Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання:

представників сторін:

позивача: ОСОБА_6. (дов. від 18.08.08 № 8-1683);

третя особа: ОСОБА_7 (дов. від 20.12.08 № 18/18);

відповідача 1:ОСОБА_8. (дов. від 06.04.09 № 8-616);

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3:ОСОБА_8. (дов. від 19.05.08 № 8-1099);

третя особа 1: не з'явився;

третя особа 2: ОСОБА_9. (дов. від 19.08.08 № 3973),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.01.2009

у справі № 2/287 (суддя

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

третя особа позивача Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Прага-Реєстр"

ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та застосування правил реституції,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.09 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 25 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Застосовано правила реституції за наслідками визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 29256 шт., що знаходяться: 29255 шт. - у ОСОБА_3, 1 шт. - у ОСОБА_4.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині застосування правил реституції за наслідками визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 29256 шт., що знаходяться: 29255 шт. - у ОСОБА_3, 1 шт. - у ОСОБА_4; застосувати правила реституції щодо 45428 шт. акцій.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скарга позивача мотивована тим, що будь-яких доказів про внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "ВТФ"Радосинь", пов'язаних з набуттям ОСОБА_1. права власності на акції товариства згідно договору дарування, сторонами у справі суду не надавалось.

ОСОБА_3. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити повністю.

ОСОБА_4. у відзиві на апеляційну скаргу просить в частині застосування правил реституції за наслідками визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 21 липня 2006 року та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 29255 шт., що знаходяться у ОСОБА_3, 1 шт. - у ОСОБА_4 скасувати та прийняти нове рішення у частині правил реституції щодо 45428 шт. акцій.

ОСОБА_3. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін в частині застосування правил реституції за наслідками визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 21 липня 2006 року та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 29255 шт., що знаходяться у ОСОБА_3, 1 шт. - у ОСОБА_4.

Скарга третьої особи 2 мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що спірні договори мають характер удаваних правочинів. В апеляційній скарзі вказано, що, укладаючи обидва договори, сторони мали на увазі безоплатну передачу акцій у власність від одного члена родини іншому, акції були просто подаровані. Отже, договори купівлі-продажу насправді мають під собою інший правочин - договір дарування.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення в частині застосування правил реституції за наслідками визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 29256 шт., що знаходяться: 29255 шт. - у ОСОБА_3, 1 шт. - у ОСОБА_4 скасувати та застосувати правила реституції щодо 45428 шт. акцій, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1. відмовити повністю.

Розглянувши мотиви апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 (далі-позивач) є акціонером Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь", що підтверджується сертифікатом акцій від 30.03.96 № 3309.

21.07.06 між ОСОБА_3 (далі-відповідач 1, продавець) та ОСОБА_4 (далі-відповідач 2, покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів.

У відповідності до вказаного вище договору продавець передає у власність покупця та постачає йому цінні папери Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь", а покупець приймає цінні папери і сплачує продавцеві обумовлену в цьому договорі ціну.

Згідно з п. 1.2. договору від 21.07.06 покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 45428 шт. з розрахунку 0,1 гривень за одну акцію - що є ціною цінних паперів, на загальну суму 4542,8 грн., що є сумою договору.

25.05.07 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (далі-відповідач 3, покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів.

У відповідності до договору від 25.05.07 продавець передає у власність покупця та постачає йому цінні папери Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь", а покупець приймає цінні папери і сплачує продавцеві обумовлену в цьому договорі ціну.

Згідно з п. 1.2. договору від 25.05.07покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери Закритого акціонерного товариства "ВТФ"Радосинь" в кількості 45427 шт. з розрахунку 0,1 гривень за одну акцію - що є ціною цінних паперів, на загальну суму 4542,7 грн., що є сумою договору.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

В частині 3 ст. 81 Господарського кодексу України зазначено, що акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

В матеріалах справи знаходяться реєстри поштових відправлень ЗАТ "ВТФ"Радосинь" (повідомлення акціонерам про намір ОСОБА_5. та ОСОБА_4. продати належну їм частину цінних паперів товариства).

З наданих реєстрів неможливо встановити, які документи направлялись акціонерам. Описів вкладень у листи та фіскальних поштових чеків не надано.

Тому вказані вище реєстри не приймаються судом до уваги, оскільки не є належними доказами в розумінні ст.ст. 32- 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 11.05.05 № 4-рп/2005 (v004p710-05) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем 1 та відповідачем 2 при укладенні спірних договорів не було дотримано вимог ст. 81 Господарського кодексу України, оскільки не було першочергово запропоновано акціонерам Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма"Радосинь" здійснити придбання відчужуваних за спірними договорами акцій.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Матеріали справи свідчать, що оспорювані в межах даної справи договори були укладені з порушенням вимог чинного законодавства, порушують права позивача та інших акціонерів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма"Радосинь", тому судом першої інстанції правомірно визнані недійсними.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За загальним правилом ст. 216 Цивільного кодексу України наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція.

Двостороння реституція полягає у тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Позивачем в межах даної справи не заявлялися вимоги про визнання недійсним договору дарування акцій від 07.06.07, також не заявлялася вимога про зобов'язання відшкодування вартості одержаних за договорами акцій.

В судовому засіданні було з'ясовано, що за договорами купівлі-продажу від 21.07.06 та від 25.05.07 не було здійснено сплати коштів за придбані акції.

Беручи до уваги зазначене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування правил реституції за наслідками визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними підлягають задоволенню, оскільки за договором купівлі-продажу від 21.07.06 передавалось 45428 шт. акцій, а за договором купівлі-продажу від 25.05.07 передавалось 45427 шт. акцій.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.09 у справі №2/287 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.09 у справі №2/287 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Зобов'язати ОСОБА_4повернути ОСОБА_3одержані на виконання договору купівлі-продажу від 21 липня 2006 року 45428 шт. акцій ЗАТ "ВТФ"Радосинь".

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 25 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4одержані на виконання договору купівлі-продажу від 25 травня 2007 року 45427 шт. акцій ЗАТ "ВТФ"Радосинь".

Стягнути зОСОБА_3(місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2(місце проживання: АДРЕСА_2) 90 (дев'яносто) грн. 66 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2(місце проживання: АДРЕСА_2) 90 (дев'яносто) грн. 66 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2(місце проживання: АДРЕСА_2) 90 (дев'яносто) грн. 66 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

4. Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати накази на виконання резолютивної частини цієї постанови.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.