Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"м.Донецьк збитків, які виникли у зв’язку з недостачею вугільного концентрату у сумі 1629грн. 96коп.

Ухвалою від 22.09.2008р. господарський суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь"- металургійний завод"м.Донецьк.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків надано: договір поставки № 2080дс/292 від 01.10.2003р. укладений між ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"та ТОВ "Макіївкокс", договір поставки № 04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005р. укладений між ТОВ "Енергоімпекс"та ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод", копія залізничної накладної № 49458554, акт приймання продукції по кількості № 722/п від 14.06.2007р., акт приймання продукції по кількості № 722 від 15.06.2007р., акт про вагу тари № 722 від 16.06.2007р., посвідчення № 722 від 15.06.2007р., копія телефонограми від 15.06.2007р., рахунок-фактура № 21051 від 21.06.2007р., платіжне доручення № 2924 від 05.06.2007р., розрахунок позовних вимог за фактом недостачі вугільного концентрату марки "Ж"на вартість недостачі 2,89тн на суму 1629грн. 96коп. (з врахуванням ПДВ).

Рішенням від 02.02.2009р. у справі № 32/137 господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі за рахунок ТОВ "Енергоімпекс"м. Донецьк.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов до висновку, що відповідати за даним позовом повинна особа, яка є вантажовідправником за спірною відправкою і визнав, що внаслідок невірного визначення відповідачем маси вантажу у накладній, позивачеві заподіяно шкоду у вигляді вартості недостачі вугільного концентрату у сумі 1629грн. 96коп., у зв’язку з чим вона підлягає стягненню з відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2009р. у справі № 32/137 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме п. п. 1, 5, 14, 23 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (№ П-6), затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 (va006400-65) (далі Інструкція П-6), ст.ст. 3, 24, 129 Статуту залізниць України, п.2 Правил складання актів, ст.ст. 511, 655, 670, 712, 909, 1166, 1212 ЦК України, ст.ст. 194, 307 ГК України, на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи.

Заявник скарги вважає, що акт приймання продукції по кількості помилково прийнятий господарським судом у якості належного доказу факту недостачі, оскільки відповідно п.5 Інструкції П-6, ст. 129 Статуту залізниць України, п.2 Правил складання актів, у всіх випадках, коли при приймання вантажу від перевізника встановлюється невідповідність ваги вантажу, одержувач зобов’язаний вимагати від органу транспорту складення комерційного акту, невідповідність маси вантажу засвідчується шляхом складення комерційного акту. Комерційний акт в даному випадку не складався.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про прийняття у якості доказу факту недостачі вугільного концентрату акту про приймання продукції № 722 від 15.06.2007р., оскільки в порушення п.п.14, 23 Інструкції П-6 (va006400-65) , комісія яка склала даний акт перенесла дані про вагу тари з акту про вагу тари № 722 від 16.06.2007р., які були встановлені іншою комісією.

Заявник скарги вважає, що господарський суд помилково не звернув уваги на той факт, що на адресу позивача вугільний концентрат поступив у вологому стані і позивачем при розрахунку суми недостачі не була застосована норма недостачі, передбачена п.27 Правил видачі вантажів.

Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно не задовольнив та не дав оцінки клопотанням відповідача про витребування у позивача акту приймання-передачі вугільного концентрату та про надання документів про своєчасне проведення перевірки ваг, виписку з програми ваг про зважування вантажу і тари, про зобов’язання позивача допустити представників відповідача до перегляду інформації з програми ваг про зважування вантажу і тари та перегляду стану ваг.

Представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м. Макіївка Донецької області, вважає рішення господарського суду законним, обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Представник третьої особи Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод"м. Донецьк вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області –без змін.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України "Про судоустрій в Україні", статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У відповідності з частиною другою статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. (v0011700-76) №5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ "Макіївкокс" та ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"01.10.2003р. укладено договір № 2080дс/292 на поставку вугільної продукції зі строком дії до 31.12.2004р.

Додатковою угодою від 27.12.2006р. сторони змінили покупця на Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс" та встановили строк дії договору до 31.12.2007р.

Додатковою угодою № 83 від 30.05.2007р. до договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р. сторони узгодили поставку у червні 2007р. вугільного концентрату марки "Ж" по ціні 470грн.00коп. без ПДВ на умовах СРТ ст. Покупця".

Пунктом 4.2 договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р. сторони визначили, що приймання товару здійснюється у відповідності з вимогами "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" № П-6.

Відповідно п. 4.3 даного договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі матеріальних цінностей.

В розділі 6 договору поставки № 2080дс/292 від 01.10.2003р. встановлено, що сторони несуть відповідальність за заподіяні збитки у відповідності з діючим законодавством.

В матеріалах справи знаходиться копія рахунку-фактури № 21051 від 21.06.2007р. (а.с. 13) ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"про оплату продукції в сумі 234624грн.00коп. (з врахуванням ПДВ), в тому числі у спірних вагонах за №№ 62930573, 60918117, 67386227, 67395970, 66240763, 67655779, які надійшли за накладною № 49458554, а також платіжне доручення № 2924 від 05.06.2007р. (а.с.14) на суму 10 000 000грн. 00коп., із призначенням платежу: "Оплату за договором № 2080дс від 01.10.2003р. за вугільну продукцію".

Таким чином, при наявності даних обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позивачем вугільна продукція була отримана на виконання умов договору поставки № 2080дс/292 від 01.10.2003р.

Між ТОВ "Енергоімпекс" і ЗАТ "Донецьксталь" –металургійний завод" 04.11.2005р. укладено договір № 04/11/1пр/8851дс, термін дії якого встановлено – з дати підписання і до 31.12.2005р., додатковою угодою від 30.11.2006р. продовжено до 31.12.2007р.

Згідно додаткової угоди № 37 від 29.05.2007р. до договору № 04/11/1пр/8851дс ТОВ "Енергоімпекс"- "Продавець" у червні 2007р. зобов’язувалось передати, а ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"- "Покупець", прийняти та оплатити вугільний коксовий концентрат марки "Ж" виробництва ЦЗФ "Дзержинська"у кількості 20,0 тон за ціною 454,17грн./т. (без ПДВ) на умовах поставки FСА станція відправника (Інкотермс 2000р.).

Наведене свідчить про те, що ЗАТ "Макіївкокс" є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором № 2080дс/292 від 01.10.2003р., укладеним між ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"(Продавець) та ТОВ "Макіївкокс" (Покупець).

13.06.2007р. ТОВ "Енергоімпекс"на адресу ЗАТ "Макіївкокс" за залізничною накладною № 49458554 у шести вагонах №№ 62930573, 60918117, 67386227, 67395970, 66240763, 67655779 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Харцизьк Донецької залізниці відвантажив вугільний концентрат марки "Ж"у вологому стані, загальна вага 416000кг.

21.06.2007р. ТОВ "Енергоімпекс" і ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод"складений і підписаний акт приймання-передачі вугільної продукції по договору № 04/11/1 пр/8851 дс від 04.11.2005р. (а.с. 71), згідно якого відповідач поставив на адресу ЗАТ "Макіївкокс"концентрат вугільний марки "Ж0-100" у кількості 416тн. у вагонах за №№ 62930573, 60918117, 67386227, 67395970, 66240763, 67655779 за залізничною накладною № 49458554. Акт підписаний представниками ТОВ "Енергоімпекс"та ЗАТ "Донецьксталь"-металургійний завод", засвідчений печатками підприємств, повноваження осіб підписавши акт не підтверджені жодним документом.

На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 14.06.07р. був виданий ЗАТ "Макіївкокс" залізницею без перевірки маси та кількості місць, згідно ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відмітка на зворотному боці залізничної накладної.

14.06.07р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом позивачем виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв’язку з чим складений акт приймання продукції по кількості № 722/п, згідно даних якого приймання продукції було здійснено комісійно: прийомоздавальником Красовою Е.В., бр.осн.виробництва Комаровою С.Ю., представником громадськості Бодренко А.А.

Згідно даних акту приймання продукції по кількості № 722/п від 14.06.2007р. в момент огляду продукції вагони знаходились в технічно справному стані, вантаж завантажений навалом, кількість недостачі визначено на 150-тонних вагонних вагах, приписаних на станції Ясинувата Донецької залізниці, перевірених лабораторією Держстандарту 11.10.2006р.

