розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.01.2009

у справі № 54/65 (суддя Демченко Т.С.)

за позовом Консорціум "ЄДАПС"

до ДП "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН"

про захист ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування

Позивач консорціум "ЄДАПС" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" про захист ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2009 року у справі № 54/65 позовні вимоги було задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та провадження по справі припинити.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

06.06.2008 року відповідачем на адресу заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності народного депутата України В.М. Стретовича було направлено лист № 30 від 06.06.2008 року з інформацією щодо ситуації, яка склалася у сфері голографічного захисту товарів і документів та причетності окремих посадових осіб і комерційних структур до розкрадання державних коштів.

Зокрема, лист містить інформацію про позивача наступного змісту: "...З метою недопущення соціальної напруги МВС уклав договір (від 12.05.2008 № 200) з консорціумом "ЄДАПС" на суму 21 млн. грн. Таким чином консорціуму "ЄДАПС" надано можливість фактично викрасти у держави і населення понад 10 млн. грн. А всього, враховуючи реальну вартість робіт і раніше виплачені суми, у держави та платників податків протягом 2003-2007 р. р. (за активної підтримки цього народного депутата) необґрунтовано та незаконно було вилучено понад 490 млн. грн. …"

Заступником Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.М. Стретовичем зазначений лист надіслано за належністю, для розгляду і вирішення по суті, на ім'я Президента України.

Як свідчать матеріали справи, В.М. Стретович також звернувся до Секретаря РНБО України Р.В. Богатирьової з проханням вжити заходів з питань забезпечення економічної безпеки держави, протидії корупції та контрабанді товарів, порушення антимонопольного законодавства з метою припинення розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Разом із зверненням була надіслана і копія листа відповідача.

Відповідно до пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції, на підставі інформації, викладеної у листі відповідача та у зверненні заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Радою національної безпеки та оборони України було прийнято рішення про звернення до відповідних органів державної влади з метою проведення перевірки діяльності консорціуму "ЄДАПС". На даний час тривають перевірки діяльності позивача Антимонопольним комітетом України та Генеральною прокуратурою України.

Представник позивача, мотивуючи заявлені позовні вимоги посилається на Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (v0007700-90) , а саме на пункт 3, відповідно до якого під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Отже, як зазначає представник позивача, виходячи з вищевикладеного, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.

Проте, колегія суддів вважає дане твердження безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Стаття 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Згідно з абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (v0007700-90) передбачено, що при розгляді даної категорії справ суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. При цьому на позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов.

Як вказано в позовній заяві та зазначалося вище, відповідачем був направлений лист на адресу заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності народного депутата України В.М. Стретовича.

Відповідно до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (116/95-ВР) від 22.12.2005 року, а саме ст.11 комітети Верховної Ради України здійснюють функції: законопроектну, організаційну, контрольну.

Статтею 14 вказаного Закону, зокрема пунктом 19 передбачено, що одна з контрольних функцій комітетів полягає у направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органами Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам.

Додатком до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2007 року № 4-VІ (4-17) передбачені предмети відання комітетів Верховної ради України 6 скликання, зокрема п.9 передбачено, що комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності виконують контрольні функції у відповідних сферах, а саме:

- кримінального законодавства;

- законодавства про адміністративні правопорушення;

- виконання кримінальних покарань та організації і діяльності органів та установ виконання покарань;

- організації та діяльності органів прокуратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції, інших правоохоронних органів;

- оперативно-розшукової діяльності;

- кримінально-процесуального законодавства (у частині діяльності прокурора, органів дізнання та досудового слідства);

- профілактики злочинів та адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі;

- організації охорони громадського порядку та громадської безпеки;

- охоронної і детективної діяльності;

- державного захисту учасників кримінального судочинства та державного захисту суддів, працівників правоохоронних органів;

- соціального захисту працівників правоохоронних органів та членів їх сімей;

Відповідно до змісту листа, що є предметом спору даної справи та був направлений на адресу заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, директор Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" Коваленко М.Г. просив Голову Комітету звернутися до Президента України з проханням доручити РНБО та Генеральній прокуратурі України прийняти необхідні заходи з питань протидії контрабанди, корупції, національній безпеці держави тощо.

Також, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, даний лист відповідачем був направлений на адресу заступника Голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з метою вжиття необхідних заходів для запобігання вчинення в певній сфері злочину.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах від 23.01.2008 року по справі щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи. якщо цей орган наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності, ділової репутації певної особи.

Таким чином, дії позивача по направленню на адресу вповноваженого органу листа з вказаною інформацією не можна розцінювати як розповсюдження недостовірної інформації, крім того направлення вказаного листа не було направлено на вчинення дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, консорціума "ЄДАПС", а тому позовні вимоги консорціуму "ЄДАПС" не підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2009 року у справі №54/65 – скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2009 року у справі №54/65 - скасувати. Прийняти нове рішення.

3. В задоволенні позову Консорціуму "ЄДАПС" до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН" про захист ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування – відмовити.