Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2009

у справі № 41/386 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

до Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання правочину недійсним

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.12.2008 р. у справі № 41/386 ВАТ"Рівнегаз" відмовлено у задоволенні позовних вимог до ДП "Газ України" про визнання правочину недійсним.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову .

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду – без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 19.03.2001 сторонами був укладений договір № 10/1-560 на постачання природного газу, за умовами якого відповідач зобов’язався постачати природний газ, а позивач прийняти його та здійснити оплату.

31.01.2007 сторонами укладений договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу на 2007рік, за умовами якого позивач зобов’язався здійснити транспортування природного газу, а відповідач здійснити оплату.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.06 № 14/231 скасовано рішення господарського суду Рівненської області № 14/231 від 17.11-01.12.2005, яким відмовлено у задоволенні як первісного так й зустрічного позову. Прийнято нове рішення, яким ВАТ "Рівне газ" відмовлено у задоволенні позову до ДП "Газ України", позовні вимоги ДП "Газ України" задоволені, з ВАТ "Рівнегаз" стягнуто 19169576,32 грн. основного боргу, 347068,92 грн. інфляційних нарахувань та 141471,47 грн. річних, судові витрати. Постанова Львівського апеляційного господарського суду не оскаржувалася, відкрито виконавче провадження.

29.02.2008 відповідачем направлена заява № 31/19-2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Заперечуючи проти рішення господарського суду, яким відмовлено про визнання правочину недійсним, наголошує на тому, що вимоги не є однорідними; що відповідач повинен був ініціювати підписання мирової угоди, а не направляти заяву про зарахування; до боргу, встановленого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.06 № 14/231 можна застосувати реструктуризацію та його списання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до заяви ДП "Газ України" № 31/19-2021 зменшив дебіторську заборгованість позивача на суму 5698023,99 грн. за договором № 10/1-560 від 19.03.2001 та відобразив в бухгалтерському обліку цю суму як зменшення своєї кредиторської заборгованості за договором № 06/07-189 від 31.01.2007 на суму 5633654,35 грн. Отже, вимоги сторін однорідні, тобто грошові, та виникли за двома різними зобов’язаннями, в яких кожна сторона є кредитором іншої.

Стаття 601 ЦК України передбачають, ч.1 ст. 202 та ч.3 ст. 203 ГК України, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З припису ст. 1 Закону Україну "Про виконавче провадження" вбачається, що регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується тільки цим законом, а здійснюється на підставі, способом й у межах повноважень, визначених цим законом, іншими правовими актами, виданими відповідно до цього закону й інших законів, виконання судового рішення може здійснюватися будь-яким передбаченим чинним законодавством способом або способом, який не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема одним з таких способів є припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про стягнення аліментів, щодо довічного утримання (догляду), у разі спливу позовної давності, в інших випадках встановлених договором або законом. Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

Посилання на можливість реструктуризації заборгованості суд вважає безпідставними, оскільки наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду робить не можливим реструктуризацію та списання боргу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного суду України № 37/638 від 09.12.2008, яка є преюдиціальною, в порядку ст. 35 ГПК України, для вирішення даного спору ( а.с.60-63 т.2).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу ВАТ "Рівнегаз" залишити без задоволення, рішеннягосподарського суду міста Києва від 17.12.2008 року у справі № 41/386 залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.