За даним актом, відповідно накладної № 49458554 у вагоні № 67655779 вага брутто складає 93200кг, вага тари –23200кг, нетто вантажу –70000кг, проте фактично виявилось брутто –89850кг, нестача - 3350кг, у вагоні № 66240763 вага брутто складає 91100кг, вага тари –22100кг, нетто вантажу –69000кг, проте фактично виявилось брутто –90150кг, нестача - 950кг, у вагоні № 67395970 вага брутто складає 90300кг, вага тари –21300кг, нетто вантажу –69000кг, проте фактично виявилось брутто –88100кг, нестача - 2200кг, у вагоні № 67386227 вага брутто складає 91000кг, вага тари –22000кг, нетто вантажу –69000кг, проте фактично виявилось брутто –89750кг, нестача - 1250кг, у вагоні № 60918117 вага брутто складає 94200кг, вага тари –24200кг, нетто вантажу –70000кг, проте фактично виявилось брутто –92450кг, нестача - 1750кг, у вагоні № 62930573 вага брутто складає 91000кг, вага тари –22000кг, нетто вантажу –69000кг, проте фактично виявилось брутто –89100кг, нестача - 1900кг.

За результатами кількісної перевірки продукції недостача вугілля у шести спірних вагонах складає 11400кг, комісія дійшла до висновку, що кількість вантажу, якого не вистачає у вагон вміститися могла, недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником.

Подальше приймання продукції було зупинено для виклику представника вантажовідправника для спільного продовження приймання продукції за кількістю.

15.06.07р. о 11-50год. (а.с.15) позивачем на адресу ЦЗФ "Дзержинська" дана телеграма про необхідність направлення представника для спільного приймання продукції за кількістю.

Відповідач ТОВ "Енергоімпекс"листом від 18.06.07р. (а.с.16) повідомив, що ЦЗФ "Дзержинська"погоджується прийняти недовантаження вугільного концентрату за залізничною накладною № 49458554 з урахуванням 1% природної втрати вантажу під час перевезення.

15.06.07р. о 15год.45хв. без участі представника відповідача, але за участю представника громадськості, який діяв на підставі посвідчення № 722 від 15.06.2007р., приймання продукції було продовжено, за його результатами складено акт № 722 про приймання продукції за кількістю, згідно даних якого недостача вугілля складає в кількості 9650кг, приймання продукції закінчено 16.06.2007р.

Комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником, акт затверджений заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс" 18.06.07р.

Оскільки оплата здійснена за кількість відвантаженої продукції згідно даних накладної, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з вантажовідправника вартості вагової недостачі вугільного концентрату в сумі 1629грн. 96коп.

Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приймання продукції позивачем здійснювалось відповідно до вимог Інструкції "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. № П-6 (далі –Інструкція №П-6).

За змістом статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником зазначається у накладній їх маса.

Відповідно статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У відповідності до ч. 1 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) , зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Частиною 2 п. 27 Правил видачі вантажів (z0861-00) встановлено, що норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

Із матеріалів справи вбачається, що факт нестачі за спірним перевезенням є підтвердженим актами приймання продукції по кількості № 722/п від 14.06.2007р. та №722 від 15.06.2007р., виявлена на станції призначення недостача виникла з вини вантажовідправника, внаслідок недостатнього наповнення вагонів вантажем. У графі 2 залізничної накладної № 49458554 "Відмітки про видачу вантажу"є відповідні відмітки про те, що вантаж за вищевказаною накладною прибув у справних вагонах без ознак втрати і виданий 14.06.2007р. в порядку статті 52 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

Вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника.

Вартість недостачі вантажу розрахована позивачем у відповідності до додаткової угоди № 83 від 30.05.2007р. до договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi 2% складає 1629грн.96коп. (з врахуванням ПДВ 271грн. 66коп.).

Враховуючи наведене, слід визнати, що господарський суд обґрунтовано визнав доведеним наданими позивачем документами факт недостачі вугільного концентрату та зробив правомірний висновок про стягнення вартості недостачі у сумі 1629грн. 96коп. з ТОВ "Енергоімпекс".

Доводи заявника скарги про недотримання позивачем вимог п. 5 Інструкції П-6 (va006400-65) та відсутність комерційного акту, який би підтвердив наявність недостачі вантажу, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки залізницею вантаж було видано вантажоодержувачу в порядку ст. 52 Статуту залізниць України.

Отже, враховуючи вищенаведене судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та вважає безпідставними доводи про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Приймаючі до уваги викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності із вимогами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.