ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
15.04.09 Справа № 4/111
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs6240643) )
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"від 29.01.2009 року № ДНЮ-19 (вх. № 221 від 27.02.2009 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року
у справі № 4/111
за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця", м.Львів
до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, м.Мостиська
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби, м.Львів
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 –Міністерство транспорту та зв"язку України, м.Київ
про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень на першому та другому поверхах будівлі залізничної станції Мостиська-2 Львівської залізниці, площею 174,52 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вул.Вокзальна, 1.
за участю представників:
від позивача: Шевчишин І.З.
від відповідача: Каверін С.М.
від 3-ї особи 1 –Фельпель І.І., від 3-ї особи 2 –не з"явився.
Представникам сторін та третьої особи роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 22, 27, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року у справі № 4/111 відмовлено в позові Державному територіально-галузевому об"єднанню "Львівська заліниця"в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень на першому та другому поверхах будівлі залізничної станції Мостиська-2 Львівської залізниці, площею 174,52 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вул. Вокзальна, 1.
Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська заліниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця" ( позивач по справі, надалі ДТГО) в апеляційній скарзі з даним рішенням не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким поданий ним позов задоволити, оскільки вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та в зв"язку з невідповідністю висновків, викладених в даному рішенні, фактичним обставинам справи. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідачем не було доведено обставин законності володіння спірним майном, відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст.ст. 397, 398, 402 Цивільного кодексу України. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 року № 100 (100-94-п) , та не враховано положень ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про залізничний траспорт".
Представник Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби вимоги апеляційної скарги заперечив та просив апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну прикордонну службу", Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, органи охорони державного кордону та інші органи, зазначені у частині першій цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.
Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Окремий контрольно-пропускний пункт є оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. До складу окремого контрольно-пропускного пункту можуть входити інші підпорядковані йому контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю і контролерські пости.
Як підставно встановлено судом першої інстанції прикордонний контроль в пункті пропуску Мостиська здійснювався на підставі постанови КМ УРСР № 0077 від 16 липня 1976 року, Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про пункти пропуску через державний кордон (616_004) , укладеної 18 травня 1992 року, затвердженої постановою КМ України № 223 від 25 березня 1993 року (223-93-п) , розпорядження КМ України № 544-р від 19 вересня 2002 (544-2002-р) року. Прикордонний контроль пасажирів, пасажирських та вантажних потягів в пункті пропуску Мостиська ведеться Мостиським прикордонним загоном Державної прикордонної служби (військова частина 1494), для чого з часу заснування даного прикордонного пункту пропуску використовується відповідачем частина приміщень залізничної станції Мостиська ІІ.
Пунктом 8 постанови КМ України № 100 від 22 лютого 1994 року (100-94-п) передбачено, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення) і на Державний митний комітет (пункти пропуску для автомобільного сполучення).
За наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним посилання скаржника на відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном, відповідно до положень ст.ст. 398, 402 Цивільного кодексу України, оскільки Державою як власником спірного майна, в особі центрального органу виконачої влади, закріплено правовий режим використання прикордонними підрозділами, яким в даному випадку є й відповідач, майна задіяного в здійсненні даними органами функцій прикордонного контролю, в тому числі й майна, що перебуває в управлінні Міністерства транспорту та зв"язку України.
З наведеного, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року у справі № 4/111 відповідає чинному законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України,
П О С Т А Н О В И В :
1. В задоволенні апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень"Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська заліниця"відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року у справі № 4/111 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь