрською поштою, відповідач отримав ці документи 05.03.08.

Місцевий господарський суд вірно дійшов висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілісс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" за допомогою факсимільного зв'язку укладено договір-замовлення на надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати послуги по перевезенню вантажу за певними реквізитами своїм автомобільним транспортом, а відповідач - оплачувати зазначені послуги.

Відповідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано суду документального обґрунтування підстав передачі позивачу заявок на доставку вантажу № 1- АЯ від 31.01.08, а подано договір № 08.01.08–АЯ від 08.01.08 на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажу автомобільним транспортом, за умовами п.4.5 якого передбачено, що остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг), на підставі виставленого рахунку, якщо інше не оговорено у заявці.

Відповідачем не надано суду доказів направлення рахунку на оплату ТОВ "Ексон-Груп", доказів звіту за заявкою на доставку вантажу №1-АЯ від 31.01.08 відповідно умов договору від 08.01.08.

Таким чином, відповідачем не надані відомості щодо заявки без договору від 08.01.08 ТОВ "Ексон-Груп".

Як свідчать матеріали справи, акт №ОУ –0000045 здачі –прийняття робіт (надання послуг) підписано представником відповідача після одержання міжнародної товарно-транспортної накладної від 08.02.08 А№285219 з зазначенням автомобіля ВН 5601 АХ/ВН 3937 ХТ, одержання рахунку № СФ -0000045 від 29.02.08, тобто відповідач мав можливість перевірити виконання послуг перевізником. Акт здачі –прийняття завірено печатками підприємств, у зв’язку з чим доводи скаржника щодо підписання акту неуповноваженою особою судовою колегією не приймаються до уваги.

Судова колегія приймає до уваги той факт, що відповідач провів часткову оплату послуг одержав податкову накладну з відома керівника та головного бухгалтера, що підтверджує надання послуг відповідачу.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті послуг перевезення підтверджується матеріалами справи.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення інфляційних втрат місцевим господарським судом вірно вказано, що дані вимоги позивача є обґрунтованими частково, 3% річних з простроченої суми позивачем нараховані вірно, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за період з квітня по листопад 2008 року і становить 536 грн. 47 коп.

За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено в частині стягнення заборгованості в сумі 5825 грн. 95 коп., інфляційних втрат в сумі 536 грн. 47 коп. та 3 % річних в сумі 132 грн. 28 коп., а в решті вимог відмовлено. Судові витрати вірно покладено на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Укрстальінвест" на рішення господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 19 лютого 2009 року у справі №10/3 залишити без змін.

Відповідно ч.3, ч.5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.