Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.02.2009р.

у справі № 12/267-Б-08

про банкрутство Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон

Згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.12.2008р. за заявою Державної податкової інспекції у м.Херсоні порушено провадження у справі № 12/267-Б-08 про банкрутство Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон.

За результатами підготовчого засідання, яке відбулося 03.02.2009р., місцевий господарський суд визначив грошові вимоги Державної податкової інспекції у м.Херсоні у розмірі - 316.406,10грн., ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядника майна, зобов"язав кредитора в 10-денний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та визначив строк наступного судового засідання.

Підставою для визнання господарським судом грошових вимог податкової інспекції до боржника стало існування безспірних вимог, що підтверджується поданими боржником до інспекції податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2008р. від 10.04.2008р. за №37255 на суму 47.587грн. та з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2008р. від 12.05.2008р. за №67333 на суму 342.591грн., а також першою (№1/807 від 17.04.2008р. на суму - 44.020,02грн.) та другою (№2/1135 від 23.06.2008р. на суму 316.406,10грн.) податковими вимогами, врученими кредитором безпосередньо представникові підприємства-боржника.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, боржник оскаржив його до Запорізького апеляційного господарського суду, просить ухвалу господарського суду у цій справі від 03.02.2009р. скасувати та зупинити провадження у справі до розгляду Херсонським окружним адміністративним судом адміністративного позову боржника до кредитора про визнання недійсними рішення ДПІ у м.Херсоні №167 від 28.07.2008р. та податкових вимог №1/807 від 17.04.2008р. і №2/1135 від 23.06.2008р., господарськими судами Київської та Дніпропетровської областей відповідно справ № 2/267-08 та № 27/13-09 (10/523-07).

Заявник вважає, що судові рішення за цими справами можуть суттєво вплинути на справу про банкрутство, порушеної відносно нього.

ДПІ у м.Херсоні у відзиві на апеляційну скаргу зазначила про те, що суд першої інстанції виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вважає заборгованість боржника безспірною, оскільки вона зазначена безпосередньо боржником у поданих ним же податкових деклараціях з ПДВ за січень 2008р. та з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2008р., а також першою та другою податковими вимогами від 17 квітня 2008р. та 23 червня 2008р., врученими представникові боржника, і які ним не оскаржувалися.

Розпорядником майна боржника до господарського суду апеляційної інстанції надіслане клопотання про відкладення судового засідання.

Колегія суддів, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. А тому клопотання розпорядника майна залишається без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

За приписами пункту 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон) безспірними вимогами кредиторів визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Для того, щоб неплатоспроможність була реальною, необхідно, щоб грошові вимоги ініціюючого кредитора, як вже зазначалось, були безспірними. Цей фактор відіграє важливу роль, оскільки у разі якщо вимоги оспорюються боржником, то і відсутня неплатоспроможність. Безспірність передбачає, що спір між боржником та ініціюючим кредитором відсутній, так як він вирішений у судовому або досудовому порядку.

Для ініціювання справи про банкрутство важливим фактором є відсутність спору за грошовими зобов"язаннями чи зобов"язаннями зі сплати податків і зборів (обов"язкових платежів) тощо, оскільки це вказує на те, що боржник не може об"єктивно погасити грошові вимоги. Спірність повинна бути відсутньою при ініціюванні справи про банкрутство, оскільки господарський суд при розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, у боржника – Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон, станом на 20.11.2008р. існує податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі – 44.020,02грн., та з податку на прибуток – 272.386,08грн., а всього - 316.406,10грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2008р. від 10.04.2008р. за №37255 на суму 47.587грн. та з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2008р. від 12.05.2008р. за №67333 на суму 342.591грн., першою та другою податковими вимогами - №1/807 від 17.04.2008р. і №2/1135 від 23.06.2008р.

Боржником представлена апеляційному суду належно посвідчена копія ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 2а-12138/08 за позовом Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон, до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, про визнання недійсним рішення.

З ухвали адміністративного суду вбачається, що боржником оскаржується у Херсонському окружному адміністративному суді рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні №167 від 28.07.2008р. та податкові вимоги №1/807 від 17.04.2008р. і №2/1135 від 23.06.2008р., на підставі яких нарахована податкова заборгованість на загальну суму - 316.406,10грн., що й стало підставою для порушення справи про банкрутство боржника.

Таким чином, враховуючи те, що у даному випадку існує спір між ініціюючим кредитором та боржником за нарахованою податковим органом заборгованістю зі сплати ПДВ та податку на прибуток, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, прийняту за результатами підготовчого засідання, і якою визначений розмір вимог кредитора до боржника в сумі – 316.406,10грн., неправомірною.

Господарським судом першої інстанції неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи.

Відносно клопотання боржника про зупинення провадження у справі, то задоволенню воно не підлягає, виходячи з такого.

При порушенні справи про банкрутство господарським судом на підставі статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, вжиті заходи по забезпеченню вимог кредиторів, тобто, застосовані певні обмеження у здійсненні боржником господарської діяльності, крім того, як свідчить судова практика, адміністративними судами усіх рівнів справи розглядаються досить тривалий час, що обчислюється не лише місяцями, а й роками, а тому таке зупинення провадження у справі на невизначений строк може негативно вплинути на господарську та підприємницьку діяльність боржника.

Державна податкова інспекція у місті Херсоні не позбавлена права звернутися повторно із заявою до господарського суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство боржника після набрання чинності рішення адміністративного суду у справі №2а-12138/08 за позовом Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш" до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсним рішення.

За таких обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі – припиненню.

Керуючись статтями 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Українсько-Молдавського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м.Херсон, задовольнити частково.