ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2014 року м. Київ
     Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 
в складі:
головуючого                 Яреми А.Г.,
суддів:                     Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,
                            Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П.,
                            Романюка Я.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Харківської філії приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування свідоцтва про право власності, державної реєстрації права власності та поновлення права власності на квартиру за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський ВДВС Харківського МУЮ), Харківської філії приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - Харківська філія ПП "СП "Юстиція") про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, виданого за їх результатами, скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності на квартиру.
Зазначала, що 25 жовтня 2012 року проводились прилюдні торги з реалізації належної їй на праві власності трикімнатної квартири за АДРЕСА_1. Організатором торгів була Харківська філія ПП "СП "Юстиція", переможцем торгів став єдиний їх учасник ОСОБА_2.
Посилаючись на те, що прилюдні торги проведено з порушенням чинного законодавства, а саме: всупереч статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не направлено їй повідомлення про оцінку майна, у зв'язку із чим вона була позбавлена можливості оскаржити висновок про визначення вартості майна; державна виконавча служба на порушення пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не відреагувала на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2012 року про заборону проведення прилюдних торгів; проведення торгів за участі лише одного покупця та несвоєчасне повідомлення її як боржника про дату проведення прилюдних торгів, ОСОБА_1 просила визнати прилюдні торги недійсними, скасувати свідоцтво про право власності та державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, поновити її право власності на квартиру за АДРЕСА_1.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2013 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано недійсними прилюдні торги, які відбулись 25 жовтня 2012 року, з реалізації нерухомого майна, яке розташоване за АДРЕСА_1; скасовано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане приватним нотаріусом ОСОБА_3; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року касаційні скарги ОСОБА_2 та Харківської філії ПП "СП "Юстиція" задоволено, рішення апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2013 року скасовано, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2013 року залишено в силі.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення її позову з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: підпунктів 3.11, 4.2, 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) (далі - Тимчасове положення), пункту 5 Положення про проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448 (1448-97-п) (далі - Положення).
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року, від 21 травня 2014 року та від 28 травня 2014 року.
ОСОБА_1 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначених норм матеріального права щодо повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів та присутності на торгах лише одного учасника, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в режимі відоконференції, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що між ОСОБА_1 і ВАТ "Кредобанк" 9 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір, який був забезпечений договором іпотеки, укладеним між ними в той самий день. Предметом іпотеки була належна ОСОБА_1 на праві власності трикімнатна квартира загальною площею S_1, яка розташована за АДРЕСА_1.
Оскільки ОСОБА_1 неналежно виконувала умови кредитного договору, 23 березня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис НОМЕР_1 та звернено стягнення на спірну квартиру.
Постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ від 9 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження, а 12 червня 2012 року проведено опис майна та накладено арешт на предмет іпотеки - квартиру за АДРЕСА_1.
Інформація про проведення прилюдних торгів, призначених на 25 жовтня 2012 року, була опублікована 9 жовтня 2012 року в газеті "Харківський кур'єр", 10 жовтня 2012 року в газеті "Прем'єр Бізнес" та розміщено оголошення на спеціалізованому веб-сайті.
10 жовтня 2012 року Харківською філією ПП "СП "Юстиція" було надіслано повідомлення Дзержинському ВДВС Харківського МУЮ, ТОВ "Кредекс Фінанс" та ОСОБА_1 про проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
25 жовтня 2012 року відбулись прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, за результатами яких переможцем став єдиний учасник торгів - ОСОБА_2.
2 листопада 2012 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчив на ім'я останнього свідоцтво про право власності на квартиру.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові ОСОБА_1, суд касаційної істанції виходив із того, що прилюдні торги з реалізації квартири, яка належала ОСОБА_1, були проведені відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням норм Тимчасового положення (z0745-99) та Закону України "Про іпотеку" (898-15) .
Разом із тим у інших справах, які виникли з подібних правовідносин - визнання недійсними прилюдних торгів, за аналогічних обставин суд касаційної інстанції в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року, від 21 травня 2014 року та від 28 травня 2014 року на підставі пунктів 3.11, 7.1 Тимчасового положення (z0745-99) дійшов протилежного висновку - про проведення прилюдних торгів із порушенням встановленого порядку через не повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів та участь у торгах лише одного учасника.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
За змістом статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі, якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Наказом Мін'юсту України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) було затверджено Тимчасове положення (z0745-99) , яке визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Разом із тим, питання продажу іпотечного майна врегульовано й Законом України "Про іпотеку" (898-15) , пунктами 1,2 розділу VI "Прикінцеві положення" якого чітко визначено, що Закон (898-15) набирає чинності з 1 січня 2004 року. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить Закону.
Стаття 41 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , з дотриманням вимог цього Закону (606-14) .
Відповідно до вимог частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює примусове звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) .
Пункт 1.4 Тимчасового положення (z0745-99) прямо вказує, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .
Згідно з пунктом 3.11 Тимчасового положення (z0745-99) (у редакції, що була чинною на час проведення торгів) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про іпотеку" не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
На виконання зазначених вимог закону 10 жовтня 2012 року Харківською філією ПП "СП "Юстиція" надіслано повідомлення Дзержинському ВДВС Харківського МУЮ, ТОВ "Кредекс Фінанс" та ОСОБА_1 про проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна, яке є власністю ОСОБА_1, а саме лот № 1 - трикімнатна квартира, загальною площею S_1, житловою площею S_2, що розташована за АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про іпотеку", прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.
Отже, ураховуючи положення частини 3 статті 45 Закону України "Про іпотеку" участь у прилюдних торгах лише одного учасника не може бути підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.
Оскільки рішення суду касаційної інстанції в частині, яка переглядається, є правильним, то підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, частиною першою статті 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 355 ЦПК України.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк
Н.П. Лященко
Ю.Л. Сенін
Л.І. Охрімчук

Правова позиція,

яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-189цс14

Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про іпотеку" не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про іпотеку", прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.
Отже, ураховуючи положення ч. 3 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" участь у прилюдних торгах лише одного учасника не може бути підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.