20.01.2009 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК" м. Кривий Ріг з позовом до відповідача відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг про стягнення з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 94 954 грн. 68 коп. заборгованості за поставлений товар, у тому числі: 89 442 грн.48 коп.- основного боргу, 4740 грн.45 коп. –індекс інфляції, 771 грн. 75 коп. –три проценти річних.

Посилався на те, що відповідач порушив умови договору, своє грошове зобов’язання не виконав, внаслідок чого утворився борг, який складає 89 442 грн. 48 коп. і до цього часу цей борг не сплачений .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року у справі № 9/60-09 ( суддя Подобєд І.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму 89 442 грн.48 коп. основного боргу, 4 740 грн.45 коп. збитків від інфляції, 771 грн.75 коп. три проценти річних, 949 грн. 54 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване ст. 625 ЦК України згідно з якою боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2005 року за заявою ВАТ "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії", було порушено провадження у справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ "ПівдГЗК" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області №Б29/21/05 від 30.10.2008 року продовжено процедуру розпорядження майном до 30.04.2009 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі Закону) в період дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів і інших документів, за якими відбувається стягнення у відповідності до законодавства; не враховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються й інші санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов"язань по сплаті податків та зборів (обов’язкових платежів). У зв’язку з тим, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) є спеціальною нормою права, що регулює специфічні правовідносини. Його положення мають перевагу перед Цивільним кодексом України (435-15) . Таким чином, у відповідності до статті 12 Закону в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються 3% річних.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року по справі № 9/60-09 та прийняти нове рішення, яким у частині задоволення 3% річних та інфляційних втрат позивачу відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг та призначено на 14.04.2009 року.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року залишити без змін, скаргу – без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю"ЕСК" (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) укладено договір № 819 д від 16.05.2008р.(а.с.9)

Відповідно до п.1.1 договору Постачальник зобов’язався поставити Покупцю товар згідно з специфікаціями до договору, які є невід’ємною його частиною, а Покупець в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до умов цього договору.

Специфікацією за №№ 1,2.3 до договору визначена, за кількістю та ціною, поставка товару Постачальником, а саме дерев’яні шпали типу РШР –65, шпали типу 2А просочені та не просочені, брус перевідний просочений №11, противоугон П65 ( а.с.12-14).

Умовами специфікацій визначено строк оплати –по факту постаки на протязі 5 банківських днів.

Пунктом 2.2 договору визначено, що за згодою сторін в Специфікаціях може бути вказана додаткова відомість про товар, також інші умови виникнення та виконання зобов’язань за діючим договором.

Оплату за поставлений товар Покупець повинен був провести у відповідності до умов визначених у специфікаціях, тобто – по факту поставки на протязі 5 банківських днів.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору оплата товару Покупцем здійснюється на основі рахунків –фактур, виставлених Постачальником за товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальником по факту поставки протягом 5 банківських днів після підписання акту прийому-передачі, виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Так, згідно видаткової накладної № РН-0002008 від 23.09.2008р., дерев’яні шпали типу РШР-65 Э 1840, у кількості 0,100км., на суму без ПДВ-155000грн.00коп. та дерев’яні шпали типу РШР Р-65Э 2000, у кількості 0,200 км., на суму без ПДВ –322000грн.00коп., разом з ПДВ на суму 572400грн.00коп., поставка товару підтверджується актом прийому-передачі від 23.09.08р., рахунком-фактурою за № СФ-0000210 від 23.09.2008р. Зазначений товар було отримано відповідачем через представника Окерешко В.В. на склад №650 за довіреністю ЯОП № 451652/1215 від 23.09.2008р.

Оплату за умовами договору за придбаний товар Покупець повинен був провести у сумі 572400 грн. не пізніше 29.09.2008року. Платіжним дорученням №11623 від 26.09.08р. відповідач розрахувався лише частково за отриманий товар у сумі 482957 грн. 52 коп.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем зобов’язання по договору не виконано. Заборгованість складає 89442 грн. 48 коп.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

У зв’язку з порушенням умов договору Постачальником на адресу Покупця була направлена претензія № 150/01 від 29.10.2008року з вимогою перерахувати на рахунок Постачальника заборгованість за поставлений товар у сумі 89442 грн. 48 коп.( а.с.20).

27.11.2008р. надійшла відповідь на претензію № 52-16/1264 в якій зазначено, що в задоволенні претензії відповідач вимушений відмовити, у зв’язку з відсутністю грошових коштів, що є наслідком мирової фінансової кризи (а.с. 22).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача стягнувши з відповідача вартість поставленого йому товару у сумі 89442 грн.48 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.3 договору передбачена відповідальність Постачальника за не поставку або недопоставку товару у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої на момент поставки.

Оскільки прострочка оплати товару мала місце вимоги позивача в частині стягнення пені та річних судом першої інстанції задоволено обґрунтовано.

До вказаних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме стаття 625 Цивільного кодексу України відповідно до якої передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не спростовуються доводами викладеними в апеляційній скарзі, тому рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область без задоволення.