Закрите акціонерне товариство Аудиторська фірма "Де Візу" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов’язання відповідача підписати Акт здачі приймання наданих послуг від 06.10.2006 р. зо Договором № 410-А від 26.01.2006 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.01.2009 р. у справі №7/10 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішення Закрите акціонерне товариство Аудиторська фірма "Де Візу" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2009 р. в справі №7/10 в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач виконав свої зобов’язання за договором №410-А щодо проведення аудиторської перевірки з питань, що визначенні у пункті 1.1. цього договору, за другий квартал 2006 р. в повному обсязі. Однак, скаржник стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо підписання Акту здачі приймання наданих послуг не виконав. Взаємовідносини сторін в спорі регулюються договором №410-А про надання послуг, а обов’язок відповідача щодо прийняття наданих послуг на підставі акту здачі-приймання наданих послуг прямо передбачений підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 договору №410-А.

Представник Відповідача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і вважав, що рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2009 р. у даній справі є законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього Позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивач не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством Аудиторська фірма "Де Візу" (далі позивач) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі відповідач) було укладено договір №410-А про надання аудиторських послуг (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець (позивач) зобов’язується за завданням замовника надати замовникові аудиторські послуги у формі щоквартальної аудиторської перевірки публічної бухгалтерської та податкової звітності, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності Апарату управління Замовника (відповідач) та таких його структурних підрозділів на правах філій: УМГ "Київтрансгаз", "Харківтрансгаз", "Львівтрансгаз", "Прикарпаттрансгаз", "Донбазстрансгаз", "Черкаситрансгаз", Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенернгосервіс" (Об’єкт перевірки), правильності нарахування та сплати податків та інших обов’язкових платежів Об’єкту перевірки з метою визначення достовірності звітності, обліку його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити надані Виконавцем послуги згідно з умовами Договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що строк аудиторської перевірки за Договором: аудиторська перевірка за Договором буде здійснюватись у 4 етапи, з урахуванням положень, зазначених у п.1.3. цього Договору.

У відповідності до матеріалів справи, за другий етап, позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру від 26.07.2006 р. №СФ-302/410А оплату аудиторських послуг в розмірі 999 000,00 грн., з урахуванням ПДВ, у відповідності до пункту 2 Договору.

Відповідачем було частково виконано зобов’язання, щодо здійснення попередньої оплати за другий етап, а саме було перераховано на рахунок позивача за другий етап аудиторської перевірки в сумі 71 000,00 грн.

Апелянт стверджує, що погодження плану аудиторської перевірки за відповідним етапом є обов’язком відповідача, а не позивача.

Але, суд не може погодитись з даним твердженням. Розділом 4 Договору визначено права та обов’язки сторін.

Підпунктом 4.1.4. Договору визначено, що відповідач зобов’язаний погоджувати з позивачем плани аудиторської перевірки за відповідним етапом. Оскільки обов’язок погоджувати з виконавцем плани перевірки по кожному етапу існує у замовника, то обов’язок погоджувати з замовником план перевірки за відповідним етапом існує і у відповідача.

Також, скаржник стверджує, що здійснивши часткову попередню оплату послуг, відповідач фактично погодився із початком другого етапу перевірки.

Відповідно до пункту 2.2. Договору оплата послуг виконавця за другим етапом аудиторської перевірки здійснюється в порядку стовідсоткової попередньої оплати від загальної вартості послуг виконавця за другим етапом аудиторської перевірки не пізніше 15 календарних днів до початку аудиторської перевірки, визначено пунктом 1.4 Договору.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що за несвоєчасне або неповне виконання п. 2.2. замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримки. Отже, в силу п. 2.2. та п. 6.4 Договору здійснення відповідачем часткової попередньої оплати по другому етапу перевірки не створює правових наслідків щодо зобов’язання підписати акт здачі-приймання послуг.

Цивільні права та обов'язки виникають при настанні певного юридичного факту. На перше місце серед підстав цивільних прав та обов'язків ЦК України (435-15) (ч. 2 ст. 11) ставить договори як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін). Враховуючи вищенаведене, обов’язок позивача про надання послуг виникає з моменту отримання 100% попередньої оплати та поставленого відповідачем завдання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано належних доказів щодо 100% попередньої оплати за погоджений план на другий етап аудиторської перевірки, у відповідності до Договору та ст. 32, 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2009 р., було прийнято по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.

У зв’язку з цим, оскаржуване рішення суду у справі № 7/10 від 15.01.2009 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу"– без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66 - 67, 91, 92, 99, 101 – 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Аудиторська фірма "Де Візу" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2009 р. у справі №7/10 – без змін.

2. Справу №7/10 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.