ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.04.09 Справа №12/307/08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4119834) )
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В., Кагітіна Л.П., Шевченко Т. М.
при секретарі Пересада О.В.
за участю представників
позивача: Скупа Н.О., довіреність № 341 від 26.11.2008р. юрисконсульт; Стініч М.М., довіреність № 362 від 16.12.2008р.; начальник відділу юридичного забезпечення;
відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 12/307/08 та апеляційну скаргу Військового радгоспу "Дніпровський", м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2009р. у справі № 12/307/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м.Запоріжжя
до відповідача Військового радгоспу "Дніпровський", м.Запоріжжя
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.01.2009р. у справі № 12/303/08 (суддя Владимиренко І.В.) позов задоволено. Стягнуто з Військового радгоспу "Дніпровський" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 11354грн.94коп. заборгованості за недовраховану електроенергію. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, пунктами 6.40, 6.41, 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією та мотивовано тим, що відповідачем було здійснено самовільне підключення без дозволу ВАТ "Запоріжжяобленерго" з метою безоблікового споживання електричної енергії. Внаслідок незаконного споживання відповідачем електроенергії, позивачем було складено акт, зроблено розрахунок недоврахованої електричної енергії та виставлений рахунок. Відповідно до п.п. 6.43 п.6 Правил користування електричною енергією, споживач повинен сплатити рахунок за недовраховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Відповідач не здійснив оплату недоврахованої електричної енергії, яка була зазначена у рахунку, чим порушив приписи Правил користування електричної енергії.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2009р. у справі № 12/307/08, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що згідно абзацу 3 п.6 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006р. (122-2006-п) , у разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку. Тому, апелянт вважає, що наявність в матеріалах справи лише акта про порушення ПКЕЕ не є достатнім та належним доказом того, що вказана у акті особа і є правопорушником у галузі енергетики, а тому факт викрадення електричної енергії є недоведеним з боку позивача. Разом з цим, скаржник вказує на те, що належним доказом того, що саме відповідач здійснює неправомірне споживання електроенергією є рішення компетентного органу у рамках кримінальної справи, або справи про адміністративне правопорушення, так як за самовільне споживання електроенергії законодавством, в залежності від розміру нанесеної шкоди, передбачена кримінальна або адміністративна відповідальність. Більш того, відповідач не здійснював самовільного підключення до електромережі та її самовільного споживання, оскільки військовий радгосп "Дніпровський" у розумінні положень ПКЕЕ не є споживачем електричної енергії, а тому позбавлений можливості оскаржити рішення комісії з розгляду актів порушень згідно п.6.42 ПКЕЕ. Одночасно, скаржник наголошує на тому, що на момент винесення оскаржуваного рішення відповідач перебував у стадії банкрутства та у 2004р. позивач здійснив відключення відповідача від електромережі. Скаржник вказує на те, що статті 1212, 1213 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, а тому суд допустив порушення норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи заявника апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке. В силу статті 26 Закону України "Про електроенергетику", п.1.3 ПКЕЕ споживання електричної енергії здійснюється лише на підставі договору з енергопостачальником, а споживання електроенергії без укладання договору є правопорушенням. Факт самовільного підключення та бездоговірне споживання електричної енергії відповідачем зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕ № 00001598 від 02.07.2008р. На засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідач не з’явився, у зв’язку з чим, останньому на підставі вказаного акту та Методики обчислення обсягу електричної енергії було визначено обсяг спожитої недоврахованої електричної енергії в кількості 23480кВт.год на суму 11354грн.94коп. за період з 03.07.2007р. по 02.07.2008р. Директору Військового радгоспу "Дніпровський" Терещенко Б.А. 21.07.2008р. були вручені копії протоколу засідання комісії по розгляду актів та рахунок № 5006 на суму 11354грн.94коп., який відповідач так і не сплатив. ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02 березня 2009р. у справі № 12/307/08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 14.04.2009р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 699 від 13.04.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М., даною колегією прийнято постанову.
14.04.2009р. до суду апеляційної інстанції від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що представник відповідача приймає участь в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, тобто відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних фахівців у галузі права, у разі перебування представника підприємства в іншому суді.
Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що відкладення господарським судом справи у порядку статті 77 ГПК України, у разі нез’явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом суду, а не обов’язком, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
За згодою представника позивач судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні взаємовідносини пов’язані зі споживанням електричної енергії, то до цих правовідносин застосовуються нормами, які регулюють відносини у електроенергетиці, зокрема Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , норми параграфу 3 глави 30 ГК України (436-15) та Правилами користування електричної енергії.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електроенергії можливо тільки на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно п.1 ч.2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (z0417-96) , в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002р. № 928 (z0903-02) чинній на час порушення господарського зобов’язання, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за № 903/7191 (z0903-02) (далі за текстом ПКЕЕ), ці Правила визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов’язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.
Згідно пункту 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (z0417-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (z0417-96) ) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Аналогічне положення закріплено у статті 275 ГК України.
Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При проведенні перевірки представниками позивача виявлено без договірне споживання електричної енергії приміщенням № 37 на території радгоспу "Дніпровський". У акті про порушення ПКЕЕ представником споживача зазначений директор радгоспу Терещенко Б.А.
Директором військового радгоспу "Дніпровський" Терещенко Б.А. акт про порушення Правил користування електричною енергією за № 00001598 від 02.07.2008р. було підписано без заперечень та зауважень і не оскаржено у встановленому законом порядку. (т.1, а.с. 10).
Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
З матеріалів справи вбачається, що протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 10.07.2008р. не містить підпису споживача (відповідач у справі), у зв’язку з тим, що споживач відмовився підписати протокол, але матеріалами справи підтверджено, зокрема підписом керівника на рахунку 20.06.08р.(а.с13), що даний протокол споживачем отримано. У встановленому законом порядку вказаний протокол споживач не оскаржив. (т.1, а.с. 11).
Як встановлено судом першої інстанції, 21.07.2008р. позивач вручив відповідачу рахунок від 16.07.2008р. (т.1 а.с. 13) про самовільне підключення до електромереж. З урахуванням вказаного позивач запропонував відповідачу сплатити 11354грн.34коп., за порушення ПКЕЕ. Однак, відповідач зазначену суму не сплатив.
Крім того, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ніякого договору з відповідачем на споживання електричної енергії не укладалось і за споживання у 2007р. електричної енергії електроустановками відповідача кошти не сплачувались.
Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.06р. (122-2006-п) Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ(п.4 Порядку).
Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що споживачеві електричної енергії на підставі акту про порушення ПКЕЕ надсилається рахунок для оплати визначеного розміру завданих збитків, який останній повинен оплатити у 30 термін після його отримання.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що відповідачем порушено ПКЕЕ, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Доводи заявника апеляційної скарги стосовного того, що на нього не поширюється Методика обчислення обсягу та вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем–юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ від 05.12.2001р. № 1197 (v1197227-01) , є безпідставними, оскільки згідно п. 1.2 цієї Методики встановлено, що вона поширюється на всіх споживачів електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Твердження про те, що військовий радгосп "Дніпровський" не здійснював самовільного підключення до електромереж та самовільного споживання електроенергії, а вказані дії здійснювались орендарями нерухомого майна, що належить радгоспу та нові власники нерухомого майна, яке раніше належало відповідачу, всупереч вимога ст.ст.33,34 не підтверджені будь-якими доказами. Підписуючи акт про порушення ПКЕЕ від 02.07.08р. директор військового радгоспу ніяких зауважень, що електроенергія споживалась не об’єктами радгоспу, не зазначив, та підписав акт про порушення, як керівник споживача. Виставлений позивачем рахунок не повернув та не заперечень щодо його оплати не висував.
Знаходження відповідача у процедурі банкрутства не є підставою для звільнення від відшкодування завданих бездоговірним споживанням електроенергії збитків.
Слід також зазначити, що ні Правила користування електричною енергією, ні Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії не пов’язують сплату збитків юридичною особою з порушенням відносно її посадових осіб кримінальної чи адміністративної справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Запорізької області повністю з’ясував усі обставини справи та надав належну правову оцінку наданим сторонами документам, як допустимим доказам по справі.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем всупереч ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції є цілком обґрунтованим та законним.
Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі доказів, наданих сторонами у судове засідання. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військового радгоспу "Дніпровський", м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2009р. у справі № 12/307/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.