Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудсервіс-7"м. Донецьк (далі по тексту ТОВ "Автобудсервіс-7") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" м. Донецьк (далі по тексту ТОВ "Асал-Строй " про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 524144,50 грн., пені в розмірі 3351,03 грн. та 3% річних в розмірі 837,75 грн. відповідно договору поставки продукції № 1/1-12 від 01.12.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.09р. по справі № 6/22 позовні вимоги ТОВ "Автобудсервіс-7" до ТОВ "Асал-Строй" про стягнення 528333,28 грн. задоволені у повному обсязі, посилаючись на те, що наявний борг підтверджений матеріалами справи та вимоги позивача обгрунтовані.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Асал-Строй" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.02.09р. по справі № 6/22 у частині задоволення позовних вимог ТОВ "Автобудсервіс-7"щодо стягнення пені в сумі 3351,03 грн., 3% річних в сумі 837,75 грн. та витрат за послуги адвокату в розмірі 2500 грн. у зв’язку з порушенням зобов’язань третьою особою та задовольнити клопотання про заміну неналежного відповідача.

Заявник апеляційної скарги вважає, що спірне рішення винесено з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права та неповним з’ясуванням всіх обставин по справі.

У зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання та наданням клопотань про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладався на 15.04.09р.

ТОВ "Автобудсервіс-7"м. Донецьк відзив на апеляційну скаргу суду не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, але подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з призначенням слухання справи у господарському суд Харківської області.

Розглянув зазначене клопотання, судова колегія вважає його таким, що не підлягає задоволенню та відповідно до ст. 75 ГПК України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 ГПК України, розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд, -

Між сторонами по справі 01.12 2008р. був укладений договір поставки продукції №1/1-12, згідно умов якого позивач (Постачальник) взяв на себе зобов"язання в порядку та на умовах передбачених в даному договорі, передати у власність відповідача продукцію, вказану в п.1.2 даного договору, а відповідач (Покупець) зобов"язався прийняти та своєчасно оплатити її вартість відповідно до умов даного договору.

Позивач на виконання умов договору у грудні 2008р., по видатковим накладним № АБ-748 від 01.12.2008р., № АБ-752 від 03.12.2008р., № АБ-754 від 04.12.2008р., № АБ-758 від 05.12.2008р., № АБ-762 від 06.12.2008р., № АБ-765 від 07.12.2008р., № АБ-766 від 08.12.2008р., № АБ-769 від 09.12.2008р., № АБ-770 від 10.12.2008р., № АБ-774 від 11.12.2008р., № АБ-782 від 12.12.2008р., № АБ-789 від 14.12.2008р., № АБ-791 від 15.12.2008р., № АБ-792 від 16.12.2008р., № АБ-793 від 17.12.2008р., № АБ-794 від 18.12.2008р. за довіреністю серії НБМ № 695256/6 від 03.12.2008р. здійснив поставку продукції (щебеню ф-я. 5-20мм гранітного) в адресу відповідача на загальну суму 544 144,50 грн.

У підтвердження заявлених вимог позивачем в матеріалах справи є докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні, довіреність по якій відповідач одержав продукцію, а також акт звірки взаєморозрахунків станом за 01.12.2008р.-18.12.2008р., підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджений факт поставки продукції на адресу відповідача.

Пунктом 3.2 договору поставки продукції № 1/1-12 від 01.12.2008р. сторони встановили, що продукція оплачується відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача з відстрочкою платежу 15 робочих днів або по факту поставки продукції.

Але відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, в результаті чого у нього перед позивачем виник борг у сумі 524144,50 грн., у зв’язку з чим позивач по справі звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію в сумі 524144,50 грн., пені в розмірі 3351,03 грн. та 3% річних в розмірі 837,75 грн., який рішенням суду від 04.02.09р. по справі № 6/22 задовольнив повністю.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області підлягає частковій зміні з наступних підстав.

Згідно до абз. 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Абзац 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши договір поставки № 1/1-12 від 01.12.2008 року, апеляційний суд вважає його укладеним відповідно до ст.638, а також глави 54 Цивільного кодексу України (435-15) .

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір є за своєю правовою природою договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Предметом даного спору є стягнення боргу в розмірі 524144,50 грн. за поставлену продукцію.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором поставки, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами 1, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У зв’язку з частковою сплатою отриманої від позивача продукції, у відповідача виникла заборгованість в сумі 524144,50 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств.

Однак, позивач в ході розгляду справи не повідомив суд першої інстанції, що відповідачем було сплачено платіжним дорученням № 2 від 23.01.09р. 10000 грн. за поставлений товар.

Зазначене платіжне доручення відповідач по справі додав до апеляційної скарги, в якій просить зменшити суму основного боргу з урахуванням сплачених коштів.

Судова колегія перевірив матеріали справи приходить до висновку, що оскільки вищезазначена сума була сплачена відповідачем 23.01.09р. платіжним дорученням № 2, а рішення винесено господарським судом Донецької області 04.02.09р. та враховуючи, що позивач не повідомив про вищезазначену проплату, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду в цій частині припиняє провадження по справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення боргу за поставлену продукцію, однак в сумі 514144,50 грн., за мінусом 10000 грн., сплачених відповідачем позивачу по справі платіжним дорученням № 2 від 23.01.09р. (а.с. 102).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст. 525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст. 526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Пунктом 7.7 договору поставки продукції № 1/1-12 від 01.12.2008р. сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Оскільки відповідач порушив умови договору поставки продукції № 1/1-12 від 01.12.2008р. та своєчасно не оплатив отриману ним продукцію, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача по справі пені у сумі 3351,03 грн., з чим погоджується апеляційна інстанція.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної статті відповідачу нараховані 3% річних у сумі 837,75 грн. які також обґрунтовано і законно стягнув суд першої інстанції на користь позивача.

Що стосується інших доводів заявника апеляційної скарги, то вони апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

При перевірці рішення апеляційним судом не було встановлено інших порушень або неправильного застосування норм як матеріального так і процесуального права. Тому рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2009 року по справі № 6/22 підлягає частковій змінні по вищевказаним мотивам.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволені позову судові витрати покладаються на відповідача. При частковому задоволені позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.02.09р. у справі № 6/22 частково змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" м. Донецьк задовольнити на суму основного боргу в сумі 514144,50 грн., пені в розмірі 3351,03 грн., 3% річних в сумі 837,75 грн.

Припинення провадження по справі щодо суми 10000 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" (83038 м. Донецьк, вул. Магдебургська,1Б, п/р 260092900031000 у ЗАТ "Донгорбанк" у м. Донецьку, МФО 334970, ЄГРПОУ 35343347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудсервіс-7" (83004 м. Донецьк, вул.Орбити,138, п/р 26002089826980 у філії КБ "Фінанси та кредит" у м. Донецьку, МФО 335816, ЄДРПОУ 35063331) основний борг в сумі 514144,50 грн., пеню в розмірі 3351,03 грн., 3% річних в сумі 837,75 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5141,74 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,84 грн. та витрати на сплату державного мита за апеляційною скаргою у розмірі 2570,88 грн.